"На селі велике лихо". Що відбувається з українським аграрним ринком в умовах обвалу експорту
В Україні продовжує погіршуватися ситуація з експортом сільськогосподарської продукції та загалом у галузі. Ми вже писали, що через фактично блокування чорноморських портів відвантаження врожаю морем майже зупинилися.
Якийсь час були розрахунки на альтернативні маршрути, зокрема постачання через дунайські порти, а також залізничним та автотранспортом. Але як показала практика, вони не спрацювали.
"Агроекспорт зараз становить всього приблизно 50% від норми (за базу порівняння береться минулий рік - Ред. ). Величезні обсяги продукції фактично зависли через блокування портів. До кінця цього року не вивезеними можуть залишитися близько 35 млн тонн продовольства, а загальні втрати агросектору становлять близько 7,5 млрд доларів", - сказав він.
Голова Спілки українського селянства Іван Томич, який має власне фермерське господарство в Кіровоградській області, повідомив нам, що аграрії за підсумками сезону опинилися у величезних збитках. За його словами, українські аграрії зараз у великій біді. Але головне – аграрії не знають, що буде далі. І це вже відбилося на осінній посівній.
"Багато мало не половини площ не досіяли. Це частково можна компенсувати навесні, якщо на той час ситуація з експортом покращиться, але надій, чесно кажучи, мало", - каже Томіч.
Його слова підтверджує Міністерство аграрної політики та продовольства, за оцінками якого площі під посівами наступного року можуть суттєво скоротитися, наприклад, під кукурудзою – на 50%. Щоправда, при цьому у профільному відомстві очікують збільшення площ під олійними культурами: соєю та соняшником. Але питання ще й у грошах.
"За підрахунками Мінагрополітики, на посівну у 2027 році знадобиться близько 390 млн грн. Держава не має достатнього фінансового ресурсу на покриття цих потреб", - зазначив Забловський.
При цьому деякі аграрії кажуть, якщо до січня не буде розуміння, що порти незабаром відриються, сіятися вони не будуть і навесні.
"Для основних гравців галузі зараз величезна дилема, що робити навесні. Адже до посівної потрібно готуватися заздалегідь - закуповувати добрива, паливо, робити інші необхідні витрати. Це величезні гроші. Витрачати їх, коли ти не розумієш, чи зможеш продати врожай - грандіозний ризик. Аграрії не можуть продати вже зібраний урожай цього року. До кінця наступного року. При цьому взагалі є питання де його зберігати - все сховища переповнені. Крім того, росіяни б'ють постійно по всій агроінфраструктурі і по підприємствах харчопрому. 2027 рік не переживуть", - каже джерело в аграрній галузі.
Докладніше про те, що відбувається з українським аграрним сектором, читайте у статті "Країни".
Обвал експорту та перекіс з олією
За даними Українського клубу аграрного експорту (УКАБ), у жовтні експорт агропродукції становив близько 3 млн тонн. Це трохи більше, ніж за підсумками вересня, але збільшення неістотне: 0,6%. Вийти в нехай невеликий, але плюс експортери змогли за рахунок зміни структури постачання: зросли відвантаження олійних культур та олій.
Зазначимо, що держава з недавніх пір включила зелене світло олійному бізнесу. У жовтні, коли на західному кордоні застрягли в черзі шість тисяч вагонів, а на Дунаї виник справжній затор із суден з українським зерном, Кабмін дав пільгу виробникам олії. Згідно з постановою уряду №1300, олії та олійні культури тепер йдуть в окремій черзі та мають пріоритет щодо перевезень як залізницею, так і морем. "Укрзалізниця" отримала вказівку пускати насамперед склади з олією. А в портах такі вантажі ставлять біля причалів суден, що прибувають під завантаження мастил наливом. Судна з оліями також набувають пріоритету під час організації проходження через Сулинський канал у дельті Дунаю. Пільги для виробників мастила діють і на прикордонному контролі на пунктах пропуску з ЄС: для цих вантажів виділяють окремі коридори.
Необхідність такого пріоритету в Кабміні пояснювали ризиками накопичення олійної продукції через проблеми з експортом, що може призвести до зупинення переробних підприємств. Ще один аргумент - більш висока вартість олії порівняно з тим самим зерном. Експорт тонни соняшникової олії приносить близько 1300 доларів валютної виручки, а однієї тонни кукурудзи чи пшениці – близько 220 доларів.
Втім, на ринку відразу пішли чутки, що виробники олії просто зуміли ефективно пролобіювати свої інтереси.
За словами Томича, як би там не було, буквально відразу після старту "пільгового експорту" ціни на соняшник зросли.
Але ситуація із зерном стала ще гіршою.
