Хуситська загроза США. Що відбувається в Ємені?
За обговореннями можливого поновлення війни США з Іраном дещо загубилася тема війни в Ємені.
А там відбуваються події, які, в перспективі, можуть вплинути на перебіг подій на всьому Близькому Сході та у світі.
Союзні Ірану хусіти продовжують наступ і наблизилися до Адену - міста, де зараз базується уряд країни, що підтримується Саудівською Аравією. Одночасно вони зміцнюють контроль над узбережжям Червоного моря та починають фактично регулювати прохід торгових суден через один із найважливіших морських маршрутів світу.
За даними Reuters, на початку листопада хусити підійшли до Адена на відстань близько 80 кілометрів. Це їхнє найглибше просування у напрямку міста з 2015 року, коли вони ненадовго захопили його, але потім були вибиті звідти. Просування хуситів до Адену створює загрозу не тільки цьому місту, а й усім урядовим силам, які знаходяться на захід - у районі Баб-Ель-Мандебської протоки. Вони можуть опинитися в оточенні.
Нинішній наступ хуситів розпочався наприкінці жовтня, коли ними була захоплена значна частина гірського району Аль-Макатра, розташованого між Аденом та Таїзом – третім за величиною містом Ємену. Таїз знаходиться на перетині доріг, що пов'язують північ та південь країни. Хусіти з початку жовтня фактично оточили це важливе місто, відрізавши його від постачання та урядових підкріплень.
Захопивши гірські висоти на південь від Таїза, хусити отримали можливість контролювати вогнем дорогу, що веде до Адену. Це одночасно посилило блокаду Таїзу та створило загрозу наступу безпосередньо на тимчасову столицю.
В останні дні урядові війська за підтримки саудівської авіації намагаються перейти в контрнаступ, але воно призводить лише до обмеженого просування. Ініціатива на фронті залишається за хуситами.
Ще один напрямок наступу хуситів – узбережжя Червоного моря. Тут їхня головна мета - посилення контролю над Баб-ель-Мандебською протокою. Це один із ключових маршрутів світової торгівлі, через який судна, і, зокрема, нафтові танкери з Азії йдуть до Європи через Суецький канал. Значення цього маршруту особливо зросло після початку війни США та Ірану в лютому 2026 року, що призвело до різкого обмеження судноплавства через Ормузьку протоку.
Ще у вересні хусити захопили порт Моха і вийшли до стратегічних островів Ханіш та Перім. Останній знаходиться безпосередньо в Баб-ель-Мандебській протоці. За даними Reuters, урядові війська відступили з острова, після чого туди увійшли хусіти.
Контроль над цими позиціями дозволяє загрожувати судам, що проходять ракетами і безпілотниками. І, як повідомляє The Wall Street Journal, хусити почали встановлювати фактичний контроль за судноплавством. За даними видання, деякі судноплавні компанії вже звертаються до хуситів електронною поштою, запитуючи дозволи на прохід через Червоне море. Хусіти вимагають від судів довести, що вони не пов'язані зі США, Великою Британією та Ізраїлем і лише після цього дають дозвіл.
Паралельно хусіти продовжують завдавати ракетних і безпілотних ударів по Саудівській Аравії, завдаючи величезних збитків нафтогазовій сфері та аеропортам. Більше того, вони, за даними, вже почали і сухопутний наступ на територію країни.
Військові невдачі вже призвели до перестановок в офіційному керівництві Ємену. Як пише The Guardian, президент Рашад аль-Алімі звільнив кількох міністрів та воєначальників після провалу масштабного контрнаступу урядових сил, розпочатого 5 жовтня.
Ситуацію для уряду ускладнюють суперечності всередині антихуситського табору.
Частина південних збройних формувань виступає за незалежність Південного Ємену та орієнтуються на конкурентів саудитів – Об'єднані Арабські Емірати. Якийсь час тому уряд за допомогою Ер-Ріяда підкорив їх собі. Але тепер на тлі успіхів хуситів сепаратистські настрої знову посилилися.
