Як Рада переписує бюджет, звідки візьмуть зайві гроші і на що їх витратять
Верховна Рада почала "латати" дірку в бюджеті понад 400 млрд гривень.
Минулого тижня парламент ухвалив у першому читанні законопроект на цю тему. Спочатку поправки до бюджету розробляв тепер уже колишній Кабмін.
Але зрештою в останній момент дали хід альтернативному депутатському проекту. Головним сюрпризом стала поправка про "вилучення" з бюджету Києва 10% надходжень від податку на прибуток (а це близько 8 млрд. гривень), чим вже обурився столичний мер Віталій Кличко.
"Країна" вже писала, звідки у держбюджеті виникла величезна дірка і чим вона загрожує. Головна проблема – критично не вистачає коштів на армію. Недофінансування загрожувало й низці соціальних статей, зокрема, не вистачало грошей на ліки.
Цікаво, що зрештою, наприклад, на ті ж ліки прописали лише трохи більше 3 млрд гривень, хоча потрібно чи не втричі більше.
Чималу частину додаткового фінансування вирішили направити до Резервного фонду, а вже звідти його розподілятимуть за дефіцитними статтями.
Що, як вважає нардеп та екс-глава податкового комітету Ніна Южаніна, відкриває для влади можливість витрачати гроші замість армії "на популізм".
"За півроку уряд тринькав кошти Резервного фонду" на що завгодно, тільки не загальні непередбачені витрати. При цьому на сектор національної безпеки та оборони було виділено лише 4,9 млрд гривень (16,6% коштів Резервного фонду. Очевидно, знову знадобилися гроші на популізм. І не потрібно прикриватися витратами на оборону", - написала Южаніна у своєму Телеграмі.
Зазначимо, що останнім часом було анонсовано кілька нових соціальних програм, які, як вважають експерти, влада "вигадала під вибори", зокрема, "пакет школяра". Також Кабмін затвердив проект щодо збільшення виплат при народженні дітей.
Зрозуміло, що проголосовані депутатами поправки до бюджету ще не є остаточними. До другого читання проект можуть внести зміни.
Розбиралися, за рахунок чого депутати хочуть додати до бюджету "зайві" 400 млрд. гривень і на що їх хочуть витратити.
Як Рада бюджет латала
Ми вже писали про бюджетну кризу, що насувається.
Нагадаємо: у головному кошторисі країни утворилася дірка у 400-500 млрд гривень, що, за словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, було пов'язано із різким збільшенням видаткової частини.
"За 4 місяці цього року витрати бюджету зросли, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 34,2%, до 1,68 трлн. гривень. А витрати на оборону за цей час збільшилися на 55,6%, до 898,3 млрд", - говорить Шевчишин.
Нардеп Ярослав Железняк заявляв, що основна причина збільшення дефіциту бюджету - зростання витрат на закупівлю зброї, в тому числі через перебої з надходженням західної військової допомоги.
За його словами, уряд уже почав витрачати гроші, заплановані на кінець року, зокрема, на зарплати військовим на листопад-грудень.
Нардеп Ніна Южаніна заявляла, що "грошей вже не вистачає на все". "У Резервному фонді залишилося всього 8,76 млрд, або менше 30% передбачених на 2025 рік 29,6 млрд на найнепередбачуваніші випадки. За 4 місяці цього року уряд кошти з Резервного фонду 12 разів, розподіливши майже 14 млрд", - підрахувала Южаніна.
Нардеп, член бюджетного комітету Ради Роман Каптелов пояснював нам, що сам факт браку грошей у бюджеті особливою новиною не є. За його словами, і бюджети і минулого, і нинішнього року версталися з розрахунком на те, що до кінця літа війна, або як мінімум її гаряча фаза, закінчиться. А коли цього не траплялося, до головного кошторису країни вносили поправки. Скажімо, минулого року додаткове фінансування шукали за рахунок підвищення воєнного збору з 1,5% до 5%.
Тоді він заявив "Країні", що "Рада зараз далека від бюджетного питання". І знайти додаткові джерела надходжень має уряд.
Що, власне, Кабмін і зробив, ухваливши законопроект №13439.
Але в результаті з'явилися відразу два альтернативні проекти - №13439-2 та №13439-3.
