Аналізуємо підсумки 1511 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни просунулися одразу у двох районах Сумської області. Про це свідчать як українські, так і російські джерела.
По-перше, в районі Миропілля - це прикордонна територія на північний схід від Сум.
Про те, що ЗСУ там відступили, повідомив 14-й армійський корпус. За його даними, ЗСУ "перемістилися на нові підготовлені рубежі" через перевагу росіян у силах та коштах. Згодом це підтвердив український військовий паблік Deep State.
По-друге - армія РФ просунулася в районі Мар'їно і Новодмитріївки на південний схід від Сум і теж біля російського кордону.
І Новодмитрівка, і сусідня Покровка, де росіяни розширили зону контролю ще у травні – це очевидний рух у бік Краснопілля, який знаходиться на трасі, що веде до Сум з південного сходу. Від лінії фронту до Краснопілля нині менше семи кілометрів.
Російські паблики пояснюють просування своєї армії особливостями місцевості - лісистими місцями, де легше працювати малим штурмовим групам, а робота дронів утруднена.
Українська 71-а окрема аеромобільна бригада ЗСУ, яка воює на Сумському напрямку, повідомила сьогодні про спробу 29 росіян проникнути в тил газовою трубою. Стверджується, що "всі цілі знищені". Де це конкретно сталося, також не вказано. Проте, підтверджує активні спроби російських штурмів. І зараз навіть українські джерела фіксують, що росіяни так чи інакше просуваються на Сумщині.
Нагадаємо, і Путін, і Зеленський вже заявляли, що РФ планує створювати на прикордонних теренах України "буферні зони". У тому числі у Сумській області.
При цьому сам Зеленський у серпні 2025 року анонсував повне звільнення Сумської області від російських військ протягом кількох місяців.
"Російські не отримають Сумську область і, чесно кажучи, не зможуть утримати ті ділянки на кордоні, де вони зараз перебувають. У сьогоднішніх реаліях це питання часу – кількох місяців, – і їх не буде у Сумській області", – заявив Зеленський на зустрічі з журналістами 20 серпня.
Але як бачимо, зайнятий російський плацдарм у Сумській області наразі не лише не ліквідовано, а й розширюється.
До обстрілу. На Одещині вранці був удар по порту та вантажних судах у ньому. Уражені суховантажі під прапорами Панами та Ліберії (це судно заходило до порту для завантаження кукурудзи).
З ранку був приліт об'єктом інфраструктури у Кривому Розі
Також був удар по інфраструктурі у Дніпрі, п'ятеро людей загинули, 25 отримали поранення.
На Харківщині шість КАБів ударили по греблі у Печенігах. "Це найбільше водосховище нашої області і воно є критично важливим об'єктом як для міста Харкова, так і для всієї нашої території", - повідомив губернатор Синегубов в ефірі телемарафону.
Чи Німеччина депортує військовозобов'язаних українців?
Сьогодні канцлер Німеччини Мерц заявив, що Берліні сприятиме поверненню в Україну чоловіків призовного віку.
"Ми тісно співпрацюватимемо в питаннях, що стосуються громадян України, які знайшли притулок у нашій країні, і полегшимо їм повернення додому. Ми працюватимемо з Україною над тим, щоб обмежити кількість українських чоловіків, які шукають тут притулок, оскільки важливо, щоб ці чоловіки були там і допомагали своїй країні", - сказав канцлер на зустрічі з Берне.
Зеленський підтримав Мерця.
"Згоден з вами щодо людей мобілізаційного віку, які виїхали тимчасово, але виявилося - на роки. Багато хто порушив правила перетину кордону. Наші ЗСУ хотіли б, щоб вони повернулися", - сказав Зеленський.
Після цих заяв у соцмережах пішли розмови, що німці мають намір навряд чи депортувати українців з метою відправлення на фронт. Однак, насправді, така перспектива вкрай малоймовірна.
Почнемо з того, що немає жодних правових підстав для того, щоб депортувати українських чоловіків, які легально проживають у Німеччині. ФРН, як член ЄС, має дотримуватися загальноєвропейських норм. У тому числі щодо статусу тимчасового захисту для українців, за яким не робляться відмінності ні за статтю, ні за віком.
