Північний міст після прильоту російської балістики
Північний міст після прильоту російської балістики

Аналізуємо підсумки 1728 року війни в Україні.

Нова атака на Кримський міст Висновки та наслідки

Сьогодні вночі Україна провела третю результативну з початку війни (перша відбулася у жовтні 2022 року, друга – у липні 2023 року) та найбільш руйнівну атаку на Кримський міст. В результаті фрагмент автомобільної частини мосту разом із аркою впали у воду. При цьому залізнична частина пошкоджена частково, і нею вже почали запускати поїзди.

За його словами, автомобільну частину мосту вразили безпілотники "Паляниця" та ракети "Нептун", а залізничну частину вразили дрони "Рута" та ракети FP-5 ("Фламінго").

"За допомогою "Фламінго" наші військові здійснили керовану поразку мети - і зв'язок працював відмінно до останніх секунд", - заявив Зеленський.

Він також опублікував відео, зняте з ракети, яка в режимі реального часу атакувала міст. І це, мабуть, ключовий момент для розуміння, чому цей удар виявився найефективнішим із усіх попередніх. Судячи з усього, ракети і БПЛА, що атакували міст, вдалося направити з високою точністю саме в потрібні для обвалення місця. Тобто саме зв'язок став головним фактором точного націлювання.

Зеленський не уточнив, який саме це був зв'язок: Starlink/Starshield чи якийсь інший. Але слід нагадати, що напередодні президент заявляв про обмеження військового супутникового зв'язку Starshield. Це підтверджували і західні медіа. І про те, що її увімкнули назад, ніхто не заявляв.

Тобто або ЗСУ змогли знову обійти обмеження (військові паблики обговорюють варіант запуску серії дронів-ретрансляторів). Чи то європейці надали Києву якісь інші можливості наведення.

Російські паблики припускають, що атаку міг спрямовувати британський літак радіоелектронної розвідки RC-135W Rivet Joint, який працював на напрямі Криму останніми днями. Але підтверджень цієї версії поки що немає.

При цьому британські ЗМІ першими написали, що Starlink/Starshield справді не використовувався під час атаки.

"Американці намагалися паралізувати наш зв'язок, щоб завадити проведенню таких операцій, але ця місія довела, що ми можемо створювати власні канали зв'язку для ретрансляції радіосигналів. Вперше в історії ми використали всі ці дрони для передачі відеосигналу ракетам, щоб ті могли вразити певні точки на мосту. Ми показали, що можемо проводити такі операції" який брав участь в операції.

Потім ту саму думку озвучив радник Зеленського Сергій Бескрестнов.

"Всю російську технічну громадськість хвилює питання про те, звідки у нас з'явився стабільний зв'язок у Криму. Адже до початку операції нам, за "випадковим збігом обставин", обмежили доступ до "Starlink", а міст був заблокований усіма можливими способами з використанням засобів радіоелектронної боротьби.

У чому була мета цього удару і які будуть наслідки?

1. Зеленський заявив, що ця атака - відповідь Москві на удари по мостах через Дніпро у Києві та Запоріжжі. Також він дав зрозуміти, що це відповідь на відмову РФ від перемирій, що пропонуються Україною - морського та енергетичного. "Ми неодноразово пропонували Росії деескаляційні кроки, і на всі пропозиції чули лише гучні відмови", - заявив Зеленський, коментуючи удар.

На тлі удару тепер можуть посилитися в Києві, Європі та США голоси тих, хто закликає не йти на будь-які компроміси з РФ заради завершення війни, а воювати далі з розрахунку "нам би тільки зиму пережити і достояти до весни, а там Росія розвалиться під нашими ударами, як Кримський міст". Тобто - почнуть відроджуватися приблизно ті ж настрої, що і на початку-середині літа цього року на тлі ударів по НПЗ, складам Wildberries, логістиці на сухопутному коридорі в Крим і російському судноплавству часів "40-денної кампанії Зеленського" (настрої ці панували, нагадаємо, до того моменту, поки РФ почала масово виносити українські логістичні комплекси та промпідприємства).

