Аналізуємо підсумки 1686 року війни в Україні.
Як Україна вирішуватиме проблему реактивних дронів
В Україні топ-темою залишається протидія реактивним дронам РФ, які українській армії складно збивати.
Крім турелів, які встановили на столичних мостах, атакованих Росією, влада почала обшивати їх антидроновими сітками. Зокрема вони з'явилися на Північному мосту.
Сьогодні цій проблемі було присвячене засідання тимчасової слідчої комісії Ради під проводом нардепа Гончаренка. Як повідомив заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко, масових поставок реактивних дронів-перехоплювачів ЗСУ очікують не раніше кінця листопада. При цьому російські реактивні БПЛА найближчим часом можуть стати ще швидшими - до 800-900 км/год.
За його словами, зараз із Повітряними силами працюють близько 20 виробників реактивних перехоплювачів. 14 компаній уже проводять випробувальні польоти, шість мають результати знищення реактивних дронів, а розробки трьох компаній військові вважають перспективними. Два апарати вже пройшли кодифікацію, один із них - Predator ("Хижак").
Існуючі перехоплювачі розвивають близько 460-500 км/год, окремі виробники заявляють швидкість до 700 км/год. Однак у Повітряних силах прогнозують, що російські реактивні БПЛА можуть прискоритись до 800-900 км/год. Поки що такі апарати в Росії не фіксували.
"Коли ви очікуєте постачання необхідної кількості перехоплювачів реактивних дронів?" - Запитали Черевашенко. "Не раніше кінця листопада", – відповів він.
Окремо на засіданні обговорювалося, чому система протидії реактивним дронам з'явилася із запізненням. Перший такий російський БПЛА був зафіксований ще в січні 2024 року, проте системна робота над дронами-перехоплювачами, за словами Черевашенка, розпочалася лише у березні 2025-го, а більш-менш збудована система з'явилася лише до кінця того року.
Причиною затримки він назвав у тому числі недостатню комунікацію між структурами, які мали інформацію про розвиток російських реактивних безпілотників.
При цьому проблема не обмежується відсутністю реактивних перехоплювачів. За словами Черевашенка, нинішні українські дрони можуть працювати приблизно до 6 км, тоді як російські БПЛА іноді йдуть на висоті близько 7 км. Через це вони можуть проходити через кілька рубежів ППО.
Повітряним силам не вистачає ракет для звичайних зенітних комплексів, зокрема "Оса". "Виробництво зараз не покриває потреби. Тому його необхідно масштабувати", - заявив Черевашенко.
Ще одна проблема – нестача людей. Укомплектованість ППО становить близько 75%. У Повітряних силах розраховують переучувати чинних та колишніх пілотів для роботи з реактивними перехоплювачами, проте після вирішення технологічної проблеми саме масштабування виробництва та підготовка операторів стануть наступним обмеженням.
Для боротьби з реактивними дронами активно використовують і F-16. Черевашенко назвав їх одним із найефективніших засобів, проте літаки швидко витрачають свій ресурс через інтенсивність застосування проти дронів.
Також, за словами Черевашенка, реактивні дрони можуть наводитися і на цілі у західній Україні – завдяки ретрансляторам із Білорусі. Крім того, він впевнений, що безпілотники РФ використовують штучний інтелект для розпізнавання цілей, а також для обчислення маршруту атаки.
При цьому він заявив, що і Україна використовує ІІ при наведенні дронів, а також - при роботі турелів, які повинні прикривати від реактивних безпілотників РФ стратегічні об'єкти.
Запит на компроміс
Нардеп Ганна Скороход подала до Ради законопроект про внесення змін до Конституції для закріплення нейтрального статусу України.
"Закріплюючи нейтральний статус України, який полягає в гарантіях невступу до будь-якого військового союзу та підтвердження відсутності прагнення до здійснення агресії проти будь-якої країни", - йдеться у запропонованій правці.
Нагадаємо, за Порошенка в Конституції закріпили курс України до НАТО та ЄС. Скороход пропонує залишити лише курс на ЄС, прибравши згадку про НАТО.
Зазначимо, що нейтральний статус України є однією з вимог РФ щодо мирного врегулювання. Раніше про те, що на нейтральний статус можна піти заради завершення війни в Україні, заявляв нардеп Олексій Гончаренко.
Гончаренка після цих пропозицій виключили із фракції "Європейська солідарність" Порошенка та внесли на "Миротворець". Тобто формальний порядок денний на продовження війни залишається тим самим – хоча й усе частіше ставиться під питання різними політиками в Україні (про те, чому ця тема зараз знову виникла, ми аналізували тут).
