Із червня страшний сон українських аграріїв стане реальністю: ЄС зупиняє торговельний безвіз для України.
Формально йдеться про якусь "паузу" в безмитній торгівлі. уточнюють.
Як пише Bloomberg, жодна з країн не виступила проти скасування торговельного безвізу.
З початку війни європейський ринок став ключовим для нашого агроекспорту. Наприклад, за підсумками минулого року на Європу припало 55% усіх відвантажень, а скажімо, за органічною продукцією (овочі, ягоди та ін.) цей показник взагалі становив 95%.
Теоретично українські експортери можуть частково перенаправити постачання на інші ринки.
Це не тільки сповільнить економічне зростання (теми якого і так падають), а й може спонукати владу перейти до девальвації гривні, щоб підтримати експортерів і компенсувати втрати доходу бюджету від скорочення поставок до ЄС.
Розбиралися, що буде з торговим безвізом із ЄС і як це позначиться на українській економіці.
Пільги скінчилися?
Про ризики припинення торговельного безвізу з ЄС в українській експертній спільноті говорять уже давно.
Нагадаємо: до війни постачання українських товарів до Європи суворо регламентували. Незважаючи на діючий на той час договір про асоціацію з ЄС, експорт більшості видів продукції йшов за квотами, які в основному були мізерними і вичерпувалися за лічені місяці або навіть дні. (Скажімо, цукор з урахуванням мит дорожчав чи не вдвічі).
З початком війни ЄС зняв усі обмеження для українських товарів, після чого частка європейського ринку в нашому експорті стала стрімко наростати (цьому сприяли також проблеми з доступом на інші ринки через складну логістику, особливо через блокування портів).
У результаті, якщо, наприклад, у 2021 році в ЄС йшло близько 36% українського агроекспорту, то вже за підсумками 2022 року цифра зросла до 55,5%. За деякими продуктами обсяги збільшилися в рази. 2023 року), курятини – більш ніж удвічі (з 84,6 тис тонн до 171,5 тис), цукру – у 67 разів (з 7,4 тисяч тонн до 495,8 тис).
Це спровокувало масові невдоволення європейських фермерів, які не могли продати власну продукцію або, як мінімум, мали знижувати цінники.
Пік фермерських протестів припав на 2023-й та початок 2024 років.
Тоді, нагадаємо, польські фермери активно блокували кордон з Україною, а французькі - виходили на масові акції.
У результаті торговельний безвіз забуксував. У 2024 році пільговий режим не продовжили в автоматичному режимі, а почали "передмовлятися". українським експортерам повернули квоти, хоч і не такі жорсткі, як до війни. Єдине, що тоді вдалося виторгувати нашим переговорникам, — виключити з формули експортні показники за 2021 рік, коли ще діяли низькі квоти (якби їх використали, поріг із постачання був би ще нижчим).
Але навіть з огляду на це нових квот, наприклад, за цукром, вистачило лише на півроку.
З червня 2025 року ситуація для наших аграріїв ще більше погіршиться.
Ще з минулого року Україна розпочала переговори з ЄС щодо продовження пільгового режиму. Але Єврокомісія буквально одразу перевела тему на перегляд умов угоди про асоціацію з ЄС.
Зрозуміло, що перегляд торгової частини угоди про асоціацію - процес тривалий. І буквально до останнього часу було два варіанти: або ЄС продовжить ще на рік пільговий режим для нашого експорту (паралельно проводячи переговори щодо угоди про асоціацію), або ніякого продовження не буде, і з початку червня Україна повернеться до довоєнних умов поставок.
"Проти автоматичного продовження нинішніх умов особливо ярко виступали Польща, Угорщина та Франція, переломити позицію яких так і не вдалося", - каже Пензін.
У підсумку Єврокомісія буквально схопилася в останній вагон - за два тижні до часу "Ч" прийняла якийсь "виконавчий акт", який з 6 червня визначатиме умови постачання українських товарів до Європи. Що це за документ і як він працюватиме?
"Екстренне гальмування - вже для всієї аграрки"
Подробиць щодо "виконавчого акту" поки що немає, Єврокомісія їх ще узгоджує.
Очікується, що в цьому документі пропишуть більш м'які умови для поставок української агропродукції в ЄС, ніж це було до війни, але пільгового режиму - експорту без квот і мит - вже не буде. Усьому агроекспорту буде такий варіант, як за яйцями, курятиною або цукром в рамках режиму екстреного гальмування.
