РФ настає у Добропіллі, новий удар по енергетиці, Зеленський проти Трампа. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1699 року війни в Україні.

Ситуація на фронті

Армія РФ суттєво просунулась під Добропіллем у районі Нового Донбасу, повідомляє Deep State.

Український військовий із позивним "Мучною" заявляє, що "присутність противника в Добропіллі – це факт, і, судячи з наявних даних, ворожих груп поступово стає більше". Він зазначає, що проникнення йде з боку Нового Донбасу.

При цьому в п'ятницю начальник Генштабу РФ Герасимов заявив, що російська армія захопила Добропілля та Олексієво-Дружківку.

Путін, для якого і робилася ця доповідь, назвав захоплення Добропілля подією, яка відкриває дорогу до кордонів ДНР.

Проте втрату Україною міста пізніше почали спростовувати не лише на українських ресурсах, а й на багатьох російських військових пабликах.

Щодо Добропілля, як вони стверджують, ситуація для ЗСУ справді важка і в значній частині міста вже присутні російські війська. Вони ж блокують постачання Добропілля, охоплюючи його з флангів. Проте, навіть за даними військових телеграм-каналів РФ, місто не повністю під контролем Росії (українські дані ми публікували вище).

Щодо Олексієво-Дружківки (населений пункт між Костянтинівкою та Дружківкою), то російські військові паблики пишуть, що до її захоплення ще далеко і ситуація там для військ РФ непроста – ЗСУ постійно контратакують. За українськими картами в Олексієво-Дружківці взагалі немає зони російського контролю.

У той же час, близькі до російської влади телеграм-канали пишуть, що заяви про захоплення міст, які РФ ще не контролює, є не "окозамилюванням" генералів, а свідомою інформаційною тактикою Кремля, мета якої не тільки підтримати "духопідйомні" настрої в російському суспільстві, а й показати Заходу росіян і вони поступово беруть Донецьку область під контроль, а отже, Заходу потрібно тиснути на Зеленського, щоб той вивів війська з Донбасу, поки становище для ЗСУ не стало ще гіршим, а також взагалі подумати над тим, чи варто давати Києву гроші.

Паблики звертають увагу на те, що заява про взяття міст з'явилася в день, коли Зеленський приїхав на саміт ЄС, обговорюючи підтримку наступного року. Також варто нагадати, що заяву про захоплення Костянтинівки (факт чого Київ заперечує) росіяни зробили на початку липня напередодні розмови Путіна із Трампом.

Щоправда, наскільки такий задум (якщо він є) ефективний – сказати важко. Західні ЗМІ та європейці подібним заявам не вірять і порушують тему, що ініціативу на фронті перехоплює ЗСУ, публікуючи репортажі про успіхи українських військ на лиманському напрямі.

Однак, що стосується Трампа і європейських політсил, які виступають за нормалізацію відносин з РФ, то їм заяви про просування росіян на фронті, теоретично, можуть "зайти". І вони потім їх використовуватимуть для аргументації своїх ідей щодо домовленостей із Москвою.

Нові удари по Києву та західній Україні

З ночі Росія завдала масованих ударів по Києву, Київській області та західним регіонам України. Основними цілями стали енергетика та інфраструктура. За даними Зеленського, лише по Києву та області було випущено 16 балістичних ракет. Жодну з них не збили, за даними ЗСУ.

Київ атакували кількома хвилями балістики - близько 23:00 та 03:00. Внаслідок ударів загинула 21-річна дівчина, ще вісім людей постраждали.

У Деснянському районі пошкоджено медичний центр, у Дніпровському – нежитлові будівлі та навчальний заклад. У Солом'янському районі уламки потрапили на перший поверх 25-поверхового житлового будинку. Також пошкоджено станцію метро "Чернігівська", рейки та кабельну мережу. Через це тимчасово закрили станції "Чернігівська" та "Лісова", також не ходила міська електричка.

Міноборони РФ заявляє, що вночі вразило у Києві дата-центр "Дата груп", логістичний вузол Fire Point, локомотивне депо Київ, на якому зберігаються ракети "Фламінго", та підприємство "Хімволокно", яке здійснює виробництво компонентів для бойових частин БПЛА.

