Нацбанк зберіг облікову ставку, але побачив ризик міжнародного фінансування України
Національний банк ухвалив рішення зберегти розмір своєї облікової ставки на старому рівні 15,5% річних.
Про це заявив сьогодні голова НБУ Андрій Пишний.
При цьому він повторив тезу про інфляцію, що росте, яка може ще більше прискоритися за підсумками травня.
"У квітні інфляція прискорилася до 15,1% у річному обчисленні. Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції в травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів".
При цьому він сподівається на зниження інфляції влітку.
"Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, краща, ніж минулого року, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту і ослаблення зовнішнього цінового тиску, а також подальший вплив заходів монетарної політики НБУ. Значний статистичний ефект матиме і торішня висока база порівняння адміністративно-регульованих цін, зокрема через одноразове підвищення. Водночас траєкторія уповільнення інфляції найближчими місяцями значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов улітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції", - сказав Пишний.
Він також назвав основні ризики для української економіки, і заговорив про можливі проблеми із зовнішнім фінансуванням України:
- Виникнення додаткових бюджетних потреб насамперед для підтримки обороноздатності (в уряді вже говорять про брак сотень мільярдів гривень на потреби армії).
- Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної.
- Поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
- Ризики, пов'язані з потенційно менш сприятливими зовнішніми умовами на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації.
"Досі торговельно-політичні протистояння не мали значного впливу на українську економіку і навіть частково підтримали її через зниження цін на нафту. Однак подальше загострення торговельних протиріч між країнами може суттєво послабити світову економіку, що призведе до зниження зовнішнього попиту і створює загрозу ритмічності міжнародного фінансування".