Профільний комітет довгий час схилявся до того, щоб дати хід саме урядовому проекту. Але в останній момент рекомендував до розгляду Радою законопроект №13439-3, який і проголосував у першому читанні. Його подали до Ради лише 14 липня. У списку авторів – депутати Завітневич, Мережко, Наталуха, Клімпуш-Цинцадзе, Гетьманцев, Третьякова та ін.
Зазначимо, що "перетасовування законопроектів" пояснюється, зокрема, і відставкою Кабміну. Як пояснила Ніна Южаніна, у відповідності до статті 105 закону про регламент Ради, законопроект, внесений Кабінетом Міністрів, вважається відкликаним, якщо до його ухвалення в першому читанні за основу повноваження Кабміну було припинено. З цієї причини, до речі, "злітають" скандальні проекти уряду Шмигаля - про " податок на OLX " (№13232, про податки з продажу товарів через інтернет-майданчики), створення в Податковій службі реєстру всіх банківських рахунків та "легалізацію" санкцій на громадян (№10072).
Парламент розглядав бюджетне питання фактично у день офіційної відставки уряду. Тобто, фактично, міг би встигнути "скочити в останній вагон", але ризики того, що проект "злетить" все ж таки були.
Прийнятий у першому читанні проект №13439-3 за великим рахунком мало чим відрізняється від урядового, дублюючи більшість його норм. Але деякі відмінності все ж таки є. Головне - залучення як одне з джерел поповнення державної скарбниці грошей із бюджету Києва.
Війна, прокурорські зарплати та нові повноваження Кабміну
Розглянемо затверджені у першому читанні поправки до бюджету-2025 докладніше.
Проект №13439-3 передбачає збільшення видаткової частини бюджету на 457 млрд. гривень. Це більше, ніж прописано у пропозиціях Кабміну (там йдеться про суму 412 млрд).
Ці кошти планують розподілити так:
- Міністерство оборони – 311 млрд;
- МВС – 84 млрд;
- ГУР – 4,4 млрд;
- СБУ – 1,6 млрд;
- УДВ - 505 млн;
- Держспецзв'язку – 64,5 млн.
Ще 10,8 млрд на сектор безпеки та оборони піде до Спеціального фонду. Зазначимо, що основне додаткове фінансування йтиме на зарплати. На закупівлю озброєння Міноборони розписали: 8591,1 млн. за рахунок 15% ПДФО з виплат військовим, 766,4 млн. - з плати за ліцензії з азартних ігор та лотерей.
Ще 4,5 млрд. отримає Мінстратегпром на реформування ВПК
26 млрд (що на 8 млрд більше, ніж було прописано у законопроекті від Кабміну) направлять до Резервного фонду. На фінансування інших "термінових" потреб додатково виділяють 15 млрд для МОЗ, Міністерства освіти та Мінцифри. Останньому обіцяють 6,3 млрд у тому числі, для тестування нових defense-рішень (для оборонних підприємств хочуть запровадити особливий податковий режим за аналогією з Дія-Сіті). Міносвіта отримає гроші на харчування у школах та розширення мережі військових ліцеїв, а також планується відкриття нової бюджетної програми з патріотичного виховання на 1,5 млрд. гривень.
"Додаткові 3,1 млрд цього року виділять на закупівлю ліків. Це дозволить придбати частину необхідних препаратів із найбільш недофінансованих нозологій", - зазначили у фонді "Пацієнти України". Зазначимо, що раніше додаткові потреби у фінансуванні закупівель ліків оцінювали у більш ніж 8 млрд, тобто кошти, що виділяються, закриють дірку в держзакупівлях медикаментів лише частково.
Мінветеранів виділять додаткові 800 млн. на Національний військовий меморіал. Державній податковій службі – понад 180 млн на оплату судового збору та комуналки. Побічно це підтверджує прогнози експертів, що податківці посилять тиск на платників і активніше вибиватимуть із них податки.
Якщо новий проект щодо бюджету ухвалять, граничний бюджетний дефіцит буде збільшено на 3%, а граничний держборг - на 184884,9 млн гривень.
"Ці цифри вже узгоджені з МВФ та фактично відображені в оновленому меморандумі з Фондом", - каже економіст Данило Монін.