"Ми ж розуміємо, що якщо відвантажують більше олії, то обсяги пшениці чи кукурудзи автоматично падають", - сказав Томіч.
За даними УКАБ, у жовтні експортні постачання пшениці скоротилися порівняно з вереснем на 9,5% (загалом вивезли 990,4 тис. тонн), кукурудзи - на 8% (до 282,4 тис. тонн). Експорт ячменю лише за місяць упав на рекордні 45,3% (до 43,9 тис. тонн).
Водночас, експорт олійних зріс на 16,3% - до 574,9 тис. тонн. Постачання сої взагалі збільшилося в 3,4 рази (до 123,8 тис. тонн), соняшнику - у 3,7 разу (до 61,7 тис. тонн). Відвантаження всіх видів олій склало 358 тис. тонн (плюс 10,7% до вересня), олії зросли за місяць на 76,4% (до 258,7 тис. тонн).
Показовою є картина, як змінювався український агроекспорт із червня 2026 року, коли порти ще працювали, до сьогодні. Скажімо, у червні на зовнішні ринки відправили понад 3,5 млн тонн зернових культур, насамперед пшениці та кукурудзи, 157 тис. тонн олійних, 308 тис. тонн олії та 359 тис. тонн лушпиння. У серпні, коли проблеми з портами вже були, зернових пішло на експорт близько 1,5 млн. тонн, олійних - 330 тис. тонн, рослинних олій - 279 тис., а лушпиння - 187 тис. тонн.
За підсумками жовтня відвантаження зернових впали до 1,3 млн тонн, олійних - зросли до 575 тис., олії - до 358 тис., лушпиння - до 410 тис. При цьому "коридор від Кабміну" для олійних культур почав працювати фактично лише з 22 жовтня. Цього місяця, як прогнозують експерти, перекіс із олією ще більше посилиться.
У цьому загальні експортні показники скорочуються.
Скажімо, у червні відвантаження всіх видів агропродукції (крім перелічених вище зернових, олійних, олій та шроту сюди увійшла також категорія "інші", що включає решту експортних агротоварів), склали близько 4,8 млн тонн. За підсумками жовтня – близько 3 млн тонн. При цьому традиційно восени обсяги експорту мають бути більшими, оскільки вивозиться новий урожай.
При цьому найближчим часом може різко погіршитися ситуація і по соняшнику.
Агрохолдинг Kernel вчора офіційно заявив, що зупинив роботу всіх своїх олійноекстракційних заводів через масовані російські атаки.
В останню добу «Шахеди» цілеспрямовано атакували виробничі майданчики українських переробних підприємств, у тому числі активи Kernel. Внаслідок ударів пошкоджено виробничі будівлі, обладнання та резервуари.
Компанія пояснила, що маслоекстракційне виробництво працює за безперервним технологічним циклом і має підвищену пожежну небезпеку. Потрапляння в обладнання під час роботи створює ризик масштабної пожежі та загрозу життю працівників. Тому компанія вирішила повністю зупинити всі заводи.
Якщо зупинка заводів затягнеться надовго, це може призвести до падіння цін на насіння на внутрішньому ринку. Природно, скоротиться і експорт олії.
Отримали збитки та розпродують землю
За словами Томича, у господарствах зібралися величезні запаси врожаю, який виявився "нікому не потрібним".
За прогнозами київського представництва Мінсільгоспу США (USDA), кінцеві запаси пшениці, кукурудзи та ячменю в Україні в 2026-2027 маркетинговому році можуть досягти рекордних 36,1 млн. тонн. Скажімо, "зайвої" кукурудзи очікується близько 19,6 млн. тонн (наприкінці минулого сезону її запаси в країні становили всього 2,9 млн. тонн), пшениці - близько 12 млн. тонн (проти 2,5 млн. тонн у 2025-му) тощо.
"Зерно лежить на елеваторах і в спеціалізованих сховищах, на непристосованих складах і в рукавах просто на полях. Продати його можна хіба що за безцінь", - описав ситуацію Томіч.
Ми вже писали, що буквально відразу після блокування портів закупівельні ціни на більшість культур впали.
Але, як зазначив Томіч, зі надходженням на ринок нового врожаю і в міру наростання проблем з експортом ціни впали ще більше.
"У серпні, коли за пшеницю давали 4 тис. грн, ми думали, що це вже дно. Але з тих пір вони обвалилися ще на 20-25%. Наприклад, пшеницю в господарствах скуповують по 3-3,2 тис. грн за тонну. Якщо везти в порт, то ціна вище - 6-6,8 тис., але вона вище - на 6-8,8 тис. грн. логістику, на руки виходить практично така ж сума: трохи більше 3 тис. грн. А собівартість пшениці в цьому сезоні 6 тис. грн. тис. грн за тонну, залежно від якості. Але це все одно не та ціна, на яку чекали, і вона знаходиться практично на рівні собівартості", - зазначив Томич.
