Що відбувається під Лиманом, доля повітряного перемир'я, провал операції "Кравченка". Підсумки

Аналізуємо підсумки 1665-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Армія РФ просунулась в районі Нового Шахово на схід від Добропілля Донецької області, повідомляє Deep State.

Сьогодні Україна вперше докладно прокоментувала наступ ЗСУ під Лиманом. Раніше паблики стверджували, що українська армія там форсувала річку Жеребець і зрізала російський виступ на північ від міста.

Але командувач "3-го корпусу" Білецький фактично спростував це. "Протягом трьох місяців звучать розмови про відступ російських військ на Донецькому напрямку. І про ліквідацію так званого Лиманського виступу... Не скажу, що така увага допомагає нашим діям, які зараз лише набирають обертів", - заявив він.

При цьому Білецький підтвердив інформацію про звільнення села Середнє і надалі заявив про зачистку від російської інфільтрації Новоселівки, Олександрівки, Ярової та околиць Коров'ячого Яру.

Зазначимо, що райони Новоселівки, Олександрівки, Ярового та Коров'ячого Яру, за даними Deep State, весь поточний рік перебували в українському тилу, і присутності російських військ паблік там не фіксував. Але, судячи зі слів Білецького, росіяни туди все ж таки раніше просунулися. І тепер "третій корпус", як заявляє його командувач, їх звідти вибив.

Але вказані населені пункти – це лише край російського виступу на північ від Лиману. Зрізання самого цього вклинення, про що раніше писали західні аналітики та окремі російські паблики, Білецький не підтверджує. Так само, як і останнє оновлення карти Deep State.

Загалом заявлено зачистку 75 кв км та звільнення 10 кв. км. Білецький каже, що операція називається "Вівальді", який має "чотири сезони", а це "тільки перший з них".

До обстрілу. Сьогодні весь день йшли удари по Києву – зокрема потрапило по двох автозаправках, у Дарницькому та Голосіївському районах. Але прильотів по столиці було більше, 12 людей сьогодні вдень постраждали, один загинув.

Російське міноборони сьогодні заявило, що завдало нового удару по пункту пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею. Україна цього не підтверджувала. Раніше вже лунали побоювання, що це може завадити постачанню західної зброї для ЗСУ.

Також були прильоти об'єктами енергетики. Але цю тему ми розглянемо детальніше в розділі нижче.

Росія найближчими півроком може почати запускати по Україні нові дрони зі швидкістю до 750 км/год, які фактично є дешевими крилатими ракетами, повідомив радник президента Флеш.

Серед таких розробок Сергій Бескрестнов назвав "Бандероль", "Дань-Т", "Дан-М" та "Гербера-5", які летять на малих висотах та маневрують. Він називає їх такою серйозною загрозою після реактивних безпілотників.

За даними української розвідки, Росія вже законтрактувала велику кількість таких коштів – масштаби можуть бути порівняні із замовленнями реактивних "Шахедів".

Флеш зазначив, що ці ракето-дрони українські реактивні перехоплювачі (які поки що лише тестує Україна) вже збивати не зможуть. Тому Флеш закликає протягом найближчих півроку створити власні недорогі твердопаливні ракети-перехоплювачі, здатні збивати російські дешеві крилаті ракети.

Чи буде енергоперемир'я?

Учора президент США заявив, що Україна та Росія домовилися взаємно не бити з енергетики. Але Київ та Москва такої домовленості не підтвердили.

Зеленський ще вчора дав зрозуміти, що перемир'я поки що немає, але Україна згодна перестати бити по російській енергетиці, якщо росіяни припинять бити за аналогічними українськими об'єктами. А західні ЗМІ писали з посиланням на деякі джерела, що Кремль проти перемир'я до кінця зими, бо хоче "покласти" українську енергетику.

Сьогодні Зеленський звинуватив РФ в ударах по енергетичних об'єктах (що Москва підтвердила) і заявив, що Україна сама атакувала Сизранський НПЗ в Самарській області.

Однак потім ця історія отримала новий та досить несподіваний поворот – ідею про енергоперемир'я підтримала Москва. Сьогодні Пєсков заявив, що Росія на енергетичне перемир'я згодна і взагалі це "хороша ідея". Проте висунув дві умови. Перше – Київ має перестати бити по російському судноплавству, щоб було забезпечено експорт енергоносіїв із портів РФ. Другий – Захід має скасувати санкції. Які саме – не уточнювалося, але з контексту можна зробити висновок, що йдеться про санкції проти російських нафти та газу.

