Аналізуємо підсумки 1304 дня війни.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась на північ від Лимана Донецької області - районі сіл Середнє та Шандриголово, повідомляє військовий паблік Deep State.
Про те, що російські війська пробилися до північної частини Шандриголово і закріпилися там, учора повідомляв український військовий із позивним "Мучною". В результаті позиції ЗСУ поблизу опинилися під загрозою прицільних атак та ДРГ, додає він.
"Станом на зараз: центр, схід і південно-східна частина села - у сірій зоні-контроль неповний, позиції пружні, але ще не повністю захоплені. Якщо противник зможе там закріпитися, то ситуація зміниться на його користь, станеться перехід від точкового контролю до ширшого плацдарму", - пише "Мучна".
Він вважає, що після встановлення контролю над Шандриголово росіяни обиратимуть із трьох варіантів подальших дій:
- рух у бік Новоселівки з наступним виходом на Ярову – забезпечення ліній постачання, підвищення глибини просування та контроль транспортних напрямків. Це дасть їм плацдарм для кидків на захід та заходів у тил оборони ЗСУ,
- просування до Олександрівки: мета – охоплення флангу та взяття під контроль під'їздів до лісових масивів та полів, що полегшить логістику та маневр,
- Широкий накат у бік лісового масиву - якщо їм вдасться вийти в ліс, вони зможуть сховатися, відновити ресурси та підготувати подальші операції.
Також росіяни просунулися на північ від Куп'янська – у Кондрашівці, повідомляє Deep State.
Нардеп Безуглая заявляє, що в Куп'янську "назріває катастрофа, яку протягом року відтягували, але зараз замовчують на рівнях ухвалення рішень". "Далі відкривається шлях для росіян до повторного завоювання звільнених 2022 року територій Харківщини", - пише депутат.
Тим часом речник угрупування "Північ" Олег Сушинський заявив, що росіяни намагаються проникнути в Куп'янськ з півночі і в місті вже фіксуються ДРГ.
Раніше Deep State повідомляв, що армія РФ зайшла до Куп'янська. За деякими даними, бої точаться вже в центрі міста, але ЗСУ це заперечували.
На тому ж таки Харківському напрямку армія РФ відновила наступ у напрямку Липців у Харківській області, повідомляє угруповання ЗСУ "Дніпро".
Зазначимо, що на цій ділянці кілька місяців було затишшя - востаннє бої тут згадувалися у зведеннях Генштабу ЗСУ 20 липня.
Росія сьогодні заявила про захоплення Муравки на кордоні з Дніпропетровською областю, а також Новоіванівки у Запорізькій області. Україна офіційно цього не підтверджувала. Водночас боєць "Мучної" пише, що Новоіванівка вже під росіянами, але промзона поряд із цим селом - під контролем ЗСУ.
Щодо Муравки – росіяни показали кадри своїх військ у селі.
До обстрілу. Сьогодні РФ завдала масованого удару дронами по Павлограду Дніпропетровської області. Було безліч пожеж, але кудись прилетіло, не повідомлялося.
Також була атака дронів на Київ, після якої у столиці перестала працювати безконтактна оплата у метро. Паблики показали відео вибуху дрону над містом.
Чому Росія почала бити українськими АЗС?
Останнім часом почастішали удари дронів по автозаправках в Україні. Прильоти по них траплялися і раніше, але тенденція до зростання цілеспрямованих ударів почала виявлятися лише зараз.
Під час нещодавньої масованої атаки було зруйновано заправлення на Хмельниччині. Цього тижня був удар по АЗС під Полтавою. Також нещодавно росіяни провели серію ударів по мережі заправок SOCAR та її складів на Одещині.
Поки що невідомо, наскільки це явище стане системним. Але автозаправки - це наразі найвразливіша частина українки паливної інфраструктури.
Нещодавно відомий український експерт з дронів та РЕБ "Флеш" пояснив чому Україна наголошує на ударах по російських НПЗ, нафтобазах і нафтотерміналах у портах: навіть якщо до них долетить хоча б один-два дрони, це може мати серйозні наслідки, викликати пожежу і завдати великої шкоди устаткуванню. Тоді як удари кількома дронами по звичайних промпідприємствах такий ефект не дадуть і значно на їхню роботу не вплинуть.
