Анкорідж-2 на дизельному паливі. Наскільки реалістичним є новий мирний план, що просувається Трампом?
На тлі буріння навколо дизельної угоди президентів США і РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна, з подальшими звинуваченнями глави Білого дому на адресу президента України Володимира Зеленського і погрозами зупинити передачу розвідданих, сьогодні раптово спливла інформація про те, що на останній зустрічі української та американської делегацій у Майямі обговорювався комплексний план врегулювання війни в Україні.
Звичайно, невідомо, наскільки інформація про нього, що потрапила в ЗМІ, відповідає дійсності (Білий дім цього не підтверджував, а на Банковій сказали, що обговорення було, уточнивши, проте, що це ідеї команди Трампа). Крім того, багато позицій плану вказані досить розмито.
Але загалом сенс пропозицій (у тому вигляді, в якому їх виклали у ЗМІ) приблизно зрозумілий.
За своїм масштабом нова схема врегулювання можна порівняти з мирним планом Трампа, оприлюдненим восени минулого року після зустрічі в Анкориджі. Тобто це не просто пропозиція про перемир'я, а комплексний план завершення війни, примирення після неї та подальшого мирного співіснування у трикутнику Росія-Україна-Європа.
Так само, як і в попередній версії, тут прописуються гарантії безпеки Києву, аналогічні 5 статті НАТО (за словами Трампа, Путін на них погодився на зустрічі в Анкориджі), механізми виділення коштів на повоєнне відновлення України. При цьому більш докладно наголошено на нормалізації відносин між Росією та Європою через зняття санкцій та спільні економічні проекти, а також через узгодження нової системи безпеки на континенті з урахуванням інтересу всіх сторін, включаючи РФ.
Тобто це, по суті, "Анкорідж-2".
У ньому, однак, є дві ключові відмінності від "Анкоріджа-1".
По-перше, у ньому пропонується зупинити війну лінією фронту, а не після виведення Збройних сил України з Донецької області, як це було в попередній версії.
По-друге, у новій редакції плану Києву пропонується офіційно визнати російський контроль за захопленими територіями (чого в Анкориджі-1 не було). Тобто в даному випадку пропонується повне врегулювання з відсутністю наступних претензій один до одного (якщо нові кордони будуть узгоджені).
Іншими словами, і Україні, і Росії пропонується відмовитися від своїх колишніх "червоних ліній" (контроль над усім Донбасом та невизнання російського статусу захоплених територій) заради домовленостей про завершення війни.
При цьому забирається найболючіша для Києва норма (виведення військ з Донецької області), а РФ виходить повне міжнародне визнання нових кордонів (якщо їх визнає Україна, то й усі інші країни також визнають).
Судячи з публікацій у ЗМІ, поки цей план перебуває лише у зародковому стані та не оформлений до конкретного переліку пропозицій. Також зовсім незрозуміло, чи готові вдатися до прописаних у ньому заходів Україна, Росія та Європа. Поки що їх публічні сигнали говорять, швидше, про зворотне. Та й головна проблема, про яку ми вже писали, залишається незмінною – чи невідомо чи готові Києва та Москва взагалі розглядати варіант мирного співіснування один з одним, і якщо так, то на яких умовах.
Проте сам собою підхід американських переговорників, які відразу хочуть прописати принципи комплексного врегулювання, є єдиним можливим шляхом задля досягнення міцного світу.
До речі, в даному контексті стає зрозумілою і логіка дій Трампа щодо "дизельної угоди" і за вимогами не бити за російськими НПЗ. І логіка ця не лише передвиборча.
Білий дім на такому прикладі хоче показати Кремлю, що він може змусити і Київ, і Європу рухатись у певному напрямку. А отже й реалізації прописаних в "Анкориджі-2" пунктів щодо повного врегулювання відносин України та Європейського союзу з Росією Вашингтон також зможе досягти. За умови, звичайно, якщо сам Кремль буде готовим піти на оновлені умови.
