Митрополит Київський та всієї України Онуфрій зачитує звернення з нагоди третьої річниці собору у Феофанії.
Митрополит Київський та всієї України Онуфрій зачитує звернення з нагоди третьої річниці собору у Феофанії.

Тиск влади України на Українську Православну Церкву (УПЦ) посилюється.

Як повідомляла "Країна", Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС) після набрання чинності ключовими статтями закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (більш відомий як "закон про заборону УПЦ") розпочала перевірку Київської митрополії УПЦ на предмет "афільованості" території України заборонено. Перевіряють УПЦ незважаючи на те, що Церква неодноразово заявляла про "повне відділення" від Московського Патріархату. Вперше це було задекларовано на церковному Соборі у Феофанії у 2022 році у зв'язку із широкомасштабним вторгненням Росії до України. До статуту УПЦ тоді було внесено відповідні зміни.

Собор також засудив російське вторгнення та висловив незгоду з позицією патріарха Московського та всієї Русі Кирила щодо війни. З того моменту УПЦ веде самостійну внутрішню та зовнішню політику, наприклад, підтримуючи контакти з іншими Автокефальними Помісними Церквами, відкриваючи приходи за кордоном та варячи у Києві миро для власних потреб. Багато допомагає УПЦ і воюючій українській армії, і потерпілим від війни віруючим.

Проте влада лінію тиску на церкву зберігає і посилює. Основною тезою багатьох офіційних осіб залишається твердження, що заяви УПЦ про відокремлення від РПЦ – фікція. І треба на цій підставі довести справу до заборони УПЦ.

Упродовж тривалого часу на УПЦ виявляється сильний тиск, причому ГСУЕС тут - лише один із інструментів. З фактичної згоди та сприяння влада в УПЦ відбирає храми та переманює парафії. Найчастіше це супроводжується зіткненнями парафіян із "активістами". Постійно порушують кримінальні справи проти ієрархів Церкви.

І тепер, з кінця травня, влада отримала можливість розпочати юридичний процес заборони УПЦ.

Однак у процесі виявився серйозний зовнішній стримуючий фактор - позиція нової американської адміністрації.

В Америці активізувалася критика політики української влади щодо УПЦ після приходу до влади Трампа. Відзначився навіть віце-президент Джей Ді Венс, жорстку лінію з цього питання також проводить журналіст Такер Карлсон, впливовий серед трампістів.

Очевидно, такий стан речей непокоїть Офіс президента.

Там заперечують утиски прав якоїсь релігійної громади в країні, а звинувачення називають "російськими ІПСО". Проте голова ВП Єрмак під час свого нещодавнього візиту до США збирався обговорювати з представниками президента Дональда Трампа, окрім іншого, "пропаганду росіян, пов'язану з питаннями церкви". Це породило версію, що позиція США щодо заборони УПЦ, до якої йшлося, залишається критичною, тому українській владі, ймовірно, доводиться пояснюватися. Примітно, що свою контргру у питанні релігійної свободи в Україні представники влади, спілкуючись із американцями, будують на прикладах тиску на протестантські громади на захоплених росіянами територіях.

Як вплинув візит Єрмака до США на ситуацію навколо УПЦ – читайте у статті "Країни".

Плани щодо заборони

Спочатку про перевірку ДСУЕСС. Щодо УПЦ там було два важливі офіційні повідомлення. 17 травня служба повідомила про розпочате "дослідження" на предмет "наявності ознак афілійованості" керівного органу УПЦ - Київської митрополії. При цьому вже 27 травня ДСУЕСС спростувала нібито чутки, що перевірку вже завершено.

Подробиці про те, як проходить перевірка та які наслідки вона має, ми розповідали тут.

Нагадаємо, що закон писався під Українську Православну Церкву, а "зв'язками з РПЦ" ще до ухвалення законодавчого акту його лобісти вважали, наприклад, навіть згадки про УПЦ у документах самого Московського патріархату, які самостійно прибрати українська Церква ніяк не може.