Цікавими є окремі нюанси нового проекту.
Так, у ньому намагаються знайти застосування "зайвих" коштів місцевих бюджетів за 2024 рік.
Частина з них хочуть витратити на покупку шкільних автобусів та безпеку у школах. Частину (гроші, отримані місцевими бюджетами за рахунок збільшення військового збору та ПДФО) обіцяють Міноборони "на закупівлю спеціальної техніки та обладнання".
Невикористані за минулий рік понад 706,5 млн. гривень зі спецфонду віддадуть Держагентству з відновлення та розвитку інфраструктури. Його, до речі, хочуть зарахувати до другого типу державних органів, що означає розширення юрисдикції на всю територію країни.
Ще одна зміна – надання уряду права самостійно (без погодження з Радою) скорочувати витрати загального фонду бюджету та збільшувати їх на користь сектору безпеки та оборони (і навіть відкривати під них нові бюджетні програми). Якщо ця норма пройде у підсумковому варіанті проекту, то фактично в майбутньому парламенту вже не потрібно буде збиратися для голосування бюджетних поправок - Кабмін сам розподілятиме гроші в ручному режимі.
Окремі нововведення – за боргами та кредитами.
Як зазначено в записці пояснення до законопроекту №13439-3, Україна в оновленому меморандумі з МВФ зобов'язалася провести реструктуризацію за офіційними та комерційними кредитами. У рамках цього депутати хочуть вирішити питання зі скандальним кредитом Державної продовольчо-зернової компанії на 3 млрд доларів, отриманого від Ексімбанку Китаю (тоді його брали під держгарантії та зобов'язання постачання зерна). Минулого року Кабмін уже погодив із кредитором початок переговорів про реструктуризацію, але китайська сторона попередила, що "процес може бути тривалим". Але тепер на виплати за боргами ДПЗКУ хочуть запровадити мораторій – "з метою недопущення настання фіскальних ризиків".
Водночас вітчизняним виробникам зброї обіцяють спростити доступ до кредитів під держгарантії (розміри та вид забезпечення для кожного суб'єкта господарювання встановлюватиме Кабмін). Головне "спрощення", на думку авторів проекту, у тому, що держава гарантуватиме не весь кредит, а лише його основну суму або навіть її частину - без відсотків та комісій. Що нібито дозволить позичальникам запропонувати кредиторам та інше забезпечення. У той же час, як зазначено в пояснювальній записці, запропоновані зміни до бюджету "дозволять знизити можливі фіскальні ризики втрат держави у разі гарантійного випадку". Тобто, за фактом влада розраховує скоротити витрати на кредитування під держгарантії.
У проекті також пропонується з 1 серпня і до кінця цього року встановити прожитковий мінімум, який враховують при розрахунку прокурорських зарплат у розмірі 2012 року гривні. Це більше, ніж зараз (1600 гривень). Таким чином зарплати прокурорів окружних прокуратур зростуть. Базовий оклад становить 25 прожиткових мінімумів, що зараз становить 40 тисяч гривень, а із встановленням нової ставки збільшиться до 52 550 гривень.
Але при цьому додаткового фінансування під цю статтю у проекті не передбачено. Як зазначається в пояснювальній записці, питання буде вирішено за рахунок "оптимізації розмірів окремих складових заробітної плати прокурорів", тобто можуть переглянути розмір різних надбавок.
Більше грошей із податків та "наїзд" на Кличка
Звідки візьмуться "зайві" понад 450 млрд. гривень? Раніше, нагадаємо, експерти припускали, що для "латання дірок" у бюджеті влада звернеться до традиційного способу - знову почне закручувати податкові гайки. Так було, наприклад, минулого року, коли під секвестр бюджету, підвищили військовий збір з 1,5% до 5%. З ще не освоєних, але вже обговорюваних залишається підвищення ПДВ (обговорювалося його збільшення з 20% до 22-23%).
Але у новому законопроекті згадок про підвищення ПДВ немає.
Джерела наповнення доходної частини такі:
- Перевищення планових показників за доходами – 155,5 млрд.
- ПДФО – 56 млрд.
