У Київському СІЗО визнали, що арештантам нема де ховатися від обстрілів
Керівництво Київського СІЗО визнало, що вони не мають захисних споруд від обстрілів, а під час повітряної тривоги заарештовані залишаються в камерах.
Як пише у своїй статті для "Юридичної газети" колишній заступник міністра юстиції Денис Чернишов, який займався пенітенціарною системою, про це керівництво СІЗО повідомило у відповіді на його запит.
При надходженні сигналу повітряної тривоги, встановлені в камерах гучномовці просто рекомендують в'язням відійти подалі від вікон.
Чернишов також пише, що ще в 2024 році перевірка уповноваженого з прав людини в Україні Дмитра Лубинця зафіксувала, що ув'язнені і персонал ізолятора "зазнають щоденного реального ризику для життя та здоров'я, залишаючись незахищеними під час повітряних атак". Минулого літа омбудсмен Лубинець назвав відсутність укриттів у пенітенціарних установах на підконтрольних Києву територіях "прямим порушенням позитивних обов'язків держави щодо захисту права на життя".
У зв'язку з цим Чернишов нагадує, що за статтею 3 Конституції України держава, взявши людину під варту і відібравши таким чином можливість захищати себе, бере відповідальність за її життя і здоров'я.
Як пише екс-заступник міністра, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. А частина 3 статті 183 КПК "прямо зобов'язує слідчого суддю або суд при обранні тримання під вартою визначити розмір застави. Це не пільга та не жест доброї волі: застава під час арешту – правило". Також там прописано, що сума застави має бути посильною до сплати.
Чернишов нагадує, що в законі прописані винятки, коли суддя має право не визначати заставу. Корупційних злочинів у цьому списку немає.
Нагадаємо, екс-заступник голови ВП Мудра вийшла з СІЗО, де провела півтора місяці через проблеми із внесенням застави.
Це сталося після того, як НБУ заборонив банкам безпідставно відмовляти у заставних платежах.
