Документ охоплює період із 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025-го. У ньому управління Верховного комісара з прав людини описує численні порушення, які вчиняються як владою України, так і російською армією.
Описуючи порушення з боку Києва, ООН стосується роботи ТЦК.
Дев'ять відмовників від служби розповіли про побої, погрози, позбавлення їжі та примусове утримання. В одному з випадків, описаних у доповіді, військовослужбовці, намагаючись змусити чоловіка одягнути форму, прив'язали його руки за спиною, не годували 11 днів та погрожували розстрілом.
Також військкомати продовжують застосовувати примус щодо тих, хто відмовляється від військової служби з релігійних чи інших переконань.
Зафіксовано щонайменше 11 випадків, коли чоловіки, головним чином із релігійних громад Свідків Єгови та баптистів, заявляли про право на альтернативну службу. Але, незважаючи на це, проти них порушували кримінальні справи за ухилення від призову, непокору наказу та дезертирство.
Верховний суд України у квітні 2025 року підтвердив вирок – три роки ув'язнення для одного з таких відмовників. Це рішення, як наголошує ООН, суперечить міжнародному праву.
Окремі претензії ООН до поводження з російськими полоненими. З 95 опитаних полонених 59 заявили про те, що зазнали побиття, електрошоку, сексуального насильства, погроз і принижень - особливо в неофіційних ізоляторах, де полонених утримували до 14 місяців.
Окремо зафіксовано 15 випадків сексуального насильства з боку українських силовиків, зокрема, удари струмом по геніталіях.
УВКПЛ також засуджує публікацію українськими структурами фото та відео російських, китайських та північнокорейських полонених в інтернеті, що порушує Женевську конвенцію та ставить життя цих людей під загрозу після повернення на батьківщину.
При цьому в доповіді зазначається, що ЗСУ розстрілюють російських полонених - загалом з початку російського вторгнення задокументовано 26 таких випадків. Два останні випадки – у лютому 2025 року в Харківській області та наприкінці 2024 року в Донецькій області.
Порушення стосуються і релігійної свободи. У доповіді заявляється, що Українська православна церква (УПЦ) стикається з насильницькими діями з боку радикальних груп та за потурання поліції.
У Чернівецькій області зафіксовано два випадки нападів на парафіян та захоплення храмів УПЦ: використовувалися палиці, перцевий газ, металеві прути, постраждали, а поліція, за словами очевидців, не втручалася. Парафіяни були витіснені і на момент завершення звітного періоду не повернулися до церкви.
У доповіді також висловлюють стурбованість практикою кримінального переслідування в Україні за статтями про колабораціонізм. ООН зазначає, що значна кількість обвинувачених притягалася до відповідальності за дії, які могли бути примусово виконані під контролем окупаційної сили. Йдеться, наприклад, про виконання комунальної роботи, надання базових послуг чи інші дії, які люди могли бути змушені виконувати на захоплених територіях. Не є порушенням з погляду міжнародного права.
При цьому у звітний період, на думку ООН, 51 із 624 засуджених за колабораціонізм було засуджено на підставах, які не мали вважатися злочином. УВКПЛ наголошує, що така судова практика веде до несправедливого кримінального переслідування, особливо щодо тих, хто не брав участі в насильницьких діях і не висловлював свідому підтримку окупаційній владі. І хоча загальна кількість таких справ знизилася порівняно з попередніми роками, проблема в Україні залишається системною.
Описуючи порушення з боку РФ, ООН пише, що останні півроку від ударів російської загинули 968 мирних жителів, поранено 4807. Обидва показники вищі, ніж за попередній звітний період (904 вбиті та 4218 поранені).
ООН вказує, що у ряді випадків обстріли велися цивільними об'єктами - у Кривому Розі та Сумах. Також зафіксовано прицільні удари по лікарнях у Запоріжжі, Херсоні, Харківській та Сумській областях.
Доповідь фіксує 106 страт українських полонених росіянами, застосування тортур, згвалтувань, кастрацій, відмова у медичній допомозі. Лише за півроку зафіксовано п'ять смертей полонених від жорстокого поводження.
У доповіді також зафіксовано численні випадки сексуального насильства, застосовуваного російськими військовими та силовиками щодо українських військовополонених та цивільних.
Серед жертв, задокументованих за півроку, 94 чоловіки, 9 жінок та 3 дівчинки. Насильство включало зґвалтування, удари струмом по геніталіях, кастрації, побиття в оголеному вигляді та загрози зґвалтування. В одному з випадків, перевіреному ООН, українського полоненого спочатку зґвалтували та кастрували, потім застрелили.
Крім того, в окупації продовжилася практика тортур цивільних: з 21 опитаної звільненої людини 19 розповіли про побиття, електрошок, сексуальне насильство, погрози страти, позбавлення медичної допомоги та антисанітарні умови. У лютому 2025 року в Україну було передано тіло журналістки Вікторії Рощиною, яка загинула у російському СІЗО. За даними її сім'ї та української влади, на тілі були ознаки тортур.
Продовжується масова конфіскація приватного житла. Лише за півроку окупаційні адміністрації розмістили повідомлення про вилучення 16 295 квартир та будинків. В одному Маріуполі з грудня 2024 року по травень 2025 було оголошено "потенційно безхазяйними" понад 12 000 квартир (про ситуацію з так званими "безгоспними" квартирами ми писали в матеріалі Як на захоплених РФ територіях конфіскують "безгоспне" житло і можна ).
Крім того, тривають арешти та засудження з релігійних мотивів. Два послідовники Свідків Єгови у Криму отримали по 6 років позбавлення волі.
У доповіді також йдеться, що російські спецслужби активно залучають українських підлітків до актів саботажу та стеження, пропонуючи гроші за підпали, доставку вибухівки чи передачу координат. Підтверджено випадки, коли підлітки гинули, намагаючись виконати такі завдання.