В Україні, на відміну від РФ, набагато менше великих нафтових об'єктів – а ті, що є, вже неодноразово бомбардували та майже знищили (наприклад, Кременчуцький НПЗ). Крім того, в Україні розподіляють точки зберігання палива, щоб не концентрувати їх в одному місці - після того, як на початку вторгнення пішли удари по нафтобазах.
Втім, ними досі періодично б'ють (наприклад, учора був приліт цистерною з бензином під Борисполем, як повідомляли паблики), але відстежити такі об'єкти важче, оскільки їх намагаються маскувати.
Водночас в Україні залишаються паливні об'єкти, які розосередити чи замаскувати не вдасться – це стаціонарні АЗС. Тому, не виключено, росіяни по них і почали завдавати регулярних ударів.
Інше питання, чи РФ нарощуватиме ці нальоти.
Якщо Росія оголосить "війну заправкам" в Україні, то Київ може зробити те саме в РФ, де подібних об'єктів також сотні, і прикрити їх з повітря від дронів буде практично нереально. Тим більше, що Україна і так регулярно завдає ударів по АЗС у Курській та Білгородській областях, а також у "ЛДНР".
Друге питання - у доцільності "антизаправної" кампанії.
Очевидно, що вона вдарить насамперед приватними перевезеннями України. Що ж до військової чи стратегічно важливої виробничої логістики, то її переведуть швидше за все на особливе постачання, тому навряд чи такі удари вплинуть на якийсь суттєвий вплив на фронт.
Але дуже серйозна соціальна напруга і, загалом, проблеми в економіці – порівняні з блекаутами 2022 року – удари по АЗС можуть викликати. Проте чи ухвалять таке рішення росіяни, залежатиме від багатьох чинників.
Наприклад, від того, наскільки критичним стане збиток російській нафтовці від українських дронів. Також не виключено, що масово бити по АЗС можуть розпочати синхронно з новими ударами по українській енергетиці, які останнім часом активно прогнозують українські спікери.
ЄС відмовився від вимог Трампа щодо України
Єврокомісія сьогодні представила 19-й пакет санкцій щодо України. Пропонується:
- заборонити імпорт російського зрідженого газу до Європи з 2027 року;
- санкції проти 118 додаткових судів із тіньового флоту РФ;
- проти компаній із третіх країн, у тому числі Китаю, які торгують із РФ;
- повна заборона на угоди з "Роснефтью" та "Газпромнефтью";
- заборона на транзакції для додаткових банків у Росії та у третіх країнах;
- нові обмеження на експорт товарів та технологій, що використовуються Росією на полі бою;
заходи проти криптовалютних платформ.
- використовувати заморожені російські активи для забезпечення допомоги Україні
Це ще не остаточне рішення – ці санкції мають затвердити всі країни ЄС.
За даними Financial Times, щоб уникнути вето Угорщини на санкції, Єврокомісія планує розморозити для неї близько 550 млн. євро допомоги з фондів ЄС.
При цьому, серед запропонованих заходів немає обмежень на видачу шенгенських віз росіянам, про що ходили чутки.
На даний момент основний захід - це заборона експорту російського ЗПГ до Європи з 2027 року. Втім, це було обговорено вже давно. При цьому Трамп закликав відмовитись від російського газу набагато швидше.
Проігнорувала Європа та три інші ключові вимоги Трампа: заборона на купівлю російської нафти (її, як і раніше, купують Словаччина та Угорщина) та нафтопродуктів з інших країн, вироблених з російської нафти (їх купують у всьому Євросоюзі), а також запровадити мита проти Китаю з Індією за купівлю російських енерго.
ЄС обмежився стандартним набором точкових санкцій проти китайських компаній. виправдавши тим самим прогнози, що мит на всі китайські та індійські товари (як того вимагає Трамп) він вводити не буде.
Нагадаємо, президент США вже заявив, що не вводитиме мита проти Індії та Китаю за купівлю російських нафти та газу, якщо аналогічне рішення не ухвалить ЄС.
Важкі рішення Зеленського
Зустріч Зеленського, яка відбулася 16 вересня, з депутатами своєї фракції викликала великий резонанс через суперечливих витоків з питання як бачить президент перспективи продовження війни і укладання мирних угод.
Одразу після завершення зустрічі речник партії "Слуга народу" Юлія Палійчук заявила ЗМІ, що Зеленський сказав про необхідність прийняття "важких рішень", якщо ситуація на фронті погіршиться.