2. Так само як і літні удари ЗСУ, нинішній удар по Кримському мосту навряд чи спонукає РФ піти на поступки. Завдані руйнування, безумовно болючі для Росії (і не тільки в інформаційно-політичному плані, а й у суто практичному - ускладнення логістики в Криму), але не смертельні - постачання сухопутним коридором все одно діє, хоч і піддається українським атакам.

Тому реакція Москви буде, швидше за все, такою самою як і раніше: Київ звинуватить у спробах "зірвати переговорний процес" і пообіцяють якусь "потужну відповідь". Причому, як показали події кінця літа, Росія має потенціал із нарощування ударів. Втім, Москва може просто продовжити робити те, що й так уже робить (удари по мостах, енергетиці та по всьому іншому), але тільки тепер подавати це як "удари відплати" за Кримський міст.

Загалом проблема будь-яких спроб "примусу РФ до світу, не йдучи з Москвою на компроміси, а посилюючи на неї тиск" та сама, що й раніше - наявність у Росії найбільшого у світі ядерного арсеналу. І якщо справді їй завдадуть ударів, які в Кремлі оцінять як критичні для його здатності продовжувати війну, то відповіддю на це може стати не згода РФ на припинення бойових дій, а застосування ядерної зброї по Україні, а, можливо, і не лише по Україні. До того ж заклики до цього у Москві звучать регулярно.

3. Ще один сенс удару по мосту саме зараз – зіпсувати Путіну ефект від майбутньої зустрічі з Трампом та Сі Цзіньпіном, яка у світових ЗМІ вже подається як "тріумф Кремля" та символ остаточного провалу спроб ізолювати Росію.

The Times у вже цитованій статті прямо викладає цю мету атаки - поставити Путіна в "незручне становище" перед самітом із Трампом та Сі у Китаї. "Ми запланували це як символічний жест перед зустріччю Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна, щоб показати, що Путін слабкий", - заявив український офіцер, який брав участь в операції.

Втім, цей момент також, ймовірно, не посилить бажання Москви йти на будь-які компроміси і, швидше, посилить, а не пом'якшить російську переговорну позицію.

А щодо впливу на зустріч лідерів Китаю, США та Росії, то далеко не очевидно, що удар по мосту сам по собі здатний поставити Путіна в якесь "незручне становище". Тому що місце Москви в цій трійці визначається не так поточною ситуацією на війні з Україною (якщо тільки вона не вирветься з нинішнього глухого кута в той чи інший бік), скільки більш глобальними факторами - наявністю ядерного арсеналу, позиціями на світових ринках енергоносіїв і продовольства, впливом на ряд країн та Північна Корея.

Також, не виключено, що удар по Кримському мосту Путін у розмові з Трампом подаватиме як приклад наміри Києва "йти на ескалацію" у війні та "заважатиме переговорам" про її завершення.

4. На подальші події вплине також і те, чи звинуватить РФ будь-кого із західних партнерів у допомозі у проведенні удару.

Поки що немає даних, що це робив Білий дім, тому що немає відомостей, що були зняті обмеження на Starlink. Навряд чи Трампу це було б потрібно напередодні зустрічі з Путіним у Китаї - враховуючи, що він продовжує позитивно відгукуватися про російського президента в контексті переговорів щодо України.

Крім того, як ми вже писали вище, американський слід відкидає британська преса, яка загалом вітає цей удар. Також давав зрозуміти, що Starlink не використовувався і Флеш.

Якщо ж за основу в Москві буде взято "британський слід" - версія про те, що удар по мосту наносився при цілевказівках британського літака - то, можливо, в РФ почнуть звучати заклики та погрози розпочати різкі рухи на адресу вже безпосередньо Британії. Що також переговорний процес, м'яко кажучи, не полегшить, оскільки Лондон у ньому планує брати участь у рамках європ'ятірки.

