Україна та Польща знову опинилися в дипломатичній кризі, причому знову через питання про Українську повстанську армію, ставлення до якої в української влади та поляків принципово різниться.
Цього разу приводом стало рішення Львівської облради оголосити наступного року роком Шухевича, що викликало гнівні коментарі Варшави. Але в цьому нічого незвичайного немає. Дивно інше – реакція команди президента Зеленського, яка, на відміну від інших схожих ситуацій, була різко негативною щодо не заяв поляків, а рішення облради.
Під час минулих скандалів, нагадаємо, Зеленський і вся владна вертикаль не лише відкидали всі звинувачення Польщі з приводу ОУН-УПА, а й виступали з жорсткою критикою вимог Варшави відмовитися від вшанування Бандери та УПА. Так було, наприклад, під час недавнього скандалу після надання імені героїв УПА одному з підрозділів ЗСУ. Президент тоді заявив, що “ніхто і ніколи не наказуватиме нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв вшановувати”.
Однак зараз, після перших же обурень Польщі рішенням облради, останнє засудили й українську владу.
У заяві Міністерства закордонних справ України рішення облради названо "контрпродуктивним" для "зусиль, спрямованих на подальший розвиток українсько-польських відносин", та наголошується на непричетності центральної влади до нього. У свою чергу заступник голови Офісу президента (ОП) Ірина Верещук заявила, що Києву зараз доводиться зважати на думку поляків “у таких чутливих питаннях, як історична пам'ять”, оскільки в умовах війни йому важлива дружня позиція Варшави з багатьох питань. “Місцева влада не може нехтувати зовнішньополітичними інтересами держави Україна”, - заявила Верещук.
Із осудом виступили й деякі керівники облрад південного сходу країни, чого взагалі не бувало з часів Януковича, коли місцева влада південних і східних регіонів, яку контролювали регіонали, періодично критикували західноукраїнські ради за прославлення ОУН-УПА.
Подробиці ситуації з новим скандалом читайте у статті "Країни".
Шухевич розбрату
20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення оголосити 2027-м роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича. Привід: Шухевич та Ольжич народилися 1907 року, тобто наступного року буде 120-та річниця від дня народження. Для УПА це буде 85-та річниця з дня створення. Завдяки офіційному оголошеному "року" область зможе виділити кошти на заходи, які не встигли провести у 2022 році через початок "великої" війни.
Пропозицію про рік УПА підтримали 52 депутати з 55-ти, про вшанування Ольжича – 49 з 54-х. Звернемо увагу, що ідея про пам'ятний рік належить Святославу Шеремете – депутату від партії “Європейська солідарність” екс-президента Петра Порошенка, які регулярно критикує Зеленського.
У принципі, це не нове рішення для облради. Аналогічне приймалося у 2006-му та 2017 роках. І так само чинили, наприклад, місцеві ради у Тернопільській області. І, в принципі, це до будь-яких скандалів не призводило.
Але зараз ситуація інша. Зовсім недавно з великими труднощами було згашено конфлікт між двома країнами щодо присвоєння імені УПА одному з підрозділів ЗСУ.
А тому рішення облради й привернула одразу увагу Варшави.
Із жорсткими заявами виступило майже все керівництво Польщі. Так, прем'єр-міністр Дональд Туск назвав у кількох своїх коментарях рішення Львівської облради "нерозумним" та "шкідливим для України", а також "самовбивчою тактикою". Він нагадав, що раніше попереджав президента Зеленського, що подібні жести "як... рішення львівських органів місцевого самоврядування про увічнення пам'яті УПА дуже ускладнює роботу друзів України та прихильників максимально тісної співпраці з нею".
"Дозвольте мені повторити: це не проблема (з увічненням УПА - Ред.) для нас (Польща - Ред.). Такі дії - проблема для України", - заявив Туск, нагадавши в іншому виступі, що "у України будуть дуже серйозні труднощі з інтеграцією (в ЄС-Ред.)", якщо та не братиме до уваги польську.
У свою чергу, віце-прем'єр - міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив у своєму мікроблозі в Х, що рішення обласних депутатів “неприйнятне, не сприяє побудові взаємної довіри між народами, а, навпаки, поглиблює розкол”.
А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський - один з найбільш проукраїнськи налаштованих польських політиків - написав у своєму мікроблозі в X, що звернувся з клопотанням внести Шеремету до списку осіб, чиє перебування в Польщі небажане, на тій підставі, що депутат “займається історичними реконструкціями, пов'язаними з дивізією”. Романа Шухевича - “командир УПА, який віддав накази про виселення та вбивства поляків”.
Незабаром міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський повідомив, що Шеремете заборонили в'їзд до країн Шенгенської зони на п'ять років.
