Контратаки ЗСУ на Запоріжжі, чи оголосить Зеленський вибори на травень, урізане членство України в ЄС. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1449 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Росіяни продовжують просуватися Слов'янським напрямом.

Вони наближаються до Федорівки 2-ї та Привілля приблизно за 20 кілометрів до Слов'янська трасою від Бахмута.

Загалом за десять днів лютого росіяни значно просунулися як на Слов'янському, так і сусідньому Лиманському напрямку.

Також, за даними Deep State, ЗСУ ліквідували "сіру зону" на південь від Запоріжжя - біля Приморського та Лук'янівського. Російські паблики також пишуть, що на цьому напрямі ЗСУ розпочали спроби інфільтрації у російські порядки, а також посилили безпілотну компоненту.

На Запорізькому напрямку український військовий із позивним "Мучною" підтверджує, що росіяни захопили село Залізничне, про що міноборони РФ заявляло вчора.

При цьому він також підтверджує, що ЗСУ ведуть контрнаступні операції на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. За даними "Мучного", росіян відтіснили за Орестополь і повернули контроль над сусідньою Олексіївкою.

На карті Deep State ці поступи ЗСУ не вказані. Але раніше про початок українських атак на цьому напрямі писали російські військові телеграм-канали.

Тобто українські війська почали активніше контратакувати російське угруповання, яке веде наступ у Запорізькій області – як на сході, так і на заході регіону.

Поки що масштаб цих дій незрозумілий, і, ймовірно, йде боротьба в рамках "сірої зони", де контроль тією чи іншою мірою був у обох сторін.

Чи відбудуться вибори до 15 травня?

Зеленський може оголосити про проведення президентських виборів та референдуму 24 лютого - у четверту річницю початку війни в Україні, пише Financial Times з посиланням на джерела.

За даними газети, Київ розпочав підготовку до виборів після того, як адміністрація Трампа вимагала провести їх до 15 травня. Інакше Україна ризикує втратити запропоновані Вашингтоном гарантії безпеки.

Українська сторона дала зрозуміти американській адміністрації про готовність до "надзвичайно стислих термінів" проведення виборів та референдуму "попри логістичні труднощі проведення виборів в умовах війни". Про це повідомили джерела в оточенні Зеленського.

"В українців склалося тверде переконання, що все це має бути пов'язане з переобранням Зеленського", - сказав неназваний західний чиновник. "Цей план наголошує на прагненні Зеленського максимально збільшити свої шанси на переобрання, одночасно запевняючи Трампа, що Київ не уповільнює мирну угоду", - описує FT стратегію Києва.

Проте, газета повідомляє також, що до 15 травня у Трампа хочуть не лише проведення виборів в Україні, а й реалізації всього комплексу мирних угод – включаючи виведення ЗСУ із Донбасу.

Водночас у публікації наголошується, що всі ці плани можуть бути зірвані, якщо Київ та Москва не домовляться щодо питання територій (тобто, як випливає з контексту статті, якщо Зеленський відмовиться виводити війська з Донбасу). Також видання припускає, що ситуацію Зеленський намагатиметься використати для збільшення своїх шансів на переобрання на новий 5-річний термін, а також з метою показати Трампу, що він не гальмує мирні угоди.

"Президент США дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від узгодження ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, спричинить поступку Донбасу Росії, і яку Вашингтон хоче виконати до терміну 15 травня", - пише видання.

За його даними, "Вашингтон залишає Києву дуже мало простору для маневру на тлі проміжних виборів у США, що наближаються".

При цьому, на думку співрозмовників FT, "план може бути відкладений залежно від того, наскільки будуть далекі один від одного Київ та Москва щодо ключового питання територій". Українські та західні офіційні особи також вважають, що графік та ультиматум США "навряд чи будуть виконані", оскільки вони залежать від можливості досягнення прогресу на переговорах Росією.

Пізніше ЗМІ із посиланням на оточення Зеленського фактично спростували інформацію FT. "Поки немає безпеки, не буде і оголошень про вибори", - заявило джерело.

Потім про це прямо заявили у ЦВК. Поточне законодавство не дозволяє проводити вибори під час війни, а нові норми лише обговорюються у Раді, сказав заступник голови Центрвиборчкому Сергій Дубовик.

Також спростували такі плани у робочій групі, яка готує законодавство під майбутні вибори. 24 лютого точно не буде оголошено про швидке проведення виборів, заявила голова організації "Опора" Ольга Айвазовська.

За її словами, депутати та експерти солідарні у тому, що вибори можливі лише мінімум через півроку після завершення військового стану. Наступне засідання групи відбудеться 12 лютого та буде не останнім.

Айвазовська пише, що проведення цих виборів вимагатиме змін не лише у виборчому законодавстві, а й у кримінальному та адміністративному кодексах.

"У парламенті точно немає голосів зараз ні за що і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроекту, доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де почнуть діяти та включатися інші інтереси: крім політичних – поточні
життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складною і тривалою, адже немає більше одностайності коаліції, яка могла б самостійно приймати рішення", - пише Айвазовська.

Водночас, член української делегації Арахамія на вчорашній дорадчій раді Ради повідомив, що американці озвучили своє бажання закінчити мирні переговори до 15 травня, але це не є дедлайном. Про це повідомив нардеп Железняк із посиланням на джерела.

