Аналізуємо підсумки 1713 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни продовжують наступати на Гуляйпольському напрямі. Останнє оновлення карти Deep State показує, що війська РФ просунулися в районах Гуляйпільського та Горького.
Про те, що росіяни останнім часом вклинилися майже на 20 км углиб української оборони з боку Гуляйполя, повідомляв днями військовий експерт Костянтин Машовець.
При цьому російські військові блогери заявляють про ще більш глибокий поступ РФ - аж до Омельника та Червоного Яру зі спробою сформувати мішок у районі села Широке.
Україна цього не підтверджувала.
При цьому за останній місяць Deep State фіксує досить велике просування російських військ на Гуляйпольському напрямку.
Наступ на цій ділянці, у разі успіху, дозволить росіянам порушити постачання розташованого на південь від укріпрайону ЗСУ в Оріхові. За українськими даними, до траси, що з'єднує Оріхів із Запоріжжям, росіянам залишилося 23 км, за російськими картами – трохи більше 10 км.
Крім того, росіяни просуваються у прикордонній зоні Харківської області. Вони розширили свій плацдарм у районі Козачої Лопані – біля села Граньова та у бік Гоптівки.
Блекаути в Україні
За останні кілька днів росіяни посилили свої атаки щодо української енергетики.
У столиці України третій день тривають тотальні відключення світла. На значну частину доби запроваджуються екстрені відключення, але кияни скаржаться, що графіки, коли до них повертаються, також фактично не діють. Загалом люди сидять без світла по 15-20 годин на день. Ідуть перебої з водою, а також сьогодні вже кілька разів зупинялося метро.
Причина - масовані удари РФ по ТЕЦ і підстанціям, повідомила влада. Паблік пишуть, що в понеділок під безперервною атакою опинилася знову підстанція в Наливайківці, через яку столиця отримує електроенергію від Рівненської АЕС.
З минулого тижня також триває блекаут у Дніпрі та області. В обласному центрі розгорнули "пункти незламності" та зупинився весь електротранспорт. Крім підстанцій, уражена ключова для регіону Придніпровська ТЕС. На даний момент вона не працює, і терміни відновлення невідомі, заявив експерт з енергетики Володимир Омельченко (влада цього не підтверджувала).
Також сьогодні вночі було атаковано об'єкт ДПЕК на Одещині. "Укренерго" заявляло про запровадження аварійних відключень ще у низці областей України. Удари з енергетики були у Вінницькій, Тернопільській та Хмельницькій областях, повідомляла місцева влада.
Зазначимо, що така важка ситуація склалася ще в відносно теплу погоду та восени. І попереду ще щонайменше п'ять місяців холодів. Чи є шанси оголосити енергетичне перемир'я, щоб запобігти цьому?
Зеленський сьогодні заявив, що припинить удари по російським НПЗ, якщо США змусять Москву погодитись на таке перемир'я. Або дадуть Києву хоча б місячний запас перехоплювачів Patriot – тоді цього місяця Україна припинить атаки з російської нефепереробки.
З цих слів випливає, що Білий дім у цих вимогах Зеленському відмовляє.
При цьому у відмові простежуються об'єктивні обставини - низький рівень запасу та виробництва цих ракет у США після війни в Ірані, про що масово писала західна преса. Побічно це підтверджується і тим, що ракети Україні практично перестали давати і європейські союзники, які теж, виходить, страждають від дефіциту перехоплювачів, що ставить під сумнів версію України, що Штати карають Київ відсутністю поставок. Більше того, низка ЗМІ писала, що протиракети Україні американці продовжують постачати, хоча й у невеликих кількостях.
Щодо енергетичного перемир'я, то тут все ще неоднозначно. Судячи з інформації західних ЗМІ, Трамп саме таке перемир'я активно "пробиває". Однак схема, яку він пропонує блокує Європа.
Wall Street Journal сьогодні повідомив, що США можуть досягти згоди Москви на енергоперемир'я, якщо відновити транзит російського газу до Європи через Україну.
Цей план ще у вересні обговорювали Кушнер та Віткофф. Він передбачає постачання російського газу через американського посередника. Це дозволить інвесторам зі США отримувати прибуток, а Україні – прибутки від транзиту. При цьому, щоб зняти заперечення європейців, Білий дім запропонував спрямовувати виторг від продажу російського газу на спеціальний рахунок, щоб Москва не могла використати ці гроші для фінансування війни.