5. Втім, далеко не факт, що росіяни через удар по Кримському мосту вийдуть із переговорного процесу або почнуть робити якісь різкі рухи щодо Заходу. Принаймні до зустрічі Трампа, Путіна та Сі. І поки що реакція Кремля досить обережна - будь-які можливі рішення та заяви за підсумками удару по мосту, ймовірно, переносяться на якийсь час після саміту в Китаї.

Та й загалом діалог зі США і Трампом для Москви в будь-якому разі поки що має сенс у розрахунку на те, що Вашингтон таки чинитиме тиск на Київ і Європу, для того, щоб спонукати їх піти на поступки.

Інше питання, що удар по Кримському мосту українською владою та їхньою групою підтримки на Заході буде використаний для того, щоб доводити, що ні на які поступки Росії йти не потрібно, а слід "воювати і тиснути далі". Відповідно, вихід на будь-які рішення, здатні найближчим часом зупинити війну, буде ще більш утрудненим.

Однак тут ключову роль відіграє позиція вже не стільки Трампа, Уіткоффа та Кушнера (вони і після удару по мосту напевно виступатимуть за компроміси), скільки європейців та Демпартії США, яка незабаром візьме під свій контроль Конгрес. Чи сприймуть вони обвал прольоту Кримського мосту як сигнал про те, що "Росія слабка як ніколи і потрібно не домовлятися з нею, а примушувати до своїх умов завершення війни". Або виявлять більш гнучку позицію, з урахуванням ризиків ескалації для Європи та Заходу загалом у разі затягування війни. Особливо, якщо після удару Кримським мостом у Москві оголосять про британський або інший західний "слід".

Докладніше про загрозу ескалації ми писали тут.

Нові удари по Україні

Росія сьогодні вночі також атакувала мости – через Дніпро у Києві. З ладу знову вивели Південний і Північний мости, які і так були частково перекриті після недавніх прильотів. Наразі їх закрили для руху вже повністю.

Південний міст атакували чотири балістичні ракети, а Північний – три, повідомив Зеленський. Судячи з кадрів, на Північному мосту видно нові великі дірки на проїжджій частині та пошкодження анкерного вузла (місце, куди кріпляться ванти). Кадрів із Південного мосту не публікують. Але надвечір повідомили, що там відновлюється автомобільний рух з лівого на правий берег. Метро поки що не працює.

Також було пошкоджено теплові магістралі Північного та Південного мостів, через що почалися проблеми з опаленням у трьох районах Києва.

Крім того, під час нічних атак у Києві постраждали будівлі Мін'юсту, Київського міжрегіонального управління та Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз міністерства. Також мерія повідомила про влучення по складах в Оболонському та Дніпровському районах.

Крім мостів, міноборони РФ заявило про поразку цілої низки промислових підприємств, де, як стверджує Москва, виробляли та збирали різні БПЛА та ракети:

- у Києві "Техно-Лінкс", завод "Укрпластик";

- у Запоріжжі "Мотор-Січ", "Івченко-Прогрес", машинобудівний завод ім. Омельченка;

- у Черкаській області складальне підприємство радіоелектронної промисловості "Оризон-Навігація" у Смілі;

- "Південмаш" у Дніпрі, підприємство з виробництва твердого ракетного палива та порохів "Софрахім" у Павлограді.

Україна не підтверджувала цих прильотів.

Також Україна заявляла про удари по промислових підприємствах у Запоріжжі, не уточнюючи деталей.

Міноборони РФ також заявило сьогодні про поразку електропідстанції у Дніпрі та ТЕЦ-5 у Харкові. Про частковий блекаут заявляли у Чернівцях та Запоріжжі, а також в Одеській та Рівненській областях. Зеленський заявив, що найскладніша ситуація щодо енергетики у Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях.