Що вкрай тривожний дзвінок для просаудівських сил, оскільки саме на загони "жителів півдня" спирається уряд в обороні Адена (детальніше про розклад сил в Ємені і в цілому історії цієї війни ми писали в окремому матеріалі ).
Таким чином, хусіти зараз намагаються досягти одразу двох стратегічних цілей.
Перша – розгромити сили уряду та захопити Аден, що суттєво наблизило б їх до встановлення контролю над усім Єменом. Або, як варіант, домовиться з південноєменськими сепаратистами про поділ країни.
Друга - закріпитися біля Баб-ель-Мандебської протоки та отримати можливість регулювати рух торговельних суден між Азією та Європою.
У разі успіху цих планів позиції Ірану та його союзників у регіоні значно зміцняться, а під їхнім військовим тиском виявляться відразу два найважливіші морські торгові маршрути світу - Ормузька та Баб-ель-Мандебська протоки.
Але наслідки ситуації в Ємені можуть бути ще ширшими. По суті, зараз Саудівська Аравія потрапила у тяжку військово-політичну ситуацію. І головний її союзник - США, фактично, ніяк їй не допомагають. ЗМІ писали, що Вашингтон вже кілька разів відповів відмовою на прохання саудитів втрутитися у війну в Ємені.
Можливо, така позиція пов'язана з обмеженістю ресурсів американців, які потребують сили ще й для можливого відновлення війни з Іраном. А можливо, Штати керуються своєю колишньою логікою, про яку ми докладно писали тут – змусити воювати з Іраном та його проксі на кшталт хуситів та Хезболли, інші країни Близького Сходу. Як би показуючи своїм союзником у регіоні - "порятунок потопаючих, справа рук самих потопаючих". Мовляв, "хочете бути в безпеці - нарощуйте свої армії та атакуйте хуситів та Іран. І не сподівайтеся, що ми надішлемо свої війська. Працюйте самі, вам це важливіше".
Ймовірно, Вашингтон сподівається, що для боротьби з тими ж хуситами буде задіяний створений нещодавно Мекканський військовий альянс, у якому партнерами Саудівської Аравії стали Туреччина та Пакистан. Деякі рухи тут справді почалися. Пакистан допомагає саудитам збивати дрони та ракети. А військові формування союзних Туреччини влади Сирії, за даними ЗМІ, вже виходять на лінію фронту кордоном Ємену та Саудівської Аравії, щоб протистояти хуситам. Однак поки що це все досить обмежені заходи, які не можуть зупинити просування союзників Ірану.
І в такій ситуації для Саудівської Аравії виникає альтернативний сценарій: якщо США ніяк не можуть допомогти у боротьбі з хуситами, то треба Ер-Ріяду з ними та з Тегераном самим домовлятися безпосередньо.
Як пише Wall Street Journal, саудити вже розпочали неформальні переговори з хуситами. Джерела видання повідомляють, що у відповідь хуситський рух "Ансар Алла" вимагав від Ер-Ріяда виплатити компенсацію у розмірі 51 мільярда доларів - "за роки військової інтервенції та блокади", а також офіційно визнати їх законною владою в Ємені.
І якщо, за підсумком, Саудівська Аравія піде на домовленості з хуситами (а отже, і з Іраном) це знаменуватиме собою радикальний злам усієї системи впливу США на ситуацію на Близькому сході. Виходить, що в такому разі найбільший союзник американців піде на угоду з ворогами Штатів, вибудовуючи з ними відносини "через голову" Вашингтона.
Тому це буде яскравим сигналом, що Білий дім втратив контроль над ситуацією в одному з найбільш стратегічно важливих регіонів планети. І цей контроль поступово перейде зовсім до інших сил.
Втім, у Вашингтоні, напевно, розуміють таку загрозу, а тому намагатимуться її запобігти. Інше питання - чи зможуть вони це зробити, за умов коли будь-яке військове втручання на Близькому сході вкрай непопулярне у самих США, а можливість президента Трампа проводити подібні операції вже найближчим часом буде обмежена втратою більшості в Конгресі.