Шеремета, що в облраді очолює постійну комісію з питань культури, інформаційної політики та просування, назвав реакцію польської сторони "дивовижною" і заявив, що його пропозиція була спрямована на "увічнення борців за незалежність України", а не проти Польщі.
Банкова незадоволена
Втім, набагато цікавіша в цій історії позиція української влади.
Сам Зеленський за рішенням облради наразі не висловився. Але Туск сказав, що говорив із ним і що президент України “дуже незадоволений тим, що сталося”.
"Я отримав сигнал від президента Зеленського, що, якщо від нього залежатиме подальша процедура, він у жодному разі цього не підтримає", - заявив Туск журналістам.
Проте інші органи української влади виступили із критикою рішення облради.
“Нещодавнє рішення Львівської облради є контрпродуктивним для наших нинішніх зусиль, спрямованих на подальший розвиток українсько-польських відносин”, - йдеться у заяві МЗС України.
В ОП щодо рішення облради висловилася заступник голови офісу, уродженка Львівської області та екс-мер міста Рава-Руська Ірина Верещук. На її думку, “місцева влада не може нехтувати зовнішньополітичними інтересами держави Україна”, оскільки такі рішення “завдають шкоди нашим відносинам із Польщею”.
"Подобається нам це чи ні, але наша військова та економічна логістика значною мірою залежить від Польщі. Через її територію до нас надходять зброя та інша життєво необхідна допомога. Від підтримки Польщі залежить і наш просування на шляху до ЄС і НАТО. Подобається нам це чи ні. Не будемо забувати і про майже мільйон українців". не зважати на поляків. Особливо під час війни.
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук звинуватив львівських колег у бажанні "піаритися" на темі, чутливій для двосторонніх відносин.
"Питання не впало з неба. Хтось вніс проект рішення. Його розглянула депутатська комісія. Потім була президія (погоджувальна рада). Потім сесія проголосувала за включення цього питання до порядку денного. І тільки після цього депутати проголосували за це рішення. На кожному кроці можна було зупинитися і як мінімум запитати МЗС. Або просто впитати МЗС. цього рішення громадам Львівщини не додасться ані польські партнери, ані проекти”, - написав на своїй сторінці у Facebook Лукашук, чий пост досить активно “розганявся” у соцмережі.
Представники Євролідарності закономірно підтримали рішення Львівської облради. Найбільше активно коментували Володимир В'ятрович, який звинуватив польську сторону в тому, що вона користується війною, в яку втягнута Україна, щоб домогтися "відмови від вшанування УПА".
"Адже йдеться не тільки про моральний обов'язок вшановувати пам'ять тих, хто боровся за нашу свободу тоді, коли ця боротьба триває і сьогодні. Йдеться також про те, за що боролися тоді і за що боремося тепер: за право бути самими собою, приймати рішення, необхідні саме нам, бути повноправними і відповідальними суб'єктами історії, а не об'єктами дій" Вятрович на своїй сторінці у Facebook.
Пізніше він написав: "складається враження, що одну з оголошених цілей "спеціальної військової операції" - денацифікації України - Путін вирішив реалізувати руками деяких польських політиків. Їхні вимоги засудити український визвольний рух все більше нагадують кремлівські, а методи - довоєнні російські: шантаж, погрози."
Щодо реакції української влади, то В'ятрович написав, що будь-які спроби нівелювати визнання УПА героями є порушенням українського законодавства, "демотивує тих, хто захищає зараз Україну та послаблює нашу обороноздатність".
У зв'язку з цим вже виникла версія, що "Євросолідарність" спеціально провела рішення облради, щоб "підставити" Зеленського. Однак у ЄС це спростовують та стверджують, що рішення було ухвалено без злого наміру.
"Підтягнули стару ідею і прийняли її за пару хвилин, до ладу не обговорюючи. Що дивного в тому, що у Львові вирішили вкотре згадати про УПА та Шухевича?" - каже співрозмовник "Країні" у керівництві партії Порошенко.
Праві наступають
Але повернеться до реакції влади, яка докорінно відрізняється від тієї, що була після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування “імені героїв УПА”.
Тоді президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про відкликання у Зеленського найвищої державної нагороди Польщі – ордену Білого орла, врученого йому у 2023 році. Український президент орден повернув і, рівняючись на нього, це зробили зі своїми польськими нагородами багато українських посадовців, включаючи міністра закордонних справ Андрія Сибігу. Залагодити стосунки тоді вдалося, хоча коштувало значних зусиль, про що прямо сказав Туск.
Чому тоді зараз зовсім інша реакція?
У політичних колах поширена версія, що між Туском та Зеленським була неформальна домовленість, що питання УПА поки, до виборів до Сейму, не порушуватиметься на державному рівні.
