Як податківці ловлять українців на торгівлі в інтернеті та дізнаються про їхні грошові перекази?
Учора по соцмережах прокотилася нова хвиля ажіотажу на тему податкового контролю за українцями, які торгують в інтернеті, а журналісти опублікували повідомлення з Державної податкової служби, яка запрошує простих людей з'явитися в районні управління ДПС і дати пояснення про надходження на рахунки фізосіб. Це могли бути карткові Р2Р-перекази або IBAN-платежі.
Виникло питання: як податкові органи дізнаються про грошові перекази на рахунки фізосіб, які приходять як оплата товарів і послуг, наданих через інтернет?
Джерела "Страни" повідомили, що податківці отримують цю інформацію трьома способами.
Перший та головний – нова база даних ДПС під назвою Система обліку даних РРО (реєстраторів розрахункових операцій) або СУД РРО, запущена з березня 2025 року. У неї стікаються всі дані про чеки, що пробиваються в різних видах кас - від звичайних паперових до електронних, що проходять через ПРРО (програмні реєстратори розрахункових операцій), які надходять людям на електронну пошту, месенджери, мобільні додатки та ін.
Другий – у рамках обміну інформацією за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standart), який фактично запрацював з осені 2024 року. Так наші фіскали дізнаються про заробітки українців за кордоном, їх закордонні рахунки та активи. Наприклад, саме таким чином стало відомо про доходи українок на британському сайті OnlyFans, після чого наша ДПС вимагає сплатити з них податки.
Третій — у ході податкових перевірок українських маркетплейсів та сервісів чи у співпраці з ними. Маються на увазі майданчики OLX, Rozetka, Prom, Нова пошта, Uklon, Bolt та ін.
Про збір із 1 березня 2025 року даних про чеки до вищезгаданої Системи обліку даних РРО податківці заявили ще на початку квітня. Хоча до цієї СУД РРО надходять дані про всі вибиті чеки, у ДПС підкреслили як пріоритетний пошук громадян, які отримують кошти за продані товари, тобто займаються підприємницькою роботою без державної реєстрації. Це протизаконно та підпадає під поняття незаконної підприємницької діяльності.
У своїх останніх роз'ясненнях податкові органи запевняють, що поділяють два поняття:
- Несистемний продаж особистих речей, що були у вжитку. Для такого продажу необов'язково відкривати фізособи-підприємця, складати звітність та сплачувати податки.
- Підприємницька діяльність у сфері торгівлі загалом та в інтернет-торгівлі зокрема. У цьому випадку людина зобов'язана зареєструвати ФОП, видавати чеки (паперові або електронні) через РРО або ПРРО, подавати звітність і сплачувати податки згідно з обраною податковою групою (наприклад, у 3-ї групи це 6% - 5% єдиного податку + 1% військового збору), якщо вона не хоче, щоб ДПС донарахувала йому на 8 5% військового збору) та нарахувала на них штрафи.
В офіційній заяві податкової служби зазначалося, що за перші 20 днів існування СУД РРО фіскали змогли виявити десятки тисяч українців, які системно отримують кошти на власні рахунки.
"В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягала сотень транзакцій, при цьому була відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО", - заявляли податківці.
Тобто без реєстрації ФОП та податкової звітності в інтернеті можна несистемно продавати лише особисте майно, що було у вжитку (б/в). Але якщо людина продає нове або надає платні послуги, потрібно реєструватись підприємцем.
Хоча в такому поділі є очевидна проблема: податківці захочуть чи не все назвати "системним продажем" в інтернеті і почати штрафувати людей. У чинному законодавстві точне число системних продажів не вказується.
У квітні "Страна" писала, що Кабмін затвердив проект закону про автоматичний обмін податковою інформацією з онлайн-платформами, в якому говорилося, що систематичним вважатиметься продаж людиною більше 3 речей. Проте цей законопроект досі не ухвалено Верховною Радою, а народний депутат Ярослав Железняк наприкінці квітня заявляв, що за нього не проголосують.
Отже, податківці досить вільно визначають поняття "системності", а скарги українців з різних областей про те, що ДПС викликає їх давати пояснення за парочку продажів на OLX на 200 грн, свідчать про те, що проблема має широкий характер.
"Все, що можуть робити люди в подібних ситуаціях, - це заявляти у своїх поясненнях у податковій, що продажі в інтернеті були несистемними. Ще краще, щоб людина могла довести, що продав б/у річ. Але якщо це було щось нове і однотипне, наприклад, три блендери або чотири кавоварки, причому новенькі і в коробці, онлайн-торгівлі. Тоді вже відмовлятися не вдасться", - сказав "Страні" адвокат однієї з юридичних фірм.
Юристи зазначають, що ДПС на даний момент не має гострої потреби в ухваленні згаданого законопроекту Кабміну про автоматичний обмін податковою інформацією з онлайн-платформами. Хоча він і спростив би збирання відомостей.
Завдяки базі даних фіскальних чеків (згадуваний СУД РРО) та своїм перевіркам маркетплейсів фіскали і так можуть бачити одержувачів грошей за товари, продані в інтернеті.
Найбільш інформативним з податкової точки зору вважається чек при оформленні оплат післяплатою (його дають на пошті при отриманні та огляді товару), а також у форматі так званої безпечної оплати. У разі передоплату за товар отримує маркетплейс, який передає її продавцю продукції після отримання покупцем, якщо той не відхиляє покупку. Споживачі так чинять, коли не впевнені, що отримають товар у потрібній комплектації та необхідної якості, підстраховуються на будь-який пожежник. При безпечній оплаті в чеку крім суми оплати зазначаються також імена та податкові коди відправників та одержувачів товару, за якими ДПС може вільно ідентифікувати торговця. Коли таких чеків накопичується багато, фіскали проводять індивідуальні перевірки.
Opendatabot у травневому дослідженні повідомляв, що додаткову увагу податкові служби звернули на 11 тис. грн. українців, які отримали від 50 переказів на рахунки з 1 до 20 березня 2025 року. Тобто можна припустити, що фіскали відштовхувалися саме від півсотні платежів торговців за місяць. Середній показник склав 127 переказів на особу, середня сума — 1142 грн. Всього за цей період було зафіксовано 1,4 млн. транзакцій на загальну суму 1,6 млрд. грн.
"Ризики для порушників серйозні. Так, штраф за діяльність без реєстрації може становити від 17 000 до 85 000 грн із конфіскацією майна. Додатково - до 200% вартості товарів або послуг, реалізованих без використання РРО", - зазначили в Opendatabot.
