Ситуація з електропостачанням у Криму помітно покращала порівняно з липнем-серпнем, коли на півострові регулярно відбувалися масові відключення світла.
Ще у другій половині серпня обмеження діяли практично по всьому Криму. 20 серпня одночасно повідомлялося про знеструмлення Сімферополя, Ялти, Керчі, Феодосії та Севастополя. У Керчі вводили окремий графік обмеження споживання, а в Севастополі в найважчі дні діяв режим "дві години зі світлом, шість годин без".
На початок вересня ситуація почала поступово нормалізуватися.
"Крименерго", як і раніше, повідомляє про дефіцит потужності та високе навантаження на мережі, проте загальні графіки тимчасових відключень зараз не застосовуються. Більшість відключень у великих містах пов'язані вже з локальними ремонтами.
Така картина простежується у Сімферополі, Ялті, Євпаторії, Феодосії та Керчі. Останніми днями там відключають, в основному, окремі групи вулиць на час робіт, а деякі дні планові відключення у великих містах взагалі не оголошують.
Житель Сімферополя Олексій розповів "Страні", що ситуація сильно залежить від району. У центрі міста, де він мешкає, за останні два місяці світло відключали лише кілька разів приблизно на три-п'ять годин. В інших районах перебої трапляються частіше.
"Зараз ситуація, звичайно, набагато краща. Немає такого, що приходить попередження: буде графік два за два", - каже Олексій. За його словами, зараз мешканці частіше отримують повідомлення про локальні роботи, наприклад, про відключення конкретної групи будинків на кілька годин.
Поліпшення помітне і ЮБК. У Ялті на початку вересня масштабні відключення скоротилися до окремих ремонтних робіт. В Алушті, за словами Олексія, ще близько трьох тижнів тому світло могло бути відсутнім майже весь день, приблизно з 9 ранку до 18 години, тоді як зараз ситуація помітно спокійніша.
"Все працює: батути, ігрові автомати, діти скрізь стрибають, на машинках їздять", - розповів він про свою поїздку до Алушти минулими вихідними.
В Євпаторії відключення поки що відбуваються дещо частіше, але набагато рідше, ніж раніше. У Феодосії та Керчі масштаби також скоротилися порівняно із серпнем. При цьому в північній частині Криму становище залишається складнішим: там електрику відключають, як і раніше, регулярно.
Таким чином, найскладніший етап енергетичної кризи у Криму минув. Головна причина цього – відсутність уже більше тижня українських ударів по об'єктах енергетики півострова, про які нічого не повідомляється.
28 серпня командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, перераховуючи атаковані підстанції у Криму, знову пригрозив півострову блекаутом. За його словами, за серпень було вражено близько 170 енерговузлів у Криму, а всього з моменту початку 40-денної операції Володимира Зеленського з примусу РФ до миру майже 370.
Проте з того часу Бровді нічого про удари по кримській енергетиці не повідомляв. Тобто або ЗСУ зупинили кампанію ударів, або продовжили, але серйозних прильотів, про які можна було б прозвітувати, не було. Що, зважаючи на все, і дозволило стабілізувати роботу енергетики півострова.
Однак це, звичайно, не означає, що нових спроб атак і прильотів не буде, особливо ближче до зими, коли під ударом можуть опинитися й об'єкти теплопостачання. Тим більше, як уже анонсувала Москва, готуються масовані удари по українській енергетиці. І атаки на ПЕК Криму та інших захоплених територій можуть подаватися як відповідь за це.
Однак чи є практичний військовий (а не емоційний) сенс у масованих атаках на кримську енергетику, щоб залишити без світла та тепла сотні тисяч чи навіть мільйони цивільних осіб, більшість з яких є громадянами України? Тим більше, що росіяни можуть на міжнародному рівні представляти такі удари як військовий злочин, як це робить Київ після російських атак на українську енергосистему.
Багаторічні удари РФ з енергетики України показали, що покласти енергосистему надовго дуже складно. Росіянам це практично ніколи не вдавалося, хоча засобів поразки вони набагато більше, ніж Україна.
Наступної зими Москва хоче повторити кампанію ударів у розрахунку на те, що дефіцит ракет ППО у Києва, а також масове застосування нових важкозбивних реактивних дронів все-таки дозволить закінчити українську енергосистему остаточно або завдати їй вкрай болючого удару, від якого вона оговтуватиметься місяці і роки. Але навіть з урахуванням усіх негативних для України вступних такий результат узимку далеко не гарантовано.
У Києва ж проблем з атаками на енергосистему в російському тилу ще більше через обмежені можливості нанесення ракетних ударів. Дрони ефективні проти легкозаймистих від удару нафтогазових об'єктів. Проте через відносно невеликий боєзаряд вони не зможуть завдати серйозних збитків енергооб'єктам, і росіяни відносно швидко відновлюватимуть підстанції - що і відбувається зараз у Криму.
Якщо ж поставити за мету повну руйнацію енергетики, то для цього треба або застосовувати дуже багато дронів, або витрачати дефіцитні для Києва ракети. Це дуже затратно, у тому числі по грошах: як ми вже писали, активізація у першому півріччі кампанії далекобійних ударів по РФ пробила велику дірку в оборонному бюджеті України.
До того ж з суто військової точки зору це марна витрата ресурсу: вже очевидно, що літні блекаути в Криму суттєво не позначилися на положенні на фронті.
Щоправда, кампанія ударів по енергетиці мала й політичні цілі: викликати дестабілізацію в РФ та посилити протестні настрої. Проте навряд чи цього можна досягти, залишивши без світла українських громадян на захоплених територіях (з погляду Москви – далекої перефірії) чи навіть мешканців прикордонних російських районів. Як і те, що без світла регулярно сидять мешканці прифронтових українських територій, мало впливає на настрої загалом в українському суспільстві та українській владі.
Тому РФ і робить ставку на спроби відключити світло у Києві та інших найбільших містах України.
Київ же завдавати аналогічних за ефектом і потужністю ударів по Москві поки не може. Хоча й намагається, на що потрібно дуже багато дронів та ракет. Тому залишається відкритим питання, чи варто в принципі витрачати в такій ситуації ресурс на організацію локальних блекаутів у Криму чи Донбасі.
