Аналізуємо підсумки 1281 року дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась під Покровськом, у районі Котліного, повідомляє Deep State.
Український боєць "Мучної" пише, що росіяни щодня роблять тактичні поступи, ховаючись у будинках.
При цьому, за його словами, ЗСУ контратакують у районі Першого травня, вибивши звідти основні сили росіян, які закріпилися у сусідньому Звєрєвому. На карті Deep State село було під контролем української армії.
Водночас російська міноборона сьогодні заявила, що армія РФ захопила Перше травня.
Також росіяни просунулися на Лиманському напрямку - у Зарічного та Колодязів, повідомляє Deep State.
Російські паблики повідомляють, що їхні війська південніше ведуть дозачистку Кременецьких лісів з метою вийти в тил угрупованню ЗСУ в Сіверську.
Російські війська також просунулися на сході Запорізької області, повідомляє Deep State – у районі Ольховського.
При цьому українські військові пишуть, що армія РФ просунулась і на заході регіону – у населеному пункті Степногірськ.
Як повідомляє офіцер ЗСУ з позивним "Алекс", росіяни зайняли позиції у південній та південно-західній частині Степногірська, але поки невідомо, чи йдеться про окремі групи або про повноцінні підрозділи, які закріпилися на цих позиціях.
Deep State два тижні тому повідомляв про те, що ВСУ зачистили Степногірськ, зараз на його карті майже все селище знаходиться під контролем ЗСУ.
В Україні чекають на нову військову кампанію РФ, яка може розпочатися восени.
Військовий оглядач Богдан Мірошников пише, що йде активне перекидання російських військ з півночі до Донецької та Запорізької областей. При цьому деякі підрозділи йдуть на куп'янське та борівське напрямки. Він називає це "стратегічним перегрупуванням".
Саме цим зняттям резервів Мірошников пояснює просуванням ЗСУ у Сумській області.
"Наші воїни в цей час намагаються покращити позиції там, де це можливо. На Сумщині, звичайно, є успіхи з нашого боку, і, можливо, будуть далі, тому що ворог ледь не 70% резервів зняв і 20% основних сил. А так глобально, ворог готується до осінньої кампанії, яку може почати вже через кілька тижнів. При цьому не буде. Мірошніков.
Він прогнозує, що основні наступи РФ проводитиме на Покровськ, Сіверськ, Лиман, Куп'янськ, Костянтинівку та Орєхово, "а там уже за "старою схемою" – де виходитиме, там і концентруватимуть основні зусилля".
До обстрілу. Росія цієї ночі атакувала об'єкти енергетичної та газотранспортної інфраструктури України у шести областях: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запоріжжі, повідомляє Міненерго.
У Сумах був приліт однією з ключових підстанцій, без світла залишилася значна частина міста та промислових споживачів. У Полтавській області були атаковані об'єкти газотранспортної інфраструктури.
Кому відкрили виїзд за кордон?
Учора прем'єр Юлія Свириденко заявила, що уряд ухвалив постанову, за якою "чоловіки віком від 18 до 22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану".
"Йдеться про всіх громадян зазначеного віку. Це рішення стосується також громадян, які з різних причин перебувають за кордоном. Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали зв'язки з Україною. Зміни набудуть чинності наступного дня після офіційного опублікування ухвали", - написала Свириденко.
Представник Кабміну у Раді Мельничук згодом уточнив, що хлопці зможуть виїжджати з України до 22 років включно. Постанова про це була опублікована сьогодні – і завтра рішення має набути чинності.
У Держприкордонслужбі додали, що при перетині хлопцям, проте, буде потрібний військово-обліковий документ - у паперовій чи електронній формі. Тобто, ті, хто не оновив свої дані і не має підтвердженого статусу військовозобов'язаного чи непридатного, можуть кордон не пройти. А ті, хто повернувся з-за кордону, без походу до ТЦК можуть не відпустити назад.