- Податок на прибуток підприємств – 32 млрд (що на 8 млрд більше, ніж у законопроекті Кабміну, та знайшли їх у бюджеті Києва, звідки вирішили вилучити до держбюджету частину коштів).
- Кошти від Нацбанку – 20,3 млрд.
- Частина чистого прибутку та дивіденди - 15 млрд.
- Акциз на тютюнові вироби (його підвищили раніше) – 9 млрд.
- Збір на державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій (з перерахувань Фондом гарантування вкладів фізосіб) – 4,1 млрд.
- Адмінштрафи за порушення правил дорожнього руху – 2,7 млрд.
- Збільшення планів щодо розміщення ОВДП на 185 млрд гривень.
- Зменшення планів щодо погашення внутрішнього держборгу на 65 млрд гривень (до 432 млрд).
- Скорочення частини витрат держбюджету на 51,5 млрд.
- Інші надходження – 16,3 млрд.
Зазначимо, що одним із головних сюрпризів нового проекту став "креатив" щодо перекидання грошей зі столичного бюджету до державного.
Йдеться про 8 млрд. гривень до кінця цього року. І ще невідомо, чи не залишиться ця норма у бюджеті наступного року.
Такою "експропріацією", що готується, вже обурився київський мер Віталій Кличко.
"Ці кошти киян на допомогу армії, закупівлю необхідного оснащення наші захисникам, на реабілітацію військових, виплати ветеранам та їхнім родинам, на забезпечення медицини та освіти у місті та соціальні витрати", - зазначив Кличко.
Він також заявив, що мета такого "відлучення" грошей Києва - політична.
"Сказати: бачите, Кличко, мовляв, не справляється", - зазначив мер.
Нагадаємо, що протистояння по лінії ВП-Кличка триває вже давно. Але, як вважає Данило Монін, причина не лише у політиці.
"Мабуть, не лише пересічним громадянам впадає у вічі розмах ремонтів у столиці. Гроші у Києва є, бюджет - близько 100 млрд гривень", - каже Монін.
За його словами, наступ на місцеві бюджети продовжиться, оскільки в бюджетній декларації на наступні три роки передбачено збільшення частини ПДФО, яка зараховуватиметься до держбюджету.
"За фактом, ПДФО цього року зросте на 40%, до 815 млрд. Основна причина - збільшення виплат військовим і зростання зарплат у країні на 18%", - говорить він.
Економіст додав, що очікується також збільшення надходження від ЄСВ приблизно на 27% - за рахунок скасування пільг щодо сплати єдиного соціального внеску для платників єдиного податку.
При цьому Монін прогнозує, що проблемним може стати надходження ПДВ. У бюджеті прогнозується його збільшення на 12%, але за фактом може бути недобір до 80 млрд, що пов'язано з спадом у торгівлі, що почався (торік недобір теж був, але вдвічі менший - 40 млрд).
Деякі експерти вважають, що терміновий секвестр бюджету багато в чому пов'язаний з тим фактом, що стрімко закінчуються гроші в Резервному фонді, звідки фінансуються президентські програми, наприклад, "Національний кешбек".
Чималу частину додаткового фінансування направлять саме до Резервного фонду, а вже звідти його розподілятимуть за дефіцитними статтями.
Що, як вважає нардеп і екс-глава податкового комітету Ніна Южаніна, відкриває для влади можливість витрачати гроші замість армії "на популізм".
"За півроку уряд тринькав кошти Резервного фонду" на що завгодно, тільки не загальні непередбачені витрати. При цьому на сектор національної безпеки та оборони було виділено лише 4,9 млрд гривень (16,6% коштів Резервного фонду. Очевидно, знову знадобилися гроші на популізм. І не потрібно прикриватися витратами на оборону", - написала Южаніна у своєму Телеграмі.
Зазначимо, що останнім часом було анонсовано кілька нових соціальних програм, які, як вважають експерти, влада "вигадала під вибори", зокрема, про "пакет школяра". Також Кабмін затвердив проект щодо збільшення виплат при народженні дітей. Витрачати на подібні програми кошти з Резервного фонду можуть, оскільки вони передбачені, окрім боротьби зі стихійними лихами, наслідками війни та зміцнення безпеки, також "на інші програми".
