Чим Україна може вдарити по параду 9 травня у Москві та які будуть наслідки
Учора у вечірньому зверненні Володимир Зеленський заявив, що росіяни "правильно бояться" удару по Москві під час святкування 9 Травня. Так він пояснив, чому, на його думку, президент РФ Володимир Путін запропонував встановити триденне перемир'я до 80-річчя перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні.
При цьому прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков сьогодні заявив, що парад у Москві скасовувати не будуть, незважаючи на загрозливі натяки Зеленського.
Але в Україні тему удару по параду почали активно обговорювати. Думка Зеленськогорозвинув секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, який заявив, що це завдання здійсненне, якщо надійде команда.
Чи здатна Україна завдати такого удару? Відповідь так, оскільки подібні прецеденти вже траплялися. Найбільш відомий - атака дронів на Кремль 3 травня 2023 року. І з того часу далекобійні можливості ЗСУ зросли: безпілотники долітають не тільки до Москви, а й до Ленінградської області, і на схід від Волги.
Чим зараз Україна може вдарити по російській столиці?
Відстань від українського кордону до Москви становить близько 450–500 км. У ЗСУ точно є дрони, здатні його долати. Однак їх досить просто збивати і з великою ймовірністю з урахуванням підвищених заходів безпеки в Москві та її околицях на 9 травня безпілотники знищуватимуть на підступах до столиці.
Чи є можливості у ЗСУ вдарити по Москві ракетами?
Британо-французькі ракети Storm Shadow/SCALP, що запускаються з літаків, у максимальній комплектації мають дальність до 560 кілометрів. Як і остання модифікація ATACMS – ракета Block 1A-ER, яка може бити на відстань до 500 км.
На озброєнні України є і Storm Shadow, і ATACMS. Але чи є ЗСУ модифікації з максимальною дальністю, питання відкрите. Раніше говорилося, що Україна має ракети дальністю 300-350 км, і про удари по російській території на велику глибину не повідомлялося. Їхня дія обмежувалася прикордонними з Україною регіонами. Крім того, щодо Storm Shadow/SCALP є обмеження поблизу підльоту літаків з ними до російського кордону, де їх можуть збити системи ППО РФ або винищувачі.
Другий проблемний момент із західними далекобійними боєприпасами - чи схвалять західні союзники удар по Москві в день параду на 9 травня. Без їхньої згоди та цілевказівки удар буде неможливий: як писали західні ЗМІ, всі удари західною далекобійною зброєю і навіть із РСЗВ HIMARS стверджують американці. Зазначимо, що з моменту інавгурації Дональда Трампа повідомлень про удари по міжнародно визнаній території Росії британськими або американськими далекобійними ракетами майже не надходило.
Українська влада заявляла, що на фінальній стадії знаходиться розробка аналогічних "Іскандеру" вітчизняних балістичних ракет із дальністю близько 500 або навіть 700 кілометрів (проекти "Грім" та "Сапсан"). Однак немає підтверджень, що ці ракети вже готові до бойового застосування.
Також заявлялося, що українська крилата ракета "Нептун", спочатку створена для ураження морських цілей, вже адаптована для ударів по наземних об'єктах. Повідомляється про її можливу модернізацію, яка збільшила дальність до 400–500 км. Однак публічних підтверджень наявності таких модифікацій у ЗСУ також не було.
Але швидше за все, якщо буде ухвалено рішення про удар, основну роль відіграють безпілотники, хоча, як зазначалося вище, значних збитків, окрім інформаційно-психологічного, вони навряд чи зможуть завдати.
За даними відкритих джерел, український дрон UJ-22 Airborne здатний долати до 800 км і не раз застосовувався для польотів у глибину російської території. Більш досконалий дрон-камікадзе "Бобер", який став відомим після серії атак на Москву, має дальність до 1000 км і несе бойову частину масою до 20 кг. Ще одна модель - реактивний безпілотник "Лютий", здатний вражати цілі на відстані понад 1000 км із бойовою частиною до 75 кг. Він розроблявся з розрахунком на подолання систем ППО та РЕБ.
Також у ЗСУ є гібридний варіант - ракета-дрон "Паляниця". Її характеристики не розголошуються, але військові телеграм-канали припускали, що дальність може становити до 700 км. Це одна з найсвіжіших розробок, і наскільки вона готова до бойового застосування невідомо. Проте чутки про поодинокі удари "Паляницею" вже ходять.
Окрім серійних моделей, Україна активно використовує саморобні та модифіковані апарати від планерів до легких дронів із поршневими двигунами, пристосованих для ударів на відстані 500–900 км.
При цьому варто зазначити, що після досить інтенсивних нальотів на московський регіон у 2023 році ця активність здебільшого зійшла нанівець. І серед недавніх прецедентів можна згадати атаку 11 березня, коли дрони вперше за довгий час атакували Підмосков'я. Хоча наліт був масованим, про істотні збитки для російських об'єктів нічого не відомо. Тобто московська ППО швидше за все була за останній рік значно посилена.
Проте очевидно, що теоретично організувати атаку на Москву хвилі можливо. Але якщо удару буде завдано, це може створити загрозу відносинам Києва з Трампом, які і без того вкрай тендітні.
Американський президент тільки зараз почав критикувати РФ за ракетні удари по Україні. Однак після обстрілу Москви на 9 травня ця критика може обернутися в інший бік і збільшити ймовірність того, що Трамп вийде з переговорного процесу, заодно припинивши допомогу Україні. Від чого, як пишуть західні ЗМІ, Зеленський відмовляв його на зустрічі у Ватикані.
Крім того, до центру Москви з'їдуться деякі світові лідери, включаючи главу КНР Сі Цзіньпіна. І наліт здатний спричинити ще й великий міжнародний скандал. А головне, після нього, швидше за все, буде масштабна російська відповідь, яка може викликати нові масові жертви в Україні.
Тобто ризики великі. І тому не виключено, що розмови про удар по Червоній площі – це не так анонс атаки, як частина інформаційної кампанії Банкової на тему, чому Москва хоче перемир'я на 9 травня. У цій логіці РФ вимагає припинення вогню зі страху перед ЗСУ, що може послужити зайвим обґрунтуванням, чому Київ на таке перемир'я не піде.