Переговори щодо України

Судячи з публікації The Times, яка пов'язала удар по Кримському мосту з зустрічі Путіна, Трампа і Сі, що має відбутися в Китаї, очікування від цієї зустрічі у Зеленського та його європейських союзників справді вкрай тривожні.

І хоча спочатку звучали припущення, що тема України не підніматиметься на тристоронньому саміті, але Трамп це вже спростував. Він заявив, що, крім Ірану та ядерного роззброєння, "ми поговоримо про мою улюблену тему — Україну".

Також президент США припустився своєї окремої зустрічі з Путіним - вже без Сі Цзіньпіна. І якщо вона відбудеться, то, мабуть, тема України там буде центральною.

Нагадаємо, що Трамп та Путін лише раз зустрічалися особисто за нинішню каденцію американського президента. Це сталося на Алясці, де лідери двох країн дійшли згоди, яка викликала різкий негатив як у Києві, так і в європейських столицях - що Україна має вивести сили з Донбасу, після чого Росія згодна припинити війну.

І хоча Трамп жорсткого тиску на Україну та Європу з цього питання не чинив, умови Анкоріджа, судячи з усього, залишаються значною мірою частиною і нинішніх переговорів після закінчення війни.

Враховуючи, що стільки проблем європейці та українська влада отримали лише після однієї зустрічі Путіна та Трампа в Анкориджі, їх побоювання щодо другої такої зустрічі цілком зрозумілі. Особливо з огляду на те, що таких зустрічей у президентів може бути одразу дві, на одній з яких Росія буде ще й посилена Китаєм. Пекін тут розглядається на Заході як ключовий союзник Москви - зберігаючи формальний нейтралітет з українського питання, Китай фактично підставляє Москві плече проти тиску санкцій Заходу і багато в чому його обнуляє.

Західні ЗМІ вже пишуть, що європейці побоюються поганих новин по Україні після зустрічі Трампа з Путіним та Сі. "Ми знаємо, що кожного разу, коли президент Трамп розмовляє з Путіним або зустрічається з ним, це обертається поганими новинами для України та Європи. Ми готуємося до всього", - заявив один з європейських дипломатів виданню Axios.

За словами кількох європейських чиновників та західних дипломатів, існують побоювання, що "президент США може відхилитися від сценарію і зайняти по Україні чи Тайваню позицію, яка підірве їхні інтереси або буде виглядати як підтримка їхніх головних супротивників".

При цьому США заперечують вироблення будь-яких глобальних домовленостей на зустрічах Трампа в Китаї. І кажуть, що жодних рішень за їхніми підсумками не прийматиметься. Проте такі заяви, як бачимо, Європу не надто заспокоюють.

Там, тим часом, відбуваються подвійні процеси.

З одного боку, як ми вже вчора писали, ЄС та Великобританія всіляко дають зрозуміти, що на переговорах з РФ не мають наміру відступати від своїх вимог щодо України: відправлення миротворців, обіцянка прийняти Україну в НАТО, збереження великих сил ЗСУ навіть після завершення війни та можливість їх озброювати без обмежень.

Проти цього виступає Росія. І вчора у Кремлі вже поставили під сумнів, що переговори з Європою за такої її позиції взагалі відбудуться.

Але звучать у ЄС та інші голоси. Європа має прямо спілкуватися з Путіним, тому що доручити іншим вести переговори з Росією "безвідповідально", заявив Financial Times президент Фінляндії Стубб. "Ми надто довго передавали ведення переговорів з Росією на аутсорсинг, і я вважаю це безвідповідальним. Тепер, коли ми маємо рамкову основу… я думаю, що європейські лідери повинні безпосередньо взаємодіяти з Путіним, дотримуючись єдиної позиції та спільних тез", - сказав Стубб.

Він описав два сценарії розвитку подій: або повторення Ялтинської угоди 1945 року, в результаті якої Східна Європа опинилася під впливом Радянського Союзу, або Гельсінських угод 1975 року, які послабили напруженість між Сходом і Заходом і сприяли зміцненню національного суверенітету, території.

