Аналізуємо підсумки 1708 року війни в Україні.
Перемир'я в Олешках та тиша у Херсоні
Другий день у Херсонській області відбувається перемир'я, пов'язане з евакуацією населення з Олешок, що контролюються Росією.
Режим припинення вогню діє вже 30 годин без жодного інциденту, повідомив український омбудсмен Лубінець. За його словами, це стало можливим, зокрема, завдяки постійним контактам з російським омбудсменом Яною Лантратовою. Окремо він подякував першій леді США Меланії Трамп.
За його словами, мешканцям містечка, яке знаходиться на лінії фронту, буде надана можливість за бажання повернутися до України.
У опублікованій американським телеканалом Fox News угоді про перемир'я в Олешках йдеться про те, що охочі потрапити в Україну поїдуть до міста Анапа (Краснодарський край Росії), звідки прямим рейсом літаком міноборони РФ полетять до білоруського Гомель у супроводі Лубинця. Передбачається, що це відбудеться 31 жовтня – в останній день перемир'я.
Також телеканал повідомляє, що Україна та Росія домовилися не рідше одного разу на місяць здійснювати доставку допомоги до Херсонської області та здійснювати «репатріаційні заходи» - тобто, ймовірно, дозволяти людям залишати зону бойових дій.
Це може означати, що на Херсонщині регулярно оголошуватимуть перемир'я.
Російський омбудсмен Лантратова слідом за українською заявила, що порушень не зафіксовано. "Ми постійно на зв'язку з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем та разом координуємо виконання домовленостей", - пише Лантратова.
Російська влада заявляє, що для людей, які захочуть евакуюватися із зони бойових дій, підготовлені пункти тимчасового розміщення в Криму, Ростовській області, Краснодарському та Ставропольському краях.
При цьому перемир'я дотримується і Херсоном, який знаходиться на підконтрольному Україні березі річки Дніпро. Минулої доби в місті не було зафіксовано жодного прильоту, повідомляє ОВА.
Лубинець також заявляє, що Херсон буквально ожив на тлі перемир'я. "На вулицях побільшало людей, активізувалося міське життя. Люди спокійно виходять на вулицю, гуляють, насолоджуються осіннім сонцем. Те, що для когось звичайне повсякденне життя, для жителів Херсонщини сьогодні - найбільше бажання", - пише Лубинець.
Тобто перемир'я поширюється на обидва береги річки. І в цьому принципова відмінність від інших раніше оголошених припинень вогню (наприклад, на 9 травня), які практично не дотримувалися лінії фронту.
Можливою причиною тиші у Херсоні є одна з умов перемир'я, про яку повідомляють херсонські паблики. Вони пишуть, що ЗСУ на час дії режиму припинення вогню отримали заборону використання для будь-яких цілей FPV-дронів за лінією фронту (тобто, на лівому березі Дніпра). По суті, це перша за час подібних перемир'їв заборона на застосування FPV-дронів.
Паблік припускають, що цю вимогу виставили США. І, зважаючи на тишу в Херсоні, аналогічний наказ отримали і російські війська. І, якщо це справді так, то заборона використання FPV-дронів виявилася дуже ефективним заходом підтримки реального режиму припинення вогню.
Втім, обидві сторони тепер використовують відсутність дронів та ударів, щоб зміцнити позиції по обох берегах річки, поміняти особовий склад та підвезти боєприпаси, пишуть паблики.
Проте перемир'я на Херсонщині має важливе значення. Воно не лише показує, що ефективна зупинка вогню можлива. Але й демонструє, що міжнародні посередники, які вважають за краще не конфліктувати, а домовлятися з Москвою, досягають реального успіху "на землі". І доки Європа лише "виражала занепокоєння" становищем людей в Олешках, але не робила жодних спроб вирішити це питання безпосередньо з РФ, у Трампа займалися дипломатією, яка дала результат.
При цьому, як ми вже писали, у Європі вже піднімаються голоси проти такої політики "самозаборони" на переговори з РФ, що показав учорашній дзвінок лідерів Фінляндії та Норвегії до Кремля, коли вони півтори години розмовляли з Путіним.