У "Дата-груп" пізніше підтвердили удар і заявив, що їхній центр обробки даних знищено.

На Київщині найбільш серйозні руйнування зафіксовано в Ірпені. Там загинула жінка, постраждали 17 людей, включаючи вісім дітей. Пошкоджено 70 приватних будинків, чотири багатоповерхівки, виробничі та складські приміщення. За даними місцевої влади, ракети також потрапили до заводу "Планета Пластик".

Влада України заявила, що попереджень про атаку балістики від американців знову не надходило - як і кілька разів минулого тижня. "Знову російська балістична атака кількома хвилями за ніч і знову не було попередження від партнерів", - написав Зеленський (до цієї теми ми ще повернемося нижче).

Однією з цілей удару була енергетика. Зеленський заявив, що РФ била з енергетики не лише у Києві, але також Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Житомирській, Хмельницькій, Харківській, Тернопільській, Одеській та Рівненській областях. Було вражено 28 підстанцій та інших важливих об'єктів енергетики.

Масштабні відключення світла сталися у Волинській області. За словами голови ОВА, регіон атакували близько 15 дронів, переважно в районах Луцька, Ковеля та Маневичів. Пошкоджено критичну інфраструктуру, без електрики залишилося близько 66 тисяч споживачів.

На Рівненщині російські реактивні дрони пошкодили об'єкти цивільної інфраструктури. Постраждали чотири особи. Також відбулися масштабні відключення електроенергії, особливо у Рівненському районі. Крім того, у Рівному був приліт за складом одного з найбільших дистриб'юторів ліків в Україні, компанії "БаДМ".

У Хмельницькій області внаслідок ударів по енергетиці частково знеструмлено північну частину регіону. Перебої з електрикою також виникли у Тернопільській, Житомирській та Вінницькій областях.

Загалом, за даними Зеленського, за ніч в Україні світла залишилося не менше 550 тисяч сімей.

Зеленський vs Трамп

Український та американський президенти за останні пару днів знову обмінялися взаємною критикою.

Зеленський дав інтерв'ю американському телеканалу NBC, у якому звинуватив Трампа у спробі схилити Україну до капітуляції. Як аргументи він навів обмеження швидкості Starlink і затримки постачання ракет для Patriot.

Він прямо заявив, що вказівку сповільнити Starlink дала влада США. Також президент України заявив, що Штати загрожують і надалі зупиняти допомогу, якщо Україна битиме по російських НПЗ.

При цьому Зеленський натякає, що цей тиск лише напередодні проміжних виборів Конгресу США. "Зараз, думаю, це агонія, але після виборів життя продовжиться, і, гадаю, все буде спокійнішим", - сказав він.

Також президент України також почав серйозно обговорювати, що США можуть "підтримати Росію", і тоді Україна "не зможе перемогти" та програє війну.

На ці заяви була досить жорстка відповідь від чиновників Білого дому і нарешті самого Трампа.

Міністр фінансів США Бессент назвав "вкрай безвідповідальними" слова українського президента про те, що адміністрація Трампа обмежила швидкість Starlink Україні. "Президент Трамп та держсекретар Рубіо категорично заявили, що ніхто в адміністрації Трампа цього не робив. І я вважаю вкрай безвідповідальним з боку президента Зеленського висувати таке звинувачення", - заявив Бессент в інтерв'ю тому ж каналу NBC News.

"Президенту Зеленському слід бути дуже обережним із подібними заявами, які не відповідають дійсності", - додав Бессент.

Крім того, він назвав "хибною дилемою" заяву Зеленського про можливість перемоги України у війні за збереження підтримки США.

"Президент Зеленський сьогодні вранці представив хибну дилему, що Україна має перемогти. Війна має закінчитися, і це станеться внаслідок переговорного врегулювання", – заявив Бессент.

Держсекретар Рубіо також спростував твердження Зеленського, що США ставили на паузу передачу Україні частини розвідданих. "Я не знаю, звідки він бере цю інформацію і чому він каже це ЗМІ. Вам слід спитати його самого. Паузи не було", - сказав Рубіо.

