Чому Україні знову не вистачає грошей?
Учора під час подання нового міністра оборони Володимир Зеленський заявив, що Києву не вистачає грошей. Причому питання дефіциту коштів стоїть гостро.
"Нам потрібно знайти кошти. Це найголовніший виклик. Насамперед у секторі оборони України. Необхідно знайти необхідні ресурси, і я вважаю, що це найбільший виклик, який у нас був. Війна стала дорожчою, і це факт. Ресурсів потрібно більше, дефіцит збільшився, ворог використовує проти нас дедалі більше інструментів, і нам потрібно не лише захищатися".
Ці слова пролунали досить несподівано на тлі реляцій кількох останніх місяців, у яких йшлося, скільки мільярдів Європа та інші донори виділяють Україні на підтримку бюджету та військових зусиль – як грошима, так і безпосередньо зброєю.
Проте про брак коштів заявляє не лише Зеленський, а й інші представники влади. Наприклад, прем'єр-міністр Сергій Корецький та голова голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. І на те є свої причини.
Перша, про яку вчора на зустрічі з депутатами заявив Корецький, - це напружена ситуація із виконанням партнерами своїх зобов'язань щодо надання допомоги. На даний момент виділено лише чверть від загального обсягу обіцяних коштів.
Друга причина: війна вимагає витрат більших, ніж заплановано. Про це, власне, і дав зрозуміти Зеленський. Ще у травні західні ЗМІ з посиланням на українських чиновників писали, що для нарощування темпів ударів по російських тилах терміново необхідне додаткове фінансування на додачу до того, що вже було затверджено. Формально на саміті НАТО в Анкарі на початку липня члени альянсу підтримали збільшення витрат цього і наступного року на 40 мільярдів доларів. Однак поки що ця декларація не вилилася у реальні надходження коштів. Також варто нагадати, що у червні Міноборони анонсувало різке збільшення виплат військовим. І вже тоді заявлялося, що спеціально для цього у бюджеті не закладено коштів. І навіть після збільшення у червні видатків держбюджету на 1,64 трильйона все одно, за даними депутатів, залишалася дірка у 170 мільярдів гривень (за іншими оцінками, до 300 мільярдів).
Чому взагалі виникла потреба у додатковому фінансуванні? За низкою натяків урядовців та Міноборони можна зробити висновок, що ЗСУ у першому півріччі "авансом" наростили темпи ударів дронами понад заплановані на це кошти. У тому числі удари БпЛА середньої дальності, на які спочатку не було передбачено значних ресурсів у бюджеті, але після того, як ці удари показали високу ефективність, їх було вирішено масштабувати. Для цього навіть було перекинуто гроші, які призначалися на зарплати військовим. Відповідно, утримання інтенсивності атак на такому високому рівні (не кажучи вже про нарощування масштабів) і надалі вимагатиме великих коштів. Тим більше, що і РФ не стоїть на місці, довівши, за даними аналітиків, частку поразки дронів до 95% і більше. Отже, для поразки цілей потрібно використовувати дедалі більше БпЛА.
Крім того, Росія активізує удари новими типами засобів ураження: реактивними дронами, Бандеролями. Проти них безсилі українські дрони-перехоплювачі, у виробництво яких вкладалися чималі кошти. Тепер доводиться терміново фінансувати розробку та виробництво засобів протидії новим загрозам. А це потребує чималих грошей.
Третя причина – активізація ударів РФ по торгових, промислових об'єктах, інфраструктурі, портах та судноплавству, що призвело до серйозних проблем для українського бізнесу та економіки. В результаті вже обвалився експорт. А можуть розпочатися й проблеми з імпортом, який прямо впливає на надходження до бюджету. Так, ПДВ з імпорту становить найбільшу частину податкових доходів у бюджеті. Щоправда, за даними Мінфіну, за перші 7 місяців план із податків і зборів навіть перевиконано. Проте основні проблеми через удари почалися із серпня, тому у статистиці ще не відображено. Якщо ж атаки наростатимуть, то, відповідно, і втрати скарбниці можуть стати відчутними. І покрити цю дірку у бюджеті, як і всі інші, можна буде лише за рахунок збільшення зовнішньої допомоги.
Щоправда, є ще такий інструмент, як девальвація гривні: чим нижчим є курс національної валюти - тим більші суми виходять при конвертації іноземної допомоги. Однак її ефект нелінійний. Разом із доходами зростають і витрати, наприклад, на імпорт палива та зброї.
Також є ще один ресурс: урізання соціальних видатків та відмова від запланованих на осінь підвищення зарплат деяким категоріям бюджетників, а також скорочення програм підтримки населення. Але на це влада за всі роки війни йти не наважувалась, тому швидше за все й зараз спробує уникнути такого сценарію, зробивши ставку на переконання західних партнерів збільшити допомогу. Але й із цим можуть виникнути проблеми.
Фінансова та економічна ситуація в Європі важка, і тенденції її покращення не видно. З кожним роком виділяти кошти Україні стає дедалі складніше. І головне: яка перспектива? Припустимо, гроші знайдуть ще цього року. А наступного? Адже доведеться десь шукати кошти понад заплановані 90 мільярдів за кредитом на 2026-2027 роки. А якщо війна триватиме і 2028-го? На той час у багатьох ключових європейських країнах може змінитися влада на більш скептичну підтримку України.
Крім того, є ще й політичний момент. Зеленський порушив питання про додаткові гроші в момент, коли почав вирувати черговий корупційний скандал із його найближчим оточенням: підозру отримала заступник глави Офісу президента Ірина Мудра. Це сталося на тлі політичної напруженості навколо заяв екс-міністра оборони Михайла Федорова щодо необхідності проведення виборів під час війни через "системну кризу держуправління".
І якщо в такій ситуації Зеленський звернеться по додаткову допомогу, то ризикує нарватися на досить жорсткі зустрічні умови з боку партнерів, які можуть заявити, що не хочуть, щоб їхні гроші викрадали. Від нього можуть вимагати піти на кроки, на які він і досі відмовлявся: ухвалити пакет законів Качки-Кос, які передбачають збільшення повноважень НАБУ та САП, а також фактично позбавляють його контролю над правоохоронними органами та судами. Можливо також і тиск із вимогою повернути Федорова до Міноборони. Чого Зеленський, мабуть, робити не хоче.
Таким чином, фінансові проблеми можуть перерости на політичні, збільшивши внутрішню напругу в країні.
Тому зараз вирішення завдання залучення коштів може виявитися для Зеленського значно складнішим процесом, ніж раніше. І якщо цю проблему вирішити не вдасться, це може прямо вплинути і на перебіг війни, і на позицію Києва щодо умов її закінчення.
