Аналізуємо підсумки 1254-го дня війни в Україні.
Обстріл Києва
Сьогодні росіяни після тривалої перерви завдали нового масованого удару по Києву.
Застосовувалося понад 300 дронів та вісім ракет, п'ять з яких потрапили в ціль. Також не вдалося перехопити 21 безпілотника.
Серед них були реактивні дрони - зважаючи на все "Герані-3", про які з недавніх пір пишуть росіяни. Їх складніше збивати за рахунок високої швидкості польоту, повідомив речник Повітряних Сил Юрій Ігнат. Вони летять зі швидкістю понад 500 км/год та маневрують.
"Фактично, на радарах такий дрон виглядає як крилата ракета. Перехоплювати такі цілі можуть далеко не всі засоби, які ми сьогодні застосовуємо", - каже Ігнат.
Профільний портал "Мілітарний" заявляє, що ці безпілотники фактично недосяжні для українських дронів-перехоплювачів, гелікоптерів, легкомоторної авіації та мобільних вогневих груп. Якщо вони летять на висоті 9 км, збити його може лише реактивна авіація чи великі зенітно-ракетні комплекси. А з огляду на велику швидкість зменшується час на реакцію.
Для збивання таких дронів потрібна повноцінна зенітна артилерія, оснащена радарами, оптичними станціями та снарядами, що програмуються.
"Такі кошти не лише є цінними та дорогими в експлуатації, а й є відносно рідкісними серед країн-партнерів і потребують тривалого виробництва", - пише військовий портал.
Повернімося до результатів обстрілу. Основна постраждала ділянка – Святошинський та Солом'янський райони Києва. На Святошино (район Борщагівки) обрушився під'їзд багатоповерхівки, де загинуло вісім людей, включаючи дитину з мамою. Понад 30 поранено, серед них семеро дітей.
Але метою удару були швидше за все Жуляни, з боку яких було помічено вибухи з яскравим спалахом.
Проте дрони, ракети, а також їхні уламки наробили багато руйнувань по Києву - горіли автомобілі, пошкоджено багато інших будинків, також постраждала будівля університету та мечеті, що знаходиться на Святошино. Пошкоджено залізницю на відрізку між Святошином та залізничним вокзалом.
Міноборони РФ заявило, що "вражені підприємства військово-промислового комплексу України, інфраструктура військового аеродрому, склад боєприпасів, ракетного озброєння та комплектуючих для безпілотних літальних апаратів".
Зазначимо, що останній такий удар по Києву завдавав ще 10 липня. Потім до столиці приїхав спецпредставник Трампа Келлог, але після його від'їзду великих нальотів не фіксувалося.
Тобто пауза в ударах по столиці була досить тривалою. Із чим вона пов'язана?
Насамперед звертає на себе увагу, що удар був на тлі нових загроз Трампа на адресу Росії. Президент США позавчора оголосив, що скорочує термін "ультиматуму" Росії з 50 до 10 днів, після чого почне вживати санкційних заходів. Серед яких можуть бути і вторинні санкції проти покупців російської нафти - у формі 100-відсоткового мита, що фактично закриє ринок США для цих країн.
Також Трамп суттєво посилив риторику проти Кремля, а також Китаю з Індією, загрожуючи Пекіну митами за підтримку Росії - а проти Нью-Делі їхні Штати вже запровадили.
На тлі цієї ескалації слідує удар по Києву. З якого можна зробити висновок, що російські партнери (особливо Китай) поки не йдуть на умови Трампа і не намагаються схилити Москву до прийняття американських умов.
До теми торговельних війн Трампа і тим, як вони пов'язані з його "російським ультиматумом", ми ще повернемося нижче.
Ситуація на фронті
Армія РФ захопила Кам'янське на Запорізькому напрямку та Верхньокам'янське під Сіверськом, повідомляє Deep State.
Також росіяни просунулися біля Білої Гори, що на південь від Часового Яру.
Міноборони РФ тим часом говорить про повне захоплення Часового Яру. МО РФ заявило про вихід на околиці мікрорайонів Шевченка та Південного, показавши кадри з окраїнних районів міста, які наразі складно ідентифікувати.
Російські паблики пишуть, що про захоплення Часового Яру було оголошено після витіснення українських військ із мікрорайону Землянки у південно-західній частині міста.
