Учора великий резонанс викликала різка реакція президента Південної Кореї Лі Чже Мена на те, що президент України Володимир Зеленський з трибуни ООН розповів про передачу Сеулу двох полонених із армії КНДР, які воювали у Курській області.
Особливо вразила одна із фраз Лі Чже Мена: "Людину, яку заради власної дрібної вигоди шкодить чиємусь життю, національним інтересам та безпеці, називають убивцею або зрадником".
В Україні, щоправда, виникла дискусія, до кого ця фраза стосується: Зеленського чи південнокорейської опозиції, яка почала звинувачувати президента у замовчуванні історії з передачею полонених.
Проте Лі Чже Мен цілком конкретно заявив, що Зеленський порушив домовленість зберігати мовчання, з приводу чого президент Південної Кореї висловив жаль.
У Києві стверджують, що жодних обіцянок про нерозголошення інформації про передачу полонених не давалося.
Однак очевидно, що ця інформація, безумовно, стосується дуже чутливої і її оприлюднення може мати наслідки.
Наприклад, у КНДР можуть розправитися з рідними полонених, як із "сім'єю ворога народу". Пхеньян може спробувати викрасти або вбити переданих Україною корейців. Загалом через розголошення відомостей про передачу полонених Сеулу і без того напружена обстановка на корейському півострові може загостритися ще більше.
Чим, ймовірно, і пояснюється така різка реакція президента Південної Кореї.
І це, не виключено, вплине на навколовоєнні процеси.
Українська влада, як відомо, вже давно звертається до Сеула з проханнями: передати ракети до Patriot, іншу зброю, надати фінансову допомогу. Про передачу зброї для потреб ЗСУ періодично просить південних корейців та Європа.
Ми вже писали, що постійні заяви Зеленського про участь у війні проти України солдатів КНДР і про можливе розширення цієї участі якраз і мали на меті спонукати Сеул надати допомогу через тему "боротьби із спільним ворогом".
Можливо, що і про полонених у своїй промові в ООН він також для цього згадав.
Але в результаті ефект вийшов протилежний: виник великий скандал.
При цьому Сеул і раніше відповідав відмовою на прохання Києва про передачу зброї. Тепер же, після історії з полоненими, шанси на домовленості стали ще туманнішими: ті сили в Сеулі, які закликають нічого Україні не давати, щоб не посилювати напруженість у відносинах з КНДР та Росією, отримали додаткові аргументи.
