РФ масово атакує поїзди, наслідки закону про "пекельні санкції", бунт Потапа та Мендель. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1668 року війни в Україні.

Ситуація на фронті

Росіяни просунулися під Добопіллем у районі Білицького, повідомляє військовий паблік Deep State.

При цьому карта паблік не відображає заяв українських військових та журналістів про те, що росіяни вже ведуть бої малими групами у самому Добропіллі.

Також війська РФ просунулися біля російського кордону в Харківській області – у районі Бочкового.

До обстрілу. Учора ввечері росіяни вдарили по торговому центру "Амстор" у Запоріжжі.

В Одесі вдень був приліт бізнес-центром. Росія заявила, що вночі била "Новою поштою" на Одещині, а також по суховантажу в Чорноморську.

Україна другу ніч поспіль атакує Ростов-на-Дону, де сьогодні лунали вибухи. Також був наліт сотень дронів на Москву, але до столиці РФ, як відомо, жоден не долетів.

В останні місяці значно зросла кількість російських ударів по українській залізничній інфраструктурі. Ці удари націлені на локомотиви, іноді на вагони, мости, вокзали та залізничні колії, зазначає військовий експерт Клеман Молін та публікує графік таких ударів за останні кілька місяців.

Судячи з графіка, пік таких ударів припав на серпень, а загалом за поточний рік їх побільшало.

Як пише Politicо, понад 500 локомотивів "УЗ" пошкодили або знищили РФ з початку повномасштабної війни.

При цьому понад 60% втрат припали на останні 8 місяців. Наразі "Укрзалізниця" втрачає в середньому 37–40 локомотивів на місяць.

Швидко замінити пошкоджені локомотиви європейськими складно через різну ширину залізничних колій. Новий локомотив коштує близько €5 млн.

Наслідки "пекельних санкцій" для України, РФ та Трампа

Прийняття Конгресом США законопроекту про "пекельні санкції" проти РФ, який готувався більше року, викликало напрочуд слабкий резонанс. У США це не стало топ-темою у ЗМІ, Кремль прокоментував скупо і навіть у Києві справа обмежилася офіційними заявами президента та кількох інших чиновників. А в Європі взагалі він викликав на сполох – чи не застосує Трамп "пекельні санкції" проти них.

Більше того, нічого про цей законопроект після голосування не сказав досі Трамп, хоча ЗМІ пишуть, що він цей закон схвалює та незабаром підпише. Але, повторимося, поки що особисто президент США ніяк не реагував.

Все це сильно контрастує з грандіозними очікуваннями, які створювали навколо законопроекту його ініціатори, подаючи його як "контрольний постріл Путіну, який позбавить його коштів на продовження війни".

Можливе пояснення цього – на даний момент законопроект не може виконати тих завдань, заради яких він розроблявся.

Тепер чомусь у ЗМІ нерідко пишуть, що Трампу цей закон необхідний для того, щоб отримати право вводити мита на власний розсуд проти різних країн, під приводом того, що вони купують російські енергоносії, або допомагають РФ обходити санкції. Тому що, після рішення Верховного суду, який скасував мито, президентові потрібен новий, цілком законний інструмент.

Проте слід нагадати, що законопроект цей з'явився ще минулого року, вже після того, як Трамп почав вводити мита проти всього світу, але ще задовго до рішення Верховного суду щодо їх скасування.

Тобто на той момент цієї проблеми взагалі не стояло.

По-друге, вже після рішення суду, Трамп продовжив вводити мита під різними приводами і якийсь новий закон йому для цього не був потрібний. Більше того, у прийнятому законопроекті про "пекельні санкції" дається досить обмежений перелік приводів для введення мит, що обмежує можливості Трампа застосовувати їх за своїм бажанням проти будь-кого. А якщо він їх запровадить без достатніх підстав, їх знову скасують через суд.

При цьому цілком можливо, що саме такими аргументами ("ти отримаєш право вводити мита проти будь-кого, і це буде так круто!") Трампа зараз і переконують підтримати і підписати закон.

