На тлі різкого загострення відносин президента України Володимира Зеленського з американським президентом Дональдом Трампом наступного тижня стартує новий пленарний тиждень Верховної Ради.
І це фактично "другий фронт" проблем для української влади.
Якщо Трампу погрожують зупинити передачу розвідданих у разі, якщо Україна продовжить бити по російських НПЗ, то парламент має ухвалити низку законів, які вимагає Євросоюз для продовження фінансування України.
На перший погляд, проблем із цим бути не повинно. Президент та уряд прямо закликають депутатів голосувати за відповідні законопроекти.
Але є нюанс: серед інших обговорюється пакет законів "Качки-Кос", який, як уже писала “Країна”, позбавляє президента контролю над силовими структурами і перетворює його багато в чому на декоративну фігуру. Зрозуміло, що Зеленський приймати ці закони не хоче, як і більшість депутатів.
Ключове питання: чи ставитимуть європейці прийняття цього пакета як жорстка умова подальшого фінансування чи ні?
Грантові кола, які раніше близькі до Демпартії США, а нині патронуються європейцями, законопроекти "Качки-Кос" активно лобіюють, стверджуючи, що без них грошей не дадуть або сильно уріжуть допомогу.
Близькі до Банкової депутати це заперечують, заявляючи, що "Качка-Кос" - це хотіли "грантовики", а Європа ж питання руба по них не ставить.
Самі європейці публічно свою вимогу ухвалити ці закони не підтверджували.
Джерела "Країни", близькі до обговорення питання, кажуть, що ухвалення кількох норм із пакету "Качки-Кос" дійсно позначено європейцями як умову фінансування, але суми, прив'язані до них, невеликі, а тому Банкова налаштована питання "протягнути".
Докладніше про ситуацію з ухваленням законів у Раді читайте у статті “Країни”.
В ту саму точку
Тиск на команду президента Володимира Зеленського щодо так званого пакету законів Качки-Кос зберігається.
Перед початком нового пленарного тижня у Верховній Раді політики та грантові структури, пов'язані з колами, які раніше орієнтувалися на Демократичну партію США, а тепер перебувають під європейським патронатом, знову вимагають від Зеленського та фракції "Слуги народу" (СН) прискорити виконання умов, на яких ЄС забезпечив Києву кредит. Перелік цих умов, за їхньою версією, містить спільну заяву (сьогодні колишнього) віце-прем'єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісара ЄС з питань розширення Марти Кос, на ім'я яких і названо пакет.
Так, днями голова правління грантового Центру боротьби з корупцією (ЦПК) Віталій Шабунін в ефірі YouTube-каналу ЦПК в черговий раз закликав "владу" провести "реформи", у тому числі ввести конкурси на керівні посади з вирішальним голосом "міжнародних експертів" у Державному бюро розслідувань (ДБР) ухвалити "антикорупційні законопроекти", до яких входить, наприклад, право для САП вручати підозри нардепам (зараз це може робити тільки генпрокурор).
Як писалося вище, основним елементом конкурсної процедури стануть т.зв. міжнародні експерти - тобто люди, відібрані західними структурами, які мають вирішальний голос щодо переможців конкурсів.
Так, наприклад, відбувається при відборі кандидата на посаду Спеціалізованого антикорупційного прокурора (САП): кандидатуру генеральному прокурору пропонує конкурсна комісія із шести осіб, три з яких пропонуються самим генпрокурором за пропозиціями Ради прокурорів України та три відбираються за пропозиціями “міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні технічну допомогу у сфері боротьби з корупцією”. Без мінімум двох голосів "міжнародників" комісія не може ухвалити кадрове рішення. Крісло справді може зайняти відносно незалежну від влади фігуру, проте, як показує практика, вона у своїй роботі, яка має очевидні політичні наслідки, орієнтується на зовнішні сили, а також на їхню "клієнтеллу" всередині України. І, відповідно, такий непідконтрольний керівник стає для влади політично небезпечним.
На думку “Країни”, у цьому причина, чому будь-яке керівництво України всіляко чинить опір посиленню впливу західних структур та їх контрагентів в Україні, насамперед на силові органи. Так робив попередній президент Петро Порошенко, зараз – Володимир Зеленський. Обидва “обпеклися” на НАБУ/САП, і другий, мабуть, не хоче повторення цього з ще не охопленими “міжнародниками” ГБР, органами прокуратури, поліцією, СБУ тощо.
При цьому більшість Верховної Ради також виступають проти цих законопроектів. Але про позицію депутатів ми розповімо трохи згодом.
PEP знову піде через посилки
Продовжимо про прихильників прийняття пакету Качки-Кос. На вигляд їх менше, ніж опонентів.
