"Яма" для солдата. Як функціонують таємні в'язниці в армії
Вчорашні події в Петропавлівській Борщагівці Київської області з виявленням у місці розташування підрозділу "Азова" таємної в'язниці для мобілізованих і тих, що самовільно залишили частину, породили численні питання у громадськості: як таке взагалі можливо? При цьому існує і думка, що розкручування цієї теми – справа рук російської пропаганди для дискредитації сил оборони.
Тим часом нелегальні місця ув'язнення, про які стало відомо після подій у Петропавлівській Борщагівці, насправді широко поширені в українських військах і існують уже давно.
Вони з'явилися ще у 2014 році, у розпал боїв на Донбасі, і на солдатському сленгу називають словом "яма". По суті, це неофіційні СІЗО, які містять військові підрозділи.
У кожній частині "ями" виглядали по-різному: від звичайних сирих підвалів у міській забудові чи сільських льохів до справжніх ям глибиною 2–3 метри, накритих зверху ґратами чи колодами. Спочатку в "ями" потрапляли найчастіше "зальотчики" - порушники армійської дисципліни. Їх туди садили за розпиття алкоголю, наркотики, бійки та крадіжки. Справа в тому, що командирам польових частин завжди було простіше розібратися зі своїми "аватарами" – алкоголіками та хуліганами – самостійно, ніж залучати Військову службу правопорядку (ВСП). Ця процедура завжди супроводжується заповненням маси рапортів та журналів. Крім того, офіційна фіксація військового правопорушення автоматично спричиняє наздогнання від начальства та зниження рейтингу командира частини.
Вже тоді з солдатами, що потрапили "на яму", особливо не церемонилися: годували надголодь, били для профілактики. Те, що відбувалося, не було секретом для вищого військового командування, але на таке дивилися крізь пальці, дозволяючи командирам частин на власний розсуд вирішувати проблеми з дисципліною на місцях. До військової прокуратури та ВСП із частин потрапляли лише випадки з тяжкими порушеннями порядку - стріляниною, поножовщиною зі смертельним наслідком.
З початком повномасштабної війни система неофіційних військових покарань набула ще більшого поширення.
Особливо після 2023 року, коли перша хвиля мотивованих добровольців у ЗСУ вичерпалася і ТЦК розпочали масову намиста - насильницький привод призовників на військову службу. При цьому військкоми в гонитві за виконанням плану відправляли до лав Сил оборони будь-кого, включаючи хронічних хворих, психічно нездорових чоловіків, алкоголіків і наркозалежних.
Також з початком тотальної мобілізації різко зросли тарифи хабарів військкомів, спонукавши їх до масштабних рейдів, більше схожих на бандитські нальоти з викраденнями людей на вулицях та подальшим спонуканням їх до дачі хабара за вихід на волю. Так з'явилися "ями" і в ТЦК: чим гіршими були умови у відстійниках військкоматів, тим простіше було добитися грошей від бусифікованих громадян.
Але військкомівські "ями" - це окреме явище. Повернемося до теми таємних в'язниць безпосередньо у підрозділах ЗСУ та Нацгвардії.
Після того, як до армії почали відправляти слабо мотивованих новобранців, нерідко з тяжкими захворюваннями, дисципліна впала, а кількість випадків самовільного залишення частини різко зросла.
Відповідно, і практика "ям", де підлеглих за провини, спроби втечі та відмову виконувати наказ командири позасудово карали, швидко розширювалася. Багато частин обзаводилися своїми таємними в'язницями, щоб жорстко і швидко карати військовослужбовців, які вчинили самовільне залишення частини, щоб іншим не кортіло.
У принципі, скандали зі знущаннями над солдатами спливали у ЗМІ і раніше. Усім пам'ятна історія зі штурмовим полком "Скеля". Щоправда, щодо медійно розкручених підрозділів, включаючи "Азов", такі історії особливо не педалювалися у ЗМІ. Проте вчорашня історія показала, що там існують подібні практики.
