РФ настає на Сумщині, гра Мерця з "Таурусами", диспозиція перед новими переговорами. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1191 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Армія РФ суттєво просунулась у Сумській області, повідомляє український військовий паблік DeepState.

Судячи із сірої зони, росіяни почали наступ ще на кількох ділянках кордону, зайшли до Водологів, Біловоди та Локню, а також захопили Басівку. Сіра зона наблизилася вже до Олексіївки та Юнаківки. На захід вона розширилася на Костянтинівку.

Український військовий експерт Костянтин Машовець заявляє, що росіяни вже захопили Костянтинівку та сусідню з нею Володимирівку.

Нагадаємо, росіяни заявляють, що взяли всі ці населені пункти, крім Олексіївки та Юнаківки, в яких йдуть бої.

Тобто на Сумщині російські війська продовжують наступ, ведучи бої на плацдармі площею понад 160 квадратних кілометрів.

На Донеччині DeepState підтверджує захоплення Зеленого Поля на півдні Донецької області, про що напередодні заявляла РФ, і просування біля сусіднього села Новосілка.

Російські паблики заявляють, що на північ від їхніх військ наступають на село Комар (західніше захопленого Відрадного). А також намагаються просунутися в Олексіївці на північ від Богатиря, звідки йде пряма траса до Новопавлівки Дніпропетровської області.

До обстрілу. Сьогодні дрони знову атакували Москву. Один із них потрапив багатоповерхівкою до Одинцово (вважається вже територією російської столиці).

Який "дальнобій" сплатить Мерц?

Вчора стало відомо, що Україна вироблятиме свої дрони за фінансової підтримки Німеччини.

Ця інформація з'явилася після того, як Мерц та Зеленський у Берлін погодили, що ФРН закуповуватиме українські далекобійні озброєння і виділяє на це понад два мільярди євро. Також у Німеччині заявили, що ці озброєння вже за кілька тижнів з'являться на полі бою.

Про яку зброю йшлося, влада двох країн не уточнювала. І, враховуючи, що напередодні Мерц натякав на можливість постачання ракет "Таурус", деякі російські паблики припустили, що Німеччина, під виглядом фінансування "виробництва українських ракет", потай передала Україні "Тауруси", які будуть оформлені як "українське виробництво" і застосовані для ударів по Росії.

Однак пізніше німецьке видання Die Welt повідомило, що ФРН має намір фінансувати виробництво українських безпілотників дальнього радіусу дії.

За інформацією урядових кіл, на початку травня Україна вже зверталася до міноборони Німеччини з проханням профінансувати глибоководні ударні безпілотники типу BARS та AN-196, а також безпілотники типу Flamingo. Це було схвалено Німеччиною. Загальна вартість оцінюється приблизно в 400 млн. євро.

Die Welt пише, що з кінця 2024 року Україна отримала можливість оснащувати свої безпілотники Ан-196 "Лютий" до 75 кг вибухівки. Дальність польоту складає 600 км. БАРС - нова розробка України, що має запас ходу до 800 км.

Видання наголошує на тому, що за наявності таких безпілотників ракети Taurus, які летять на 600 км, Україні не потрібні.

Сам Мерц також дав зрозуміти, що питання ракет не стоїть на порядку денному. Він заявив, що для відправлення "Таурусів" буде потрібно кілька місяців навчання українських солдатів. Тому постачання ракет через півроку чи рік "не принесе користі Україні сьогодні", а своєю метою Мерц вважає покращення військової підтримки Києва з боку Берліна вже зараз.

Дрони канцлер не згадав, але за логікою "вже зараз" найшвидше допомогти грошима, які підтримають і без того виробництво українських далекобійних безпілотників, що розвивається.

При цьому питання ракет Мерц не закрило, заявивши, що ця опція в майбутньому залишається відкритою для обговорення. У зв'язку з чим учора в РФ прозвучала ціла серія заяв із загрозою завдати "удару у відповідь" по Німеччині - у разі поставки ракет Україні.

Часто запитують - чому РФ так жорстко реагує на можливі постачання Україні далекобійних ракет з Німеччини (з прямими погрозами "удару по Берліну"), хоча раніше ВСУ вже постачався далекобій від США, Франції та Британії?

Різниця є. І воно не лише в більшій дальності польоту "Таурусів" – Америка, Франція та Британія є ядерними державами. А Німеччина такою не є. Тобто, у відповідь на удари "Таурусами" Росія може висунути ФРН ультиматум - або припинення постачання Україні, або ядерний удар по Берліну, Мюнхену, Гамбургу та іншим найбільшим німецьким містам. З уточненням в ультиматумі, що РФ завдасть також ядерного удару по США, Британії та Франції, якщо вони заступляться за Німеччину. Чи американці, британці та французи будуть вписуватися за німців через постачання Таурусів Україні, якщо їм загрожуватиме ядерна війна на знищення - питання відкрите (РФ може звинуватити Мерця в спробі через тему постачання Україні "Таурусів" втягнути НАТО в ядерну війну).