Невелика група депутатів на чолі з головою “антикорупційного” комітету Ради Анастасією Радіною (СН), яка є вихідцем із ЦПК, та народним депутатом Ярославом Железняком (“Голос”) зареєструвала десять законопроектів на виконання, як вони стверджують, "зобов'язань України перед Євросоюзом", відображених у пакеті Качки. Однак, як нарікає Желєзняк, монобільшість СН не погоджується ставити проекти на голосування. І президент з урядом також не вносять таких самих законопроектів.
"Президент, почувши про проблеми з державним бюджетом, які справді є, і усвідомивши, що у наших [західних] партнерів вже урвався терпець, сказав, що доручає терміново, прямо негайно підготувати перезавантаження ГБР і внести законопроект, з яким пов'язані гроші європейських партнерів. Єдина проблема полягає в тому, що все це він обіцяв 2 січня... На календарі, як ви розумієте, кінець вересня. Поки що ніхто нічого не робить. І це стосується не тільки законопроекту про ГБР, а й решти законопроектів”, - заявив народний депутат Железняк (“Голос”) на своєму YouTube-каналі.
На найближчому пленарному тижні він не прогнозує появу на порядку денному майбутнього пленарного тижня законопроектів на підтримку пакету Качки-Кос.
Грунтуючись на попередньому плані роботи парламенту, він каже, що ключові голосування заплановані на середу - це, перш за все, законопроекти №15460 і №16051-1 про зняття пільги на посилки до 150 євро з-за кордону (за це їх і прозвали "проектами про посилки"), які вже були прийняті в "проголошенні".
"Норму про PEP (відкат до канонічних налаштувань) заклали в законопроект №16051-1", - зазначив парламентарій Железняк у своєму Telegram-каналі.
Мається на увазі статус політично значущої особи, яка підлягає ретельному фінансовому моніторингу (англ. Politically Exposed Person, аббр. PEP), на який точать зуб багато депутатів не тільки нинішнього, а й минулого скликань, нинішніх і колишніх чиновників.
За словами Железняка, тепер у №16051-1 додали поправку про відміну послаблень для PEP: для них повернеться довічний фінконтроль.
"Не без участі Пишного (голова Нацбанку України Андрій Пишний - Ред.) європейці схвилювалися, що ми нібито кинули з PEP. Хоча президент так і не підписав закон з поправкою про послаблення фінмоніторингу РЕРів через рік після звільнення з посади, що фактично скасовувало довічність статусу. Єврокомісія сказала, що якщо закон про цифрові платформи, куди внесли цю “ліву” поправку, набуде чинності, його не зарахують, і 4 з невеликим мільярдом євро Україна не отримає. Тепер треба прийняти №16051-1 з новими змінами, і президент підпише обидва закони, один із яких нівелює інший. Під куполом (Ради – Ред.) можуть бути проблеми, бо депутати дуже скривджені. І є певна ймовірність, що поправка злетить. Або взагалі "посилки" не пройдуть, що, звичайно, загрожує. Подивимося”, - каже “Країні” народний депутат від СН, близький до керівництва фракції.
Як підтверджує голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа (СН), голосування за “посилки”, а також за законопроект про оцінку майна (до обох проектів внесено понад 1000 поправок), проект постанови про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати “роздрукує” для Києва2 транш.
На думку нардепа Железняка, голоси за ці законопроекти мають бути. Але це не законопроекти з пакету Качки-Кос
Як заговорити мільярд
Повернемося до пакету Качки-Кос. За спостереженнями “Країни”, у команді влади є розуміння, що у разі ухвалення цих законів Зеленський не одразу, але поступово (у міру проведення конкурсів та призначення не лояльних до нього людей) втратить фактичний контроль над силовою вертикаллю. Після втрати контролю над генпрокурором (який може виносити підозри народним депутатам) Рада закономірно буде наступною. А за нею і уряд, який формується парламентом.
Як не раз писала "Країна", за такого сценарію Зеленський може перетворитися на "англійську королеву", номінально залишаючись президентом, але мінімально впливаючи на процеси в державі, і з перспективою залишити свою посаду на першу ж вимогу нових реальних правителів країни. Логічно, що монобільшість та уряд, як і раніше підконтрольний Банковій, не поспішають вносити власні законопроекти.
При цьому, що важливо, у фракції СН наполягають, що жодного офіційного документа у вигляді плану України Качка і Кос не підписували. Отже, жодних зобов'язань Україна щодо ухвалення цих законопроектів на себе не брала.
"Всюди, у всіх документах Кабміну фігурує термін "неформальний" щодо зустрічі Качки-Кос. З усіх документів тільки спільна заява", - наполягає народний депутат Максим Бужанський (СН).
