Аналізуємо підсумки 1560-го дня війни в Україні.
Новий масований удар
Росіяни сьогодні завдали другого з раніше анонсованих масштабних ударів по Україні. Попередній був у ніч проти 24 травня.
Акцент знову був на Київ, хоча дісталося також Харкову та Дніпру. Крім того, під ударом була Полтавська область (Лубенський район, де видобувається газ, родовища якого росіяни атакують регулярно). Міноборони РФ заявило також про атаку по Хмельницькій, Запорізькій та Сумській областях. Згодом прильоти там підтвердила й Україна.
У Києві прильоти були в центральній частині, а також ближче до околиць на правому березі в районі Нивок та Оболоні. Крім цивільних установ, влада підтвердила прильоти з енергетики, у столиці відключали світло.
Росія заявляє, що у Києві були атаковані підприємства ВПК, а також три пункти ТЦК. Серед 10 підприємств у Києві, про поразку яких заявляє Москва: об'єднання "Абріс ПТ", підприємство радіоелектронної промисловості "Спеціальне КБ "Спектр", АТ "Завод Маяк" та державна компанія "УкрСпецекспорт".
У Запоріжжі, за версією РФ, було вражено цехи машинобудівного заводу імені Омельченка та авіаційного двигунобудівного заводу "Мотор Січ".
У Дніпропетровській області: підприємство компанії "Fire Point", що випускає комплектуючі для ударних БПЛА великої дальності та ракетного озброєння, а також логістичний центр;
У Харківській області: три підприємства ВПК, у тому числі "Харківське державне авіаційне підприємство" та два об'єкти ПЕК. У Сумській області: "Шосткинський казенний завод "Зірка".
Україна цього не підтверджувала. При цьому Зеленський сьогодні заявив, що основні напрямки для подальших російських ударів по Україні – це компанії з розробки ракетних технологій. Зазначимо, що найвідоміша з них – Fire Point, яку, за даними РФ, атакували сьогодні.
Пізніше вдень були нові удари безпілотників по Києву та Харкову. На Харківщині під обстріл потрапила залізниця, і почалися багатогодинні запізнення поїздів на цьому напрямі.
Загалом у країні понад 20 загиблих, з яких 15 у Дніпрі та шість у Києві, а також понад сотня постраждалих.
Удар був схожий на попередній склад атакуючих засобів - основу ракетної групи становила балістика, а також гіперзвукові "Циркони", які не були збиті. "Цирконів" цього разу росіяни застосували значно більше - вісім проти трьох попереднього разу. Експерти кажуть, що був перший масований удар такими ракетами і тепер можуть стати головною зброєю РФ у наступних обстрілах.
"Якщо "Іскандерів" ми збили третину, то із 8 запущених "Цирконів" не збили жоден. Намалювалася нова проблема для нас", - авіаційний експерт Валерій Романенко.
ЗМІ наводять дані ГУР, що РФ за останні роки накопичила понад 200 "Цирконів". Дані обсягів випуску наводяться різні: від 3 до 10 одиниць на місяць.
На відміну від гіперзвукових "Кинджалів", що запускаються з літаків, "Циркони" можуть стартувати і з наземних установок, що робить підготовку до запуску менш помітною для української системи ППО, а сам удар - більш несподіваним.
Усього, за даними ЗСУ, було збито трохи більше половини - 40 із 73 - ракет. Також цього разу було більше дронів, ніж у попередню атаку – понад 650 (Україна стверджує, що збила понад 600 із них).
Українські військові паблики вже оцінили роботу ППО як незадовільну – і минулого разу звучали такі самі оцінки.
За заявою відомого телеграм-каналу "Миколаївський Ванек", головна проблема в негайці американських протиракет, і росіяни "користуються вікном можливостей, яке створено в тому числі нашими партнерами. Тепер сидимо і чекаємо, поки ці самі партнери прийдуть до тями. Відбилися погано, якщо без деталей. Причини ті ж самі.
Фактично це визнало і командування: спікер Повітряних сил Гнат попередив, що дефіцит протиракет буде постійним, оскільки їхнє виробництво не покриває потреб.
Зрозуміло, що насамперед це питання до США, як до виробника систем Patriot і ракет до них. Однак американці вже попередили всіх партнерів і союзників, що з їхніми постачаннями можуть бути перебої через більшу витрату під час війни з Іраном (Вашингтону тепер потрібно поповнювати свої запаси).
Раніше Зеленський вже дорікав США, що вони виробляють лише 600 ракет для Patriot на рік. Більше того, він написав листа керівникам США з проханням якнайшвидше поставити ракети. Однак відповіді на нього зі Штатів досі не отримано.