Україна цього не підтверджувала. На карті Deep State південна та західна частини міста знаходяться під контролем ЗСУ. Паблік пише, що окремі росіяни просто зайшли до тилу ЗСУ та встановили свої прапори у мікрорайонах Шевченка та Цех №2, але не закріпилися там і взяли ці ділянки під контроль.
За останні 2 місяці росіяни зуміли лише трохи просунутися із північного сходу та сходу до мікрорайону Шевченка.
Захоплення міста заперечує і командування ЗСУ.
"Ситуація в Часовому Яру така сама, як і в останні місяці. Росіяни просто знову брешуть саме для того, щоб воно розійшлося хоча б у вигляді спростування", - заявив речник угрупування "Хортиця" Віктор Трегубов.
У разі втрати Часового Яру істотно ускладнюється ситуація для Костянтинівки - російське угрупування, що вивільнилося, може почати наступати на місто з північного сходу. Але поки що, повторимося, Україна спростовує втрату Часового Яру.
При цьому суттєво ускладнилася ситуація під Покровськом.
Українські військові дедалі активніше пишуть про те, що російські війська вже проникли до міста. Це вчора знову підтвердила й нардеп Безугла.
За даними військових ЗСУ йдеться про малі штурмові групи, які проникають до Покровська, користуючись недоліком особового складу серед українських військ, через що немає суцільної лінії оборони.
Нагадаємо, що раніше росіян у Покровську українські паблики позначали як ДРГ, але наразі фактично визнали, що це звичайна російська піхота. За словами українського бійця "Мучного", росіяни заходять до Покровська "дуже глибоко".
"Одна з груп була помічена в районі ринку, наші бійці точково накрили позиції ворога, удари були результативними. Проте фактичного контролю у росіян немає, хоча містом їх бродить чимало", - пише "Мучний".
Російські паблики повідомляють, що їхні окремі групи доходять до центру Покровська, але ЗСУ перекинули резерви, щоб зупинити просування у місті штурмових загонів.
При цьому погіршується і ситуація щодо флангів.
З наближенням росіян до Родінського на північ від Покровська (вклинення йде між Родінським та Білецьким, а також у напрямку Добропілля), логістика для ЗСУ суттєво ускладнилася. Як пишуть паблики, які збирають донати для українських військових, із п'яти машин до міста підбиваються дві-три. При тому що дорога на Павлоград із заходу вже давно під сильним вогнем РФ.
"Якщо окупанти візьмуть під контроль Родинське, то фактично перекриють в'їзди до Покровська", - пишуть українські військові паблики.
Раніше ЗМІ вже повідомляли, що це поставить під загрозу все покровське угруповання ЗСУ, підтримувати яке стане витратно за ресурсами та втратами - як свого часу було з Бахмутом, з якого за підсумком довелося вийти.
Законопроект щодо НАБУ ухвалено. Що далі?
Сьогодні Рада переважною кількістю голосів повернула повноваження антикорупційним органам. За основу та загалом законопроект Зеленського підтримав 331 депутат - включаючи чотирьох з "Батьківщини", яка обіцяла не голосувати.
Законопроект уже підписав Зеленський. "Дуже важливо, що держава прислухається до суспільної думки. Україна є демократією – точно жодних сумнівів. Чиновники невідкладно також проінформують партнерів України про цей закон", - заявив він.
Тобто "слуги народу" розгорнулися на 180 градусів і повернули назад повноваження НАБУ, які самі ж минулого вівторка забрали.
Символом цього голосування стало фото депутата від "Слуги народу" Марковського з головою фракції Арахамією, які з вельми невеселими особами тримають символ протестів на захист НАБУ - картонку - але вже з написом "Ми з народом".
Зазначимо, що сьогоднішнє засідання парламенту чи не вперше з початку повномасштабного вторгнення транслювалося у прямому ефірі каналу "Рада".
Користуючись такою нагодою, нардеп Олексій Гончаренко з трибуни жорстко розкритикував Зеленського через ситуацію з НАБУ. Гончаренко сказав, що "Кім Чен Зе намагається будувати тут диктатуру" і назвав ситуацію з НАБУ "Зе Ендом" для президента. Він закликав президента "забути про другий термін".
