Сьогодні провідні західні ЗМІ вийшли з подробицями щодо причин та наслідків вчорашніх заяв американського президента Дональда Трампа та держсекретаря США Марко Рубіо про можливість виходу Сполучених Штатів із мирних переговорів. А також з'явилися нові деталі зустрічі у Парижі.
Виділимо те, що є спільного практично у всіх публікаціях.
1. Оцінка більшості публікацій збіглася з оцінкою "Страни", яку ми давали ще вчора – загрози Трампа вийти з переговорів насамперед є формою тиску на Україну та Європу, оскільки за цими загрозами стоїть ризик повного припинення американської військової підтримки України. Як пишуть видання, американці на зустрічі в Парижі не дали жодних гарантій продовження передачі розвідінформації. А нові пакети допомоги США у Вашингтоні взагалі не розглядаються.
2. За умовами запропонованої американцями угоди у нових публікаціях додаткової інформації з'явилося небагато. Здебільшого все крутиться довкола колишніх положень: припинення вогню по лінії фронту, вже захоплені територію залишаються за Росією, з РФ знімаються частково санкції (не лише США, а й Європа), НАТО відмовляється приймати Україну до Альянсу. До цього додався ще один момент – визнання США російського статусу Криму (офіційно все це, до речі, поки що не підтверджувалося).
3. Якщо виходити з описаних вище умов, то більш-менш зрозуміло, з якого приводу американці тиснуть на європейців погрозами "виходу з процесу". Ймовірно, таким чином Вашингтон, як ми вже писали, спонукає ЄС скасувати санкції проти РФ.
4. Щодо чого США тиснуть на Київ – менш зрозуміло, оскільки українська влада вже погодилася на припинення вогню по лінії фронту, а виконання інших умов від них не залежить. Однак у ЗМІ наводяться слова міністра оборони Рустема Умерова, який каже, що Україна "згодна з планом Трампа на 90%". Тобто є ще якісь 10%, з якими українська влада не погоджується. Що в них входить, достеменно невідомо. Чутки курсують різні - від скасування військового стану та мобілізації одразу після перемир'я до проведення виборів, звільнення Володимира Зеленського з посади президента, змін у внутрішній політиці. Ряд ЗМІ пишуть, що відхід Зеленського ставить жорстку умову Москва. Однак не пишуть, що цю вимогу підтримує Трамп. Але, зважаючи на все, "10%" розбіжностей між Києвом і Вашингтоном таки залишаються.
5. Реакція РФ на умови угоди Трампа достеменно невідома. Оцінки звучать діаметрально протилежні. За однією версією, Путін ставить свідомо нездійсненні умови і на припинення вогню не збирається йти. За iншою - Москва і Вашингтон про все між собою вже домовилися і зараз залишається лише домогтися згоди Києва та Європи. Є й середня версія – що торги між РФ та США ще йдуть і все залежатиме від того, чи вдасться погодити умови. При цьому остаточно незрозуміло, що буде, якщо Росія на припинення вогню не погодиться. Загрози Трампа "вийти з процесу" її навряд чи злякають – якщо вихід супроводжуватиметься припиненням допомоги США Україні, то це РФ піде у плюс. Також не озвучує Трамп і те, чи вживе він заходів проти Москви у разі, якщо вона не захоче йти на угоду. Хоча це ще не означає, що їх не буде. Але, повторимося, поки що жодних подібних загроз Білий дім не висловлює. Навпаки, постійно висловлює оптимізм щодо перспектив мирних домовленостей.
6. Важливий момент стосується інформації (якщо вона є правдивою) про готовність США визнати Крим російською територією. Це означатиме фактичну міжнародну легалізацію анексії півострова, а через створений прецедент може відкрити дорогу до визнання російського статусу та інших захоплених регіонів. Проте протести України та Європи в даному випадку вже навряд чи зможуть сильно вплинути на процес. Також як не мають великого впливу протести Сербії та інших країн проти незалежності Косова, яку підтримали американці. Те, що США визнають російський статус Криму, означатиме, що там зможуть працювати американські компанії. Також, цілком імовірно, за Штатами будуть і їхні союзники (наприклад, Саудівська Аравія) і, можливо, навіть низка європейських країн (Угорщина, Словаччина) і не тільки європейських. Тобто визнання США Криму російським (якщо справді такі наміри Трамп має) матиме великі наслідки і, можливо, розглядається Штатами як додатковий аргумент для Кремля погодитися на запропоновану Вашингтоном угоду.
7. Графік переговорів. Судячи з публікацій у ЗМІ, на зустрічі в Лондоні наступного тижня США обговорять з європейцями та українською делегацією їхню реакцію на озвучені раніше умови угоди та можливу їхню "зустрічну пропозицію". Після чого Вашингтон знову вийде на контакт із Москвою та обговорить ситуацію з нею. Не виключено, що ще деякий час буде обмін "зустрічними пропозиціями", але навряд чи довгий. Білий дім заявляє, що робить ставку на вихід на домовленості протягом найближчих кількох тижнів. Іншими словами, до початку травня вже має стати зрозумілим, чи буде припинення вогню чи ні. І якщо ні, те, що далі зробить Вашингтон.