Також він заявив, що США не попереджали Україну про пуски балістики не навмисно, а через збій у програмному забезпеченні. "Я знаю, що кілька днів тому була проблема з програмним забезпеченням із їхньою системою раннього попередження. Я знаю, що європейське командування [ВС США] вивчає це", - сказав держсекретар.

Зазначимо, що в даному випадку сперечатися з правотою Зеленського складно - очевидно, що і уповільнення Starlink, і "запізнення" із попередженнями про балістику не могли статися без наказу Білого дому і без особистої команди Трампа.

При цьому Вашингтон офіційно вважає за краще не заявляти про це і, як бачимо, досить роздратовано реагує на звинувачення з боку Зеленського. Що лише посилює конфліктність ситуації.

Також учора Зеленського знову жорстко розкритикував Трамп. "Зеленському все одно. І, відверто кажучи, за всіх тих грошей, які йому щедро дає Європа і які йому раніше дав шахрай Джо Байден, він не хоче закінчувати цю війну і, мабуть, ніколи не хотів", - написав президент США у своїй соцмережі.

З його слів, Зеленський міг закінчити війну на вигідних умовах ще два роки тому. "Він міг укласти більш вигідну угоду два роки тому, ніж зараз. Його країна в руїнах, значна частина території втрачена, вона втратила океани і мори, а чоловіче населення скоротилося, поранено і/або загинуло. Я хочу, щоб ця війна закінчилася!" - Заявив Трамп.

Він також звинуватив Зеленського в тому, що той продовжує завдавати ударів російським НПЗ.

"Зеленський вибирає цілями нафтопереробні заводи в Росії, що виробляють дизельне паливо, знаючи, що ці атаки завдають серйозної шкоди світовим ринкам дизеля, у тому числі в США. Фермери, власники ранчо і всілякі підприємства сильно страждають від цього, але Росія тим не менш постачає світу мільйони барелів дизеля".

Паралельно Трамп відмовився вводити санкції проти Росії, які було закладено до закону Грема.

"Застосування санкцій зараз перешкоджало б зусиллям США щодо досягнення міцної і всеосяжної мирної угоди між Україною та Росією", - заявила представник Білого дому Тейлор Роджерс виданню Axios. За її словами, Трамп зберігає право запровадити ці санкції будь-якої миті.

Держсекретар Рубіо уточнив, що президент має намір використати 60 днів для оцінки можливих наслідків санкцій та мит для світової та американської економіки. При цьому в самому указі Трампа термін зупинення санкцій не встановлено.

Тобто відносини Києва з Вашингтоном продовжують розпалюватися. Детальніше цю тему ми розберемо нижче.

У чому головна загроза для Києва у відносинах із Заходом?

Гострий конфлікт Зеленського з Трампом навколо "дизельної угоди" з Путіним, ударів по НПЗ, обмежень роботи "Старлінка" та відмови президента США вводити "пекельні санкції" проти РФ знову породив питання – наскільки в принципі стабільна західна допомога Україні, яка є ключовим чинником військової стійкості країни.

Українська влада та їхня група підтримки на Заході схильні зводити проблему до особистості Трампа та його передвиборчих завдань. Квінтесенцією цієї вистави стало недавнє питання журналіста Зеленському - чи не робить його Трамп "цапом-відбувайлом" за падіння свого рейтингу перед виборами. Хитра посмішка у відповідь президента України ніби казала: "так, так воно і є".

Тому деякі коментатори в Києві закликають не сильно переживати з приводу того, що відбувається у відносинах з Вашингтоном, а просто чекати виборів до Конгресу, після яких усе налагодиться (особливо, якщо на них переможуть демократи).

Тим більше, що у Вашингтоні навіть усередині республіканської партії багато хто виступає проти "угод" з РФ, вимагає жорсткішого курсу щодо Москви та збільшення підтримки України. Причому такі настрої характерні і для деяких членів команди Трампа, які й блокують (принаймні поки що) будь-які сильні заходи на Київ з боку США (наприклад, ЗМІ писали, що директор ЦРУ Реткліфф виступив проти припинення передачі ЗСУ розвідданих).

Зрештою, поширена думка, що, незважаючи на проблеми у відносинах з Білим домом, підтримка європейців у Києва точно буде "стільки, скільки потрібно".