Які наслідки чекають Зеленського після провалу своєї атаки проти НАБУ, ми детально описували тут. Ми прогнозували, що противники Офісу президента використовують цю ситуацію, щоб максимально розхитати владу Зеленського та позбавити його як мінімум підтримки у Раді.
Зазначимо, що ще напередодні голосування щодо НАБУ депутат Костюк із трибуни Ради оголосив, що виходить із фракції "Слуга народу" через ситуацію з антикорупційними відомствами. Він заявив, що депутатів змушували голосувати за проект щодо позбавлення повноважень НАБУ, погрожуючи кримінальними справами.
Про те, що після "здачі назад" Зеленського щодо урізання повноважень НАБУ, мажоритарники можуть почати виходити з фракції "Слуги народу", ми прогнозували ще вчора.
Зараз у фракції формально складається 231 депутат, що надає СН права коаліції монобільшинства. Хоча де-факто вже жодної монобільшості немає, але де-юре вона ще існує. Однак якщо з фракції СН вийде 6 осіб, але її чисельність зменшиться нижче за необхідні 226 голосів і, таким чином, правляча монобільшість зникне.
При цьому мажоритарники (на відміну від списочників) можуть виходити із фракції без втрати депутатського мандату. Загалом вихід депутатів із СН є частиною сценарію опозиції щодо позбавлення Банкового контролю над Радою.
Про те, що гра ще не закінчена, говорять і заяви самих антикорупційних органів. Глава САП Олександр Клименко вчора дав два інтерв'ю західним ЗМІ, де заявив, що його відомство зіткнеться з "ще більшим політичним тиском та наклепницькими кампаніями" навіть після повернення повноважень.
"Нашу роботу фактично зупинено. Майже всі наші інформатори перестали співпрацювати з нами", – сказав він газеті Financial Times. Глава САП заявив, що вищі ешелони влади країни не лише беруть участь, а й глибоко залучені до "підриву антикорупційного курсу України".
Головною метою "масштабної, навмисної спланованої атаки всіх правоохоронних органів на антикорупційну систему", на думку глави САП, було "взяти під контроль усі наші розслідування, щоб мати інформацію про те, де ми розслідуємо, що ми розслідуємо і на якому етапі ми... захистити людей від кримінальної відповідальності".
Газета Times називає це "рішенням Зеленського" та ознакою його "відходу від демократії", хоча сам президент перекладав відповідальність на Раду.
Західні ЗМІ вчора досить багато писали про те, що незважаючи на повернення повноважень НАБУ, ставлення до Зеленського змінилося на гірший бік. Тобто за фактом конфлікт між президентською вертикаллю та антикорупціонерами, а також їхньою групою підтримки далеко не вичерпаний.
Головне питання на даний момент - чи розпочне НАБУ після своєї перемоги у нинішньому протистоянні пред'являти підозри іншим особам із найближчого оточення Зеленського?
За даними джерел "Країни", крім історії з "гаманцем президента" Міндічем, НАБУ може оголосити підозру прем'єру Свириденку.
Справа пов'язана із спільними польотами Свириденка під час перебування її першим віце-прем'єром разом із главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Свириденко, на відміну від Єрмака, за своїм статусом має право користуватися літаками з державного авіапарку. Тому, за версією слідства, низка її спільних польотів із Єрмаком була обумовлена не службовою необхідністю для Свириденка відвідувати ті чи інші країни, а бажанням глави Офісу президента літати державним коштом на державному літаку. У НАБУ в цьому вбачають склад злочину та завдані бюджетом збитки.
За даними джерел у Бюро, цій справі можуть дати хід аж до вручення підозри Свириденка, якщо Рада прийме, а президент підпише законопроект про повернення повноважень НАБУ. Також джерела не виключають і вручення підозри у цій справі та Єрмаку.
Повертаючись до наслідків для Зеленського. Як ми вже писали, набрання чинності законом про повернення прав НАБУ є першим етапом плану щодо перетворення його на "весільного генерала" з церемоніальними повноваженнями.
