Вчорашня перестрілка співробітників ГУР та СБУ викликала величезний резонанс.
При цьому важливо розуміти причини конфлікту, які можуть мати значні внутрішньополітичні наслідки для України.
Витоки ситуації слід розділити на дві частини – персональну та інституційну.
Персональна пов'язана з особистим конфліктом глави Офісу президента Кирила Буданова та нинішнього в. о. голови СБУ Олександра Поклада, який сягає корінням навесні 2022 року, коли було вбито учасника переговорів з Росією Дениса Кірєєва, який був також і співробітником ГУР, очолюваної тоді Будановим.
Пізніше Буданов прямо і відкрито звинуватив у цьому СБУ (зокрема, й на сторінках західних ЗМІ). Причому за поширеною версією вбивство вчинили люди Покладу. У публічній площині конфлікт тоді стараннями президента Володимира Зеленського та керівника СБУ Василя Малюка вдалося погасити, але особиста ворожнеча Буданова з Покладом від цього не зникла і потім ще не раз виявляла себе у підкилимній боротьбі. Особливо, як кажуть джерела у спецслужбах та в політичних колах, вона стала помітною останнім часом після призначення Покладу та. о. керівника СБУ. Зеленський почав готувати внесення його кандидатури до Верховної Ради, щоб він став повноцінним головою спецслужби. І хотів цьому перешкодити Буданов, намагаючись зірвати майбутнє голосування. Причому можливості для цього він мав - глава Офісу президента підтримує тісні зв'язки з низкою депутатських груп.
За даними джерел, саме це і стало першопричиною історії із замкомандиром РДК Степаном Каплуновим, якого затримали співробітники СБУ за звинуваченням в організації замаху на одного з лідерів російської опозиції. Причому, як заявив сам Каплунов, головною метою СБУ була дискредитація командира підрозділу ГУР "Тімур" - близької до Буданова людини. Що читалося як прямий сигнал від Покладу Буданову – "не заважай мені". Втім, судячи з коментарів Буданова та представників "Тимура", включаючи і його командира, і Каплунова, вони не мають наміру сидіти тихо і "не заважати", а завдають контрудару по СБУ, звинувачуючи спецслужбу у викраденні Каплунова та у стрільбі по беззбройних військових ГУР.
Друга частина історії – інституційна. Вона пов'язана з тим, що за часів Буданова ГУР перетворилася на сильного конкурента СБУ з цілого спектру економічних та політичних питань. Інтереси двох структур перетиналися і в кришуванні бізнесу (включаючи шахрайські колл-центри), і кришуванні чиновників і політиків. Типовий приклад - підтримка Буданова екс-мера Одеси Геннадія Труханова, якого хотіли зняти (і, зрештою, зняли) екс-глава ВП Андрій Єрмак та СБУ.
Це вже призводило у минулому до зіткнень між ГУР та СБУ. Як, наприклад, торішній інцидент, коли співробітники СБУ хотіли затримати заступника голови ГУР після конфлікту навколо якогось об'єкта нерухомості у Києві. Тоді гурівський спецназ зі зброєю в руках не дав представникам спецслужби провести слідчі дії.
Така ситуація давно дратувала і СБУ, і Єрмака, і, за великим рахунком, Зеленського.
Останньому поведінка Буданова і ГУР подавали як прояв "махновщини" і "отаманщини", що руйнує єдину вертикаль силових структур у підпорядкуванні президента. Не залишалися непоміченими й політичні амбіції "отамана" Буданова. І ще з 2024 року пішли чутки про відставку голови ГУР. Проте за підсумком у відставку було відправлено Єрмака, а Буданова зробили головою Офісу президента. Щоправда, хоч формально це було підвищенням, але у політколах призначення багато хто сприйняв як хитрий хід Зеленського, щоб позбавити Буданова контролю над ГУР і вичистити звідти "будановський дух".
Ця версія отримала підтвердження після того, як новим головою ГУР був призначений близький до Єрмака Олег Іващенко, який до того очолював СЗР. Іващенко справді розпочав чистку ГУР, звільнили, наприклад, багатьох помічників Буданова, проте процес цей досі досі не довів. Головна ударна сила та найважливіша частина ГУР - спецпідрозділи, включаючи "Тимура", продовжували орієнтуватися на Буданова.
Тому нинішні події, окрім спроби нейтралізувати вплив Буданова на процес голосування за Покладу в Раді, є також спробою остаточно підкорити вертикалі Зеленського та ГУР.
Та й навряд чи дії СБУ щодо Каплунова могли бути вчинені без схвалення президента. Про його позицію побічно свідчить і заява підконтрольного йому Офісу генпрокурора, яка повторює версію конфлікту від СБУ.
Водночас, те, що Зеленський дав відмашку на спецоперацію проти людей Буданова, ще не означає, що він до кінця в цьому конфлікті підтримуватиме СБУ. У всіх перед очима торішній приклад із ініційованим президентом ухваленням законів, що підпорядковують Банковій антикорупційні органи, які потім, після протестів та тиску Європи, було скасовано.
І зараз, якщо буде негативне для СБУ інформаційне поле (а його вже активно створюють Буданов та гурівці), то він також може дати відмашку на згортання операції або, формально, усунути як гурівців, так і збушників, які брали участь у конфлікті.
Хоча Зеленський може сказати СБУ йти до кінця. І в такому разі це може призвести навіть до відставки Буданова або, як мінімум, до його сильного апаратного послаблення.
Втім, як бачимо, Буданов та його люди відступати також не мають наміру. Причому, що примітно, зараз фактично на його користь починають грати медіа, близькі до грантового середовища та групи підтримки екс-міністра оборони Михайла Федорова. Хоча останнім часом вони і почали покусувати Буданова як потенційного конкурента Федорова на виборах, проте все ж таки велику загрозу на даному етапі для них становить Поклад. Бо саме він, за поширеною у ЗМІ та політичних колах версією, готує удар по керівництву НАБУ та САП (докладніше про політрасклади ми розповідали в окремому матеріалі ).
Тому те, як розвиватимуться події, має важливе значення для політичного процесу в Україні. Залежно від результату конфлікту позиції Буданова як потенційного кандидата в президенти можуть значно посилитися, або різко ослабнути. Також від результату залежатиме вплив і майбутнє Покладу як керівника СБУ. А отже – і ймовірність завдання удару Зеленським по НАБУ та САП.