При цьому у зверненні предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія з нагоди третьої річниці Собору УПЦ у Феофанії, оприлюдненому 21 травня, знову сказано, що УПЦ "не є частиною Московського патріархату".

"Собор чітко заявив про прагнення нашої Церкви до повної канонічної незалежності. І на даний момент ми вже маємо всі атрибути такої незалежності. Наша Церква самостійно вирішує всі питання свого внутрішнього і зовнішнього життя: відкриває нові єпархії, обирає єпископів і предстоятеля без втручання з боку інших. відкриває приходи за кордоном", - йдеться у зверненні.

Також митрополит Онуфрій нагадав, що Собор у Феофанії "однозначно засудив російську військову агресію проти України та висловив незгоду з позицією патріарха Кирила щодо цієї війни".

В Українській Православній Церкві відкидають претензії щодо згадування у документах чи офіційному сайті РПЦ.

"УПЦ неодноразово заявляла про те, що митрополит Онуфрій не є членом Синоду РПЦ. Єпископи не входять ні в які адміністративні органи РПЦ. І письмово, і усно, і в офіційних зверненнях Синоду, і в листах, спрямованих на адресу керівництва держави, неодноразово роз'яснилося?" Єленського (глава ГСУЕС і один з головних лобістів закону про заборону УПЦ - Ред. ), якимись клятвами ще потрібно скріплювати ці заяви? протиправним діям та до комунікації із забороненою релігійною організацією?" – заявив голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент в інтерв'ю українському виданню "Телеграф".

Позиція ДСУЕС щодо УПЦ проявляється і в іншому прикладі.

Так, служба не внесла переважну більшість юросіб УПЦ – тобто парафії, монастирі, єпархії тощо. - до списку релігійних організацій, що належать до "критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період".

"Це означає, що багато тисяч приходів УПЦ, на відміну від усіх інших релігійних об'єднань (ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, баптистів, єговістів, мусульман, іудеїв, кришнаїтів, навіть неоязичників) відтепер прямо позбавлені державою права забронювати своїх керівників (священиків) від мобілізації." відверто дискримінаційного списку ДСУЕС - змусити якнайбільше священиків УПЦ перейти до ПЦУ (причому разом із громадами), шантажуючи відправити їх на фронт у разі незгоди", - написав на своїй сторінці у Facebook публіцист та диякон Української Православної Церкви Андрій Глущенко.

Зазначимо, що у списку на бронь при цьому є "Посольство Боже" Сандея Анделаджі та "Церква Відродження" Володимира Мунтяна.

Як уточнив на своїй сторінці у Facebook позаштатний експерт ДСУЕС Андрій Смирнов, який підтримує ПЦУ, список для держслужби складали податківці за своїми звітами. І навряд чи вони просто "не помітили" тисячі юросіб УПЦ.

Митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент вважає, що це ще одна поразка у правах УПЦ, хоча на це немає підстав, навіть виходячи із закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій".

"Експертиза ДСУЕСС тільки почалася. Теоретично ніхто зараз точно не може сказати, до яких висновків вона прийде. Є зв'язок (з РПЦ — Ред.), немає цього зв'язку — законної відповіді ще немає. Зате до наших релігійних громад і священнослужителів та ж ДСУЕС вже застосовує обмеження. На підставі чого? У всьому винною ще задовго до підтвердження та оприлюднення висновків цієї експертизи, рішень судів і т.д. Звичайно, чиновники можуть вкотре переступити мораль, другий, третій раз.

Він також нагадав, що УПЦ протягом уже довгого часу стикається із системною практикою відлучення храмів.

"Вже є цілі регіони, де голови ОВА (обласних військових адміністрацій — Ред.) звітують про повну ліквідацію УПЦ, під чим чиновники розуміють, як мені здається, конфіскацію у релігійної громади культового приміщення і позбавлення можливості вільно і легально здійснювати релігійні обряди. Є й інші приклади — регіони, де місцева влада принципово не погоджується з нав'язуванням репресивних заходів щодо УПЦ. розхитування та поглиблення дестабілізації, а не консолідації суспільства”, - каже митрополит.

