У медійній сім'ї з 7 воюючими братами було вбивство та практикувалися інцестуальні зґвалтування - ЗМІ
Медійно розкручена в Україні сім'я Саннікових-Вікаріїв із Житомира, яка прославилася тим, що семеро братів з неї вирушили на війну, приховує ймовірне зґвалтування та вбивство.
Про це повідомляє видання "Бабель".
Популярність прийшла до сім'ї рік тому, коли на YouTube-каналі Третьої штурмової бригади ЗСУ вийшов сюжет із заголовком "Мама відпустила сімох синів на війну". У ньому йдеться про те, що в сім'ї 11 дітей: вісім синів і три дочки.
Нещодавно, тобто майже через рік, відео видалили з усіх платформ. Це сталося після того, як одна з дочок, 31-річна Надія Вікарій написала в соцмережі Threads, що двоє її братів у дитинстві ґвалтували її та молодшу сестру Дашу.
Надія Вікарій
Даша – четверта дочка, про яку в сім'ї не згадують. Тобто мати сімейства Тетяна Саннікова народила не 11, а 12 дітей: Ольгу та Світлану Саннікових – від першого чоловіка; Дмитра, Сергія, Антона, Євгена, Дар'ю, Надію, Михайла, Володимира, Віталія та Богдана Вікарієв – від другого. Батько дітей Дмитро Вікарій постійно із сім'єю не жив. За словами Надії, старша сестра Ольга також жила окремо, з бабусею.
2004 року Даша померла за загадкових обставин, і мати закопала тіло 10-річної дівчинки на околиці Бердичева, нікому про це не повідомивши.
Місце перепоховання Даші
Протягом чотирьох років після смерті дівчинки Тетяна Саннікова переконувала всіх, що дитина жива. Надія стверджує, що сестру вбили рідні.
Судячи зі свідчень Надії, сім'я була неблагополучною. 1995 року дітей у Тетяни забрали через антисанітарні умови в будинку та погане поводження, до того ж хлопчики та дівчатка постійно голодували. 2003 року дітей повернули матері та дали сім'ї велику квартиру в Бердичеві.
Надія повідомила, що саме там її та Дашу били, прив'язували, не давали їм їжу, дівчатка спали на підлозі. Тоді ж сестри зазнали сексуального насильства з боку одного із старших братів, який примушував дівчаток до орального сексу. Пізніше брат-ґвалтівник став залучати до цього процесу молодшого. А потім почав ґвалтувати з проникненням у статеві органи (на той момент Даша вже померла, і брати катували одну Надю).
Ще до смерті Даші дівчинки розповіли Тетяні про насильство, проте мати покарала їх за брехню: "Вона взяла від дитячого ліжечка [палку], відкрутила і між ніг тицяла. Вона змушувала нас сказати, що ми це все вигадали". Також, за її словами, мати била дівчаток, рвала на них одяг і називала повіями, різко хапала за статеві органи і могла вдарити між ніг будь-яким предметом. Від цих побоїв у Надії залишилися шрами в інтимній зоні.
Даша рідко ходила до школи, а вдома її постійно сильно лупцювала мати, навіть вибила їй зуби. Через рік після переїзду в нове житло дівчинка померла, але ще півроку вважалася в місцевому колегіумі № 14. Ще через чотири роки, 2008-го її останки знайшли закопаними на одній із сусідніх з будинком вулиць.
Слідство не встановило причини смерті, оскільки від 10-річної дитини залишився лише скелет. У результаті мати судили, тільки не за смерть дитини, а за шахрайство із соцвиплатами та підробку документів: Тетяна кілька років отримувала гроші на вже померлу дочку. У в'язниці їй не довелося сидіти, оскільки вона потрапила під амністію.
Тетяна із синами
Таким чином, окремого розслідування смерті Даші не було проведено. У прокуратурі заявили, що питання ексгумації перепохованих останків дівчинки не розглядається.
Після публічних заяв Надії правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом зґвалтування неповнолітньої. Жінку визнано потерпілою, її вже допитали, слідство встановлює свідків та допитує членів родини та оточення.
При цьому старший брат Надії, який воює в Третьій штурмовій, спростував її заяви. Він запевнив журналістів "Бабелі", що ні він, ні інші родичі "не бачили вдома того, про що говорить Надія". Також він звинуватив сестру в тому, що та на розкручуванні історії зі звинуваченням у зґвалтуванні хоче зібрати з передплатників пожертвування.
Інші брати на зв'язок із виданням не вийшли. При цьому один із них через адвоката подав позов проти Надії про захист честі та гідності.
Насильство над дітьми, причому іноді скоєне також неповнолітніми, в Україні не рідкість, про них часто пишуть ЗМІ. Так, у 2024 році на Полтавщині підлітки зґвалтували 12-річного хлопчика.
Того ж року на Харківщині юнак побив, зґвалтував та підпалив дівчинку.