Зеленський та "Ялта-2"
Український президент сьогодні фактично підтвердив, що однією із ключових тем на листопадових переговорах в Абу-Дабі стане нова система безпеки в Європі.
Зеленський розповів, що Росія вимагає для миру в Україні укласти окрему угоду з НАТО чи США – про європейську та світову безпеку.
"Вони кажуть: "Якщо ви хочете гарантії безпеки для України, то ми хочемо для Росії". Слід розуміти, який сенс у це вкладає Росія. Це не просто про те, що Україна не завдаватиме по них ударів. Для них це набагато ширше і специфічніше питання", - сказав Зеленський.
За його словами, у цій угоді може йтись про зміну всієї системи безпеки в Європі. Він додав, що не знає всіх деталей російських вимог.
Але обговорюватимуть його, схоже, будуть. Про те, що саме це питання стане центральним на майбутніх переговорах в Абу-Дабі, неодноразово заявляли у Кремлі. А британські ЗМІ вже писали, що згода американців на обговорення цієї теми стала однією з причин чому Москва взагалі погодилася відновити тристоронні зустрічі у форматі Україна-Росія-США.
На цьому фоні Зеленський вперше суттєво змінив позицію щодо гарантій безпеки для Росії, робить висновок газета Financial Times.
"Володимир Зеленський вперше визнав необхідність надання Росії гарантій безпеки в рамках майбутньої угоди про припинення війни в Україні. Це знаменує суттєве зрушення у його позиції на тлі нових дипломатичних зусиль США щодо відновлення мирних переговорів між Києвом та Москвою", - йдеться у статті.
Видання нагадує, що раніше Україна та її західні союзники відкидали російські вимоги гарантій безпеки, вважаючи їх спробою відновити сферу впливу Москви та обмежити суверенітет сусідніх держав.
За оцінкою FT, зміна позиції Києва відображає зростаюче занепокоєння українського керівництва зближенням США та Росії. Особливу тривогу викликають великі економічні угоди, що обговорюються Вашингтоном і Москвою. Як раніше повідомляла FT, йдеться про спільні нафтові проекти, відкриття російського повітряного простору для американських авіакомпаній та відновлення співпраці у виробництві титану. Передбачається, що ці домовленості можуть набути чинності після закінчення війни.
Побоювання Києва посилилися після різкого погіршення відносин із Вашингтоном у жовтні, коли Трамп вимагав припинити українські удари по російській нафтовій промисловості. Одночасно виникли затримки з постачанням ракет для ППО, було припинено передачу розвідданих про ракетні атаки та доступ до Starlink.
Хоча обмін розвідданими та доступ до Starlink згодом відновили, ці події, за даними FT, посилили у Києві побоювання, що США можуть повністю відмовитися від підтримки України.
Зеленський сам ці побоювання регулярно озвучує. Сьогодні він знову заявив, що США можуть продовжити односторонньо знімати санкції з Росії. А вчора він сказав, що між Вашингтоном та Москвою можуть бути домовленості, про які він, Зеленський, не знає.
На його думку, ці домовленості можуть бути скріплені на передбачуваній зустрічі Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна під час саміту АТЕС у Пекіні, який відбудеться 18-19 листопада.
"Дуже не хочеться, щоб це була "Ялта - 2, 3, 4", коли йде перерозподіл впливу. Я б навіть сказав не впливу, а думок - що можна так перерозподілити. Сьогодні ми маємо інший світ, фрагментарний світ, який дуже відрізняється від світу Другої світової війни як до, так і після", - заявив Зеленський.
Зазначимо, що термінологія про "Ялту" зараз масово звучить у європейській пресі, яка критикує можливу зустріч, заздалегідь звинувачуючи Трампа у "зраді союзників". У Москві аналогії з Ялтинською конференцією 1945 відкидали. При цьому наразі немає жодних даних про те, що в Пекіні США, Росія та Китай можуть досягти якихось глобальних домовленостей. Поки що формально не підтверджено навіть саму зустріч трьох лідерів.
При цьому негатив на її адресу зрозумілий. По-перше, такий саміт вкотре покаже, що Путін - не "ізгой", а представник однієї з провідних держав світу.