Проте, жорстка риторика Трампа на адресу Зеленського, обмеження роботи "Старлінка" і фактичний блок на постачання американських ракет до систем ППО, а також дедалі гучніші заклики до припинення допомоги Києву, які лунають з боку правих партій, що набирають популярність у Європі (АдГ, партія Марін Ле Пен), вказують на зараз. І цей ризик виходить далеко за межі передвиборної кампанії в США та особистості Трампа.

Досі загальна концепція Заходу щодо України ґрунтувалася на тому, що підтримка Києва є абсолютним пріоритетом.

Спочатку головний наголос у аргументації цього робився захисту міжнародного правничий та " світопорядку, заснованого на правилах ", і навіть у необхідності послаблення і покарання " імперської Росії ", щоб нікому іншому надалі не спало на думку світопорядок порушувати.

Концепція ця, однак, змінилася після приходу до влади Трампа, який разом зі своєю командою практично офіційно заявив про невигідність міжнародного права для США і практично його неодноразово порушував, а по Україні почав пропонувати "угоди" Путіну та Зеленському.

Після цього основну роль у підтримці Києва взяли на себе європейці, а головним їх мотивом стала концепція про те, що Україна захищає Європу і якщо Київ програє, то Путін потім нападе і на самих європейців. Тому "допомагаючи Україні, ми захищаємо Європу". А значить - "торги тут недоречні" та "ми за ціною не постоїмо".

Як заявив прем'єр Латвії Андріс Кулбергс, "якщо ми хочемо жити в Європі в комфорті, їсти вранці круасани та пити каву, не замислюючись про погрози, то ми маємо підтримати Україну". Про те ж кажуть і українська влада. "Європа розуміє: поки Україна стоїть – ескалація з Росією буде меншою. Це сьогодні визнають усі, сто відсотків", - заявив Зеленський.

Крім того, частина адміністрації Трампа, орієнтована на республіканців-"яструбів" також продовжують підтримувати Київ, оскільки бачать у продовженні війни спосіб остаточно "підсадити" європейців на американські енергоносії, змусити їх збільшити витрати на закупівлю американської зброї, задавити російських конкурентів американських нафтогазових.

Проте концепцію "Україна – щит Заходу" спочатку підтримували далеко не всі. І що далі, то більше в ній сумніваються. Останні мають три основні аргументи.

Перше та головне – загроза переростання війни в Україні у глобальну ядерну війну. Хоча про цю загрозу на Заході прийнято говорити скупо (хоча, наприклад, Байден прямо заявляв, що застосування ядерної зброї Росією можливе), проте, судячи з витоків у ЗМІ, тему "ядерки" лідери США та Європи завжди розуміли і це впливало (і впливає) на багато їхніх дій. Насамперед – на відмову від прямого вступу у війну на боці України. Однак у міру затягування війни та загострення російсько-європейських відносин зростає і ймовірність того, що війна в Україні перекинеться на інші країни Європи, що, як прямо попереджають у Кремлі, може призвести до "негайного та неминучого" застосування ядерної зброї. Особливо, якщо дії європейців щодо підтримки Києва та протидії Росії (наприклад – захоплення судів) почнуть представляти для Москви серйозну проблему. І якщо на Заході дійдуть висновку, що ця загроза стає все більш реальною, вони можуть спробувати якнайшвидше закінчити війну, в тому числі, і шляхом сильного тиску на українську владу з метою змусити їх піти на поступки, щоб уберегти світ від глобальної катастрофи.

