Сьогодні Верховний суд РФ ухвалив рішення про зняття партії "Яблуко" з виборів до Держдуми.
Рішення було ухвалено за позовом іншої учасниці виборів – партії "Батьківщина" - і підтримано Генпрокуратурою. Росфінмоніторинг також заявив, що частина членів списку партії фінансувалася із-за кордону.
Рішення це не викликало здивування ні в російських ЗМІ, ні в політичних колах.
Партія "Яблуко", яку очолює ветеран російської політики Григорій Явлинський (люди старшого віку його можуть ще пам'ятати за презентованою ним у 1990 році програмою "500 днів" - планом ринкових реформ у Радянському Союзі), виступає із засудженням війни в Україні та закликає її негайно завершити. Плюс до того партія опонує владі з ліберальних позицій та за цілим спектром інших питань (зокрема, засуджуються різні блокування та заборони, обмеження свободи слова та громадянських прав).
З такою повісткою було напрочуд не те, що партію "Яблуко" зняли з виборів, а те, що її туди спочатку допустили.
Справа в тому, що в Росії, як ми вже писали, багато людей виступає за якнайшвидше завершення війни. На протест вони не виходять, побоюючись втратити роботу чи потрапити до в'язниці, але можуть запросто прийти на вибори і проголосувати, якщо в бюлетені буде партія, яка також виступає за завершення війни (а "Яблуко" була єдиною такою у передвиборчому списку). І тому кількість голосів, відданих за неї, могла виявитися несподівано великою.
Більше того, сама передвиборча кампанія "Яблука" загрожувала серйозно дисбалансувати загальну інформаційну повістку Кремля, яка зараз спрямована не на підготовку суспільства до миру, а на його внутрішню мобілізацію на продовження війни під гаслами "помстимо київському режиму за загиблих і зруйнованих у російських містах дефіцит" та "доведемо, що не станемо перед Заходом на коліна". На такому фоні Явлінський зі своєю партією, які б ставили питання "вибачте, а чому просто не можна припинити війну, зупинившись по лінії фронту, щоб усе це закінчилося", могли внести сильний дисонанс і викликати процеси, що важко прогнозуються в суспільстві. Причому, незалежно від того, який відсоток ЦВК дала б за підсумком партії і пройшла б вона до Держдуми взагалі.
Тому, повторимося, основне здивування викликало не те, що партію зняли з виборів, а те, що її пустили туди.
Для пояснення останнього феномена висувалися різні версії.
По першій із них відіграло роль хороше особисте ставлення Володимира Путіна до Явлінського (з останнім президент РФ зустрічався у листопаді 2023 року та обговорював припинення війни). Щоправда, цією версією ще можна пояснити, що партію досі не заборонили, а Явлинського не посадили. Але те, що партію спочатку пустили на вибори, а потім зняли, свідчить, що ідея допустити її до передвиборчої кампанії виходила не від Путіна.
Друга версія – допуск "Яблука" пролобіювала російська "партія світу", яка хоч і тримається в тіні у публічному полі, але має багато прихильників у російських елітах. За цією версією, у "партії світу" вистачило ресурсу продавити включення "Яблука" до бюлетеня, але не вистачило відстояти її у Верховному суді. І силове крило, яке виступало за зняття партії, продавило питання.
Третя версія – спочатку допуск "Яблука" був політтехнологічним ходом влади з метою розмити навкололіберальний і електорат, що втомився від війни, між ліберальною партією "Нові люди" (вважається проектом Кремля) і "Яблуком", що має імідж, не допустивши того, щоб одна з них набрала багато голосів. А партію Явлинського за підсумками виборів взагалі залишити нижче за прохідний бар'єр у 5%. Але потім, за цією версією, побачивши зростання популярності партії Явлинського та консолідації навколо неї значної частини опозиційних та антивоєнних виборців (зокрема, за "Яблуко" закликали голосувати соратники Навального), Кремль вирішив відмовитися від таких складних комбінацій і просто зняв "Яблуко" з виборів.
Четверта версія – жодної багатоходівки не було. А було просто непорозуміння між різними відомствами та перекладання відповідальності один на одного. У результаті ЦВК, не отримавши вчасно чіткої команди, зареєструвала "Яблуко", а справу зняття партії з виборів переклала на плечі Верховного суду.
Так чи інакше, але з передвиборчого бюлетеня виключається єдина партія, яка прямо виступала проти війни. У бюлетені залишилися лише ті, хто тією чи іншою мірою продовження "СВО" підтримує, або навіть виступає за її посилення (як ЛДПР, наприклад) або просто вважає за краще в цьому питанні рухатися в руслі Кремля. Щоправда, у вже згаданих "Нових людях", а також у КПРФ раніше звучали окремі голоси про те, що треба вже подумати і про завершення війни, але вони досить швидко вщухли.
Питання війни в Україні фактично виноситься до РФ за межі передвиборчої дискусії. За промовчанням за головний орієнтир розуміється позиція Кремля.
