Від посилок до "кінця спрощенки". На що підписалася українська влада за 90 млрд від ЄС?

28 травня парламент ухвалив законопроект №0376, яким ратифікував угоду про позику Європейського Союзу для України та меморандум про взаєморозуміння між нашою країною та Євросоюзом.

Йдеться про ті 90 мільярдів євро макрофінансової допомоги, які в ЄС довгий час блокували.

Зазначимо, що проект ухвалили у справжньому турбо-режимі. Одного дня його передав у Верховну Раду президент Володимир Зеленський, тут же були отримані висновки профільного комітету, документ винесли до сесійної зали та проголосували "за", його підписав голова ВР Руслан Стефанчук і отруїли на підпис президента.

У Кабінеті міністрів вже прозвітували, куди підуть гроші від ЄС. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, 60 млрд. спрямують на посилення оборонно-промислового потенціалу України, ще 30 млрд. - на бюджетну підтримку.

"На сьогодні ми вже маємо розподіл на цей рік: 28,3 млрд євро - це на закупівлю озброєння, 16,7 млрд євро - на забезпечення макрофінансової підтримки. Угода передбачає обмежене право вимоги щодо цього кредиту, тобто Україна виплачуватиме цю позику у разі тільки якщо Росія проведе репарації і за рахунок цих репарацій".

Перший транш позики у розмірі 3,2 млрд євро очікується вже у червні. Але під нього, як і під інші транші, є низка умов.

"Приміром, умовою отримання першого траншу є внесення законопроекту про скасування податкової пільги на міжнародні посилки, крім товарів для потреб безпеки та оборони (законопроект на цю тему Рада напередодні провалила), а також про оподаткування доходів через цифрові платформи. Також Україна має продовжити військовий збір у розмірі 5% підготувати новий Митний кодекс та призначити постійного голову Державної митної служби", - написав у своєму телеграмі народний депутат Ярослав Железняк.

Як видно, багато в чому ці вимоги перегукуються з вимогами Міжнародного валютного фонду, на які раніше вже підписалася українська влада.

Його колега Олексій Гончаренко заявив, що влада "погодилася, а може і сама ініціювала" ці умови після візиту місії МВФ.

"Зараз це просто надягатимуть нам на голову", - написав він.

Розбиралися, на що підписалася українська влада за 90 млрд від ЄС, і що це означає для людей та бізнесу.

"На оборону та покриття бюджетного дефіциту"

Як зазначено в записці пояснення до проекту №0376, необхідність позики від ЄС пов'язана з "тривалими негативними фінансово-економічними наслідками, спровокованими повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України". Зазначимо, що ще на етапі верстки бюджету на цей рік стало зрозуміло, що виникає велика "дірка", перекривати яку, окрім як за рахунок зовнішнього фінансування, особливо нема чим.

ЄС пообіцяв Україні 90 млрд євро, але доля цих коштів донедавна залишалася не зовсім зрозумілою (наприклад, за ними застосовувала право "вето" Угорщина). І лише наприкінці березня цього року з'явився Регламент ЄС №2026/919 про схвалення допомоги Україні у впровадженні Стратегії фінансування України на 2026-2027 роки на загальну суму до 90 млрд. євро.

А 26 травня було підписано угоду про позику між Україною як позичальником та Національним банком як агентом позичальника та ЄС, поданою Єврокомісією, як кредитором, яку Рада, ухваливши проект №0376, і ратифікувала.

Зокрема, на цей рік передбачено 45 млрд, які, як зазначено в пояснювальній записці до проекту №0376, розподіляються на два ключові компоненти:

• Оборонна частина (до 28,3 млрд євро) буде спрямована на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу.
• Бюджетна частина (16,7 млрд) - спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту держбюджету. Із цієї суми 8,35 млрд буде надано як макрофінансову допомогу. І ще приблизно така сама сума – через механізм Ukraine Facility (це передача Україні відсотків за замороженими в ЄС російськими вкладами).

Від посилок та податку на OLX до спрощенки та митниці

Найцікавіше – умови, на які підписалася Україна за 90 млрд від ЄС.