Раніше про те, що є відмінність, що далекобій Україні передасть Німеччина від того, що його вже передають Франція та Британія заявляв і колишній канцлер Шольц, який послідовно виступав проти постачання німецьких далекобійних ракет Україні, мотивуючи це тим, що не хоче втягувати Німеччину у війну.

Не виключено, що наведені вище моменти і зараз є сильним стримуючим фактором для постачання Таурусів Україні (про те, що їх для ЗСУ відправляти не раніше писали низка німецьких ЗМІ, а також заявляли політики).

Хоча, повторимося, Мерц, а також Зеленський прямо не спростовують (хоча і не підтверджують), що ці ракети можуть бути відправлені Києву. Втім, це може бути такою ж тактикою "стратегічної невизначеності", яка стала популярна в Європі з минулого року, коли Макрон заявив, що може ввести війська в Україну, але, за підсумком, так нічого і не ввів, отримавши при цьому у відповідь порцію загроз від лідерів РФ про ядерну війну, у разі направлення французького контингенту в Україну.

Поки Німеччина допомагає Україні з дронами, Китай навпаки – припинив продаж Києву своїх безпілотників Mavic, популярних на фронті. Але продовжив їх постачання до Росії, заявив Зеленський.

"Китайський Mavic відкритий для росіян, але закритий для українців. На території Росії є виробничі лінії, де є китайські представники", – сказав президент.

Європейський чиновник заявив Bloomberg, що Китай також скоротив постачання західним покупцям деяких компонентів безпілотників, паралельно збільшуючи постачання до РФ. Китай же заявляє, що ніколи не постачав ні Україні, ні РФ зброю та суворо контролює товари подвійного призначення.

До чого йдуть переговори щодо війни в Україні?

2 червня може відбутися новий раунд переговорів України та Росії щодо завершення війни. Принаймні, цю дату вчора запропонувала Москва.

Київ поки що своєї згоди не підтвердив, зажадавши попередньо меморандум з умовами мирного врегулювання. Але ж РФ обіцяє представити його на самій зустрічі, що вже викликає критику з боку України. Однак прямої відмови Києва брати участь у зустрічі наразі не прозвучало.

Але загалом зрозуміло, чому Москва наполягає на тому, щоби меморандуми озвучувалися на переговорах. Це дозволить уникнути витоків у західні ЗМІ напередодні зустрічі зі спробою сформувати інформаційний порядок денний проти російської версії. І цим "полегшити відхід" Україні, яка, у разі провалу переговорів, звинуватить у цьому РФ.

Але, у будь-якому разі, ключову роль у подальшому процесі відіграватиме не сам факт зустрічі, а ті умови, які сторони один одному виставлять.

Судячи з публічних заяв, ці умови категорично не збігаються, що вже породжує прогнози про неминучий провал переговорів, в якому сторони звинуватить один одного і постараються переконати Трампа, що "ми обома руками за мир, а ось вони проти".

Але, насправді, головне питання щодо меморандуму можна сформулювати таким чином: чи вважатиме Трамп умови, які у своєму документі пропишуть росіяни, прийнятними чи ні (або, як висловився Рубіо, чи покаже РФ готовність до "конструктивного та сумлінного діалогу з Україною").

Якщо вважатиме за прийнятні, то навіть якщо з цими умовами не погодиться Україна, у Трампа можуть спробувати вплинути на Київ, щоб він їх прийняв. Так само як і на європейців (якщо частина умов стосуватиметься ЄС).

Чи спрацює цей тиск чи ні – окреме питання (якщо спрацює, то може призвести до завершення війни), але за такого варіанту Трамп навряд чи вживатиме деяких примусових заходів проти РФ.

Чи готовий Путін пом'якшити свої вимоги до рівня, що Вашингтон оцінить як "прийнятний"? Щодо цього надходять дуже різні сигнали з Кремля. З одного боку, влада РФ всіляко демонструє готовність воювати "до повного виконання всіх цілей", а тому йти на серйозні поступки не має наміру. З іншого боку, очевидно, що на цьому етапі Москва зацікавлена у продовженні діалогу з Трампом, крім того, затяжна війна несе великі ризики і для самої РФ (особливо в економічному плані), що залишає простір для компромісів.

Якщо Трамп визнає російські умови неприйнятними, то далі перед ним відкривається роздоріжжя з чотирьох варіантів, про які ми вже неодноразово писали.