Друге – проблеми Європи. Євросоюз, на який зараз лягла левова частка витрат на підтримку України, зараз сам входить у стан глибокої економічної, політичної та соціальної кризи. Поки що кризові явища стримуються за рахунок раніше накопиченого "жирку" і нарощування боргів, проте все частіше звучать вже не просто "дзвіночки" майбутніх проблем, а сполох. Причому значна частина цих проблем пов'язана з війною в Україні – ЄС змушений витрачати величезні гроші як на підтримку Києва (і фінансами, і зброєю), так і на власне переозброєння через напругу, що наростає, у відносинах з РФ. Плюс до того економічних збитків завдає втрата російського ринку збуту та зростання цін на енергоносії, що посилюється відмовою від закупівель російських нафти та газу. Крім того, розкол, що поглиблюється, з Вашингтоном ставить під сумнів підтримку США у разі початку війни з РФ, ядерний арсенал якої багаторазово перевершує європейський. Та й загалом ситуація, коли Європа перебуває у протистоянні одночасно як з Москвою, так і Вашингтоном для європейців гранично небезпечна. Так само, як і затягування війни в Україні, яка може перекинутися на Європу та швидко перейти в ядерну фазу. Тож у європейських країнах дедалі частіше звучать заклики до відновлення відносин із РФ. У тому числі й за рахунок обмеження допомоги Києву з метою спонукати його погодитись на погоджені з Росією умови миру. Зокрема про це говорять лідери АдГ. Так, поки що такі ідеї не мейнстрім у Європі, але популярність тієї ж "Альтернативи" зростає.

Третє – проблеми глобального Заходу загалом, який програє у конкурентоспроможності незахідним країнам і дедалі більше відстає в індустріальному плані від Китаю. У такій ситуації протистояння з РФ лише ще сильніше пов'язує Кремль із Пекіном. А зв'язка Росія-Китай для західних країн становить критичну проблему. Тому вже давно, наприклад, у США серед трампістів обговорюють варіант "зворотного Кісінджера" - плану відриву Москви від Пекіна. Але для його здійснення треба піти на великі поступки Росії по Україні (і не лише), чого поки що Захід робити не хоче. Але, в міру поглиблення його проблем, і, якщо влада РФ утримає ситуацію в країні під контролем, не допустивши дестабілізації і розвалу фронту, то концепція може будь-якої миті змінитися. Тим більше, що Трамп вже має з цього приводу цілком певні плани (але про них нижче).

Тобто, якщо підсумувати, позиція скептиків щодо підтримки Києва на Заході приблизно така: "у конфлікті між Україною і Росією, що почався в 2014 році, ми підтримали Україну. Ми дали Києву незліченні мільярди грошей і багато зброї. Що ми за підсумком отримали? Москва все більше зближується з Пекіною Китаю у протистоянні із Заходом. Тобто, підтримавши Київ, ми втратили Росію. Ця стратегія мала б сенс, якщо б вона призвела до краху влади Путіна. Антиєвропейською країною. І якщо війна затягнеться, то цей тренд, який поки ще можна повернути назад, судячи з сигналів з Москви про готовність до співпраці, вже скоро може пройти точку неповернення. на умовах, які прийме Москва. Тому Київ для Заходу зараз – це не "щит", а джерело проблем, які заважають відновити відносини з РФ, а за гірших сценарій – і портал, через який людство може увійти в глобальну ядерну війну на самознищення.

Судячи з витоків у ЗМІ та натяків учасників переговорів, Трамп вже має свою концепцію яким чином "повертати" Росію на Захід.

Йдеться про те, що американські компанії стануть основними продавцями російських енергоносіїв (нафти, газу, нафтопродуктів) європейцям (для чого ті мають зняти всі санкції), плюс до того будуть запущені спільні російсько-американські проекти з будівництва дата-центрів (спираючись на запаси енергоносіїв РФ та потужності російської ядерної системи).

Цим США вбивають одразу кілька зайців. По-перше, набувають потужного важеля впливу як на Європу, так і на Росію.

По-друге, "відв'язують" Москву від однозначної орієнтації на Китай, забезпечуючи, як мінімум, нейтралітет РФ у протистоянні КНР та США. А в перспективі - створюючи передумови до альянсу Росії із Заходом ("глобальний Північ").

По-третє, США зміцнюють свої позиції як гаранта безпеки для Європи (через посередництво у торгівлі Росії та Європи), чим практично виключать будь-яку самостійну геополітичну гру ЄС (зокрема і з Росією, і з Китаєм) проти американських інтересів.

По-четверте, гарантують, що не розпочнеться війна між Росією та Європою, в яку могли б втягнутися США і яка швидко переросла б у ядерну фазу.