"Навіть якщо на пару секунд всерйоз сприйняти заяву Качки і Кос, не підтверджену Україною, параметри нібито необхідних реформ зовсім не зрозумілі. А самі партнери чомусь не поспішають уточнювати. Розмови про "реформи" є, фінальної позиції немає. Розумій під “реформами” що хочеш - навіть встановлення контролю над нібито реформованими органами Фіалою (мається на увазі чеський бізнесмен Томаш Фіала, який володіє “Українською правдою” та низкою інших ЗМІ в Україні - Ред.)”, - каже джерело в "Слузі народу", заявляючи, що у законопроектів групи Радінов і Желез залі”.
Зеленський, як свідчить практика, часто поступається під пресингом європейців. Так сталося, наприклад, в історії з урізанням повноважень НАБУ минулого року, коли президент після дзвінків іноземних лідерів здав назад, погодившись поновити законодавство. Потім він ще звільнить вірних Андрія Єрмака з Офісу президента та Олександра Сирського з посади головного комітету ЗСУ, призначивши замість першого амбітного Кирила Буданова, який може стати його конкурентом на наступних президентських виборах, а замість другого - не надто лояльного Михайла Драпатого, якого в політкругах вважають президентом Михайла Федорова.
Однак поки що західного тиску - не те що порівнянного з нагодою НАБУ, а хоча б скільки-небудь відчутного - на Зеленського зараз з приводу пакету Качки-Кос немає.
Європейці публічно поки не заявляли, що жорстко прив'язують основне фінансування України до його прийняття.
За словами співрозмовника, схожого на Банкову, якась конкретика є лише п'ятьма питаннями: скасування т.зв. правок Лозового, “конкурси для ГБР”, власна експертиза для НАБУ, “спрощення процедури з підозрами депутатам” (мається на увазі реєстрація кримінальних справ НАБУ та САП щодо депутатів та винесення їм підозри без участі генпрокурора), прийняття Антикорупційної стратегії та Державної програми.
"За їх прийняття обіцяно загалом мільярд євро. Але за інші закони дають 20 мільярдів. Тому зараз усі сили кинуті на те, щоб провести закони під ці 20 млрд - конкурси на держслужбу, перезавантаження НКРЕКУ (Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – Ред.) та дещо ще. Щось із цього буде в роботі і наступного року. А розмови навколо тих п'ять питань триватимуть. Влада зі зрозумілих причин не налаштована квапити події. А головне - поки що Європа не тисне по них єдиним фронтом. Там є різні думки. Марта Кос бачить роботу з нами у ключі, що треба виховувати, тиснути, формувати певні підходи. А є Урсула фон дер Ляйєн та інші люди, які розуміють: якщо нас сильно тиснути, то можна й перетиснути. Наші антикорупційники таким розбродом у шляхетній родині дуже незадоволені. Матернову (посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова – Ред.) вважають чи подвійним агентом: мовляв і нашим, і вашим. Також вони незадоволені тим, що єврочиновники ставлять такі малі суми на Качку-Кос. І це слабкий важіль, щоб нас додавлювати. Тому вони винаходять інший важіль: згадують про пакет Качки-Кос за будь-якої зручної нагоди. Наприклад, три тижні немає пленарних засідань – це щоб не голосувати за ГБР: затавруємо. Опитування оперативно вийшло про підтримку "незалежного відкритого конкурсу при призначенні генпрокурора": ось, бачите, суспільство вимагає. Але тиск не дає результату. Голосів під пакет як не було, так і немає”, - резюмує джерело, схоже на Банкову.
Водночас джерело, наближене до обговорення законопроектів, вважає, що боротьба навколо пакету Качки-Кос не зупиниться.
"Зараз триває політична гра. Банкова переконує європейців не ставити ці законопроекти як умову фінансування, тому що під них немає більшості в Раді і взагалі "не потрібно сіяти хаос у силових структурах під час війни". І у європейців неоднозначна позиція щодо пакету "Качки-Кос". Вони підтримують рух по ньому, але поки що не можна сказати, що сильно тиснуть. До фінансування на порівняно невеликі суми прив'язано лише кілька норм із пакета. Але його лобісти продовжують роботу на переконання європейців натиснути жорстко. Як аргумент вони наводять корупційні справи, які генерують НАБУ та САП. Особливо з приводу Офісу генпрокурора. І, можливо, процеси пред'явлення таких "аргументів" продовжаться та активізуються. Але, звісно, питання в позиції європейців. Чи будуть вони жорстко прив'язувати великі суми зі свого фінансування до цих пакетів чи ні. Якщо будуть, Зеленський має непростий вибір. Або дати відмашку на ухвалення законів і втратити фактичну владу в країні. Або відмовитися їх приймати та перевірити на практиці вірність теорії про те, що європейці під час війни не наважаться зупинити фінансування України, навіть якщо його умови влади виконувати не будуть”, - каже джерело.