Ми поговорили із військовими з кількох частин, які розповіли, як функціонує система "ям".
"На нашій локації є місце типу "ями". Насправді це звичайна невелика кімната із ґратами на вікнах. Туди привозять хлопців, які у чомусь, на думку начальства, завинили. Вночі туди забігають охоронці і жорстко п@здять ув'язнених. Наприклад, мого товариша, який просто просився в медчастину через хворобу і відмовився їхати за бойовим розпорядженням на позиції, кинули на цю "яму" на три доби. Щоночі його били, зламали кілька ребер. Бив його постійний охоронець цієї ями. Він служить там типу штатним катом. Мета – зламати волю людині, змусити беззаперечно виконувати будь-які накази. І, звісно, налякати всіх інших, щоб не думали навіть качати права чи тікати із частини”, - розповів "Страні" військовий одного зі штурмових полків.
Імпровізовані "ями" існують навіть у тилових військових частинах. Побиття солдатів, що утримуються там, практикуються в залежності від бажань начальства, проте самі умови за всіма показниками часто гірші, ніж в офіційних цивільних в'язницях.
"В армійських ямах майже ніколи немає туалетів, у кращому випадку ставлять відро для потреби. Іноді воно переповнюється, але винести його не дозволяють, сморід і відсутність повітря лише веселять охорону. Є справжні клітки на вулиці. Потрапити туди - справжнє катування: випростатися не можна, там можна лише сидіти на дощатому настилі, без ковдри, просто неба. Там людей доводять до тварин. Б'ють щоночі. Після кількох діб таких знущань будь-хто потрапив туди готовий на будь-що, у тому числі на відрядження на позиції без зворотного квитка. Ув'язнених, що найбільше зламалися, кидають на найжорсткіші завдання - туди, де повернення вже не буде: під дрони в сірі зони боїв, на найбільш згубні розвідувальні рейди та штурми. Люди на "ямах" ламаються після тортур, тож системи "ям" процвітають, іншого способу ломки в армії ще не вигадали", - розповів сержант ЗСУ В'ячеслав В.
До речі, приблизно така ж, а за багатьма свідченнями і ще жорсткіша система "ям" існує і в російській армії, де вона теж служить меті припиняти будь-які випадки непокори та відмови йти в бій.
Офіцер ЗСУ Дмитро С., з яким поговорила "Страна", вважає, що навіть після нинішнього скандалу з таємною в'язницею "Азова" жодних змін у ситуації з "ямами" не буде.
"Нам привозять абсолютно невмотивованих новобранців. Багато хто просто бомжі, алкоголіки або дуже хворі люди. При цьому, прямо скажемо, ймовірність загинути на передовій велика. Особливо якщо твій підрозділ отримав наказ йти на штурм. Звідси і безліч випадків самовільного залишення частини і просто випадків непокори. Звертатися в офіційні органи, щоб запускати процес притягнення до відповідальності, дуже довго і нудно. А головне, ти солдата втрачаєш: він іде суднами і в'язницями. А тобі бійці потрібні тут і зараз. Тому й кидають на "яму", щоб змусити виконувати наказ і щоб іншим не кортіло. Ось були публікації про порушення, побиття, тортури в окремих штурмових частинах. Думаєте, там щось змінилося? Важливо нічого. Можна багато говорити про права людини, моделювати якісь системи контролю. Але якщо тобі наказали йти в наступ на якесь село під атакою дронів, то ти повинен його виконати за всяку ціну. А для цього треба людей змусити йти в атаку, навіть коли вони знають, що можуть загинути. Тому "ями" є і будуть, доки йде війна. Щоб не було ям, потрібно, щоб війна завершилася. А якщо вона продовжиться, то ситуація буде лише гірша: методи примусу стають дедалі витонченішими. І це проблема стратегічна: командири привчаються вирішувати питання за допомогою безмежного насильства та беззаконня. І є ризик, що вони цю практику і на мирне життя потім поширюватимуть. І чим довше йде війна, тим ця проблема буде гострішою", - вважає офіцер.