Іншими словами, Банкова, як і раніше, наполягає на тому, що для проведення виборів та референдуму щодо мирної угоди потрібне як мінімум перемир'я по лінії фронту (тобто без відступу ЗСУ з Донецької області). Але на це, як ми вже писали, навряд чи погодиться Москва, яка називає виведення українських військ із Донбасу головною умовою для припинення вогню.

Паралельно інформації FT про готовність Зеленського провести вибори та референдум 15 травня, в українських телеграм-каналах з'явилися поки що офіційно не підтверджені повідомлення про те, що делегація Києва готова виїхати на переговори до Москви і про те, що така можливість обговорювалася під час зустрічі в Абу-Дабі.

Формально це виглядає мало не як сенсація (Київ фактично приймає пропозицію Кремля провести переговори в Москві), але по суті це мало що означає.

Проблема в переговорах не в місці їх проведення, а в тому, що немає жодної згоди між Україною та РФ щодо найголовніших пунктів мирної угоди. Насамперед - щодо виведення українських військ з Донбасу. І доки така згода не з'явиться, чи приїде чи ні українська делегація (або навіть сам Зеленський) до Москви, на процес ніяк не вплине.

Сенс заяв про готовність поїхати до Москви такий самий як і про готовність провести референдум та вибори у травні: показати Трампу "конструктивну позицію".

Насправді ж основне зараз завдання української влади - з одного боку, уникнути жорсткого тиску Трампа з примусу до виведення військ з Донецької області (для цього і демонструється "конструктив"), з іншого боку, через різні "зустрічні пропозиції", від яких точно відмовиться Москва (начебто готовності провести вибори в травні, але за умови оголошення перемир'я по лінії фронту).

Розрахунок на те, що вже скоро Трампу буде не до України через початок передвиборчої кампанії в Конгрес (а отже, ймовірність тиску на Київ знизиться), а також на те, що, у міру посилення експансіоністської політики США (Іран, Куба, політика витіснення зі світового ринку російських енергоносіїв), відносини Вашингтона на РФ яструбів в оточенні Трампа посилюватися.

Плюс до того, як і раніше, є надія на зміну ситуації на фронті і в тилу не на користь Москви.

Чи виправдається цей розрахунок чи ні – питання відкрите. Але поки що українська влада рухається в рамках цієї концепції.

Європа та військова допомога Україні

Європарламент сьогодні затвердив надання Україні загальноєвропейського кредиту на 90 млрд євро на найближчі два роки. Тепер потрібне рішення Ради ЄС. Нагадаємо, що 60 млрд. підуть на військову допомогу, а 30 млрд. - на загальну бюджетну підтримку.

Тобто на один рік виходить 45 млрд. Однак це значно менше, ніж Україна отримувала підтримку у попередні роки. Так, минулого року від європейських країн Київ одержав допомоги на 68 млрд євро, за даними дослідження Кільського інституту світової економіки.

Зокрема, європейці надали близько 39 млрд євро гуманітарної та фінансової допомоги та 29 млрд євро військової допомоги. Найбільше допомоги у 2025 році передала Німеччина – 9 млрд євро та ще 600 млн на закупівлю американської зброї через PURL.

Великобританія дала 5,4 млрд євро, Швеція – 3,7 млрд євро, Норвегія – 3,6 млрд євро, Данія – 2,6 млрд євро. Загалом Північна Європа дає набагато більше допомоги, ніж Південна – 33% проти 3%.

При цьому очевидно, що таке посилення тягаря на тлі економічних, що наростають, - це виклик для всієї Європи, і в першу чергу для Німеччини, яка несе найвищу частку витрат. І невідомо, протягом якого часу Європа буде готова й надалі підтримувати такий темп вливань.

Мабуть, це розуміють у самій Європі. Тому готуються до своєї частини ймовірної мирної угоди, куди, на вимогу Києва, входить прискорений вступ України до Євросоюзу.

Щоправда, поки що в ЄС обговорюють лише усічене членство для України. Про це газеті Politico розповіли дипломати та чиновники Євросоюзу та України.

Для забезпечення мирної угоди "Київ наполягає на вступі до ЄС у 2027 році, щоб цю дату було включено до мирної угоди з Кремлем".

Ідея передбачає, що Україна отримає місце за столом ЄС та поетапний доступ до прав та обов'язків, продовжуючи реформи вже у статусі "всередині процесу". Такий підхід неформально називають "зворотним розширенням" - вступ на початку шляху, а не наприкінці.

У Брюсселі вважають, що раннє залучення України зменшить ризик втрати мотивації Києва і дасть час для завершення реформ судової системи, інститутів та управління. При цьому в ЄС наголошують, що "коротких шляхів не буде".

Проект стикається із серйозними перешкодами. Головний противник – прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який відкрито виступає проти вступу України. У ЄС розраховують на результат виборів в Угорщині у квітні чи на зовнішній тиск. У Брюсселі вважають, що Трамп може вплинути на позицію Будапешта в рамках можливої мирної угоди.

Зазначимо, що раніше проти прискореного прийому України виступав і канцлер Німеччини Мерц. Також проти була Італія, яка вимагала ухвалити в ЄС спершу балканські країни. Тобто опозиція у того, щоб прискорено приймати Київ, може бути ширшою, ніж лише Будапешт.