Але, насправді, зміст законопроекту спочатку був зовсім інший і цілком очевидний. Якщо сформулювати коротко – " викинути " зі світового ринку російські нафту і газ, щоб забезпечити надприбутки для американських нафтогазових компаній, і навіть для союзних країн Близького Сходу. А якщо Москва захоче на світовий ринок повернутися, то вона повинна це робитиме через американців, як і інші "неблагонадійні країни" на зразок Ірану та Венесуели.

Як заявив днями один із авторів законопроекту сенатор Блюменталь, звертаючись до Індії та Китаю "вам краще купувати нафту і газ десь в іншому місці".

Щоправда, законопроект із самого початку виглядав вкрай ризикованим з багатьох поглядів. З одного боку, він міг різко загострити відносини РФ із США, аж до загрози військової ескалації, або, як мінімум, поставити хрест на контактах Кремля та Білого дому після завершення війни в Україні і не лише. З іншого боку, він міг викликати торгову війну з Китаєм та Індією, для яких питання можливості торгувати з тим, з ким вони хочуть, є суверенітетом.

Зважаючи на все, саме з цим і були пов'язані довгі коливання Вашингтона.

Але якби "пекельні санкції" запровадили рік тому, то ймовірність реалізації задуму їхніх ініціаторів ("викинути" зі світового ринку російські енергоносії або сильно зменшити їхню частку на ньому) була б не нульовою. Як показувала практика, навіть Індія та Китай, не кажучи вже про менші країни, так чи інакше намагалися уникати потрапляння під американські санкції, і принаймні тимчасово уникали купувати російські товари після того, як проти них Вашингтон вводив чергові обмеження. Тобто втрати Москви були б. І, можливо, навіть дуже значні.

Однак, у лютому цього року трапилася подія, яка повністю перевернула ситуацію на світовому ринку енергоносіїв – США та Ізраїль напали на Іран, що викликало різке загострення на Близькому сході та блокаду Ормузької протоки, яка продовжується досі. Більше того, через просування хуситів під загрозою блокади виявилася і Баб-ель-Мандебська протока. Також через їхні удари різко скоротився експорт нафти із Саудівської Аравії. Тобто війна не тільки не згасає, а й розширюється, посилюючи паливну кризу з дефіцитом та зростанням цін на світовому ринку.

Таким чином, замість російських енергоносіїв з ринку виявилися "викинуті" близькосхідні нафта та газ. Що зробило початкове завдання законопроекту практично нездійсненним на даний момент: які б мита не вводили США, Китай та Індія, та й багато інших країн, просто фізично не зможуть наслідувати пораду Блюменталю і купувати енергоносії "в якомусь іншому місці", а не в Росії. Бо вже зараз починається дефіцит палива, що жене ціни нагору. А за зникнення з ринку ще й російських енергоносіїв на ньому настане повний колапс.

Причому це фактично визнав нещодавно сам Трамп, закликавши Україну припинити удари по російських НПЗ, тому що через це зростають ціни на дизель, у тому числі й у самих США, що погіршує перспективи республіканців на виборах до Конгресу. І якщо зараз Трамп запровадить мито за покупку російського палива, то ціни злетять ще більше.

Парадокс полягає в тому, що і закон про "пекельні санкції", і напад на Іран, який їхній сенс обнулило, були проектами однієї і тієї ж групи "яструбів"-неоконсерваторів у Республіканській партії, пов'язаних з нафтогазовим та збройовим бізнесом. Найбільш яскравим представником їх був сенатор Грем. Саме він був головним лобістом "пекельних санкцій", і водночас продавлював питання війни з Іраном.

Причому у розумінні цієї групи спочатку ці два моменти один одному не суперечили. Вони бачили метою війни з Іраном швидку зміну там влади і взяття під контроль іранського експорту енергоносіїв, як раніше Вашингтон узяв під контроль нафту у Венесуелі, щоб легше було "викидати" зі світового ринку російське паливо (докладніше про концепцію неоконів ми писали тут).

Але з Іраном не вийшло. За підсумками, ця війна стала величезною "підставою" для Трампа від "неоконів". А ухвалений закон про "пекельні санкції" імені сенатора Грема може стати другою такою ж "підставою" від них для президента США.

Зараз багато хто говорить, що Трамп, навіть якщо і підпише закон, то може не вводити мита, а лише загрожувати ними, отримавши важіль тиску на Путіна в переговорах.