Проте, пише видання, європейські уряди виступили проти цієї ініціативи – заявляючи, що мають намір повністю припинити імпорт російського газу до 2027 року. Зазначимо, що такі "відмовні" заяви звучать віднедавна в ЄС та публічно.
Тобто Європа торпедує план США щодо встановлення енергоперемир'я, посилаючись на небажання купувати російський газ.
Невідомо, як, зрештою, Кремль сприйме газову ідею США. Сьогодні Пєсков заявив, що для відновлення транзиту газу через Україну "не склалися умови на землі". Однак прямої відмови від подібної угоди не пролунало.
Перемир'я в Олешках завершено. Висновки
Пізнього вечора 1 листопада закінчилося перемир'я в Олешках Херсонської області. Воно стартувало з ночі на 27 жовтня і тривало таким чином майже шість діб.
За даними ініціатора перемир'я - першої леді США Меланії Трамп - близько 750 людей виїхали з міста, а тим, хто залишився, передали гуманітарну допомогу. При цьому російська омбудсмен Лантратова каже, що з Олешок поїхало "набагато менше ніж 750 осіб".
"750 людям було надано можливість виїхати. Ми про всяк випадок зробили таку кількість місць, дуже багато автобусів потім їхало назад. Звичайно, набагато менше 750 людей поїхало. Більше того, скажу чесно, у нас там просто не було ні часу, ні можливості рахувати людей, ми не вважали їх по головах", - сказала Лантратова.
Скільки з них обрали повернутися в Україну, а скільки виїхати до РФ - офіційних даних також немає. Омбудсмен Лубинець заявив, що відповідно до домовленостей, ні Україна, ні Росія цифри щодо розподілу зобов'язалися не розголошувати.
Проте, зважаючи на все, більша частина евакуйованих виїхала на підконтрольну Києву територію. Журналіст Newsmax Алекс Салві, який був в Олешках, нарахував 11 автобусів, що вирушили в Україну, і чотири — до Росії. Якщо припустити, що в автобусах була повна посадка, то виходить, що понад 500 людей вирішили евакуюватися до України, а близько 200 – до Росії.
При цьому кількість мирних жителів на момент оголошення перемир'я спостерігачі оцінювали 1500-2000 осіб. Виходячи з цих цифр, половина чи навіть більше цивільних вирішили залишитись Олешках, нині підконтрольних росіянам. Крім того, судячи з репортажів російських ЗМІ, РФ у ці дні проводила евакуацію на свою територію або до Криму мешканців Олешок та поза евакуаційними конвоїми у п'ятницю.
Зазначимо, що до початку повномасштабної війни в Олешках мешкало близько 24 тисяч осіб. Частина виїхала з Олешок ще на початку вторгнення. Також багато хто залишив місто після вибуху дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року, коли значну частину населеного пункту було затоплено.
Але навіть серед тих, хто приїхав до України, більшість зробили це зовсім не з ідейних міркувань, повідомив колишній депутат Херсонської міськради Юрій Погрібний.
Після спілкування з мешканцями Олешек, які повернулися в Україну, він заявив, що більшість чоловіків призовного віку не захотіли евакуюватися в Україну. А ті мешканці, які повернулися, не люблять Зеленського та звинувачують ЗСУ в обстрілах свого міста.
"Вони не люблять Росію, але не люблять і Україну, тому що вважають, що українська влада їх зрадила і кинула в лютому 2022 року, не врятувала під час повені в червні 2023 року, а чотири роки "свої ЗСУ" обстрілювали їх з правого берега. Те, що вони говорять про, Погребний. За його словами, "вони дратуються за слова "перемога".
Серед основних мотивів переїзду на підконтрольну Києву територію – намір далі виїхати до Європи чи возз'єднання людей похилого віку з дітьми. "Молоді жінки, в основному, збираються поїхати з дітьми до Європи, а пенсіонери їдуть до дітей, якщо ті живі та мають дах над головою", - заявив Погрібний.
Після перемир'я поновилися обстріли на обох берегах Дніпра. Вранці дрон атакував медустанову в Херсоні, повідомляє місцева влада. А на підконтрольній РФ території дрон атакував вантажівку та дві будівлі в Таврійську.