Зазначимо, що ціни на багато видів українського продовольства впали і на світовому ринку. За даними Spike Brokers, середня вартість українського агроекспорту, порівняно з минулим роком, впала на 20,7%. Однією з причин цього є дорога логістика, яка піднімає ціну на продукцію, а інакше та просто не буде конкурентною на зовнішньому ринку.
Як розповіло нам джерело на агроринку, ставка фрахту на перевезення пшениці з Одеси (окремі судна все ж таки звідти йдуть, за даними ВАР, морська логістика забезпечує близько 8% загального експорту) зараз становить понад 100 доларів з тонни, тоді як у червні, до блокування чорноморських портів, ледве перевищувала 20 доларів. При цьому багато судновласників не хочуть везти навіть за 100 доларів з тонни, зазначило джерело.
Істотно подорожчали й тарифи на доставку залізницею та автотранспортом.
При цьому на світовому ринку з літа пшениця подорожчала майже на 40%, досягнувши максимуму за останні 3,5 роки. Однією з причин цього є побоювання з приводу врожаю на тлі посухи до ЄС, а також невизначеність з експортом із причорноморського регіону. І лише у листопаді ціни трохи стабілізувалися. Сьогодні середня вартість тонни пшениці на біржах становить близько 220 доларів.
"А наші фермери змушені продавати по 65 доларів", - нарік Томіч.
За його словами, більшість господарств за підсумками сезону опинилися у мінусах.
"На селі велика біда. Багато фермерських господарств, особливо невеликі, просто закриваються. Деякі господарства, в основному, середнячки, поки скидають землю: відмовляються від оренди паїв або, якщо свої угіддя, частково або повністю їх розпродують. У багатьох областях через масовий продаж землі вже впали ціни на неї. можна купити по 60 тис. грн. з торгом. Але чергу покупців не варто .
"Деякі не досіяли майже половину"
Експерти, з якими поспілкувалася "Країна", заявили, що на тлі обвалу експорту та провального для українських аграріїв сезону вже виникли проблеми із посівною під урожай-2027. За словами Томича, осіння кампанія виявилася гіршою за торішню.
"Багато майже половини площ не досіяли. Це, звичайно, можна компенсувати навесні, якщо на той час ситуація з експортом стабілізується, але далеко не всі аграрії в це вірять", - сказав Томіч.
За даними Міністерства аграрної політики, до 11 листопада загалом засіяно близько 5,8 млн гектарів землі. Для порівняння: восени минулого року було 6,4 млн.
При цьому посіви озимих зернових склали 4,63 млн. га, або 88,9% від прогнозованих показників, а озимого ріпаку - 1,16 млн. (плюс 105,1% від плану). Найбільше скоротилися угіддя під озимим ячменем (до 453,9 тис. гектарів, що на 23,6% менше за прогноз), а план по озимій пшениці недовиконано всього на 0,6% (засіяли 4,1 млн гектарів).
Тобто, очевидно, скорочення по озимих є, але вони не критичні.
Ситуація може кардинально змінитися навесні наступного року, якщо на той момент не вирішиться питання з експортом.
Мінагрополітики припускає скорочення площ під зерновими. Наприклад, за кукурудзою воно може досягти 50% від показників цього року. Посіви пшениці можуть скоротитися на 15–17%. За розрахунками профільного відомства, при цьому можуть збільшитися площі під соєю та соняшником.
Але поки що ці прогнози виглядають досить умовними, бо незрозуміло, якою буде ситуація з експортом, кадрами, грошима та ходом військових дій.
"Українським аграріям на весняну посівну кампанію знадобиться близько 390 млрд грн. Держава на сьогодні не має достатнього фінансового ресурсу, щоб покрити такі потреби. Тому агросектору доведеться шукати кредити чи інші джерела фінансування", - наголосив Забловський.
За прогнозами президента УКАБ Алекса Ліссітси, весняна посівна пройде під знаком жорсткої економії: використання добрив скоротиться на 40%, оригінальні гібриди насіння замінять менш урожайними, а засоби захисту – дженериками.
"Основна мета - максимально знизити собівартість продукції, тому що минулого року вартість палива становила 7% собівартості, а цього року - 23%. 40 грн за літр дизпалива торік проти 110 грн у цьому. Ліссітса.
"Держава поки не вживає жодних заходів, які могли б покращити ситуацію в агросекторі. Це могло б бути, наприклад, відновлення тваринництва, під яке у нас якраз з'явилася дешева кормова база. Але поки що селяни залишилися віч-на-віч зі своїми проблемами", - каже Томіч.