Проте, не так просто. Трамп повинен буде пояснити Конгресу, чому він не вводить санкції проти, наприклад, особисто Путіна (вони також передбачені законом), або проти покупців російських енергоносіїв.

Його опоненти, в такому разі (або якщо Трамп відмовиться взагалі підписувати закон), різко посилять атаки на нього за звинуваченням "в роботі на Москву". А якщо демократи отримають хоча б в одній із палат Конгресу більшість, вони можуть навіть запустити процедуру імпічменту з цього приводу.

Тобто не Трамп, якщо підпише закон, отримає важіль тиску, а його супротивники отримають інструмент проти його самого. При тому, що дієвість закону як "важеля" проти Путіна з описаних вище причин (світова паливна криза) є вкрай сумнівною.

При цьому закон також знизить шанси на будь-які компромісні рішення щодо миру чи перемир'я в Україні. Тому що вони можливі, теоретично, лише якщо Трамп замість чогось суттєвого пообіцяє Путіну. Наприклад, як ми писали, ймовірність енергетичного перемир'я не виглядатиме зовсім нульовою, якщо з РФ знімуть енергосанкції, про що прямо дав зрозуміти Кремль.

Але якщо Трамп, в умовах, коли Конгрес ухвалив закон про "пекельні санкції", не тільки їх не запровадить, а ще й зніме вже існуючі, скандал напередодні виборів може бути величезним. А тому і ймовірність того, що Білий дім піде на такий крок зараз набагато менше, ніж раніше.

Загалом сам по собі цей закон буде фактором, який перешкоджає будь-яким стратегічним домовленостям між Росією зі США, та й із глобальним Заходом загалом.

Що, мабуть, і було побічною, але важливою метою його авторів. Нагадаємо, законопроект почав розроблятися минулого року на тлі розмов про майбутню операцію Трампа з РФ щодо припинення війни в Україні та щодо нормалізації російсько-західних відносин. Вже тоді він сприймався як один із способів угоду зірвати.

І, на відміну від головної мети (удар по російському експорту), виконання цієї побічної задачі виглядає більш реальним.

Наприклад, закон фактично запобігає відновленню закупівель європейцями російських енергоносіїв, прив'язуючи їх до американських поставок під загрозою введення мит (а проти ЄС Трамп мита запровадить з великим задоволенням). Тобто торпедується найбільш очевидна платформа для нормалізації російсько-європейських відносин – вигода взаємної торгівлі.

Закон висітиме дамокловим мечем і над відносинами РФ із США. Адже якщо зараз його застосування на практиці і не буде болючим для Москви (а тому й не виглядає ймовірним), то потім у разі нормалізації ситуації на світовому енергоринку розклад зміниться і Вашингтон може спробувати реалізувати свій початковий задум. І це підштовхуватиме Кремль до зміцнення зв'язків з усіма антиамериканськими силами у світі. Що підвищує ймовірність прямого військового зіткнення Росії із Заходом.

Безумовно, будь-які серйозні спільні економічні російсько-американські проекти, про які іноді заявляють у Трампа, стануть неможливими. І в гонці, наприклад, за джерелами енергії для розвитку ІІ, РФ з її енергопотенціалом, опиниться на Китаї, а не США.

Іншими словами, буде поламана вся стратегія Трампа щодо Росії та по завершенню війни в Україні, яку він вибудовував з моменту приходу на другий термін.

І в цьому плані, повторимося, наслідки закону про "пекельні санкції" для нього можуть виявитися не меншими, ніж початок війни з Іраном. Хоча, можливо, вони й не настануть так швидко.

Щоправда, сам Трамп може вважати по-іншому, розраховуючи підписати закон, а потім запропонувати якусь угоду Росії щодо війни в Україні і не лише показуючи, що робить це "з позицій сили". Але він також розраховував на успіх і в переговорах з Іраном – побомбити, влаштувати морську блокаду, а потім вийти на угоду "з позицій сили". Але там нічого з цього не вийшло і криза лише посилюється.

Чи спрацює розрахунок Трампа по Росії і чи є він взагалі, чи йдеться про хаотичний набір дій Вашингтона без жодного плану – поки що питання відкрите.

Бунт Потапа та Мендель

Останнім часом дедалі більше представників українського шоу-бізнесу висловлюються проти ідеологічної цензури та українізації, що панує в країні.