План цей, як ми вже писали, проводить у життя альянс Петра Порошенка, що склався кілька місяців тому, і грантових структур, близьких до Демпартії США, які об'єдналися перед загрозою свого повного політичного знищення Зеленським (Порошенко мали посадити у в'язницю, проти власника «Української правди» Томаша Фіали планувався). Порошенко забезпечує фінансування, організаційну та медійну підтримку. Грантовики «вкладаються» своїм впливом на НАБУ та САП, які мають вирішальне право голоси міжнародних експертів у конкурсних комісіях з відбору силовиків та суддів, а також власними медіа-ресурсами та зв'язками у західних ЗМІ та політичних колах. Під час руху в процес «обнулення» Зеленського вступають і інші його супротивники – мер Києва Кличко, Коломойський та його партнер Боголюбов, який уже співпрацює з НАБУ, а також інші скривджені та незадоволені владою ім'я яким легіон.
У червні альянс досяг неабияких успіхів – була вручена підозра віце-прем'єру Чернишову, готувалася підозра найближчому (крім Єрмака) соратнику президента Міндічу, активізувалася справа проти екс-заступника глави Офісу президента Шурми. На конкурсі на голову ВЕБ (орган із найширшими повноваженнями щодо розслідування економічних злочинів) переміг детектив НАБУ Цивінський, близький до альянсу.
Головною проблемою альянсу була відсутність будь-якої підтримки та захисту з боку Вашингтона після приходу до влади Трампа (який до структур, пов'язаних із Демпартією США, жодного кохання не відчував) та безумовна підтримка Зеленського європейцями, які прощали йому абсолютно всі.
Користуючись цим Банкова завдала по альянсу контрудару – була вручена підозра засновнику однієї з ключових грантових організацій Шабуніну, Кабмін заблокував призначення Цивінського головою БЕБ, активізувалася підготовка до посадки Порошенка та введення санкцій проти Фіали. Захід на це майже ніяк не реагував і Зеленський з Єрмаком дійшли висновку, що настав час реалізувати головний проект – підпорядкувати собі антикорупційну вертикаль, яка створювалася Заходом як інструмент контролю над українською елітою.
Однак тут вони прорахувалися – хоч Трамп, як і очікувалося, промовчав, але не змовчали європейці, котрі почали загрожувати Зеленському припиненням фінансування, що для України було критично. Паралельно альянс організував перші з початку повномасштабної війни масові акції протесту, що стало додатковим елементом тиску на Банкову.
Те, що відбувалося, паралізувало волю президента до опору і він здав назад, внісши законопроект про повернення повноважень, який сьогодні і був прийнятий.
Було чимало прогнозів, що Банкова спробує зірвати тим чи іншим шляхом голосування, але вони не справдилися. У тому числі й тому, що Офіс президента вже не мав жодної впевненості, що депутати погодяться провернути подібну комбінацію – надто сильною і показовою була демонстрація політичної слабкості влади, яка швидко відступила під тиском вулиці та Заходу в принциповому для себе питанні.
Далі альянс розпочне реалізацію другої частини плану – позбавлення Зеленського контролю над більшістю в Раді, його переформатування, примус президента до звільнення Єрмака та прем'єра Свириденка, а також окремих силових відомств (ГБР, генпрокурор), призначення Цивінського головою ВЕБ.
Третій етап плану – формування новою більшістю у парламенті «уряду національної єдності», перетворення Зеленського на «весільного генерала» з відмовою від балотування на другий термін чи його відставка, якщо він у такій ролі працювати відмовиться. В останньому випадку перед відставкою буде обрано нового спікера Ради, який потім і стане в.о. президента.
Для успішної реалізації цього плану альянсу необхідні три умови.
Перше – переконати Захід підтримати план створення «уряду національної єдності» з обмеженням влади Зеленського, доводячи, що в такому форматі Україна зможе більш ефективно вести війну та виконувати інші завдання, а також «збереже вірність європейським цінностям». Мета – забезпечити захист із боку Заходу. Щоб за кожну спробу Зеленського чинити опір реалізації плану або ставити палиці в колеса НАБУ, Європа загрожувала б зупинкою фінансування. А для цього потрібна постійна підтримка у західних ЗМІ високого градуса негативу щодо Зеленського та Єрмака.
Друге – вручення підозр НАБУ ключовим людям в оточенні Зеленського – Міндічу, Єрмаку, Свириденку, Шурмі та іншим. Примус їх, а також Чернишова, який вже отримав підозру, до угоди зі слідством зі «здаванням своїх». Це має деморалізувати владу та зафіксувати її слабкість та беззахисність, щоб ті ж депутати не боялися йти наперекір волі ВП та формувати нову більшість у Раді.