Проте евакуйовані сотні людей та майже шестиденна пауза в обстрілах не лише Олешок, а й Херсона – це величезний успіх гуманітарної місії.
Але її значення, як ми писали, у цьому. Перемир'я показало – воюючі сторони можуть домовлятися про припинення вогню і, головне, потім цих домовленостей дотримуватись: порушень перемир'я зафіксовано майже не було. І це дуже важливий момент, який створює технічну основу для організації припинення вогню і на всьому фронті, якщо буде ухвалено відповідне політичне рішення.
При цьому, щоправда, по обидва боки, як з української, так і з російської, заявили, що армія противників використала перемир'я для зміцнення своїх позицій, ротації особового складу, підвезення боєприпасів тощо. Однак спочатку неможливо було припустити, що як ЗСУ, так і російські війська не скористаються режимом припинення вогню для зміцнення своїх позицій. Це було цілком очікувано.
Інше питання, що перемир'я та взагалі тема гуманітарної катастрофи у прибережних районах Херсонської області, показало абсурдність бойових дій тут. У принципі те, що відбувається зараз взагалі на всьому фронті – це безглузда бійня, коли мінімальні поступи даються ціною сотень і тисяч життів солдатів без зміни стратегічної ситуації. Однак у Херсонській області бійня ця безглузда подвійно, оскільки навіть мінімальних змін лінії фронту не відбувається, якщо не брати до уваги мляве протистояння на островах.
Єдиним наслідком цієї ситуації є втрати особового складу, жертви серед цивільних та страждання мирного населення на обох берегах Дніпра.
Навіщо тоді тут ведуться бойові дії? Відповідь у обох армій – щоб не допустити нові "Кринки". Тобто висадку десанту противника зі створенням плацдарму на іншому березі. Це завдання щонайменше. А завдання максимум – так послабити супротивника, щоб самим провести десант.
Для цього, за логікою військових, і слід відстежувати рух ворога, не давати йому створювати ударні угруповання для форсування річки, знищувати його логістику. Що й виливається в постійні удари по містах на обох берегах Дніпра, в дистанційне мінування основних в'їздів-виїздів у них, в атаки на будь-який транспорт і людей (військові часто використовують для пересування цивільні авто та одягаються в цивільний одяг), а також в удари по житлових кварталах, якщо там виявляються місця розташування операторів.
Однак ця логіка є ущербною. Приклад висадки десанту ЗСУ у Кринках у 2023 році якраз і показав, що це вкрай складна операція та утримати плацдарм практично неможливо. Потім доведеться все одно відступати, зазнавши дуже великих втрат.
При цьому з 2023 року дронів стало ще більше і вони ще більш смертоносні. Отже, і плацдарм проіснував би ще менше часу. А тому для обох сторін значно логічніше використовувати наявні резерви (далеко не безмежні) для активізації наземних операцій на інших ділянках фронту, а не для вкрай небезпечного форсування однієї з найширших рік Європи з величезним ризиком повного провалу операції.
У зв'язку з цим абсолютно здоровим рішенням було б оголошення постійного перемир'я на берегах Дніпра. Причому не лише в Херсонській області, а й у частині Запорізької – там, де лінія фронту пролягає Каховським водосховищем і де складається схожа ситуація. А також на Кінбурнській косі.
Зрозуміло, що очікувати рішення про довгострокове перемир'я поки що важко. Знову почнуть говорити про те, що "не треба давати фору супротивникові, дозволяючи йому посилювати свої позиції". Проте перемир'я в Олешках показало, що сторони таки можуть домовлятися і домовленості дотримуватися. І це, безумовно, серйозний аргумент для досягнення ширшої угоди про припинення вогню, якщо на те буде політична готовність країн, що воюють.
Пекін проти переговорів з Путіним та Трампом щодо України. Що це означає?
Сі Цзіньпін не планує проводити тристоронню зустріч щодо України з Трампом та Путіним, стверджує президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.
"На його думку (Сі - Ред.), наразі немає жодних ознак підготовки саміту щодо України за участю США, Росії та Китаю... Він чітко наголосив, що це європейський конфлікт, і за столом переговорів щодо нього мають бути присутні і європейці", - заявив він після зустрічі з главою КНР у Пекіні.