Тобто загалом тиск на Церкву триває, хоча владі доводиться діяти обережно. Як неодноразово писала "Країна", у республіканському істеблішменті США - передусім його консервативної частини - є думка, що політика Банкової щодо УПЦ є обмеженням релігійних свобод в Україні.

Публічно ключові представники влади ніяк не висловлювалися, хоча з вуст блогерів та коментаторів, які підтримують лінію на заборону УПЦ, звучать із цього приводу побоювання.

Схоже, в Офісі президента намагаються довести американській стороні, що звинувачення щодо утисків є безпідставними.

"Може стати приводом для припинення допомоги"

Глава Офісу президента Андрій Єрмак, вирушаючи нещодавно за океан, анонсував і розмову на релігійну тематику для протидії "російській пропаганді, пов'язаній із питаннями Церкви".

Разом із Єрмаком виступали на ці теми також голова ДСУЕС Віктор Єленський, заступник Єрмака Олена Ковальська, а також пастор Церкви "Благодать" із захопленого Росією Мелітополя Михайло Бріцин. Як сказано в офіційному повідомленні ДСУЕСС, ця частина української делегації провела широке коло зустрічей з офіційними особами – зокрема представниками українського лобі серед сенаторів та конгресменів, експертами з різних think tanks, релігійних кіл.

"Ті, хто допомагає Україні – ті захищають релігійну свободу. Вони розширюють її простір та рятують жертв релігійних переслідувань, які знаходять притулок на українській землі", – цитує Єленського сайт ДСУЕСС.

При цьому, виходячи зі всіх заяв влади, наголос вона робила на утиску прав віруючих на захоплених росіянами територій, причому протестантських конфесій (які дуже впливові в США).

"На українське керівництво чиниться тиск по лінії Венса, що необхідно дозволити вільно діяти всім конфесіям в Україні та припинити гоніння на УПЦ. Єрмак хотів побудувати риторику на протиставленні, що Київ не займається гоніннями, це у росіян проблеми зі свободою віросповідання. Але, за моїми даними, він не знайшов у цьому, до цих пір він не знайшов у цьому. хоча поки що і не публічно", - коментує політолог Кость Бондаренко "Країні".

При цьому він прогнозує, що тиск на УПЦ всередині України навряд чи ослабне, зокрема, і через спроби створити розкол усередині Церкви, перетягнувши на свій бік частину ієрархів.

"Влада виходитиме з того, чи буде ефективної спроби розколоти УПЦ, у тому числі зсередини. Закиди з боку американців можуть викликати зворотну реакцію. Можуть, навпаки, посилитися голоси тих, хто каже, що Вашингтон після приходу Трампа для нас уже не такий вже й указ. Мовляв, не треба сприйняти.

У той же час, на його думку, така "гра" загрожує неприємними для влади наслідками.

Він не виключає, що "на якомусь етапі може виникнути ініціатива щодо введення персональних санкцій проти представників влади, які сприяють тиску на УПЦ, на кшталт знаменитого Акту Магнітського. Оригінальний "акт Магнітського" прийняли в США після смерті юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського в 2011 році. Уряди, причетні до порушення прав людини та корупції в Росії.

Раніше на введення санкцій на кшталт Акту Магнітського у разі радикальних дій щодо УПЦ допускав і її адвокат Роберт Амстердам, який має широкі зв'язки в республіканському істеблішменті.

Поки що ймовірність появи такої ініціативи є низькою. Проте політика сьогоднішньої американської адміністрації надто непередбачувана. І якщо в якийсь момент США можуть знадобитися додаткові аргументи, щоб дистанціюватися від війни в Україні, то тиск на УПЦ може зіграти далеко не останню роль.

 

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.