Третє – нові акції протесту у разі потреби додаткового тиску на Банкову.
Безумовно, Зеленський і його Офіс не буде мовчки чекати на свою долю. Вони намагатимуться зібратися з силами та організувати опір.
Головне їхнє завдання – переконати Захід перестати підтримувати та захищати альянс, звинувативши його у дестабілізації внутрішньополітичної ситуації під час війни та в роботі на Росію.
Друге за важливістю завдання – утримати під контролем більшість у Раді.
Якщо ці завдання будуть вирішені, то Зеленський може стабілізувати собі ситуацію і навіть перейти в контрнаступ. Наприклад, руками СБУ та ГБР порушувати кримінальні справи за звинуваченням у держзраді проти детективів НАБУ, які «копають» під оточення президента. Або навіть повернутися до плану посадки Порошенка, відставки мера Кличка чи запровадження санкцій проти Фіали.
Хоча, звісно, після того, як Зеленський здав назад із законопроектом щодо НАБУ, знову змусити силовиків чинити тиск на політичних противників Банкової буде дуже непросто.
У будь-якому разі на Україну чекають бурхливі тижні та місяці. Ставки для обох сторін у разі програшу дуже великі. Для Зеленського – втрата влади де-факто чи де-юре. Для його супротивників є політичне знищення, якщо президент зможе відновити свої сили для контрудара. У те, що він забуде, хто і як його принизив наприкінці липня 2025 року, ніхто не вірить.
Великий вплив на хід та швидкість подій матиме ситуація щодо війни. Будь-які успіхи на кшталт операції «Павутина» Зеленський використовуватиме для зміцнення своїх позицій у внутрішньополітичному протистоянні. Крім того, якщо після закінчення 10-денного ультиматуму Трампа почнеться ескалація протистояння РФ і Заходу, це також, не виключено, спрацює на користь президента, оскільки про корупційні справи у новій обстановці все швидко забудуть.
Але у разі різкого погіршення становища на фронті внутрішньополітичні події можуть значно прискоритись. І прискоритися зовсім не на користь Банкової.
Трамп проти Китаю та Індії
Сьогодні Дональд Трамп продовжив свої жорсткі заяви на адресу Індії щодо її співпраці з Росією.
У своїй соцмережі він прокоментував введені вчора 25-відсоткові мита проти Індії, пов'язавши їх із РФ.
"Мені все одно, що Індія робить з Росією. Хочуть - нехай разом тягнуть свої мертві економіки на дно. Ми і так майже не вели справ з Індією - у них занадто високі тарифи, одні з найвищих у світі. Так само Росія і США майже не ведуть бізнес між собою.
Його слова є непрямим свідченням того, що Вашингтону поки що не вдалося домовитися з Нью-Делі про припинення закупівель російських енергоносіїв.
Про те, що такі переговори йшли раніше західні ЗМІ, припускаючи, що Індія може відмовитися від придбання нафти з РФ. Але, судячи з риторики Трампа, поки що такої домовленості не досягнуто і Штати вирішили застосувати до Індії "метод примусу".
Учора міністр фінансів США Бессент уже заявив, що найбільший покупець російських енергоносіїв Китай не відмовлятиметься від них навіть під загрозою 100% мита. Якщо аналогічну позицію займе і другий за величиною імпортер російської нафти Індія, Москва наслідки вторинних санкцій Трампа практично не відчує.
Тому Вашингтон, зважаючи на все, і намагається використовувати спосіб жорсткого тиску на індійців, щоб змінити їхню позицію.
Чи спрацює – поки що сказати важко. Хоча західні ЗМІ вже пишуть, що частина індійських НПЗ почала відмовлятися від закупівель російської нафти. Але чи буде цей процес тотальним і чи наслідуватимуть цей приклад усі індійські імпортери - поки неяно.
З одного боку, Індія, безумовно, зацікавлена в розширенні економічної співпраці зі США. Тим більше що американські компанії вже почали переносити свої виробництва з Китаю до Індії на тлі погіршення відносин Америки з КНР. І вже, до речі, запарні ЗМІ пишуть, що індійські НПЗ шукають нових постачальників нафти натомість російської.