Їх перерахував у своєму телеграмі нардеп Ярослав Железняк. "Хотілок" від Євросоюзу - на цілий список. Зокрема:

• Перший транш на 3,2 млрд євро передбачає внесення законопроектів про відміну податкової пільги на міжнародні посилки, крім товарів для потреб безпеки та оборони, а також про оподаткування доходів через цифрові платформи. Також Україна має продовжити військовий збір 5% ще на три роки, поновити стратегію управління держфінансами, підготувати новий Митний кодекс та призначити постійного голову Державної митної служби.
• Для другого траншу Україна має ухвалити закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги на міжнародні посилки та нову систему оцінки майна. Також потрібне узгодження корпоративного оподаткування з директивою ЄС проти ухилення від податків 2016/1164, підготовка дорожньої картки та плану покращення дотримання податкових вимог з ПДВ, бюджетної декларації на 2027-2029 роки та оглядів бюджетних видатків на 2026 рік. Крім того, Рада має призначити трьох експертів до комісії з відбору керівництва Рахункової палати.
• Третій транш на 1,45 млрд євро передбачає реформу пільгового податкового режиму, яка має дати бюджету щонайменше 70 млрд гривень додаткових надходжень на рік, а також спрощення адміністрування ПДВ. Окремо наведено подальше узгодження корпоративного податку з директивою ЄС 2016/1164, включаючи статті 5-9.
• Також Україна має підготувати проект держбюджету на 2027 рік, нову стратегію публічних закупівель та концепт реформи оборонних закупівель, провести реформу Держаудитслужби, створити десять нових аудиторських комітетів та впровадити нові стандарти внутрішнього аудиту.
• Окремою умовою зазначено ухвалення нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.

Що означають "хотілки" ЄС для людей та бізнесу

Розберемо докладніше вимоги ЄС, на які підписалася українська влада.

Зазначимо, що у меморандумі про взаємоугоду між Україною та ЄС вимоги Євросоюзу, які перерахував нардеп Желєзняк, розписані докладніше.

Перший блок "Мобілізація внутрішніх доходів" включає три пункти:

1. Подати до Ради законопроект про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони. Нагадаємо, такий проект уже було подано до парламенту, але Рада його днями зарубала. Документ передбачав зниження оподатковуваного порогу для міжнародних посилок із нинішніх 150 до 45 євро. Сама ідея ускладнити українцям покупки на міжнародних маркеплейсах викликала величезний резонанс у суспільстві. "Втрати від цього збору з високою ймовірністю будуть більшими, ніж доходи. Таке нововведення передбачатиме дороге адміністрування (йдеться про запуск механізму обробки мільйонів посилок), масові втрати від затримок на митниці, витрати на контроль, штрафи тощо", - зазначав співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк. Він також додав, що очікувана сума доходів становитиме лише 10 млрд. гривень, це приблизно 0,2% від зведеного бюджету. Тепер же, судячи з умов меморандуму з ЄС, йдеться про повне скасування пільг з податків на посилки, тобто, платити податки доведеться з покупок на іноземних ресурсах вже з першої гривні, що зробить шопінг українців на Alliexpress або Temu помітно дорожче (податкова вартість складає 10%);
2. Подати до Ради законопроект про впровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. "Країна" вже писала, що у квітні парламент ухвалив у першому читанні законопроект №15111-д про так званий "податок на OLX". На його ухваленні, нагадаємо, наполягав МВФ. Він прописує, що цифрові платформи (зокрема іноземні) мають стати податковими агентами та подавати до фіскальної служби інформацію про українців, які заробляють через них. Для самих громадян прописано податок у 5%, але є винятки для тих, хто продає рідко й на невеликі суми, а також старі речі. Зазначимо, що за цим проектом у Раді довгий час не було голосів, і, щоб забезпечити його прийняття хоча б у першому читанні, депутати прибрали низку найбільш скандальних моментів (наприклад, про фактичне скасування банківської таємниці та відкриття спецрахунків продавцями). До другого читання нардеп Ярослав Железняк тоді анонсував ще більше правок. Але робота над проектом другого читання йде туго. 28 травня його розгляд було перенесено. Тобто не виключено, що тепер розробляти "податок на OLX" можуть почати з нуля, і які норми з'являться в новому законопроекті, можна лише здогадуватися;
3. Ухвалення Радою закону про продовження на три роки дії військового збору на рівні 5%, що забезпечить щонайменше 140 млрд гривень додаткових надходжень на рік. Нагадаємо: В Україні, нібито, під тиском МВФ вже намагалися продовжити 5% військовий збір "назавжди", прибравши із закону формулювання про його прив'язку до дії військового стану. Але потім влада пішла на поступки (заявивши, що вдалося передмовитися з Фондом з цього питання), обмеживши підвищений військовий збір трьома роками після війни. При цьому аналітики одразу заявили, що згодом нічого не заважає повторно продовжити терміни їх закінчення. Цього разу, очевидно, 5% військового збору спочатку обмовляються на три роки. Цікаво інше: ЄС ставить планку з військового збору "щонайменше 140 млрд на рік". Але, наприклад, за підсумками 2025 року надходження від військового збору склали 163,6 млрд., тобто на 23,6 млрд. більше, ніж прописаний у меморандумі мінімум. Військовий збір платять усі українці зі своїх зарплат, а також бізнес, включаючи фізичних осіб-підприємців. При цьому за минулий рік зарплати в Україні зросли майже на 20%, і їхнє збільшення прогнозується також цього року. Тобто, теоретично, підсумкова сума з військового збору має цього року перевищити показники 2025 року. Але у меморандумі розрахунку на це, схоже, немає. Це може означати як те, що планку свідомо занизили "про всяк випадок", мовляв, ось мінімум, а якщо буде більше - добре, так і те, що влада не виключає гіршого сценарію розвитку вітчизняної економіки. Скажімо, зростання безробіття, масового закриття бізнесу або скорочення за операціями, з яких стягується військовий збір (продаж авто, повторний за рік продаж нерухомості та ін.).