При цьому сумніви у правильності курсу виникають не лише у політичних колах – а й у дедалі більшої кількості українців.
За даними опитування КМІС, у липні у перемозі України було впевнено 60% опитаних, а у вересні – вже 47%. Також більшість опитаних (75%) за переговори з РФ щодо завершення війни.
Такі думки позначаються на підтримці Зеленського. Більшість опитаних вважають, що йому слід виконати свою обіцянку та не балотуватися на другий термін. При цьому це переконання у них лише посилюється.
За обмеження одним терміном відповіли 53% опитаних КМІС, тоді як майже рік тому (у грудні 2025 року) таких було 46%. За балотування президента на другий термін висловилося 42%, а майже рік тому було 45%.
При цьому опитування свідчить про посилення розчарування владою. Українці кажуть, що найсильніше відчувають до неї розчарування (44%, а було 36%) та сором (33% проти 20%). Дедалі менше українців вважають, що ситуація розвивається у правильному напрямку (40% проти 44% у грудні). Але зростання тих, хто впевнений у неправильності курсу, не відбувається: все більше людей вагаються з відповіддю.
Про те, як змінюються настрої українців на тлі посилення російських ударів, ми писали тут.
Чого Путін прагне від Європи?
Головна мета тиску Москви на Європу – не війна з нею, а зміна європейської політики щодо війни в Україні у бік підходу Трампа, пише The Washington Post.
Видання зазначає, що Кремль дедалі більше сприймає саме Європу як головну перешкоду на шляху досягнення своїх цілей в Україні. У Москві розраховують, що внутрішні економічні та політичні кризи поступово послаблять готовність європейських країн підтримувати Київ.
За даними WP, із цим розрахунком пов'язані й посилення ударів по українській інфраструктурі, і те, що європейська влада називає російською "гібридною війною" - кібератаки, диверсії, дезінформація та загрози застосування ядерної зброї.
"Ми підемо шляхом ескалації, щоб стримати Європу", - заявив виданню російський чиновник. За його словами, "стратегічне вичікування та терпіння - це теж тактика".
При цьому WP зазначає, що сама Росія стикається з зростанням фінансових проблем: збільшуються військові витрати, підвищуються податки, а Кремлю стає складніше фінансувати бюджетний дефіцит. Однак у Москві розраховують протриматися довше, ніж європейські уряди збережуть нинішній рівень підтримки України.
За оцінкою старшого наукового співробітника Carnegie Russia Eurasia Center Тетяни Станової, Кремль розраховує на "наростання криз" у Європі та на те, що нинішні європейські лідери не зможуть із ними впоратися.
Кінцева мета, за її словами, схилити Європу до тієї ж позиції, яку на війні в Україні займає Трамп.
"Насправді Путін хоче лише одного - щоб Європа стала "прагматичнішою" і пішла шляхом, обраним президентом Дональдом Трампом", - пише WP з посиланням на Станову.
Раніше про те, що відміна Європи до прийняття "анкориджських" умов завершення війни в Україні або дистанціювання європейців від неї є головною метою політики РФ щодо Європи, писала і "Країна".
При цьому в самій Європі відбуваються подвійні процеси.
З одного боку, європейські політичні еліти дотримуються курсу на продовження підтримки Києва та посилення витрат на військові потреби.
З іншого боку, це не згладжує, а посилює кризові явища в Європі, які спричинені як війною в Україні та санкціями (що піднімають ціни на нафту і газ для європейців), так і загалом відставанням за багатьма конкурентними параметрами від Китаю та США. І занепадом багатьох важливих галузей промисловості (наприклад, автопрому у Німеччині).
На цьому фоні зростають внутрішні суперечності в Європі, що посилює позиції ультраправих, які виступають щонайменше за зупинку фінансування України, а як максимум – за відновлення економічних зв'язків із РФ. Останнім часом системні сили почали різко втрачати підтримку в ключових країнах блоку – Німеччині та Франції (детальніше це на прикладі Німеччини ми аналізували тут ).
Процеси, що йдуть у Євросоюзі, ми описували в окремому матеріалі.
Чи почалася чума у Росії?
Ми вже писали, що в Іркутській області померла 28-річна співробітниця протичумного інституту. За початковими припущеннями ЗМІ, вона могла заразитися легеневою чумою. Про те, що вона "можливо заразилася чумою", сказав і глава Бурятії.
Також пройшла чутка, що вона заразилася після інциденту з пробіркою зі збудниками чуми на її роботі (офіційно це не підтверджувалося).