При цьому, наприклад, щодо металургійної продукції, за словами голови Укрметалургпрому Олександра Каленкова, пільгові режими експорту для України продовжили ще на рік. Тобто поки обмеження стосуються лише аграрки.
У березні цього року комітет з торгівельної політики ЄС представив проект нового регламенту, який коригує низку статей регламенту ЄС 2015/478, що встановлює правила імпорту з третіх країн. Йдеться, зокрема, про поправки для України на наступні три роки. Але документ ще далекий від прийняття, та й загалом далеко не факт, що він виявиться прохідним.
Тому з червня експортерам доведеться скоригувати свої плани щодо європейського ринку.
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина написала у своєму Фейсбуці, що ринок ЄС залишається відкритим для України, і про жодну зупинку торгівлі не йдеться.
За словами Стефанішиної, Україна розпочала переговори щодо довгострокових рішень у сфері торгівлі.
А рішення Єврокомісії щодо перехідних заходів для українського експорту, нібито, є "проміжним".
"Це дозволить уникнути найгіршого сценарію в рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС", - пише Стефанишина.
Втім, коли відбудеться цей "перегляд", і якими будуть нові умови поставок - питання поки що відкрите.
"Удар з експорту та економіки"
Що буде з українським агроекспортом із 6 червня?
Пендзін вважає, що найбільше постраждають постачальники продукції з високою доданою вартістю. Наприклад, за кукурудзою мито невисоке, навіть у разі перевищення обсягів поставок. тощо. Постраждають також експортери соняшникової олії, яка минулого року не потрапила до списку "чутливих", і тому її постачання до Європи зашкалюють.
Пензін каже, що в результаті Україна недоотримає близько 3 млрд євро на рік (тобто йдеться про скорочення експортної виторгу з ЄС майже на 25%). Мінекономіки прогнозує втрати від перегляду умов експорту до Європи у 2,9 млрд доларів на рік.
"Насправді це досить багато - це стримає зростання ВВП майже на 1%. 2,9 млрд доларів - фактично весь наш експорт за місяць, тобто за фактом Європа нам "вимкне" з економіки місяць експорту", - зазначив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Зрозуміло, що, окрім Європи, є й інші експортні напрямки. І, найімовірніше, наші компанії почнуть їх задіяти активніше, щоб згладити втрати в ЄС, вважає Пензін.
Таким шляхом уже пішли, наприклад, виробники цукру. За 5 місяців цього року вони збільшили експорт цукру на 17%, хоча постачання до Європи зменшилися через обмеження.
В "Укрцукорі" зазначили, що якщо минулого року на глобальний ринок (поза ЄС) припадало лише 9,5% українського експорту цукру, то цього року тільки до Туреччини відвантажили 17% обсягів.
Втім, тут можуть бути нюанси. За даними Центру економічних стратегій, за роки війни українська міжнародна торгівля помітно "регіоналізувалася", в тому числі, через логістичні обмеження. впали більш ніж удвічі).
"Переорієнтувати експорт - не питання. Але європейський ринок - преміальний, чого не скажеш про ринки Африки чи Азії, де зовсім не та маржа. Крім того, логістика на ці ринки у 2,5-3 рази дорожча, ніж у ЄС. Тобто тут питання ціни та заробітків", - каже Пензін.
Андрій Шевчишин додав, що у разі переорієнтації на інші ринки, основними покупцями нашої агропродукції, зокрема, зерна може стати глобальний Південь.
Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменка прогнозує, що через обмеження в Європі частина української продукції може виявитися "зайвою", через що на неї впадуть ціни на внутрішньому ринку. розпочався процес закриття фермерських господарств).
Андрій Шевчишин каже, що проблеми з експортом збільшать торговий дефіцит, який і так дедалі глибше йде в мінус.
"У нас товарне сальдо - мінус 2,5-2,7 млрд доларів на місяць, а буде - більше 3 млрд. Питання - за рахунок чого його перекривати? Зрозуміло, що в умовах збереження надходжень міжнародної допомоги таке збільшення "дірки" не смертельно, але все ж таки воно насторожує. Плюс - незрозумілі перспективи за курсом. Звичайно, у НБУ є всі можливості тримати курс, а обсяг золотовалютних резервів дозволяє виходити з інтервенціями. Але на міжбанку проблеми наших компаній в Європі ми побачимо відразу ж - впаде пропозиція валюти. гривні, щоб у тому числі підвищити конкурентність наших товарів на зовнішніх ринках", - підсумував Шевчишин.