Перший – запровадити максимально жорсткі санкції (500% мита на країни, які купують російські товари) та застосувати інші заходи тиску, включаючи збільшення постачання зброї. До цього активно підштовхують Трампа і Київ, і європейці, і багато республіканців. Також у цьому напрямі ведеться масована кампанія у ЗМІ. Щоправда, цей варіант несе великі ризики, про які ми також писали, включаючи різку ескалацію і щодо війни в Україні, і у відносинах між РФ та США, з повним припиненням діалогу Москви та Вашингтона, що ще більше ускладнить завдання завершення війни. Проти цього виступає і низка відомих трампістів. Крім того, введення 500% вторинних мит може призвести до нового витку світової торгової війни, вдарити по самих Штатах і, за підсумками, Трамп, як уже не раз бувало, може "дати задню", чим ще більше погіршить позиції і США, і свої особисто.

Другий варіант – жорсткі санкції не вводити, але й старі не скасовувати (або посилювати їх потроху), а також продовжити постачання зброї Україні. Тобто робити те саме, що й Байден. При цьому паралельно можуть продовжуватись і переговори з РФ. Хоча, в такому разі, вони ризикують затягнутися надовго і їхній результат уже визначатиметься, більшою мірою ситуацією на полі бою та внутрішнім станом, в якому перебуватиме Україна, Росія та Захід.

Третій – просто нічого не робити. У ЗМІ часто називають такий варіант "Трамп виходить із переговорів". І Білий дім справді може про це оголосити, заявивши, що "доклав усіх зусиль, але сторони не хочуть миритися, тому далі нехай самі знаємося". Втім, Трамп може формально і не заявляти про вихід із переговорів, а регулярно говорити, що "робота триває і потрібно ще два тижні, щоб прояснити ситуацію", але при цьому не допомагати і не тиснути на жодну із сторін. Це означатиме, наприклад, що військова допомога США Україні закінчиться вже влітку, а нової не буде (у кращому разі будуть лише продажі за гроші). Що, вочевидь, погіршить і становище ЗСУ на полі бою та переговорні позиції України. У відносинах із Росією також може бути "заморозка" (санкції залишаються, але нові не вводяться), хоча РФ може спробувати розділити двосторонній російсько-американський діалог із проблематикою України. В останньому випадку Москва і Вашингтон продовжать переговори незалежно від ходу війни і навіть можуть дійти певних домовленостей (скасування санкцій тощо). На Заході часто зустрічається думка, що саме це є завдання-мінімум Кремля на переговорах з Трампом. Хоча сам Вашингтон постійно наголошує, що подальший розвиток відносин двох країн залежатиме від результату переговорів щодо України.

Четвертий – США ухвалюють позицію Росії за всіма її вимогами і починають тиснути максимально жорстко і на Київ, і на Європу. Поки що жодних ознак готовності до цього Трамп та його соратники не демонструють, але в наш час нічого не можна виключати, навіть найфантастичніших варіантів.

Яке рішення ухвалить Трамп?

На початку тижня західна преса писала, що він близький до того, щоб дати відмах на жорсткі санкції проти РФ.

Трохи пізніше з'явилися публікації, що він ще рішення не ухвалив, "хоч і незадоволений Путіним".

А вчора сам Трамп дав собі ще два тижні (якраз до свого дня народження 15 червня), щоб визначитися подальшими кроками.

Частина експертів припускає, що Трамп справді може розпочати кампанію тиску на РФ з метою примусити її до перемир'я, оскільки злий і розчарований тим, що Путін не йде в цьому питанні йому назустріч. Але в ході також і версія, що гнів Трампа - показний і є відповіддю на масовану інформкампанію, що розгорнулася в західних медіа, де проводиться лінія, що якщо Трамп не почне тиснути на Путіна, то він покаже себе "слабаком, який прогнувся під Кремль". І, згідно з цією версією, роблячи заяви із засудженням Путіна, він намагається протидіяти токсичним для себе наративам. Не змінюючи при цьому основ своєї стратегії – усунутись від війни в Україні, налагодити відносини з РФ та перенести зусилля США на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, зосередившись на протидії Китаю.

У рамках цієї стратегії Трамп не зацікавлений у нових санкціях проти Росії чи подібних діях. Оскільки це може зруйнувати розпочатий діалог з Путіним і зрештою лише посилить позиції ключового супротивника США – Китаю, який отримає ще більше впливу на РФ. До речі, сама Москва напрочуд спокійно реагує на висловлювання американського президента проти Путіна, що також може вказувати на те, що в Москві не бачать причин зараз вступати в конфлікт з Трампом. І не розглядають його висловлювання як докорінну зміну підходів.

Також є думка, що в оточенні Трампа йде боротьба обох описаних вище підходів (за жорсткий підхід – Рубіо та Келлог, значна частина республіканців, за продовження діалогу з РФ – Віткофф, команда Венса та представники родини Трампа).

Але, повторимося, на цьому етапі ключовий момент – умови в російському меморандумі. Від них і залежатиме подальший перебіг подій.