З іншого боку, Індія навряд чи хоче втратити вигідний для неї імпорт дешевої нафти з РФ (будь-яка її заміна буде дорожчою). І, головне, тут питання принципу суверенітету – чи країна може дозволити іншій державі диктувати їй чиї товари потрібно купувати, а чиї ні. І подібні міркування можуть бути не тільки в Індії та Китаю, а й в інших великих державах.
Тому ситуація щодо Індії все ще невизначена.
Так само, як і по Європі. Тому що багато залежить від того, чи приєднається ЄС до вторинних санкцій США, ввівши 100% тарифи на імпорт із країн, які купують нафту і газ і РФ.
Багато спостерігачів пов'язали різке скорочення Трампом терміну ультиматуму Путіну з тим, що йому вдалося укласти торговельну угоду з ЄС, в рамках якої європейці погодилися збільшити закупівлю американської нафти та газу. У тому числі за рахунок відмови від російських енергоносіїв.
Однак це перспектива. Поки що Європа сама є великим імпортером російського газу. І плани відмови від нього розтягнуті аж до 2027 року. При тому, що в ЄС із цим далеко не всі погоджуються. У таких умовах ймовірність того, що європейські країни прийдуть до консенсусу, щоб не тільки самим відмовитися від закупівель енергоносіїв у РФ в короткі терміни, а й фактично припинити торгівлю з Китаєм, запровадивши проти нього 100% мита, м'яко кажучи, не дуже великий.
Ситуація з вторинними санкціями Трампа проти РФ може мати далекосяжні наслідки для всієї світової торгівлі, різко прискоривши процес її сегментування на окремі "острівці", захищені один від одного величезними тарифними бар'єрами. Потенційно це досить небезпечна тема для США, оскільки підірве роль долара як провідної валюти для світової торгівлі.
Тому Вашингтон і намагається залучити на свій бік Індію та інші незахідні країни, переконавши їх відмовитися від закупівлі енергоносіїв із РФ. Але чи це вийде – питання відкрите. Відповідь на нього, зокрема, може вплинути на остаточне рішення Трампа – чи вводити вторинні санкції проти Москви чи ні.
При цьому, судячи з того, що робить і каже Москва, вона явно не має планів зараз виконувати ультиматум Трампа. А це, зокрема, означає, що серйозного тиску з боку того ж Китаю з вимогами завершити війну та погрозами припинити закуповувати російську нафту - РФ не відчуває.
Ми вже писали про удар по Києву, хоча Трамп буквально позавчора такі удари критикував і заявляв, що вони стали однією з причин його "ультиматуму". Крім того, в суперечку з Трампом вступив Медведєв, який, за поширеною версією, озвучує для Кремля тези, які не хочуть вимовляти офіційно.
Трамп сьогодні розкритикував Медведєва, який нещодавно пригрозив США війною, якщо буде введено вторинні санкції проти Росії.
"Передайте Медведєву, який не відбувся колишньому президентові Росії, який все ще вважає себе президентом, щоб стежив за своїми словами. Він заходить на дуже небезпечну територію!" - написав Трамп у своїй соцмережі.
Медведєв потім відповів на погрози Трампа та натякнув на можливість ядерного удару по США.
"Якщо якісь слова колишнього президента Росії викликають таку нервову реакцію у цілого настільки грізного президента США, значить, Росія у всьому права і продовжить йти своєю дорогою. А про "мертву економіку" Індії та Росії і "захід на небезпечну територію" - ну нехай згадає свої улюблені фільми про" неіснуюча в природі "мертва рука", - написав колишній президент РФ, а нині заступник голови Ради безпеки.
Говорячи про "мертву руку", Медведєв, ймовірно, натякав на систему ядерного удару, який буде завдано США навіть у разі поразки всіх життєво важливих центрів РФ.
Напередодні колишній президент РФ в аналогічному тоні висловився з приводу сенатора Грема, заявивши, що не йому і не Трампу вказуватиме Росії, коли укладатиме світ.
Тобто риторика Медведєва щодо Трампа та США стала помітно жорсткішою, хоча раніше він намагався не зачіпати нову адміністрацію Білого дому та критикував здебільшого європейців та Україну.
І це також одна з ознак того, що Москва відмовить американцям у виконанні їхнього 10-денного ультиматуму.