"Ми не знаємо, в який бік схиляться США зараз. Ймовірно, вони схиляються більше до сценарію Ялти, але в майбутньому можуть схилитися більше до табору Гельсінкі", - заявив Стубб. На його думку, Путін "готовий до діалогу з Європою", хоча Європа "запізнилася" з ними. А також зазначив, що "без згоди Путіна жодної угоди не буде – ми маємо реалістично дивитися на речі".

Нагадаємо, Стубб і прем'єр Норвегії нещодавно зателефонували Путіну і заявили про те, що з Путіним можна і потрібно вести діалог. Також зі Стуббом днями телефонувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн і обговорювала майбутню участь ЄС у переговорах.

Крім того, сама Європа відмовилася делегувати на переговори з РФ главу євродипломатії Каю Каллас, налаштовану жорстко антиросійською. Тобто поки не можна однозначно стверджувати, що європейці підуть на переговори з намірами відмовитися від будь-яких компромісів із Москвою. Хоча тут ще питання – наскільки сама Росія готова йти на компроміси за тими пунктами своєї позиції, які навряд чи будуть прийнятними для європейців.

Плівки Кравченка

Відучора колишній генпрокурор Руслан Кравченко публікує аудіозаписи, зроблені в оточенні голови САП Клименка - за участю його дружини Олександри, а також її роботодавиці, адвоката Наталії Редич.

Саме ці матеріали, на думку Кравченка, НАБУ шукало у генпрокуратурі у рамках справи "Карфаген".

У першій частині свого фільму "Мадам де Помпадур" він опублікував запис із голосом дружини глави САП, яка спілкується з адвокатом Редічем. Клименко розповідає Редич, що дізналася про кримінальну справу стосовно когось із близьких глави САП. Вона дуже нервує і говорить своїй подрузі, що та могла поділитися важливою інформацією зі своїми близькими і що вони "багато піде". Та запевняє, що нічого нікому не розповідає. Клименко каже, що чоловік їй нічого не пояснює, а лише "кричить і психує, що я пи@жу".

Редич звертається до ворожки, щоб дізнатися, щодо кого відкрито справу, чи серйозна вона і чи будуть проблеми. Ворожка запевняє, що проблем не буде. Також ворожка розповідає, що Клименко вже дзвонила їй, щоб дізнатися про подробиці кримінального провадження.

"Коротше, вона мене питає. На мене є кримінальна справа? Я говорю: карти кажуть "ні". А вона каже, що є. - Щодо її? - Так. Вона у мене питає: з чим це пов'язано. Я дивлюся, там сфера роботи, сфера фінансів", - розповідає ворожка.

Також на записі адвокат питає ворожку, чи пишуть їх зараз. Ворожка запевняють, що не пишуть і говорити безпечно. Запитує, чи варто прослуховування в офісі чи вдома. Ворожка запевняє, що "вдома йде безпека". І в офісі теж прослуховування не повинно бути. Після цього Наталя каже дружині Клименка, що вона, як і домовлялися, змінила телефон.

У другій частині, що отримала назву "Врятувати мера" (відео тут ), Кравченко стверджує, що адвокатське бюро, в якому працює Олександра Клименка, систематично займалося підкупом суддів ВАКС та домовлялося з прокурорами САП про потрібні рішення для своїх клієнтів.

На опублікованих записах адвокат Наталія Редич обговорює з радником мера міста у Львівській області підкуп судді ВАКС для ухвалення потрібного рішення, а також змову з прокурором САП, щоб він не заважав цьому.

Суд першої інстанції визнав активи чиновника необґрунтованими та розпорядився їх конфіскувати. Редич у жовтні 2025 року пообіцяла допомогти, одразу наголосивши, що у неї в бюро працює дружина голови САП та колишні правоохоронці. Причому Редич визнала, що її бюро має конфлікт інтересів у справах НАБУ, тому договір укладається зі стороннім адвокатом (Анною Козачиною), але "ми всі працюємо в команді".

