Служба безпеки України (СБУ) 4 листопада повідомила про затримання трьох осіб, яких підозрюють в організації зіткнень біля пункту тимчасової дислокації Національної гвардії на Борщагівці Петропавлівська під Києвом.
За версією слідства, масові протести 2 листопада спровокували спробу за гроші вивезти одного з військовослужбовців з території військового об'єкта під виглядом госпіталізації.
Підозрюваними стали Валентина Молода, яка приїхала до будівлі на автомобілі швидкої допомоги та вела прямі трансляції, Тетяна Кірєєва, яка звернулася до неї за допомогою, та водій машини Віктор Єна. Їхні особи стали відомі з матеріалів судових засідань, оскільки в офіційному повідомленні СБУ прізвища не називалися.
Слідство стверджує, що 30 жовтня Кірєєва домовилась із Молодою про вивезення військовослужбовця з території підрозділу Нацгвардії. Для цього передбачалося використовувати автомобіль із позначками швидкої допомоги, а саму евакуацію подати як екстрену госпіталізацію.
За даними прокуратури, вартість подібної послуги складала 107 тисяч гривень. Проте Кірєєва заявила в суді, що бачила цю суму у спеціальному додатку, але гроші з неї не вимагали, а реєстрація була потрібна для оформлення допомоги.
До операції залучили Віктора Єну, який за версією слідства погодився за винагороду зображати фельдшера. 31 жовтня він приїхав до місця розташування підрозділу, зняв територію на відео та передав запис Молодий.
"Знаходячись 2 листопада біля пункту дислокації підрозділу Нацгвардії, псевдомедик почала розповсюджувати в соціальних мережах маніпулятивну інформацію, щоб викликати громадський резонанс і підбурити безлади", - заявили в СБУ.
У відомстві також повідомили, що у телефоні Молодий виявили листування з третіми особами, в якому обговорювалися сценарії несанкціонованих акцій проти українських військовослужбовців.
4 листопада Солом'янський районний суд Києва відправив Валентину Молоду під варту на 60 діб без права внесення застави до 2 січня 2027 року. Під арешт на два місяці відправили й Тетяну Кірєєву. Молода заявила про намір оскаржити рішення суду.
Сама Кірєєва відкинула звинувачення в організації заворушень. За її словами, вона приїхала до будівлі разом із двома сестрами, щоб домогтися госпіталізації знайомого Андрія Кулішова, який скаржився на побої та потребував медичної допомоги.
"Я врятувала чотирьох людей. Одна точно померла б другого числа, не дожив би до ранку, тому що у нього був гнійний абсцес, все в виразках, стояв жахливий запах гною", - заявила Кірєєва в суді.
Вона також стверджувала, що хотіла повідомити командування Азова про людей, які прикриваються ім'ям підрозділу та здійснюють протиправні дії.
"Я просто хотіла донести керівництву Азова, що є певна команда, яка прикривається їхнім ім'ям і займається дуже непорядними речами. Щоб таких не було. Вони ганьблять армію", - сказала підозрювана.
Її адвокат Рустам Нурієв повідомив, що ще 29 жовтня звертався до Державного бюро розслідувань та військової прокуратури із заявою про передбачуване побиття Кулішова. У суді він продемонстрував фотографії тілесних ушкоджень військовослужбовця.
Молода також заперечувала намір організувати заворушення. Вона стверджувала, що приїхала рятувати людей та не знала, що будівля є військовим об'єктом. За її словами, про належність об'єкта військовим вона дізналася лише після прибуття генерала.
Співробітники СБУ затримали ще одну учасницю зіткнень, яка закликала блокувати та пошкоджувати автобус Національної гвардії. Відносно неї готується повідомлення про підозру.
Раніше заступник голови СБУ Іван Рудницький повідомив, що встановили особи понад 100 учасників зіткнень.
Основним фігурантам інкримінують перешкоджання законній діяльності військових формувань та незаконне поширення інформації про їхнє розташування. Максимальне покарання за вказаними у повідомленні СБУ статтями становить вісім років позбавлення волі.
Розслідування не обмежується діями протестувальників. Державне бюро розслідувань 3 листопада відкрило окреме кримінальне провадження за статтею про перевищення влади або службових повноважень військовослужбовцями.
Слідчі перевіряють законність утримання людей у будівлі, повідомлення про застосування до них насильства та обставини самого конфлікту.
"Всі повідомлення про можливі порушення прав людини будуть належним чином перевірені", - заявили в ГБР, підкресливши, що частина версій, що поширюються, поки що не підтверджена.
Раніше ми пояснювали, навіщо українські військові створюють неофіційні в'язниці.
