Цей тиждень може стати поворотним для світової економіки та фінансової системи. Що відбувається
Цього тижня центральні банки відразу кількох великих країн ухвалюватимуть рішення про зміни своїх ставок. Серед них можна назвати американський Федеральний резерв, Європейський центральний банк, Банк Англії та Банк Японії.
Кожен із регуляторів має визначитися, піднімати чи ні свої ставки, щоб мінімізувати негативний вплив підвищення ціни нафти на інфляцію через війну в Ірані. У ситуації, що склалася, владі вигідніше, щоб населення і бізнес вкладалися не в товарні запаси, розганяючи ціни, а тримали кошти на рахунках. Для зв'язування коштів на рахунках, власне, і підвищують ставки: щоб місцеві банки та інші фінансові гравці більше платили вкладникам та інвесторам за їх депозитами чи цінними паперами, мотивували їх високими відсотками.
Кожне підвищення ставки місцевих центральних банків, якщо таке відбудеться, має стимулювати зростання курсу місцевої валюти: долара, якщо ставку підніме ФРС, євро – якщо те саме зробить ЄЦБ, фунта стерлінгів та японської єни при аналогічних рішеннях банків Англії та Японії. Автоматично зросте дохідність інструментів, номінованих у цих грошових одиницях: від ставок за депозитами у місцевих банках до доходів місцевих цінних паперів, зокрема державних. Відповідно, у цих валютах може знижуватись вартість так званих захисних активів, наприклад, золота або криптовалют.
Однак, підвищення ставок створює серйозну загрозу економічному зростанню, оскільки робить менш доступними кредити для бізнесу.
Головне питання, чи наважаться всі перелічені регулятори махом підняти свої ставки. Прогнози експертів щодо цього суперечливі.
"Поки економіка значно не погіршиться, є вагомі аргументи на користь збереження відсоткових ставок без змін. Другим за важливістю інструментом ЄЦБ є слова. І саме цей інструмент він використовуватиме наступного тижня. Ключове питання полягатиме в тому, чи зміниться риторика ЄЦБ", - заявив голова макроекономічного відділу групи ING Карстен Бжескі.
Збереження ставок колишньому рівні - це теж сигнал, оскільки їх хотіли знижувати. Наприклад, американський президент Дональд Трамп досі вимагає від ФРС.
Прогнози про підвищення ставок поки що зустрічаються нечасто як щодо ФРС, ЄЦБ, так і банків Англії та Японії. Проте минулого тижня про це говорили і про Центральний банк Австралії, але сьогодні стало відомо, що регулятор таки підвищив свою базову ставку на 0,25% - до 4,1% річних. Це максимальне значення з квітня 2025 року і його пов'язують саме з ризиком зростання інфляції в країні на тлі війни в Ірані та подорожчання нафтопродуктів.
В Україні рішення про облікову ставку буде оголошено у четвер, 19 березня. Більшість фінансистів чекають на її збереження на колишньому рівні в 15% річних, посилаючись на зазначений Нацбанком пріоритет - збільшення кредитування економіки. При цьому за дужки виноситься нещодавнє публічне визнання голови НБУ Андрія Пишного щодо впливу в Україні зростання цін на пальне на інфляцію. Тому деякі експерти прогнозують випереджувальне підвищення обліку до 15,25-15,5% задля стримування зростання роздрібних цін.
