Національний банк України офіційно заборонив банкам безпідставно відмовляти фізичним особам та організаціям у проведенні платежів та погрожував перевірками. Регулятор розіслав у банки роз'яснення щодо цього, на який вже давно чекали банкіри.
Це внутрішня телеграма №57-0010/94959 від 6 жовтня, яку регулятор відправив у вівторок увечері за підписом заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Документ поширюється на всі платежі, але стосується насамперед заставних платежів для Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у резонансних справах колишнього заступника голови Офісу президента Ірини Мудрої та нардепа Вадима Столара, про які писала "Країна".
"Країна" ознайомилася з новим роз'ясненням Нацбанку, в очікуванні якого багато банків відмовляли клієнтам у платежах для внесення судових застав. І ця телеграма НБУ безпосередньо прив'язана до застави для Мудрої: у ній зазначено номер її справи №991/11881/26 від 24 вересня, а також рішення ВАКС, яке зобов'язує НБУ вжити заходів для поновлення законних платежів.
Ключові тези роз'яснення Нацбанку щодо платежів:
- Судову заставу можуть вносити не лише ті, хто перебуває під вартою, а й інші особи.
"Застава може вноситися як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем)", - сказано в документі. - Банкам заборонено безпідставно відмовляти клієнтам у проведенні платежу.
- Неприпустимо відмовляти у платежах під приводом технічних проблем.
- Законними підставами для відмови у проведенні платежу може бути неправильно заповнена платіжка (з помилками в реквізитах, при заповненні не всіх полів тощо), відсутність супровідних документів або даних (наприклад, номери справи обвинуваченого) або незаконна платіжка (скажімо, якщо її подає особа, яка не має права розпоряджатися рахунком).
- Якщо банк має підстави для відмови у платежі, він зобов'язаний чітко їх викласти з посиланнями на конкретні закони та підзаконні акти, щоб фізособа чи організація змогли зрозуміти мотивацію відмови. Якщо платіж проводився у відділенні та платіжка оформлялася на папері, то банк повинен давати відповідь на ній же. Якщо документ проводиться через інтернет, то банку слід надавати пояснення в електронному вигляді. Жодної секретності чи загальних формулювань бути не повинно.
"Відповідно, жодної зупинки, списання, блокування рахунку платника не відбувається", - уточнює Нацбанк. - Якщо банк відмовляє клієнту в грошовій проводці, то не можна просто списувати гроші і ганяти їх невідомо де або тримати на транзитному рахунку без зарахування отримувачу. Саме в цьому адвокати Ірини Мудрою звинуватили банки: із зарплатного рахунку адвоката було списано 200 тис. грн, і протягом кількох днів ці кошти так і не надійшли до ВАКСу. Так не повинно бути. Банк повинен одночасно повідомити про відмову та обґрунтувати його.
- Якщо платіжка подається на папері, банк зобов'язаний проставити на ній усі мітки з датою прийняття та виконання – денною або вечірньою касою (для фізособи вечір – це час після 17:00 чи 18:00 залежно від банку). У разі відмови про це потрібно повідомити на зворотному боці платіжки. Денний платіж виконується того ж дня, а вечірній може бути перенесений наступного.
- Перед проведенням платежу банк зобов'язаний провести фінансовий моніторинг та пройти всі процедури з перевіркою клієнта та коштів. Тобто така лазівка для відмови залишається, але її теж потрібно обґрунтувати клієнту із зазначенням конкретних законодавчих норм, а не загальними словами про провал фінмоніторингу.
"У разі відсутності законодавчих підстав для зупинення фінансової операції/відмови у її проведенні банки та інші надавачі платіжних послуг мають виконати платіжну інструкцію клієнта", - резюмується в телеграмі НБУ.
Нацбанк вимагав від банків виконувати нове роз'яснення та зазначив, що під час перевірок враховуватиме заходи, вжиті банками відповідно до цього документа.