Варто зазначити, що опублікували ухвалу не того ж дня, як про неї заявили, а майже через добу, що викликало чимало запитань. Нардеп Гончаренко висловлював версію, що ухвала ще не була фактично прийнята в момент її оголошення.
Причиною затримки міг бути вік тих, хто виїжджає.
Ще до офіційного опублікування Гончаренко виклав версію ухвали, де було зазначено, що послаблення вводяться не по 22, а по 21 рік включно.
Нардеп від "Слуг народу" Федієнко після цього заявив, що опублікована Гончаренком версія - "технічна" (підтвердивши, втім, що це не фейк). І слід дочекатися публікації офіційного документа.
Гончаренко ж наполягав на справжності свого документа і припустив, що уряд після резонансу, що виник, ще може змінити текст і викласти підсумкову версію постанови з верхнім кордоном віку в 22 роки (що за фактом і сталося).
Але загалом зрозуміло, що влада вже остаточно відкриває кордони для чотирьох вікових груп молодих людей. Чому зрештою зважилися на це?
Коли Зеленський минулого тижня озвучив ідею відкрити кордони для молоді молодше 22 років, цю новину сприйняли з великим скепсисом щодо практичної реалізації сказаного. Тому що відкриття кордонів, напевно, призведе до того, що багато хлопців віком від 18 до 22 років виїдуть з України.
При тому, що недолік особового складу називається зараз однією з головних проблем ЗСУ і через це Зеленського вже неодноразово представники країн Заходу і багато військових закликали знизити вік мобілізації до 18 років. І після того як уряд натомість сьогодні все ж таки прийняв рішення відкрити кордон для хлопців до 22 років, відразу з'явилося одне пояснення такого кроку - на Банковій впевнені в швидкому закінченні бойових дій.
Така версія цілком можлива, але вона єдина. Можна назвати ще як мінімум чотири інші.
1. Влада має намір найближчим часом посилити мобілізаційний режим і тому для балансу вирішила дати послаблення однієї з категорій військовозобов'язаних. Які можуть запровадити посилення? Наприклад – провести через Раду скандальний законопроект про кримінальну відповідальність за нелегальний перетин кордону. Або знизити вік мобілізації до 23 років. Хоча останнє може дати зворотний ефект - якщо вік мобілізації знизять до 23 років, то це максимально прискорить від'їзд хлопців молодше 22 років через кордони. І, за підсумком, резерв військовозобов'язаних загалом різко скоротиться.
2. Влада таким чином намагається зупинити масовий від'їзд хлопців віком до 18 років, спонукаючи їх залишатися в країні, щоб хоча б ті вступили до українських ВНЗ. Це не виключає того, що у майбутньому, якщо війна затягнеться, вік мобілізації буде знижений одразу до 18 років. І таким чином під неї потенційно потрапить більша кількість хлопців за рахунок тих, хто раніше планував виїхати до 18 років за кордон, але після нинішнього відкриття кордонів передумав.
3. Влада просто намагається окремими послабленнями створити серед українців відчуття того, що "життя налагоджується, ситуація стабілізується, закінчення війни не за горами", ніби відповідаючи на прагнення до миру, що наростає в суспільстві. Не виключено, що військові вважали, що резерву за рахунок не виїзних хлопців, яким зараз від 23 до 25 років, на найближчі два роки війни вистачить, а якщо цей розрахунок виявиться невірним і ситуація з живою силою стане зовсім критичною, то будь-якої миті вік мобілізації можна буде знизити аж до 18 років (див. пункт 2).
4. Влада хоче знизити протестний потенціал, що проявився під час "картонного Майдану" на підтримку НАБУ, основними учасниками якого були студенти віком до 22 років. І відкриваючи їм можливість вільного виїзду влада хоче спонукати їх залишити країну, щоби на майбутні Майдани виходило вже менше людей. Ця версія популярна серед опозиції, хоч і виглядає сумнівною. Очевидно, що у протестах брала участь дуже невелика, політизована частина молоді. І така буде завжди. Вивести на вулиці по всій країні кілька тисяч (або навіть кілька десятків тисяч) людей великої праці не складе в жодному разі.