Порушила цю тему ще Оля Полякова, яка назвала Україну "концтабором" через дії ТЦК. Потім багато ажіотажу викликали Потап та Настя, які заявили, що розмовлятимуть російською мовою.

Спочатку Каменських та її чоловік записали ролик, у якому заявили, що продовжуватимуть спілкуватися російською мовою.

Потім Настя Каменських заявила, що через переход на українську в неї з'явилася кіста і вона втратила голос. Психолог сказав їй, що тіло співачки "не сприймає" українську мову і їй потрібно повернутися російською.

Після цього зіркову пару внесли на "Миротворець". А Верховна Рада голосувала за звернення до президента щодо позбавлення Потапа звання заслуженого артиста України – але голосів не вистачило.

Після цього Потап продовжив виступати проти "партії війни". Він потролив Олега Скрипку (гурт "Воплі Відоплясова"), який заявив, що українці за кордоном "менші українці", ніж ті, що залишаються в Україні.

"Тому що там Радянський Союз - грузини з прибалтами, з білорусами з росіянами - всі добрі, всі хочемо добра і всі російською мовою розмовляють", - заявив Скрипка, зазначивши, що дійшов такого висновку, "дослідивши ситуацію".

Потап пропонує піти далі та запровадити "українометр", який оцінюватиме "українськість" громадян. За виїзд за кордон – одразу -20%.

"І якась жінка, яка вивезла своїх дітей від війни подалі, вона подивиться в цю програмку і зрозуміє, що вона недоукраїнка, що можна здавати паспорт. І ця жінка вирішить, що її діти повинні жити не в Україні, а в Канаді. Там, де вони себе відчувають повноцінними. У нас демографічний колапс".

Також дедалі голосніше звучать голоси не лише проти внутрішньої війни з "неправильними" українцями - а й проти продовження поточної війни з Росією.

Хедлайнером цього порядку денного стала колишня прес-секретар Зеленського Юлія Мендель, яка давно виступає з антивоєнних позицій і звинувачує президента в тому, що він відмовляється шукати шляхів до миру. Після цього Зеленський минулого тижня запровадив проти неї санкції.

Але це стало лише приводом, щоб Мендель заговорила ще активніше.

У новому інтерв'ю вона назвала його "загрозою українському суверенітету" та "інструментом самогубства української нації". "Я щодня прошу у Бога прощення за те, що допомогла цій гидоті прийти до влади, бути при владі. Мерзота - це Зеленський", - заявила Мендель.

"Я думаю, що Володимир Зеленський сьогодні - це загроза українському суверенітету, загроза взагалі українському існуванню. Зараз ми збираємося відзначати 35-річчя української незалежності. Я як українка запитую себе: а чи будуть наступні 35 років?" - сказала вона.

"У нас нація гине. У нас майбутнього просто немає. Статус-кво неможливий. Ви розумієте, що наступних 35 років може не бути? У нас людей просто немає", – каже Мендель.

За її словами, Зеленський "прийшов на обіцянки світу, а зараз веде найбільшу війну в Європі і постійно знаходить причини, чому її не можна закінчити". "Для мене він також зрадник", - сказала Мендель.

Вона також заявляє, що саме Зеленський кілька разів наполягав на продовженні війни, хоч існували можливості для переговорів. "Те, що саме Зеленський наполягав на тому, що треба продовжувати війну 2022 року, - це 100%. Двічі. І 2024 року", - заявила вона.

Говорячи про наслідки війни, Мендель заявила: "Стратегічно ми вже програли. Ми втратили людей. І ми втрачаємо їх щодня. І території теж. А нам продовжують промивати мізки, розповідати про якусь стійкість: ми всі unbreakable, ми всі незламні. Це просто популізм вищої категорії".

"Путін - говнюк ще той. Але не Путін винен в українській корупції. Не Путін винен у будинках, що будуються під Києвом. Не Путін винен у тих скандалах, які відбуваються. Путін знищує українську націю. А Зеленський яку знищує? Скажіть мені", - додала вона.

Мендель також заявляє, що у Зеленського "половина телефону – це росіяни" – люди, які перебувають у Росії або мають зв'язки з Кремлем.