Угода Трампа з ЄС та переговори США з Китаєм. Значення для України
Поки в Києві розгортається політична криза навколо атаки Зеленського на антикорупційну вертикаль і паралельно поступово закінчуються 50 днів, відведені Трампом Путіну для припинення війни, важливі події, які можуть прямо вплинути на Україну, зараз відбуваються по лінії відносин США-ЄС та США-Китай.
Учора американці та європейці уклали торгову угоду, одним з елементів якої є зобов'язання ЄС збільшити закупівлі американських нафти та газу. У тому числі шляхом припинення (або різкого скорочення) закупівель енергоносіїв у Росії.
І вчора міністр торгівлі США Латник заявив, що міністр фінансів Бессент обговорить санкції проти Росії на зустрічі з керівництвом Китаю.
Про що йдеться – неважко здогадатися. Трамп, у разі відмови Путіна від завершення війни, загрожує запровадити 100% мита проти тих країн, які купуватимуть російські енергоносії. Тобто фактично весь світ буде поставлений Америкою перед вибором - або продовжувати закуповувати нафту і газ у Росії і втратити доступ на ринок США, або зберегти доступ на ринок США, але відмовитися від закупівель російських енергомереж.
Потенційно це може завдати удару грандіозної сили по російській економіці, радикально обваливши експорт (навіть з урахуванням можливостей обходу санкцій). РФ опиниться в ситуації фактично повної міжнародної економічної ізоляції - як Ірак часів пізнього Хусейна, Югославія з 1992 по 2000 рік або режим апартеїду в ПАР з кінця 80-х років, коли санкції проти нього стали реально застосовувати країни Заходу.
Щоправда, у Росії і навіть Заході поширені скептичні оцінки перспектив подібних санкцій. Вважається, що Трамп не наважиться їх запроваджувати через побоювання нового витка торгової війни та зростання цін на нафту. Проте, все ж таки ймовірність запровадження 100% мит зовсім не нульова. Особливо з урахуванням заявлених планів збільшення постачання американських енергоносіїв до ЄС коштом витіснення з ринку російської нафти та газу. А втримати ціни можна буде внаслідок збільшення видобутку як у самих Штатах, так і в інших нафтовидобувних країнах. Таким чином, витіснення російських енергоносіїв призведе до різкого зростання доходів конкурентів з інших країн.
Зламати цей сценарій і спонукати США відмовитися від введення вторинних санкцій може лише одна країна – Китай. Якщо Пекін однозначно заявить, що продовжить купувати російські енергоносії у будь-якому разі, а у відповідь на введення 100% мит Америкою введе аналогічні мита на товари зі США, то Вашингтон, з ймовірністю, від ідеї вторинних санкцій відмовиться, щоб не провокувати новий виток. Тим більше, що за Китаєм аналогічну позицію можуть зайняти і багато інших країн, що стане важкою геополітичною поразкою США.
Якщо ж Китай дасть зрозуміти, що підкориться вторинним санкціям США і перестане закуповувати російські нафту і газ, то перед Кремлем буде розвилка з трьох варіантів.
Перше – погодитися на припинення вогню. Можливо, спробувавши виторгувати у США більше поступок.
Друге – продовжувати війну у фактичній ізоляції, при цьому скорочуючи соціальні, інфраструктурні та інші невійськові витрати з перспективою найважчої кризи в економіці у довгій війні на виснаження.
Третє - сприйняти вторинні американські санкції як оголошення війни та піти на збільшення ескалації аж до ультиматуму із загрозою ядерного удару по США, якщо санкції не буде скасовано.
Але, повторимося, дуже багато залежить від того, яку позицію займе Китай. Тому підсумки переговорів Вашингтона та Пекіна дуже важливі - від них залежатиме те, яким шляхом надалі піде війна в Україні.