Судячи з натяків із РФ, Москва дає зрозуміти, що не проти такого варіанту, але натомість вимагає від США продавлювання своїх умов завершення війни. І оскільки на кону для Америки в цій угоді дуже багато, то Кремль, розуміючи ціну своєї згоди на неї, не хоче продешевити, а тому й не схильний йти на великі поступки. Вважаючи, що рано чи пізно через наростаючі проблеми США будуть змушені вжити заходів тиску на Київ та європейців для реалізації стратегічного плану Трампа.

Втім, українська влада та ЄС поки що з цим планом категорично не згодні і всіляко йому опираються. Вони, а також частина американського істеблішменту мають іншу концепцію – не йти на поступки РФ, а посилювати на неї тиск, ведучи війну на виснаження, для чого Україні потрібно допомагати якомога довше і якомога більше. Щоб, за підсумком, створити такі великі проблеми для Москви, що вона буде змушена прийняти умови світу Києва та Європи. А, можливо, і взагалі обрушиться під тягарем військових проблем.

Однак, подібні очікування присутні вже давно, але поки що не реалізувалися і чи втіляться в життя в майбутньому – невідомо. Сумніви в них звучать на Заході все частіше, у міру наростання різноманітних проблем у США та ЄС, вирішити більшу частину яких Трамп (та інші західні політики, які мислять у тому ж напрямку) пропонують шляхом відновлення відносин з РФ.

І в цьому плані те, що на дизельну угоду Трамп пішов ще до завершення війни, показує, що перебіг подій пришвидшується. І, не виключено, що незабаром будуть і інші ослаблення санкційного режиму, про що попереджає і Зеленський.

Інакше кажучи, тема глобальної " угоди " з РФ – це не примха Трампа і його передвиборний хід, а варіант, у якому частина західних еліт бачить можливість переломити негативний собі геополітичний тренд, і навіть обнулити загрозу ядерної війни.

Поки ця думка не є домінуючою на Заході, їй опираються європейці, Демпартія США та частина республіканців, але ситуація змінюється. І описані вище чинники надають дедалі більшого впливу перебіг подій. Якщо вони візьмуть гору зрештою і в Європі, і в США, то це буде вкрай серйозною проблемою для України. Фактично країна відмовиться в ізоляції, свого роду геополітичному "котлі".

І це є одним із аргументів для тих сил в Україні, які виступають за якнайшвидше завершення війни. Вони вважають, що зараз, за все ще щодо стабільної підтримки Заходу, домогтися миру можна буде на кращих умовах, ніж у майбутньому, якщо концепція у західних еліт різко зміниться. Тим більше, що в рамках угоди можна прописати і гарантії безпеки і для України. Причому Трамп каже, що це питання вже з Путіним в Анкориджі погодило.

Тобто Київ у перспективі може опинитися перед вибором між двома варіантами дій – чинити опір глобальним домовленостям Заходу з РФ, намагатися їх зірвати і ризикувати тим, що якщо до них все одно прийдуть, то вони будуть за рахунок України і на максимально поганих умовах. Або вписати українські інтереси до цих угод, ставши їх повноцінним учасником.

Зеленський проти Корецького

На тлі підготовки до тяжкої зими наростають протиріччя між президентом Володимиром Зеленським та нещодавно призначеним прем'єром Сергієм Корецьким.

Про це "Країні" повідомили одразу кілька джерел у політичних колах.

"Корецький прийшов в уряд як людина найближчого оточення президента - Єрмака, Міндіча і ко. Вони його випробували на віджатій у Коломойського "Укрнафті", потім поставили на НАК "Нафтогаз". На цих позиціях Корецький показав себе дуже виконавчим менеджером, готовим виконувати будь-які вказівки. Тому Зеленський і його найближче коло вирішили, Корецького ніби підмінили. Деякі вказівки та побажання Зеленського і його найближчого оточення він ігнорує з грантовим середовищем, яке зараз разом з НАБУ/САП веде інформаційно-політичну війну проти Зеленського. А на Банковій такого не люблять. Крім того, йому просто не вистачає компетентності, щоб тягнути махіну уряду. "повівши" на нього відповідальність за проблеми, з якими взимку зіткнеться країна", - каже джерело.

Нагадаємо, "Країна" ще напередодні призначення Корецького прем'єром передбачала, що відносини у нього з президентом можуть швидко зіпсуватися.