Післямова до Мюнхена? Чому НАБУ згадало про Галущенка та вручило йому підозру
Затримання колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з подальшим врученням йому підозри показало, що тиск на президента Володимира Зеленського з боку антикорупційних органів шляхом порушення кримінальних справ проти його соратників не поставлено на паузу, а продовжує чинитися з перспективою посилення.
У цьому чудові два моменти.
По-перше, судячи з озвученої НАБУ ще у листопаді фабулі справи "Мідас", Галущенко є однією з ключових фігур у корупційних схемах в енергетиці, причому більше про них знає хіба що Тимур Міндіч.
По-друге, Галущенко засвітився як учасник схем на самому початку скандалу, тоді ж був відправлений у відставку, проте з того часу три місяці спокійно гуляв на волі і про жодні процесуальні дії щодо нього чути не було. Проте раптово НАБУ про нього згадало. Ходять чутки, що Галущенка попередили про підозру, що готується, тому він і спробував залишити країну, але був затриманий.
Тобто, загалом ситуація виглядає як реалізація якогось сценарного плану, режисери-постановники якого берегли карту з Галущенком про запас і тепер дали команду її розіграти. Щодо того, хто й навіщо дав таку команду, то в українських політичних колах обговорюють дві версії.
Перша: команду дали американці в рамках політики примусу Зеленського до прийняття погоджених президентами Дональдом Трампом та Володимиром Путіним в Анкориджі умов мирної угоди, включаючи виведення українських військ із Донбасу. Прихильники цієї версії звертають увагу на те, що про Галущенка згадали якраз напередодні нового раунду переговорів про завершення війни в Женеві і одразу після різких заяв Зеленського в Мюнхені, де той відкинув поступки на Донбасі і дав зрозуміти, що готовий воювати до кінця. Згідно з цією версією, за допомогою затримання Галущенку Зеленському надіслано черговий сигнал, що кінець для нього особисто може бути зовсім не переможним, причому вже найближчим часом.
Друга версія говорить, що корупційний скандал проти Зеленського розкручує не Трамп, а навпаки, його противники, люди і структури, раніше пов'язані з Демократичною партією США, а тепер перейшли під патронат Європи: грантові організації, пов'язані з ними політики та ЗМІ, ключові співробітники антикорупційних органів і опозиційні діячі "антизеленська коаліція". Їхня мета - змусити Зеленського переформатувати парламентську більшість, створити новий уряд під контролем коаліції, а також передати до її рук освоєння потоків у найбільш хлібних галузях на кшталт енергетики та оборонки. Тобто вони спонукають президента або погодитись на роль англійської королеви, де-факто відмовившись від влади, або піти у відставку де-юре. Але оскільки Зеленський ні того, ні іншого робити не хоче, тиск на нього продовжується.
Якщо Зеленський не піде назустріч побажанням сценаристів (незалежно від того, яка з двох версій про них вірна), наступним актом п'єси за логікою має стати вручення підозри ще одному залишеному про запас фігуранту: Андрієві Єрмаку, а також, можливо, Сергію Шефіру, до якого не підійшли до НАБУ та Юрія. А якщо і це не спрацює, тоді, не виключено, удару буде завдано вже безпосередньо по Зеленському. Тим більше, що давно ходять чутки про те, що на зроблених у квартирі Міндіча записах є й голос, схожий на голос президента.
Докладніше про політичні розклади в Україні ми писали в окремому великому матеріалі.