Цей статус діє до березня 2027 року і, як мінімум, до цієї дати жодних змін для українських чоловіків у країнах ЄС бути не може (для довідки – Швейцарія, Норвегія та Британія до Євросоюзу не входять і вводять обмеження незалежно від норм ЄС).
Чи можуть бути зміни після березня 2027? Теоретично так. ЗМІ пишуть, що Єврокомісія зараз обговорює кілька варіантів того, що буде зі статусом українців у 2027 році. Серед змін, що пропонуються, є й обмеження для чоловіків призовного віку. Тобто варіант, за якого захист не поширюється на військовозобов'язаних українців 18–60 років.
Однак, по-перше, це поки що знаходиться на рівні ідеї та рішення очікуються у травні (хоча, як бачимо, Мерц саме цей варіант активно лобіює).
По-друге, для затвердження подібної норми необхідно набрати ще більшість голосів серед членів ЄС. А там далеко не всі підтримують обмеження. У тому числі й з економічних причин. У тій же Польщі українські чоловіки становлять чималу частину працівників та позбавлення їхнього статусу, який дає право на працевлаштування, буде болючим ударом для багатьох підприємств. Та й у Німеччині кількість працюючих українців швидко зростає.
По-третє, за даними ЗМІ, цілком імовірно, що якщо обмеження для чоловіків запровадять, то вони поширюватимуться лише на тих, хто знову прибув.
По-четверте, якщо навіть право на проживання скасують для тих, хто вже має, то масова депортація чоловіків в Україну з ЄС нереальна. Рішення буде озвучено заздалегідь і тому люди матимуть можливість, у крайньому випадку, просто переїхати в іншу юрисдикцію.
Втім, усе написане вище не скасовує потреби для українців (і не лише для чоловіків), які мають намір залишатися в Євросоюзі, вже зараз думати над тим, на який інший статус із тимчасового захисту вони можуть перейти та готувати під це необхідні підстави та документи. Тому що у 2027 році чи пізніше, але питанням цим зайнятися доведеться. Вічно нинішній статус не продовжуватимуть.
Чи розблокують європейський кредит для України?
Розгромна поразка прем'єр-міністра Віктора Орбана на виборах 12 квітня в Угорщині породила ейфорію в Європі та Києві.
Орбан виступав найважливішим союзником Трампа щодо боротьби з євроелітами всередині ЄС, а також блокував санкції проти Росії та підтримку Україні.
У тому числі він блокував кредит у 90 млрд євро, який Євросоюз погодив для Києва ще у грудні. І тепер, як мінімум, у Єврокомісії, і в українському уряді очікують швидкого руху. Вважається, що як тільки Мадьяр вступить на посаду прем'єра і сформує уряд, вето з кредиту він зніме і Україна зможе отримати гроші, без яких бюджет країни ризикує "схлопнутися" вже за кілька місяців.
Учорашні заяви Мадьяра, який сказав, що він не бачить сенсу переглядати грудневе рішення про виділення кредиту Україні (за умови, якщо Угорщина не нестиме за ним витрати), вже трактуються в Європі та Києві як згода Мадьяра на розблокування кредиту. І хоч прямо він так однозначно не сказав, але справді такий варіант виглядає цілком імовірним. Тим більше що Єврокомісії має і свій інструмент тиску на Будапешт - заблоковані за часів Орбану з різних причин 35 млрд євро субсидій ЄС для Угорщини, однією з умов виділення яких Брюссель вже виставив зняття вето на кредит для України.
Проте, як ми вже писали, зняття вето Будапештом ще не гарантує саме собою те, що кредит буде виділено. Проблем вистачає без Угорщини. Як мінімум залишається ще Словаччина на чолі з Фіцо, яка заявляє, що блокуватиме кредит доти, доки не відновляться постачання російської нафти нафтопроводом "Дружба".