Другий блок "Стабільність та ефективність державних витрат"

У ньому лише одна умова — ухвалення Кабміном постанови про затвердження Порядку моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегій, які є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій разом з відповідним планом дій, що встановлює політичну основу для розробки секторальних стратегій державних інвестицій на 2027-2028 роки. У появі такого документа, як кажуть економісти, зацікавлені іноземні (зокрема європейські) інвестори.

Третій блок „Система управління державними фінансами”.

Він прописує три умови:

• прийняти та опублікувати оновлену стратегію управління державними фінансами із середньостроковими пріоритетами у реформуванні та порядок її впровадження;
• подати Кабміну новий Митний кодекс, який сприятиме узгодженню митного законодавства України та ЄС;
• призначити нового постійного главу Державної митної служби.

Умови другого траншу

Перший блок – "Мобілізація внутрішніх доходів".

Тут умов багато:

• подати до Ради пропозиції щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на погодження системи корпоративного оподаткування України за статтею 4 Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків. Вона передбачає зокрема боротьбу з офшорами, якими продовжує користуватися вітчизняний бізнес;
• ухвалити Радою змін про впровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Тобто знову про впровадження податку на OLX;
• третя умова – знову про посилки. Рада має ухвалити закон про скасування пільг з податків на міжнародні посилки;
• Рада також має ухвалити закон про систему оцінки майна, який пропише обов'язки оцінювачів та їх сертифікацію, а також підзвітність. Раніше в Україні вже обговорювалася подібна ініціатива, і самі оцінювачі говорили, що сертифікати отримають не всі, а оцінки, швидше за все, подорожчають;
• прийняття Державною митною службою дорожньої карти щодо покращення управління дотримання умов з ПДВ, у якій будуть визначені ключові ризики щодо умов та пріоритети реформ, а також вимоги їх впровадження. Йдеться про схему з поверненням ПДВ, якою користуються багато українських компаній, і яка вимиває мільярди з держбюджету;
• прийняття Державною податковою службою плану покращення дотримання податкового законодавства, що виявляє основні "дірки" у цьому питанні та прописує їх закриття протягом року. Економісти, з якими поспілкувалася "Країна", кажуть, що бізнесу варто готуватись до закручування гайок із податків.

"Ті лазівки, які сьогодні існують, або закриються, або різко подорожчають", — каже нам столичний податковий адвокат.

Другий блок під другий транш - "Стійкість та ефективність державних витрат".

У ньому також кілька умов:

• ухвалення вторинного законодавства або методологічних рекомендацій, що уточнюють держінвестиції, а також підготовка єдиного портфеля проектів на 2027 рік;
• прийняття Кабміном Концепції єдиної інформаційної екосистеми управління громадськими інвестиціями;
• прийняття бюджетної декларації на 2027-2029 роки, яка має включати базовий сценарій політики, що відображатиме показники доходів та видатків, сценарій активної політики (вплив на бюджет усіх реформ), плани з інвестицій;
• ухвалення Кабміном рішення про визначення сфер з оглядів витрат держбюджету у 2026 році (житлова, регіональна, ветеранська політика).