Про що Віткофф говоритиме з Єрмаком
Цього тижня спецпредставник Трампа Уіткофф проведе зустрічі з українцями у Нью-Йорку. Про це він заявив в інтерв'ю Fox News.
За даними Bloomberg, від України на переговори з Віткоффом приїдуть Єрмак та Умеров, які напередодні в Києві зустрічалися з іншим представником Трампа щодо України – Келлогом.
Українські чиновники можуть обговорити з Віткоффом гарантії безпеки та зустріч Зеленського з Путіним, пише агентство.
Сам же представник Трампа дав зрозуміти, що обговорюватимуться і території. В ході інтерв'ю він фактично підтвердив, що російські пропозиції щодо світу включають передачу РФ Донецькій області. І що Україна поки що не прийняла цього.
"Росія поклала на стіл мирну пропозицію. Вона включає Донецьк. Це може бути не те, що могли б прийняти українці, але більшого прогресу в нас досі не було", - сказав Віткофф. Він додав, що Путін "зробив щирі спроби піти на контакт. Він, безперечно, зробив це на саміті на Алясці".
Також, за словами представника, Трамп періодично буває незадоволений і Києвом, і Москвою.
Сам американський президент учора навіть допустив санкції не лише проти Росії, а й щодо України. За його словами, Зеленський "теж не є невинним" у ситуації, за якої явного руху до миру в Україні не видно. "Україна думала, що вона виграє. Ви збираєтеся перемогти когось, хто в 15 разів більше за вас. Байден не повинен був допустити цього", – додав він.
Судячи з цього контексту, на зустрічі з Віткоффом Єрмак і Умеров можуть почути заклики визначатися - або погодитися на пропозицію РФ про передачу Донбасу, або внести якийсь компромісний варіант, який Москва була б готова розглядати. Нагадаємо, що Зеленський поки що згоден лише на припинення вогню поточною лінією фронту.
Втім, як ми вже писали, підсумкова конфігурація територій, швидше за все, залежатиме від рівня гарантій безпеки, які зможуть надати Києву.
Гарантії на кшталт п'ятої статті НАТО – але без членства в Альнсі – розглядаються зараз як основний варіант, заявила прем'єр Італії Мелоні. Вона зазначила, що ця норма не буде повним аналогом 5 статті.
"Прем'єр Італії запропонувала надати Україні гарантії на основі статті 5 про колективну оборону НАТО, але без фактичного членства в альянсі. Це один з варіантів, які опрацьовуються європейськими лідерами. Пропозиція Мелоні підтверджує, що вступ України до НАТО не розглядається, але пропонує механізм колективної допомоги як найбільш оптимальний варіант. 5 він зобов'яже країни, які підписали двосторонні угоди з Україною, швидко домовитися про відповідь у разі нападу", - зазначає Bloomberg.
Нагадаємо, що Італія раніше виступала проти відправки військ до України. І, зважаючи на все, італійський варіант передбачає лише те, що у разі нової війни в Україні її гаранти зберуться разом і вирішать, яку надати підтримку. Приблизно так і сформульовано 5-ту статтю Альянсу - жодних конкретних зобов'язань щодо вступу у війну та постачання певного обсягу озброєнь вона не передбачає.
Водночас країни, котрі входять до "коаліції охочих", все ще наполягають на введенні своїх сил до України. Як пише Financial Times, "коаліція" припускає, що її війська можуть бути розгорнуті в глибині території України як "третя лінія захисту".
Перед цією лінією має бути друга лінія з українських військ. А між ЗСУ та російською армією може бути збудована демілітаризована зона, яку патрулюватимуть війська третьої країни, погодженої Україною та Росією.
Чи згодні США та Росія на таку схему, у статті не уточнюється, хоча й йдеться про те, що глава Пентагону Хегсет взагалі проти будь-яких гарантій Україні з боку Вашингтона. РФ на даний момент виступає проти розміщення будь-яких західних сил в Україні (про що сьогодні знову заявив речник Кремля Пєсков).