"У Туска наступного року вибори до парламенту, на яких його партія може програти партії президента Навроцького та ультраправим. Останні використовують будь-який скандал з ОУН-УПА для нарощування власних політичних очок. А для Туска ця тема дуже незручна, оскільки його звинувачують у занадто "м'якій" позиції щодо дій Києва. була досягнута "понятійна домовленість" про те, що Україна до виборів до польського Сейму (тобто, до жовтня 2027 року - Ред.) не здійснюватиме актів глорифікації ОУН-УПА, щоб не підігравати правим силам, які для Києва набагато гірше, ніж Туск і так. Жорсткі коментарі. Масла у вогонь додало те, що рішення ініціював депутати від партії Порошенка "Євросолідарність", що породило версію про те, що екс-президент вирішив таким чином підставити Зеленського в очах поляків. Офіс президента.
Вже згаданий голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук також пов'язує свою оцінку недоречності рішення Львівської облради із виборами до Сейму. "У них візьмуть участь праві та ультраправі, які вже зараз вимагають припинити підтримку України. Львівські обласні депутати подарували їм готову нагоду для чергової антиукраїнської кампанії", - написав Лукашук.
Як неодноразово писала “Країна”, останніми роками у Польщі розгорнулася запекла боротьба між партіями “Громадянська коаліція” ліберального прем'єра Туска та “Право і справедливість” (польська абревіатура PiS) Ярослава Качинського, яка підтримала висування Навроцького у президенти. Українська тема – одна з тих, з приводу якої списи ламаються опонентами особливо завзято. Урядова коаліція на чолі з Туском налаштована, скоріше, проукраїнськи, проте через тиск праворуч змушена займати все більш критичну позицію щодо Києва.
При цьому Навроцький, політично близький до PiS, зараз виступає модератором процесу створення коаліції правих та ультраправих партій, де не лише політсила Качинського, а й “Розвиток плюс” екс-прем'єра Матеуша Моравецького та “Конфедерація свободи та незалежності ” Славомира Менцена та Кшиштофа. корони” Гжегожа Брауна. Остання партія вважалася у свій час нерукопожатною для польського політмейнстриму, проте має підтримку в країні, на що змушені напередодні виборів реагувати системні праві політсили.
Обидві "Конфедерації" також відомі своєю різкою критикою політики Києва щодо УПА і не тільки.
"Якщо праві різними колонами зайдуть в обидві палати польського парламенту, набравши достатньо голосів, вони гарантовано створять коаліцію. А у передвиборчий час навіть до офіційного старту виборчої кампанії можна не сумніватися, що всі праві і тим більше ультраправі партії охоче використовуватимуть українську тематику у своїй агітації". помічено і піднято на прапор. Тут же нашаруються й інші чинники - наприклад, у Польщі почали публікувати дані, що українці нібито заробляють у середньому більше, ніж поляки - мовляв, забирають гроші і взагалі мають надто багато прав у країні.
На думку політолога Андрія Золотарьова, найгірше для Києва, що з огляду на праві сили доводиться діяти й іншим політичним гравцям, зокрема Туску.
"Інакше кажучи, україно-польські відносини обов'язково відчують це зміщення акцентів. Туск буде зважати на лінію правих. Становище українського керівництва ж ускладнюється тим, що йому важливо і не посваритися з поляками, і не створити конфлікт з "патріотами". нервувати”, - каже політолог.
"Проблема в тому, що УПА для українських радикалів - така собі священна корова. І на думку влади вони не звертатимуть уваги, розуміючи, що тим нікуди подітися. Але дружити і з ними, і з Польщею у Зеленського не вийде. Отже, на нього може очікувати складний вибір", - прогнозує політолог Кость Бондаренко.
За словами джерела у політичних колах, ситуація створює серйозний прецедент – Київ показує, що готовий враховувати стурбованість поляків щодо УПА. До того ж, Варшава вже попередила, що тема стане перешкодою для євроінтеграції України. І це, на його думку, може призвести до того, що українська влада взагалі поступово спускатиме тему прославлення ОУН-УПА на гальмах.
"Зараз домовленості діють до виборів до Сейму, але, теоретично, вони можуть бути продовжені і далі, щоб не створювати зайві складності на переговорах про євроінтеграцію з поляками. Тут ще треба враховувати, що більшість представників нинішньої влади - це, за деякими винятками, вихідці з південного сходу і центру. а не в УПА. Тому для них це чужа історія, так само як і для значної частини суспільства. Бо буде сильний тиск з боку націоналістів, які одразу такий поворот відчують і звинувачують владу в зраді. розганяти", - каже джерело.
Про те, що тиск з боку націоналістичних кіл може не дати згорнути кампанію з глорифікації ОУН-УПА, говорить і Кость Бондаренко.
"Поляки тиснуть. Зеленський не хоче з ними зараз сваритися. Але він завжди озирається і на націоналістичні кола. Тому, швидше за все, у національному пантеоні все одно триватимуть перепоховання", - вважає Бондаренко.