По-друге, Трамп очевидним чином ламає "загально-західний фронт", по суті заявляючи, що він безпосередньо домовлятиметься навіть із геополітичними противниками, якщо це принесе вигоди Штатам (у розумінні Трампа).
Європа при цьому виглядає як об'єкт, а не суб'єкт світової політики, оскільки за столом нової Ялти її не буде. І, певне, саме цим іміджевим моментом і викликаний головним чином негатив щодо зустрічі.
Але, повторимося, поки що не факт, що зустріч взагалі відбудеться. І що на ній буде ухвалено якісь доленосні рішення.
Також поки що невідомо, яких саме гарантій безпеки вимагає РФ на переговорах щодо України. Західні медіа як припущення вже писали, що Москва може повернутися до своїх довоєнних вимог про виведення військ із країн Східної Європи. Цю гіпотезу підтримав і Зеленський.
Однак ні Росія, ні США не підтверджували, що зараз ця умова обговорюється. З тих вимог, які озвучувала Москва щодо гарантій своєї безпеки, це військовий нейтралітет України. Тобто по суті Москва хоче "фінляндизації" України. І в цьому бачить свою головну "гарантію безпеки".
Однак Зеленський нещодавно вкотре відкинув пропозицію оголосити нейтральний статус країни.
І, зважаючи на все, окрім питання, за якими територіями та кордонами зупиняти війну, тема гарантій безпеки - другий головний камінь спотикання на переговорах щодо України.
Суд щодо "Північних потоків". Слід Червінського
Учора у справі про підрив "Північних потоків", що зараз слухається в суді Гамбурга, сплив цікавий факт.
Адвокати українського офіцера Кузнєцова, якого звинувачують у підриві, заявляли, що справу треба закрити, бо на момент диверсії Кузнєцов був військовим і виконував наказ вищого керівництва.
Як обґрунтування захисники зачитали листи українських військових Романа Червінського та Юрія Семенюка, які заявили, що влітку та восени 2022 року Кузнєцов перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського в Силах спеціальних операцій і давав розписку про нерозголошення секретної інформації.
"Я не даю йому (Кузнєцову) дозволу розголошувати інформацію під моїм командуванням", - заявив полковник Червінський. Таким чином, адвокати намагалися довести, що обвинувачений Кузнєцов на момент диверсії перебував під військовою присягою і давати свідчення у цій справі не може. І справу проти нього треба закривати.
Проте німецький суд із цим не погодився. Прокурор заявив, що все викладене не обмежує право обвинуваченого на захист, і суд ухвалив продовжити слухання.
Обвинувачений у підриві "Північних потоків" Кузнєцов
Тим не менш, сам підсудний фактично визнав, що в момент підриву "Потоків" був українським офіцером і служив у Силах спецоперацій під керівництвом Червінського. Ім'я якого спливає у цій історії не вперше.
Ще в листопаді 2023 року The Washington Post та Der Spiegel опублікували спільне розслідування, в якому назвали Романа Червінського одним із ключових організаторів підриву "Північних потоків".
За даними видань, полковник Сил спеціальних операцій України був координатором диверсії. Він відповідав за логістику та забезпечення групи із шести осіб, які під вигаданими іменами орендували вітрильну яхту та за допомогою водолазного обладнання заклали вибухівку на газопроводах у Балтійському морі.
При цьому, як стверджували джерела журналістів в українських та європейських структурах, Червінський не був автором плану та не діяв самостійно. Він виконував накази вищих українських офіцерів, які зрештою підкорялися тодішньому головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному. Безпосереднім начальником Червінського був генерал Віктор Ганущак, який мав прямий зв'язок із Залужним.
Як з'ясували журналісти, американська розвідка дізналася про підготовку операції ще у червні 2022 року від спецслужб Нідерландів. Після цього ЦРУ через посередника попередило Залужного, що США виступають проти підриву газопроводів. Американці вважали, що операцію скасували, проте, за версією WP, її лише перенесли на вересень.
Сам Червінський тоді категорично заперечував свою причетність до диверсії. "Всі припущення про мою участь в атаці на "Північні потоки" поширюються російською пропагандою без жодних підстав", - заявив він журналістам через свого адвоката. Залужний також заперечував свою причетність до цієї історії.