Та й сама ідея демілітаризованої зони за участю деяких миротворців видається сумнівною. Для патрулювання двох тисяч кілометрів кордону та лінії зіткнення потрібно буде величезна кількість військ. Зважаючи на те, що написано у статті, це не можуть бути країни НАТО, які обговорюють введення своїх сил лише в тил української армії, побоюючись прямого зіткнення з РФ.
З інших світових гравців операцію такого масштабу можуть зателефонувати лише країни "глобального Півдня" - насамперед Китай з Індією. Але поки що здається малореальним, що західні країни будуть у захваті від введення до Європи багатотисячних "сил БРІКС". Та й самі країни БРІКС не факт, що погодяться посилати свої війська за тридев'ять земель від своїх країн із ризиком, що вони можуть будь-якої миті опинитися "на межі вогню", якщо протистояння між Україною та Росією відновиться.
Амбіції коаліції охочих підривають і США, які не хочуть давати ні Україні, ні європейському контингенту свої прямі гарантії безпеки.
FT з посиланням на європейських та українських чиновників пише, що Штати можуть допомогти "коаліції охочих" розвідданими та повітряною підтримкою. Видання повідомляє, що Америка готова надати "стратегічні засоби забезпечення", включаючи розвідку, спостереження та рекогносцировку, засоби командування та управління, а також засоби ППО, яке, втім, має бути розгорнуто під керівництвом не Штатів, а Європи.
Зазначимо знову ж таки, що у Вашингтоні офіційної своєї згоди на таку схему не підтверджували. І, судячи з багатьох ознак, США не дають згоди на основну вимогу "коаліції охочих" - зобов'язання вступити на їхній бік у війну, якщо за західним контингентом в Україні буде завдано удару.
Формально це не територія НАТО, і Альянс в Україні країни "коаліції" не представлятимуть. Отже, війна з Росією на території України, якщо така почнеться - не буде приводом для втручання всього Альянсу і передусім американців.
Європейські чиновники визнають, що важко переконати суспільства своїх країн у надсиланні військ без "ясної заяви", що європейські війська діятимуть за підтримки США. Але незважаючи на активну дипломатію останніх тижнів, "досі немає ясності, яку саме роль готові взяти на себе США", пише Wall Street Journal.
Видання також зазначає, що плани Європи щодо відправлення військових до України негативно сприймаються населенням та громадськістю європейських країн. Європейські лідери стикаються з "незручним фактом": багато виборців виступають проти будь-якої місії, яка піддасть солдатів ризику.
"Східноєвропейські країни не хочуть відривати сили від власного кордону — східного флангу НАТО. Опозиція є досить помітною і в Італії, і в Німеччині, де на ситуацію накладає відбиток спадщина Другої світової війни", - повідомляє видання.
У Німеччині проти відправлення військ виступає як правляча СДПН, так і опозиція на крайньому правому та крайньому лівому фланзі. Проти і населення: згідно з опитуванням Insa минулого тижня, 56% респондентів висловилися проти німецької участі — це більше, ніж навесні.
Навіть у Франції — однієї з головних прихильниць уведення контингенту — підтримка населення залежить від того, чи буде підписано саме мирний договір, а не припинення вогню. Згідно з березневим опитуванням Elabe, 67% респондентів підтримали б французьку участь у разі укладання миру, але без нього 68% виступають проти.
"Якщо ми поїдемо в Україну відновлювати - добре. Але якщо наша мета - створювати сумніви і продовжувати війну, то сенсу в цьому немає", - наводить газета думка французів.
Також видання нагадує, що проти відправлення військ виступили Італія та Польща.
Іншими словами, питання гарантій при першому наближенні виглядає зараз складніше, ніж територіальне. І, ймовірно, саме ним зараз точаться основні дискусії у трикутнику "США - Україна+Європа - Росія".