Зазначимо, що з першою умовою начебто проблем бути не повинно. Зеленський постійно говорить про те, що Україна готова на морське перемир'я: тобто перестати бити по російських судах, якщо РФ перестане бити по українських судах.

Щоправда, є думка, що про це (також, як і про згоду на енергетичне перемир'я) Київ говорить лише з розрахунку на те, що Москва від перемир'я точно відмовиться. В українському інформполі періодично спливають тези про те, що удари по НПЗ та по портах - це єдиний спосіб для України завдати Росії істотних економічних збитків, а тому навіть під загрозою блекауту та відключення теплопостачання українських міст взимку, від ударів по російській енергетиці та портах не можна відмовлятися. Хоча таку думку навряд чи поділяє значна частина українського суспільства, якому майже щодня розповідають про те, що нинішня зима буде найскладнішою в історії через загрозу російським ударам по енергетиці України.

Загалом, якщо справа справді дійде до предметних переговорів щодо умов енергетичного перемир'я, якраз і буде можливість перевірити – чи насправді на нього готовий Зеленський. До речі, вчора він уже натякав на те, що питання з енергоперемир'ям складне і для нього потрібні "тверді гарантії" довгостроковості. Тобто, як би готував ґрунт під те, щоб виставити будь-які додаткові умови.

Щодо західних санкцій, то американські обмеження на продаж російських нафти і газу може легко скасувати сам Трамп, якщо йому справді потрібне енергетичне перемир'я в Україні. Зняття американських санкцій буде цілком достатньо, щоби Росія спокійно могла продавати свої енергоносії по всьому світу. І чи скасує при цьому санкції Європа, вже не має значення. І без неї Москві є, кому продавати в умовах дефіциту, що наростає, на світовому енергоринку.

Але чи готовий скасувати санкції Трамп? Поки що точної відповіді на це питання немає. Крім того, у Конгресі США якраз зараз розглядають законопроект про "пекельні санкції", який діє рівно у зворотному напрямку - на різке посилення тиску на покупців російських енергоносіїв. І саме собою його прийняття може поставити хрест і на енергетичному перемир'ї, і на будь-яких інших домовленостях щодо України за участю США.

Загалом те, як розвиватиметься історія з енергоперемир'ям, стане важливим індикатором щодо взагалі реалістичності ширших домовленостей щодо завершення війни в Україні. Це покаже, чи готові в принципі до припинення вогню (хоча б локального) Україна та Росія, а також чи готовий Захід робити якісь кроки назустріч Москві для прискорення процесу домовленостей.

Але те, що Кремль сьогодні не відкинув відразу ідею енергоперемир'я, вже дуже показово.

Безумовно, і це також може бути "грою у миротворців" та риторичними маневрами для збереження діалогу з Трампом. Особливо з урахуванням того, що в Москві відкидали будь-які "часткові" перемир'я.

Однак, в РФ іноді висловлюються і аргументи на користь такої позиції: нормалізація ситуації в ПЕК і з експортом енергоносіїв за умови скасування західних санкцій дасть російській скарбниці величезні додаткові доходи, а російському суспільству можливість і далі жити, особливо війну не відчуваючи. Зникнуть черги за бензином, постійні повітряні тривоги, нормалізується економічне життя. Що стосується того, що за таких умов взимку не буде ударів по українській енергетиці (на які у багатьох у Москві була ставка як на вирішальний етап війни) і вона спокійно переживе зиму, то не факт, що навіть якби удари і були б, то вони б призвели до повного і довгострокового блекауту (ніколи до цього раніше справа б не доходила), а до цього раніше справа не доходила б, а коли б раніше справа не доходила, критично військові зусилля України: потік грошей і зброї в тому чи іншому обсязі з-за кордону б все одно йшов (Київ, на відміну від РФ, воює не за доходи від власного бюджету, а за рахунок європейської допомоги), недостача в скарбниці через економічні проблеми може бути перекрита за рахунок різкого скорочення всіх невійськових витрат і резервів. вистачило.

На це і вказують ті в Україні, хто виступає проти будь-яких перемир'їв та за нарощування ударів по РФ (і незрозуміло, повторимося, на якій насправді позиції з цього питання стоїть Зеленський).

Але на іншій шальці терезів для України – перспектива гуманітарної катастрофи взимку та руйнація економіки за дуже складної ситуації з отриманням додаткових коштів ППО. І не факт також, що масовані українські удари по російських тилах у найближчому майбутньому дестабілізують економічну та політичну ситуацію в РФ, що, власне, і показав досвід літньої повітряної кампанії.

