"Північнокорейська загроза" не подіяла. Чому Сеул відмовив Україні у постачанні протиракет?
Вже більше місяця українська влада регулярно заявляє, що КНДР планує відправити на війну в Україні (за іншою версією – розгорнути у прикордонних областях РФ ) до 50 тисяч своїх солдатів. При цьому Пхеньян відправлення нових військ заперечував.
Паралельно ЗСУ та український президент почали повідомляти про прильоти північнокорейських ракет KN по Україні поряд із російськими "Іскандерами" та іншими балістичними ракетами. У західній пресі прокотилася ціла хвиля публікацій із посиланням на слова Володимира Зеленського про використання північнокорейських ракет.
У чому може бути мета цієї кампанії сьогодні пролили світло південнокорейські ЗМІ. Вони повідомили, що ще в липні - тобто якраз у момент старту потоку заяв із Києва про загрозу від КНДР - до Сеула приїжджав радник Зеленського Олександр Камишин і просив Південну Корею передати Україні ракети PAC-3 для комплексів Patriot, які ефективно збивають балістичні ракети. Київ зараз має величезний дефіцит цих ракет, і ЗСУ практично перестали збивати балістичні ракети.
Проте південнокорейська влада відмовила Києву, посилаючись на політику ненадання летальних озброєнь Україні.
Також Міністерство оборони Південної Кореї сьогодні заявило, що не бачить ознак відправлення нових північнокорейських військ до Росії, чим по суті спростувало неодноразові заяви Зеленського на цю тему. Однак при цьому відомство підтвердило, що КНДР постачає до РФ балістичні ракети.
Видання Politico написало, що Київ також активно намагався впливати на Сеул через США: колишній американський віце-президент Майк Пенс розповів виданню, що під час останнього візиту Зеленського до Вашингтона той просив американців вплинути на Південну Корею і спонукати її постачати протиракети. Однак і це, схоже, не дало результату.
Сьогодні південнокорейська газета The Chosun Ilbo повідомила, що Київ вкотре попросив у Південної Кореї перехоплювачів до Patriot, але отримав відмову. Сеул відповів, що йому потрібні ці ракети на випадок надзвичайної ситуації на півострові. Також країна боїться можливої різкої реакції Росії.
Іншими словами, цілком можливо, що заяви української влади про розгортання в Росії десятків тисяч північнокорейських солдатів були спробою переконати Південну Корею передати протиракети для боротьби із спільним ворогом. Але якщо такий мотив і був, він не спрацював. Чому?
Власне, основні причини, як писалося вище, вказали у самій Південній Кореї: небажання витрачати запаси своїх ракет в умовах досить напруженої ситуації з безпекою в регіоні та неготовність сваритися з РФ. Причому заяви Києва про розширення військової співпраці Москви та Пхеньяну могли лише посилити останній чинник, оскільки не дуже зрозуміло, яким чином постачання південнокорейських протиракет Україні могли б послабити і це співробітництво, і КНДР. Натомість був ризик, що Москва у відповідь спробує руками Північної Кореї якось нашкодити Південній. І навпаки: відмова від постачання ракет Сеул може "продати" Кремлю як доказ своєї конструктивної позиції і натомість попросити вплинути на Кім Чен Іна, щоб той не посилював напруження на півострові.
Крім того, найважливішим фактором, який зараз впливає на багато процесів, є неоднозначна позиція Дональда Трампа щодо гарантій підтримки Сеула. Нагадаємо, нещодавно він вирішив урізати масштаб військових навчань з Південною Кореєю, похвалив Кім Чен Іна і дорікнувши Сеулу за відмову допомогти США у війні з Іраном.
У такій ситуації південнокорейська влада тим більше схильна діяти максимально обережно, намагаючись не нагнітати градус протистояння ні з ким із своїх найближчих сусідів, а також посилено нарощувати власні арсенали на випадок можливого загострення, покладаючись насамперед на свої сили. Зважаючи на все, звідси і витікає негативна реакція на прохання Києва про постачання протиракет.
