Незважаючи на те, що і Україна, і Росія звинувачують один одного в порушенні перемир'я, саме собою те, що воно було оголошено Путіним і потім, хоч і не відразу, фактично підтримане Зеленським, говорить багато про що.

По-перше, про те, що Путін не зацікавлений у зриві переговорів про припинення вогню та у розриві з Трампом. Його вчорашня заява – це символічний жест, який показує, що він і надалі має намір вести діалог із Вашингтоном, який, зважаючи на все, вважає важливим. В іншому випадку він міг би просто подібних символічних жестів не робити, а далі наполягати на своїх умовах. Також примітно, що Путін оголосив про перемир'я після того, як Трамп сказав, що чекає на кроки до припинення вогню до кінця тижня, а також дав зрозуміти, що, якщо найближчим часом кроки не підуть, то США виходять з переговорів.

"Схоже, Росія також хоче зберегти участь США у мирних переговорах", – коментує старший політолог корпорації RAND Самуель Чарап.

В Україні поширена думка, що все, що відбувається – це блеф Кремля, щоб зберегти віру Трампа в те, що Путін хоче миру, утримати Вашингтон від різких кроків проти РФ за те, що Москва ігнорує пропозицію про 30-денне перемир'я (при тому, що Київ вже на нього погодився), дискредитувати Україну в очах відмовився) і, загалом, далі використовувати діалог з Трампом для розколу позиції Заходу щодо війни в Україні.

З іншого боку, якщо Кремль у принципі не збирається йти на завершення війни, це стане зрозуміло досить швидко – Вашингтон дає пару тижнів на вирішення питання про припинення вогню. І якщо його не буде досягнуто через відмову РФ, то на ставлення до Москви Вашингтона великоднє перемир'я навряд чи якось принципово вплине. А тому й оголошувати його, у такому разі, було б безглуздо.

Тому вчорашня заява Путіна, не виключено, є непрямим свідченням, що Кремль не повністю відкидає можливість своєї згоди на припинення вогню. Інше питання, чи зможуть домовитися сторони щодо умов. Чи піде, наприклад, Європа на зняття санкцій проти РФ, що, як пишуть ЗМІ, входить до "мирного плану Трампа". Водночас, якщо вірити витокам у медіа, Вашингтон готовий визнати російський статус Криму, що потенційно відкриє шлях до міжнародного визнання російських територіальних завоювань в Україні. І це може стати для Кремля вагомим аргументом погодитись на перемир'я.

Також звертає на себе увагу і той факт, що, судячи з повідомлень як з українського, так і з російського боку, перемир'я не поширюється на бої в Білгородській і Курській областях, де армія РФ прагне витіснити ЗСУ з невеликих плацдармів, що залишилися там. Також питанню Курської області вчора Путін приділив головну увагу у розмові з начальником ГШ ЗС РФ Герасимовим. І це може вказувати на те, що Кремль форсує взяття під контроль усієї міжнародно визнаної території Росії в очікуванні припинення вогню.

Другий показовий момент пов'язаний із реакцією Зеленського. Очевидно, пропозиція Путіна була зроблена так, щоб Україна від нього відмовилася – буквально за півтори години до початку перемир'я, без, зважаючи на все, попередніх погоджень із Києвом. І перша реакція Зеленського та МЗС України була негативною, що світові ЗМІ витлумачили як відмову української влади від великоднього перемир'я. Після цього Зеленський, як ми вже писали, різко змінив позицію, на перемир'я практично погодився і відразу запропонував продовжити його ще на 30 днів після Великодня. І це сильна відмінність від ситуації січня 2023 року, коли на аналогічну пропозицію Путіна про різдвяне перемир'я Київ взагалі не звернув уваги. Це означає, що настрій на мир у міжнародному полі (та й в Україні) поступово стає дедалі сильнішим і його вже не можна ігнорувати. А тому і Зеленський, і Путін зараз і "змагаються" у миролюбності, а не в жорсткості позиції проти супротивника.

Чи продовжиться перемир'я після Великодня, як пропонує Зеленський? Поки що на це мало що вказує. Велика кількість заяв сторін про порушення перемир'я скоріше створює ґрунт у тому, щоб його припинити, звинувативши противника у " недоговороспроможності". Крім того, Кремль спочатку заявляв, що готовий на повне припинення вогню тільки при виконанні певних умов (які зараз якраз обговорюються) і поки що не дуже схоже, що він погодиться піти на тривале перемир'я "авансом" ще до того, як ці умови будуть виконані. І, зважаючи на все, Зеленський і робив свою пропозицію про продовження "режиму тиші" після Великодня з розрахунку на те, що Путін відмовиться, після чого Київ вкотре звинуватить його в бажанні продовжувати війну.

З іншого боку, коли Путін вчора оголошував великоднє перемир'я, багато хто був упевнений, що він це робить з розрахунку на відмову Зеленського, що й бачилося спочатку найбільш вірогідною відповіддю на пропозицію Кремля. Проте Київ, хай і із застереженнями, але перемир'я фактично підтримав.

Отже, несподіванки, як бачимо, у нинішній атмосфері зростаючого очікування завершення війни, таки трапляються.

Тому варто дочекатися кінця дня, коли стане зрозуміло, чи буде продовжено перемир'я чи ні.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.