Третій блок "Система управління держфінансами"

• ухвалення Мінфіном оновленого Плану цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року. Йдеться, зокрема, про впровадження так званої "дзеркальної статистики" з країнами ЄС, яка дозволить виявляти відхилення між цифрами європейської та української статистики, і тим самим вказувати на схеми;
• затвердження Радою трьох експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати (зараз їх немає).

Під третій транш також прописано кілька умовних блоків.

Перший – "Мобілізація внутрішніх доходів".

Тут умов також кілька:

• подати до Ради пропозиції щодо закону, який запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження, як мінімум, 70 млрд гривень на рік, зокрема, заходи щодо ухилення від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу;
• обмеження на повторний перехід суб'єктів господарювання на спрощенку після їхнього переходу на загальну систему;
• Використання диференційованих ставок податку платників податків третьої групи залежно від видів діяльності.

Як говорить голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич, це означає, що влада вестиме наступ на ФОП, хоча раніше обіцяла відкласти це питання, як мінімум, до закінчення війни.

Наступні вимоги по суті це підтверджують:

• прийняття Радою закону про спрощення адміністрування ПДВ для фіздиц-підприємців (квартальна звітність замість помісячної, помісячні податкові накладні замість щоденних);
• спрощення розблокування податкових накладних та ін. Але це означає, що йде ПДВ для фіздиц-підприємців все ж таки буде реалізована. І, як каже Доротич, це може призвести до масового закриття бізнесів, адже сам факт зобов'язань з ПДВ передбачає сладну систему адміністрування, як мінімум, наявність бухгалтера, тобто це фактично "кінець спрощенки";
• прийняття ВР законодавчих змін щодо системи корпоративного оподаткування;
• подати до Ради пропозиції щодо погодження систем оподаткування українських підприємств з директивами ЄС про ухилення про сплату податків (зокрема, за статтею приросту капіталу при виведенні активів) та ін.

Другий блок - "Стабільність та ефективність державних витрат".

Тут вимоги такі:

• при співпраці зі Світовим банком, МВФ та службами Єврокомісії подати звіт із довгостроковими прогнозами про пенсійне забезпечення на основі чинної моделі та параметри майбутньої пенсійної реформи. Про пенсійну реформу, нагадаємо, в Україні говорили ще до війни. Було кілька проектів щодо накопичувальних пенсій, які передбачали відрахування із зарплат. І тепер, схоже, цю тему знову активно рухатимуть;
• подати до Ради проект держбюджету на 2027 рік, у якому вже врахують звіти щодо витрат;
• розробити нову стратегію публічних закупівель на 2027-2030 роки;
• підготувати концептуальну записку щодо закону про оборонні закупівлі, який має бути розроблений у 2027 році та спрямований на приведення законодавчої бази України у відповідність до правил ЄС.

Третій блок під третій транш - "Система управління держфінансами".

Тут також кілька умов:

• підготовка Державною аудиторською службою пропозицій щодо розмежування функцій інспекції та аудиту;
• створення 10 нових аудиторських комітетів (з МВС, Міненергетики, Мінцифри, Київської, Львівської, Чернівецької обласних адміністрацій, Державного агентства з відновлення, ФДМ, Нацкомісії з цінних паперів, НКРЕ). Тобто, ЄС визначило для себе основні напрямки витрачання коштів, які потрібно посилено моніторити;
• прийняття Мінфіном переглянутого національного стандарту внутрішнього аудиту, узгодженого із глобальними стандартами;
• прийняття Радою нового Митного кодексу, відповідно до митного кодексу ЄС;
• затвердження технічних вимог до національних митних ІТ-систем, що забезпечують обробку митних декларацій.

У ЄС також перерахували, що вони моніторитимуть:

• ВВП та його основні компоненти (поквартально)
• Рівень зайнятості
• Рівень та структура доходів та видатків з держбюджету та заборгованості з платежів
• Фіскальний баланс держбюджету
• Держборг України та платежі по ньому
• Залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку
• Індекс споживчих цін (місячно)
• Процентні ставки з держоблігацій (помісячно)
• Процентні ставки на міжбанківському ринку (щомісячно)
• Платіжний баланс
• Офіційний курс гривні до євро та долара.

"Тобто парламент проголосував не тільки за доступ до фінансової допомоги. А й за пакет зобов'язань, які викличуть величезні дискусії в суспільстві та бізнес-середовищі", - зазначила нардеп і екс-глава податкового комітету Ніна Южаніна.