Сьогодні Франція захопила в Середземному морі танкер Deyna, який прямував із Росії під прапором Мозамбіку. Це підтвердив президент Франції Макрон.
Ми вже писали, що захоплення танкерів може стати одним із головних спускових гачків для початку прямого конфлікту Росії та Європи.
Захоплення судів - вкрай спірний з погляду міжнародного права крок, який РФ може будь-якої миті оголосити актом агресії. Поки щоправда такого не відбувалося, хоч випадок і не перший. Та й більшість раніше захоплених танкерів потім відпускалися. Але зараз ситуація може бути небезпечнішою.
По-перше, головна військова сила НАТО – США все глибше грузне на Близькому сході.
По-друге, відносини між США та їх європейськими союзниками на тлі цієї ж війни псуються з кожним днем. Європейці відмовляються допомагати американцям у Перській затоці, а Трамп дає зрозуміти, що в такому разі для ситуації всередині НАТО можуть бути серйозні наслідки. Буквально сьогодні він заявив, що НАТО – це "паперовий тигр" і нічого не варте без США. І що європейці – труси та "ми це запам'ятаємо". Пізніше він сказав, що довіряє Путіну більше, ніж європейцям.
Тобто з Вашингтона йдуть заяви, які можна трактувати як натяки на можливість відмови США від союзницьких зобов'язань перед європейцями.
Звичайно, не виключено, що це просто шантаж і тиск, щоб нагадати європейцям про їхню залежність від США щодо безпеки.
Однак, на цьому фоні РФ може спробувати зіграти загострення. Вирішивши дати певну військову відповідь на захоплення танкерів (а також на удари ЗСУ англо-французькими ракетами по РФ), одночасно, можливо, пригрозивши європейцям та ядерною зброєю у разі повторення подібних випадків.
До речі, і Трамп може бути зацікавлений у певному загостренні, щоб налякати європейців перспективою залишитися "один на один" з Путіним і зробити їх більш керованими.
Але ситуація ризикує швидко вийти з-під контролю. Причому європейці справді можуть опинитися без будь-яких реальних гарантій підтримки Вашингтону.
Ми вже писали, що і для Європи, і для РФ конфронтація одна з одною безглузда і дуже небезпечна. Від неї виграє за великим рахунком лише одна країна – США.
У нинішніх умовах більш логічною була б нормалізація відносин Європи та Росії (тим більше на тлі світової енергетичної кризи). Насамперед – через зусилля щодо якнайшвидшого завершення війни в Україні.
Однак поки що стратегія і Москви, і провідних європейських країн розвивається рівно у зворотному напрямку – через нарощування протистояння один з одним. І захоплення танкерів – один із елементів цього процесу, який може будь-якої миті призвести до різкої ескалації.
Чи зможуть і захочуть європейці та Кремль, з урахуванням нових реалій у світі, змінити свій курс – на даний момент одне з основних питань, яке визначить розвиток подій на континенті.