Чи зможуть усі ці аргументи вирішальний вплив на військово-політичне керівництво України та Росії – невідомо. Також як і невідомо - чи робитиме Захід (або хоча б Трамп) якісь кроки для прискорення домовленостей на кшталт зняття санкцій. Поки що звучать, в основному, заклики "добити ворога вже взимку".

Звільнення Кравченка та скасування "підозри" Кривоносу

Продовжує розгортатись скандал навколо заяв колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який звинуватив голову НАБУ у корупції та виписав йому підозру. А сам поїхав за кордон.

Ми вже аналізували, що "камінг-аут" Кравченка напевно узгоджений з президентом, який таким чином розпочав контратаку на антикорупційні органи. При цьому Зеленський очевидно підстрахувався тим, що одразу відмежувався від дій Кравченка, відсторонивши його від роботи та подавши подання на його звільнення до Ради, яка сьогодні оперативно затвердила відставку.

Але ще вчора схема почала давати збої. Надвечір в Офісі генерального прокурора заявили, що відкликали підозру директору НАБУ Кривоносу, а всі позначки в реєстрі про повідомлення про підозру було знято, оскільки для "підозри" немає підстав.

Кравченко заявив, що це сталося через тиск антикорупціонерів на прокуратуру. "Посередники" від НАБУ - за моїми даними, Олександр Абакумов - відвідали керівництво ГБР та Офісу генерального прокурора з вимогою за будь-яку ціну скасувати повідомлення про підозру Семена Кривоноса", - розповів Кравченко.

"Однак законне процесуальне рішення не скасовується закулісними домовленостями. Якщо повідомлення про підозру було належним чином направлене, і це підтверджено відповідними поштовими квитанціями, будь-яка спроба його скасувати або видалити інформацію з ЄРДР матиме ознаки політичного та протиправного втручання. І жодне протиправне втручання". звільняє директора НАБУ від обов'язку відповісти перед суспільством на конкретні питання про власну чесність. Сьогодні Семен Кривоніс намагався уникнути цієї відповіді, сховавшись за політичним рішенням президента", – додав він.

Ця історія проте показала, в яке принизливе становище увігнали Зеленського антикорупційні органи.

Мало хто вірить, що Кравченко наважився виписати підозру Кривоносу без відома президента. І тим більше без відома президента він не міг виїхати за кордон.

І тепер Зеленський на очах у всіх силовиків країни "здає назад", а Офіс генпрокурора (знову ж таки ніхто не повірить, що він це зробив без відмашки президента) на незрозумілій підставі заявляє про видалення з реєстру повідомлення про підозру Кривоносу.

Тобто, швидше за все, на президента було чинено дуже сильний тиск, ймовірно, з боку європейців, і він дав команду звернути справу проти Кривоноса.

Про те, що такий варіант є більш ніж ймовірним, ми припускали ще вчора.

Наслідки для Зеленського щодо керованості силовою вертикаллю, та й усім держапаратом, після таких кульбітів очевидні і ми писали тут. Ще більше посилиться тиск на президента з боку НАБУ/САП та їх групи підтримки з вимогою ухвалити закони, які позбавляють главу держави контролю над правоохоронною та судовою системою з подальшою втратою Зеленським реальної влади та перетворенням його на номінальну фігуру.

Зокрема, якщо буде ухвалено закон про "реформування" Офісу генпрокурора і новий генпрокурор (а тільки він може виносити "підозри" депутатам Ради) буде відібраний "міжнародними експертами", всі ключові нардепи з поки що лояльного президенту більшості парламенту стануть потенційно підозрюваними НАБУ/САП і тому виконуватимуть уже вказані.

Окреме питання – відносини Зеленського з Кравченком. Останній, усвідомивши "кидок" з боку президента, може чимало розповісти. І, з урахуванням потоку його постів у соцмережах, що не припиняється, час і бажання викладати свої думки у нього є.

Сьогодні Кравченко вже опублікував чергову порцію компромату на Кривоноса – звинувативши його у земельних махінаціях (детальніше – тут ), на додаток до попередніх звинувачень щодо фіктивного усиновлення. Також колишній генпрокурор припустив, що на депутатів, які сьогодні проголосували за його відставку, чинили тиск антикорупційні органи.

Але все це не скасовує ймовірності, що колишній генпрокурор продовжить завдавати медійних ударів по НАБУ та САП. Та й не виключені й загалом нові спроби Зеленського чинити опір тиску з боку НАБУ (віддавати реальну владу він навряд чи хоче, на що вказує на те, що закони з пакету Качки-Кос до парламенту так і досі не внесені). Але шанси на успіх цих спроб після провалу з "підозрою" Кривоносу будуть ще нижчими, ніж раніше.