У подальших розмовах Редич повідомляє раднику мера про необхідність заплатити 10 тис. доларів, "щоб прийти у справу, все це подати та провести за процесом". Прихована камера радника мера фіксує момент передачі цієї суми.

Потім Редич повідомляє, що адвокатам дали рекомендацію (у ВАКС, як стверджує Кравченко – Ред.), як краще написати апеляцію. Зокрема, подати її без судового збору, щоб зволікати.

"Тобто все зробили, як нам говорили, тобто рухаємося за тими рекомендаціями. Конкретно з того, що їм треба, щоб прийняти правильне рішення нам, це не озвучували ще, тому що без цієї людини озвучити не можна. Все йде, як треба, воно потрапило до тієї людини, яка потрібна, так що чекаємо інформацію від неї. до того йде. Чекаємо на людину з Японії", - заявляє Редич.

Пізніше у розмові з дружиною голови САП та адвокатом у цій справі вона сказала, що "один (за версією Кравченка, одна суддя ВАКС - Ред.) у принципі не проти".

"Сказала, я вас почула, все, що від мене залежить, зроблю, але нас троє приймають рішення. Але я так вестиму процес, щоб у вас був шанс", - передає слова судді Редич.

Таким чином, з огляду на опубліковані розмови, йшлося про спробу вплинути на рішення колегії з трьох суддів, причому одна з них, як стверджує Редич, вже висловила готовність допомогти.

Також вони обговорюють скільки взяти з мера. Адвокат каже: "Я з радістю взяла б 50 і 100, розділили б і поржали". Редич погоджується, що "іноді люди так хочуть дати, що хочеться взяти, а потім, що не так, повернути і все".

Адвокат повідомляє, що справу веде її знайомий прокурор САП Олег Макар, він пообіцяв не писати позовну заяву і що "все буде добре". Пізніше Редич каже, що справу пообіцяли повернути до першої інстанції. І що за це треба "віддячити" судді.

Також заявила, що спілкувалася у цій справі особисто з головою САП Клименком, який сказав: "Навіть не надумайте ні про що говорити з прокурором, тільки з судом".

Таким чином, за версією Кравченка, у передбачуваних домовленостях могли брати участь не лише адвокати, а й представники самих антикорупційних органів.

За цим епізодом Редич отримала підозру. Тобто, зважаючи на все, саме вона є близькою до Клименка особою, про підозру якій оголосив Кравченко напередодні свого виїзду з країни, коли ще був генпрокурором (потім цю підозру було скасовано одним із заступників генпрокурора, Кравченко заявляє про незаконність цього рішення).

Деякі дані з "плівок Кравченка" вже почали побічно підтверджуватись. Так, адвокат Ганна Козачина, яка, за версією екс-генпрокурора, була залучена адвокатським бюро для допомоги меру зі Львівщини, також є дружиною відомого прокурора САП Сергія Козачини.

Про це свідчать численні публікації ЗМІ періоду 2019-2021 років, в яких писалося про скандали, в який потрапляв Сергій Козачина, в тому числі і в контексті адвокатської діяльності його дружини, яку вже тоді окремі активісти звинувачували, як писали "Українські новини", і "використання посадових осіб у чоловіка, НАБУ та САП".

Сам Козачина та його дружина звинувачень не коментували. Кримінальні справи щодо них також не порушувалися.

У березні 2022 року ЗМІ писали про Сергія Козачіна як одного з прокурорів САП, які пішли воювати в лавах Територіальної оборони Києва. Чи повернувся він після цього до роботи в САП, чи продовжує службу в армії - у відкритих джерелах інформації немає.

Про політичне підґрунтя навколо заяв Кравченка, Дуки та справи "Карфаген" ми писали тут і тут.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.