Та й загалом Вашингтон дуже стримано реагує на нинішні обстріли України, про що ми писали раніше.
Не виключено, що у Білому домі сприйняли форму звернення Зеленського з проханням про ракети як спробу натиснути на Трампа та викликати обурення його політикою з боку проукраїнськи налаштованих "яструбів" у Конгресі (тим більше, що лист був написаний під час приїзду до Києва двох конгресменів-демократів). А, можливо, у президента США хочуть таким чином нагадати Зеленському про його відмову приймати анкориджські домовленості (з виведенням військ з Донбасу), які могли б закінчити війну. А може бути особливого підґрунтя ніякого немає, а є просто реальний дефіцит ракет. Тим більше, що конфлікт на Близькому Сході будь-якої миті може знову відновитися - перемир'я там дуже крихке.
Тому загалом прогноз щодо майбутніх ударів швидше за все залишиться негативним - росіяни продовжать використовувати критичний дефіцит засобів української протиракетної оборони, щоб найближчим часом завдати більшої шкоди, ніж зазвичай завдають таких атак.
Такі масштабні нальоти до того ж частково перебивають повістку, яку просуває Україна та її союзники на Заході - що Київ перехопив ініціативу в далекобійних та середніх ударах. РФ показує, що, як і раніше, може завдавати Україні дуже серйозних збитків, щоразу "пробиваючи" найбільш укріплену столичну ППО.
Ситуація на фронті та війна
Росіяни знову просунулися на південь від Костянтинівки – у селі Іллінівка, повідомляє український військовий паблік Deep State.
Україна сьогодні вночі завдала ударів по Ільському НПЗ у Краснодарському краї, а також станції в Джанкої на в'їзді до Криму, через що станцію закрили для руху поїздів.
У Кремлі сьогодні заявили, що війну в Україні "можна завершити до кінця дня", якщо Зеленський накаже вивезти ЗСУ "з регіонів Росії". Таку заяву зробив спікер Путіна Пєсков.
Нагадаємо, Москва вимагає виведення українських військ із Донецької області, як умову завершення війни, заявляючи, що про це було досягнуто домовленостей на зустрічі Путіна та Трампа на Алясці.
При цьому з недавніх пір обговорюється і можливість прямих переговорів Росії з Євросоюзом щодо України. Цікаво в цьому контексті, що колишній канцлер Німеччини Шредер, якого Путін пропонував Європі висунути своїм переговорником, зараз перебуває у Москві.
Про це повідомляють німецькі канал Ntv і журнал Stern, кореспонденти якого помітили 82-річного Шредера у вівторок у місцевому розкішному готелі «Кемпінскі», розташованому неподалік Кремля.
Мета візиту Шредера не озвучувалася. Можливо, він приїхав на Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, який розпочинається завтра.
Нагадаємо, у ЄС кандидатуру Шредера як переговорника з РФ відкинули. Однак не виключено, що він може відігравати роль неформального посередника для передачі між сторонами якихось месиджів, оскільки користується довірою Путіна.
Тимчасовий захист українцям продовжать
Дедалі явніші обриси набуває наміру ЄС щодо українських біженців.
Польща виступила за те, щоб припинити приймати українських чоловіків призовного віку. Варшава заявила, що підтримує вилучення цієї категорії українців із системи тимчасового захисту ЄС, повідомляє RMF24 з посиланням на джерела. Варшава також підтримує поступове згортання спеціальних привілеїв для українських біженців на користь стандартних міграційних правил.
"З нашої точки зору, тут немає жодних спірних моментів — щоб люди, які й так не можуть легально виїхати з України, не отримували тимчасового захисту в ЄС", — каже польський дипломат.
У Єврокомісії сьогодні підтвердили такі наміри.
"Звичайно, ми всі прагнемо миру, але маємо будувати плани, виходячи і з альтернативного сценарію. Водночас тривають дискусії про можливі зміни правил щодо майбутніх прибуття. Коли ми говоримо про майбутні прибуття, йдеться не про продовження статусу для тих, хто вже знаходиться під захистом, а саме про нових заявників… Це не є. представниця Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ Коріна Ульріх.
Тобто, за її словами, українці призовного віку, які вже одержали захист у ЄС, не втратить цей статус. І навіть якщо наступного року введуть обмеження, вони торкнуться тільки тих, хто знову прибув після березня 2027 року.
Також Ульріх заявила, що всі країни ЄС погоджуються з необхідністю продовжити тимчасовий захист для українських біженців після березня 2027 року.
Питання обговорюватиметься у четвер міністрами внутрішніх справ країн ЄС. За підсумками дискусії очікується нова пропозиція Єврокомісії щодо продовження захисту до 2028 року, ймовірно, із певними коригуваннями.