Звичайно, небажання Пекіна проводити тристоронню зустріч Трампа, Путіна та Сі по Україні ще не означає, що така зустріч не відбудеться у листопаді на саміті АТЕС для обговорення інших питань. Але в Україні багато хто сприйняв цю новину позитивно, і раніше ідею такого саміту критикував Зеленський.
Але насправді, це не дуже хороша новина для Києва. З тієї причини, що саме Китай є, мабуть, єдиною країною у світі, яка може, якщо захоче, вплинути на позицію Москви щодо війни з метою її пом'якшення. Інструментів для цього КНР достатньо.
Тому тристоронній (російсько-американсько-китайський) саміт саме по Україні був би досить незручним форматом для Кремля, оскільки передбачав, що Пекін міг би вплинути на РФ для знаходження компромісів - також як США могли б вплинути на Київ. Або, як мінімум, українська тема стала б частиною спільного діалогу Росії з китайцями, ускладнюючи рішення щодо інших питань двосторонньої взаємодії.
Пекін, однак, і раніше практично ніколи не використовував важелі впливу на РФ щодо ситуації в Україні. І, якщо вірити Штайнмайєру, заходити в переговори з цього питання Китай все ще не поспішає. За словами німецького президента, Сі дав зрозуміти, що вважає війну європейською проблемою.
Таким чином, єдиним форматом переговорів щодо України залишається комфортний для Кремля формат з єдиним посередником в особі США, які мають дуже обмежений набір ще не задіяних інструментів тиску на Москву, але дуже широкий – на Київ. А тому для української влади постійно зберігається загроза, що Вашингтон ці важелі будь-якої миті задіює, щоб вийти на широку угоду з Путіним щодо війни в Україні і не тільки.
Загроза ця стане особливо серйозною, якщо відбудеться зближення позицій європейців з позицією Трампа щодо умов завершення війни (для чого Вашингтон і Москва вже докладають неабияких зусиль) і ЄС підключиться до тиску на Київ.
Видання Politico пише, що Трамп навіть у разі поразки республіканців на виборах до Конгресу може посилити тиск на Європу по Україні заради "великої угоди з Путіним". Наприклад, Білий дім зможе загрожувати Європі ще більше скоротити чисельність американських військ на континенті, вимагаючи підтримати його мирний план щодо України.
«Існує ризик, що всі ці питання – перегляд розташування американських військ, Україна, європейський порядок безпеки… – якимось чином розглядатимуться як частина значно більшої угоди з Путіним, що створить дуже небезпечну безпекову ситуацію в Європі», - заявила колишній чиновник НАТО Оана Лунгеску.
За даними джерел газети, у НАТО побоюються, що у разі поразки республіканців на проміжних виборах Трамп може вжити заходів щодо скорочення внесків США до загального бюджету Альянсу, обмежити підтримувану НАТО програму закупівлі зброї для України PURL, а також ще більше зміцнити зв'язки з Росією.
Катування СЗЧшників під Києвом?
Один із головних скандалів сьогоднішнього дня – історія з військовим об'єктом на Петропавлівській Борщагівці під Києвом, де, за даними місцевих мешканців та столичних пабліків, утримують 40 людей у підвалі, серед них є поранені, але поліцію та швидку всередину не пускають.
Одна із жінок заявила, що її хлопця, який пішов у СЗЧ, утримують у підвалі та вимагають гроші за звільнення.
Паблік пишуть, що в одного чоловіка перелом хребта, загалом четверо - у тяжкому стані. Також заявляється про одного загиблого. До будівлі привозили людей з мішками на головах та пов'язаними за спиною руками, каже лікар, яка працює на місці
На одному з відео медик навколішки просить дозволити їй зайти на територію об'єкта, щоб допомогти людям.
Люди намагаються штурмувати об'єкт, їх задувають газом.
Ближче до вечора поліція повідомила, що "інформація про незаконне утримання людей та загибель людини не відповідає дійсності". Поліцейські заявляють, що цей об'єкт – це підрозділ Нацгвардії.
При цьому також повідомляється, що на місце виїхало керівництво поліції та командування Нацгвардії, щоби розібратися в ситуації.
