Європейський союз футбольних асоціацій (УЄФА) продовжує загрожувати бойкотом Міжнародної федерації футболу (ФІФА). І, якщо не зважати на формальні вимоги, суть загроз зводиться до одного пункту: голова ФІФА Джанні Інфантіно має піти у відставку.
Парадокс ситуації полягає в тому, що свого часу Інфантіно став всесвітнім футбольним чиновником номер один як представник Європи. Італієць, він взагалі всю кар'єру робив у Європі – і, до речі, у 2010-2012 роках знівечив пів-України, оскільки відповідав в УЄФА за підготовку Євро-2012.
Президентом ФІФА Інфантіно став випадково: просто у 2016-му, під час грандіозного корупційного скандалу, який звалив і голову ФІФА Йозефа Блаттера, і президента УЄФА Мішеля Платіні, він виявився найвищим чиновником, не замішаним у цей скандал.
2023-го Інфантіно переобрали без проблем, але, починаючи з 2025 року, голова ФІФА таки зіткнувся з проблемою: потрібно було забезпечити проведення чемпіонату світу, в якому ключову роль грали Штати, а там президентом став Дональд Трамп, спілкування з яким вимагає, так би мовити, специфічного підходу.
Інфантіно цей підхід знайшов. Не він один, до речі: аналогічним чином поводиться, наприклад, генсек НАТО Марк Рютте, який на кожному розі вихваляє Трампа і таким чином намагається схилити його до збереження Альянсу в тому вигляді, в якому він існує. Але такий похід часом вимагає поступок – і в результаті під час мундіалю стався відомий скандал із фактично скасованою на "прохання" Трампа червоною карткою гравця збірної США Фоларіна Балогуна.
Скандал був багаторазово посилений продемократичною пресою Штатів та провідними медіа Євросоюзу. Тож до кінця ЧС-2026 Інфантіно вже став нерукостислим у Європі.
Щоправда, Трамп зберіг теплі почуття щодо голови ФІФА і навіть заявив, що бачить його на місці генсека ООН. Але Інфантіно не зрозумів, що для його майбутнього тепер, коли ЧС-2026 позаду, від "токсичного" у Європі президента США краще дистанціюватися.
Натомість він озвучив проект продажу частини прав на проведення чемпіонатів світу приватній структурі, наголошуючи на тому, що цей проект може принести чималі доходи для національних федерацій.
Можливо, Інфантіно пішов на цей крок свідомо: 2027-го його чекають перевибори, а суми, які він називав, справді виглядають більшими для бідних федерацій Африки та Латинської Америки (і України). Але не для європейських федерацій – тим більше налаштованих проти президента ФІФА.
Все ті ж самі продемократичні американські та європейські ЗМІ розкрутили історію про те, що весь проект створюється під венчурний фонд Thrive Capital, заснований мільярдером Джошуа Кушнером – рідним братом Джареда Кушнера, зятя президента США.
Щоправда, Джошуа публічно підтримує не Трампа, а демократів і навіть є одним із спонсорів Демпартії. Однак мало хто повірив, що брат зятя президента раптом зацікавився футбольною "угодою" з головою ФІФА, що зблизився з Трампом, без погодження з господарем Білого дому.
Інфантіно довелося відступити. Але тепер уже стало ясно, що справа не тільки в проекті: європейські федерації (і європейські лідери, що стоять за ними) вимагають скальпу президента ФІФА, який у їх розумінні зробив політичну ставку не на того коня.
Як він поведеться тепер? Інфантіно може повести свою передвиборчу кампанію, спираючись на неєвропейські федерації – але тільки в тому випадку, якщо знайде, що їм запропонувати. А поки що після проваленого проекту "приватизації мундіалю" йому запропонувати нічого – а отже, умовні африканці та латиноамериканці не мають резонів бити горщики з футбольними грошовими мішками з Євросоюзу.
Тож перспективи Інфантіно протягом усього одного літа з райдужних перетворилися на дуже сумні. Звалити до перевиборів 2027-го його може бути і не зможуть, але переобратися на новий термін тепер навряд чи вдасться.
Звичайно, в запасі залишається варіант з ООН – якщо, звісно, хтось вірить, що Трамп настільки сильно впливає в цій організації, якої він відверто нехтує.
