В останні дні щодо Ірану все менше новин про переговори і все більше – про підготовку військової операції з боку США.
Сьогодні про підготовку Пентагону до "багатотижневих" наземних операцій написало видання The Washington Post. При цьому уточнило, що поки що невідомо – чи схвалить ці плани президент США Дональд Трамп.
Серед можливих цілей обговорюється здебільшого два острови. Один із них – острів Харк, через який проходить 90% всього експорту нафти Ірану. Другий - острів Кешм, що знаходиться в Ормузькій протоці.
Однак, за обома варіантами операції є великі складнощі, пов'язані з необхідністю штурму островів в умовах, коли повітряний простір навколо них повністю прострілюється Іраном. А ракетно-дронові можливості Тегерана не пригнічені. Тобто ризик провалу атаки і великих втрат високий. А великі втрати серед американських солдатів можуть спричинити протестну бурю в США і стануть політичною катастрофою для Трампа. Не кажучи вже про те, що атака, швидше за все, спровокує масований удар Ірану по нафтогазовій інфраструктурі Перської затоки, у війну можуть вступити хусіти, перекривши Баб-ель-Мандебську протоку, а ціни на нафту злетять до $200 і вище.
Кешм, щоправда, у певному плані легша мета, оскільки знаходиться недалеко (50 кілометрів) від узбережжя ОАЕ, які можуть стати базою для операції. Однак проблема в тому, що його захоплення жодного стратегічного завдання для американців не вирішить. Навіть не дозволить відновити рух по Ормузу, оскільки іранці зможуть його контролювати з материкового берега, завдаючи ударів по танкерах.
Крім того, на Кешмі немає критично важливих для іранської економіки об'єктів, а тому його іранці можуть просто зносити з лиця землі і американські солдати там будуть під постійним обстрілом, причому невідомо навіщо – якщо протоку розблокувати все одно не вдасться. Для вирішення цього завдання доведеться захоплювати все материкове узбережжя Ірану навколо Ормуза на велику глибину, що вимагатиме участі багатьох десятків, а то й сотень тисяч солдатів, яких у регіоні американці зараз не мають (повідомляється лише про перекидання до 10 тисяч морських піхотинців і десантників). Та й втрати будуть, напевно, величезними. Знову ж таки, без будь-яких гарантій успіху операції.
Щодо Харка, то це для Ірану набагато важливіший острів, ніж Кешм, оскільки забезпечує левову частку експортних доходів країни. Тому, якщо його захоплять американці, вони можуть пред'явити Тегерану ультиматум – якщо хочете продовжувати експортувати нафту, відкрийте протоку і виконайте інші умови (зокрема – поділитися з американцями контролем експорту енергоносіїв).
Однак, по-перше, захопити Харк буде набагато важче, ніж Кешм, бо від берегів Саудівської Аравії та Кувейту до нього майже 200 кілометрів. А по-друге, якщо його й захоплять, то не факт, що Іран прийме ультиматум американців і піде на виконання їхніх умов навіть під загрозою втрати експорту, з урахуванням величезних ставок у війні. Тегеран вже публічно заявив, що у разі американського десанту на острів він там знищить усе. Крім того, як писалося вище, Іран може завдати удару по нафтогазовій інфраструктурі країн Перської затоки, що на роки вперед створить колосальну кризу на світовому ринку енергоносіїв.
.jpg)
Тобто ситуація для американців не проста, але, судячи з сигналів у ЗМІ, якісь дії (сухопутна операція та/або втягування у війну інших країн ) вони робитимуть. Тому що збереження встановленого зараз Іраном де-факто контролю над Ормузом означатиме колосальну геополітичну поразку Штатів, які втратять вплив на цей ключовий регіон планети. І країни Затоки будуть змушені домовлятися з Іраном і РФ і Китаєм, які за ним стоять. Така переорієнтація, до речі, для них навряд чи стане великою проблемою. Тим більше, що лідери Китаю і РФ Сі Цзіньпін і Володимир Путін, на відміну від Трампа, навряд чи вимагатимуть від народу принца Саудівської Аравії цілувати себе в дупу.
Але також зрозуміло, що Вашингтон подібний сценарій намагатиметься не допустити.