Безумовно, одну Словаччину Євросоюзу буде легше передавити у цьому питанні, ніж Словаччину та Угорщину з Орбаном (хоча якщо Фіцо підтримає Трамп, то й Братислава може стати для Брюсселя непростим кейсом). Але це у будь-якому разі також процес, який займе час. А час у цьому питанні відіграє велике значення. І не тільки в плані того, що Україні терміново потрібні гроші, а й у тому сенсі, що чим далі, тим більше набудуть чинності глобальні процеси, які потенційно можуть позначитися на політиці ЄС щодо України та Росії набагато більше, ніж позиція окремо взятих Угорщини та Словаччини.
"Якби Мадьяр завтра став прем'єром, то я з ймовірністю близькою до 100% міг би сказати, що вето знімуть. Але що буде за місяць, ніхто сказати не може. Занадто багато невідомих", - сказав "Країні" джерело в європейських дипломатичних колах.
Що може стати на заваді виділенню кредиту? Йдеться насамперед про два аспекти.
Перший: ситуація навколо Ірану та Ормузької протоки, яка вже призвела до різкого зростання цін на енергоносії у всьому світі. А якщо вона затягнеться ще на кілька місяців, то Європа за прогнозами зіткнеться з дуже значним дефіцитом палива та підвищенням його вартості. З одного боку, це сильно погіршить і без того непростий фінансово-економічний стан Європи, що прямо вплине на можливість надання подальшої підтримки Україні, посиливши аргументи тих, хто виступає проти цього. З іншого боку – збільшиться зацікавленість ЄС у доступі до російських енергоносіїв. Однак останнє навряд чи можливе без повного перегляду ключових аспектів відносин Європи з Москвою. У тому числі щодо війни з Україною.
Другий момент: загострення відносин між Європою та США. У чомусь це навіть важливіше, ніж ситуація на енергоринку. Трамп зараз практично щотижня загрожує або вийти з НАТО, або відкликати гарантії безпеки для європейців, натякаючи, що у разі війни з РФ вони можуть залишитися з Москвою віч-на-віч (і, до речі, поразка Орбана може ще більше порушити Трампа проти європейських еліт). Зважаючи на те, що ядерний потенціал РФ багаторазово перевершує франко-британський, це для Європи вкрай небезпечна перспектива. Особливо якщо американці зі свого боку також почнуть якісь ворожі дії. Наприклад, по Гренландії. Перспектива війни на два фронти проти США та РФ – найгірше, що може чекати Євросоюз. Та й навіть загроза конфлікту без підтримки США з однією Росією з її ядерним арсеналом для європейців екзистенційний ризик. І також може спонукати до змін щодо ЄС до РФ та України, а також до зміни концепції Європи з курсу на затягування війни, на її якнайшвидше завершення. У тому числі, у разі потреби, і шляхом тиску на українську владу, використовуючи як важіль залежність останніх від європейського фінансування (докладніше про це читайте тут).
Щоправда, у Києві та в Європі сподіваються, що до цього не дійде. Що війна в Ірані незабаром закінчиться, протоку розблокують та ціни на нафту впадуть. І що політичні позиції Трампа в США незабаром настільки ослабнуть, що йому буде вже не до тиску на європейців та Україну.
У тому числі й тому там сприймають підсумок виборів в Угорщині як однозначну перемогу, яка відкриває шлях і до розблокування кредиту, і нових санкцій проти РФ, і іншого. Також вона посилила в українській владі позицію "не потрібно погоджуватися на вимоги США і РФ щодо виведення військ з Донецької області, воюватимемо далі, адже гроші тепер точно дадуть".
Але якщо ці розрахунки виявляться невірними, то вже за кілька місяців перед Україною та Європою стане питання про необхідність повного перегляду всієї концепції війни. Причому, можливо, доведеться це робити в набагато гірших умовах, ніж зараз.
Докладніше про вплив угорських виборів на війну в Україні читайте у статті журналіста "Країни" Дениса Рафальського.
Нафта та Ормузька протока
США вчора розпочали, як вони заявляють самі, блокаду на виході з Ормузької протоки. У ній бере участь понад 15 військових кораблів, повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на високопоставленого американського чиновника.