Низка коментаторів відразу ж інтерпретувала це як натяк на готовність Банкової піти на виконання умов Путіна. Зокрема – щодо виведення військ з Донбасу.
Однак наступні витоки такий висновок спростували. Так, із посиланням на свої джерела нардеп Железняк (фракція "Голос", на зустрічі із Зеленським не був присутній) заявив, що Зеленський нічого росіянам віддавати не збирається і загалом по війні, на думку президента, все рухається нормально - "короче, ворог буде розгромлений".
Про те, що Зеленський дав зрозуміти, що не готовий до компромісів із РФ і має намір воювати далі, заявив і присутній на зустрічі нардеп від "Слуги народу" Мазурашу. За його словами, Зеленський "як і інші заброньовані, дав зрозуміти, що має намір воювати до останнього, але, звісно, чужими руками".
Пізніше Мазурашу уточнив, що президент так прямо не говорив, але підтвердив, що сенс сказаного Зеленський був приблизно такий.
"Коли Володимир Олександрович каже: "Ми" не готові йти на жодні поступки"... У мене виникає питання: "ми" - це хто? Це ті, що не воюють і не воюватимуть – заброньовані? Або "ми" - це ті найсміливіші патріоти, які стали на захист Вітчизни, багато з них дуже перевтомлені, тому що воюють з 2014 року, і ми за них вирішуємо, що без будь-яких компромісів воюватимемо до останнього?", - сказав Мазурашу і додав, що "якщо ми не готові йти на які, то ми не готові йти на які.
Одразу кілька депутатів від "Слуги народу", з якими переговорила "Країна", підтвердили, що про жодні поступки Зеленський не говорив і навіть не натякав.
"Президент чітко дав зрозуміти, що на поступки Росії ні територіями, ні мовою він не піде, війна, на його думку, розвивається за більш-менш прийнятним за нинішніх умов сценарієм. Якщо ВСУ не дадуть росіянам досягти успіху, то Путіну доведеться погодитися на допустимі для України умови завершення війни - такий. стратегію, про яку ми останнім часом часто чуємо від влади - утримання півночі Донбасу, далекобійні удари (удари по російських НПЗ - Ред.) разом з санкціями та іншими видами тиску на Росію змусять Москву до весни домовлятися на більш м'яких для України умовах. сказав один із депутатів, близьких до керівництва фракції.
Що стосується "важких рішень" у разі погіршення ситуації на фронті, про які заявляла Палійчук, то, на думку депутатів, з якими переговорила "Країна", може йтися не про якісь поступки Росії, на кшталт виведення військ з Донбасу, а про посилення мобілізації. З можливих варіантів - зниження віку мобілізації до 23 або відразу до 18 років, або ж посилення умов бронювання, щоб позбавити броні сотні тисяч чоловіків і відправити їх на фронт.
При цьому ще один із депутатів сказав "Країні", що у нього
залишилися від виступу Зеленського суперечливі почуття щодо перспектив війни та миру.
"З одного боку, президент каже, що ніяких поступок не буде. Нічого Росії віддавати не мають наміру. Ні Донбас, ні ще щось. З іншого боку – все сильніше у всіх відчуття, що влада готується до виборів. Особливо після презентації проекту бюджету на наступний рік. А значить, за логікою, вона бачить перспективу швидкого закінчення війни. Виконати умови Росії. Тут теж є питання, наскільки Путін готовий зупинитися навіть якщо ми погодився на його вимоги щодо Донбасу, мови, церкви і нейтрального статусу. Але, принаймні, шанс на припинення вогню буде. санкцій, то, в будь-якому випадку, ефект від цього, у вигляді згоди Кремля на прийнятні умови світу, буде не швидкий. І не факт, що він взагалі буде.
Ще один депутат від "Слуги народу", коментуючи "Країні", наведені вище заяви Мазурашу сказав, що на таку позицію впливає спілкування з виборцями. "Народ втомився від війни і ми разом із ним. Незрозуміло, коли і як це все закінчиться. Нам, як і простим людям, хотілося б визначеності, а не цих нескінченних" а давайте ще півроку-рік повоюємо, а там, дивишся, Путін і погодиться на прийнятні для нас умови", - каже один із нардепів.