Як повідомляли російські ЗМІ, під спостереження взяли майже 200 людей, які контактували з померлою жінкою.
Пізніше Росспоживнагляд заявив, що жінка померла від "пневмонії невстановленої етіології", а жодних аварій із патогенними мікроорганізмами в інституті не було. Зазначимо, що визначення "невстановлена етіологія" означає, що конкретної причини хвороби не встановлено. Теоретично нею може бути і легенева чума.
Тобто Росспоживнагляд не підтвердив, але і, по суті, не спростував інформацію про чуму. Однак наголошує на тому, що конкретно чума в даному випадку поки не виявлена.
Вчора відомство продовжило дотримуватися цієї лінії. У Росспоживнагляді повідомили, що спостереження вже завершено щодо 60% контактних. У двох людей виявили COVID-19, ще у двох – риновірус, а інших збудників інфекційних захворювань не виявлено.
Тобто загалом російська влада не підтверджує початкових повідомлень ні про нещасний випадок у лабораторії, ні про зараження чумою. Хоча поки що й утримуються від оголошення точних причин смерті жінки в Іркутську.
У той же час, історію почали активно обговорювати на Заході.
Євросоюз і Держдепартамент США заявили, що "уважно стежать" за ситуацією в Росії - не роблячи однозначних заяв про спалах чуми. Держсекретар Рубіо пізніше закликав РФ до більшої прозорості з цього питання.
Ситуацію з подачі американських журналістів прокоментував Трамп. Він прямо не заявив, що в Росії спалах чуми, але теж сказав, що надасть допомогу.
Відповідаючи на запитання, чи турбує його гіпотетичний спалах чуми в Росії, він відповів: "Ми приділяємо цьому питанню пильну увагу. Вони називають це пневмонією. А пневмонію, як ви знаєте, кілька років тому лікувати було простіше. Мікроби і патогенні мікроорганізми стали непропорційно сильнішим. зможемо".
Також він прокоментував це питання іншому журналісту - але, як і раніше, говорив про пневмонію, а не чуму.
"Мені неприємно бачити, що вони з цим зіткнулися. Це важка, дуже важка хвороба. Знаєте, раніше ми вміли її контролювати, але якимось чином ці мікроби стали сильнішими і витривалішими, наче армія. Те, що раніше допомагало при пневмонії, тепер працює не так добре. Тож ми допоможемо", - сказав Трамп.
У Росії у відповідь заявили, що самі готові допомогти Америці у боротьбі зі спалахами інших інфекційних хвороб. У Росспоживнагляді сказали, що у Штатах значно ускладнилася ситуація з кіром: у Пенсільванії на тлі спалаху кору зареєстровано 4 летальні випадки, у штаті Нью-Йорк оголошено надзвичайну ситуацію.
Також у заяві йдеться, що у Нью-Мексико цього року було зареєстровано перший смертельний випадок чуми. "Російська Федерація готова сприяти США у боротьбі зі спалахами інфекційних хвороб", - заявляє Роскомнагляд.
У сухому залишку - офіційно версію чуми поки що не підтверджено.
Але, бачимо, активно обговорюється на Заході. Також їй приділяють велику увагу українським та російським опозиційним ЗМІ.
Але поки не можна з упевненістю сказати чим це пояснюється: чи йдеться про те, що справді в Іркутську мало місце захворювання на чуму, яку поки що не хоче підтверджувати російська влада, або противники Кремля всередині країни і за її межами намагаються розпалити на темі чуми паніку в РФ.
Відповідь на це питання може дати лише подальший розвиток подій – чи будуть ще випадки захворювання (якщо будуть, то це навряд чи зможуть влада приховати, якщо ні – тема дуже швидко затихне).
Зазначимо, що випадки чуми в РФ (особливо на кордоні з Монголією та Китаєм, де чума зустрічається частіше) та й в інших країнах, наприклад, США, періодично виникають.
Останній із них у Росії мав місце у 2016 році, коли захворів 10-річний хлопчик, але був вилікований.
В цілому, завдяки щепленням від чуми, відсутності постійних контактів людей з її природними рознощиками, а також тому, що сучасна медицина навчилася її виліковувати (на початку лікування на ранніх стадіях смертність дуже невелика), ймовірність епідемій чуми мінімальна, кажуть вчені. Що й показують окремі випадки захворювання на цю хворобу. Ситуація гірша в деяких країнах Африки, на кшталт Мадагаскару, де фіксуються щороку сотні випадків чуми. Але навіть там це не набуває характеру середньовічних епідемій.