За його словами, серед цих кораблів – авіаносець, кілька есмінців із керованими ракетами, десантний корабель та інші військові кораблі. Ці кораблі можуть запускати гелікоптери для операцій з висадки десанту.
За даними моніторингових сервісів, зараз кораблі підійшли на відстань за 200 кілометрів від берега Ірану. Це найближча відстань, яку з початку війни наближався американський флот. Що означає, що кораблі США опиняються у зоні досяжності іранських ракет та дронів. Тегеран уже вчора попередив, що атакуватиме американські кораблі, якщо вони спробують блокувати судноплавство через іранські порти.
При цьому поки що не було даних про те, щоб американці затримали якісь кораблі. Однак Вашингтон стверджує, що жоден корабель не намагався пройти. У той же час моніторингові сервіси пишуть, що через Ормуз пройшов китайський танкер, завантажений в ОАЕ, а також ще два кораблі з Ірану перетинають протоку.
Китай, зазначимо, вже дав зрозуміти, що продовжить використовувати Ормузьку протоку, виконувати енергетичні угоди з Іраном та зберігати присутність свого флоту у регіоні.
Пекін попередив США про неприпустимість втручання у роботу торгових судів. "Ормузька протока є важливим міжнародним торговим маршрутом для товарів та енергоносіїв, і підтримання її безпеки, стабільності та безперешкодного руху відповідає спільним інтересам міжнародної спільноти", – заявив представник МЗС КНР Го Цзякунь.
Ми вже писали, що неясно, як будуть чинити США, якщо країни на кшталт Китаю почнуть військовий супровід своїх танкерів через протоку. У таких випадках доведеться ризикувати військовим зіткненням із ВМС КНР, і незрозуміло, чи готовий на це Білий дім (на даний момент прогноз скоріше негативний).
Тим часом на тлі чергової напруги в Ормузькій протоці скачуть ціни на нафту. Вони можуть досягти піку найближчими тижнями, заявив міністр енергетики США Кріс Райт. За його словами, котирування, ймовірно, зростатимуть, доки танкери не відновлять прохід через Ормузьку протоку.
Нагадаємо, у понеділок ціни на нафту вже зросли і наблизилися до 100 доларів за барель. А сьогодні з'явилися дані, що ціна російської нафти різко підскочила до 114 доларів за барель, що вище навіть преміальних загальносвітових марок.
Агентство Reuters пише, що доходи Росії від продажу сирої нафти та нафтопродуктів у березні майже подвоїлися порівняно з лютим, коли було зафіксовано найнижчий рівень з початку війни: 19 млрд дол. порівняно з 9,75 млрд дол.
Незважаючи на удари України по портах та блокування трубопроводу "Дружба", експорт сирої нафти також зріс за рахунок збільшення морських поставок на 270 тисяч барелів на добу, досягнувши 4,6 млн. барелів на добу. Видобуток сирої нафти в РФ минулого місяця зріс з 8,67 млн барелів на добу до 8,96 млн.
При цьому, за оцінками Міжнародної енергетичної агенції, у найближчій перспективі РФ може бути складно збільшити видобуток до ще більшого рівня, якщо не буде ліквідовано збитків її портовій та енергетичній інфраструктурі після ударів України і якщо ці удари продовжаться. Однак навіть на нинішньому рівні експорту РФ, як бачимо, заробляє набагато більше, ніж раніше, за рахунок зростання світових цін на нафту.
Про збільшення експорту та бюджетних доходів РФ від нафти раніше писали та інші західні ЗМІ.
А ось країни Перської затоки на нинішньому подорожчанні нафти, навпаки, зазнають збитків - бо не можуть вивезти свій товар через Ормузьку протоку. Саудівська Аравія вимагає від США зняти блокаду Ормузької протоки та повернутися до переговорів з Іраном, пише The Wall Street Journal.
За даними видання, в Ер-Ріяді побоюються, що спроба блокади може призвести до ескалації конфлікту і торкнутися інших ключових морських маршрутів. "Якщо Іран справді захоче перекрити Баб-ель-Мандебську протоку, хусити можуть стати для цього інструментом", - зазначає газета.
