По 20 годин на добу без світла та газ за графіками. Що відбувається з українською енергетикою та чого чекати взимку
В Україні після нових масованих російських атак різко погіршилася ситуація в енергетиці.
"Особливо складна ситуація у Чернігівській та Сумській областях, які фактично опинилися на порозі блекауту. Є проблеми також у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській, Херсонській та Київській областях", - каже експерт енергоринку та голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
У згаданих регіонах та Києві діють графіки відключення світла, причому для багатьох груп побутових споживачів вони досить жорсткі: люди сидять без електрики та води по 6-8 годин та більше.
"Енергетики поки що прикидають, як можна по-новому загоєти систему, змінюючи схеми в оперативному режимі. Тому графіки видаються всього на добу. Орієнтовно з наступного вівторка-середовища мають з'явитися тижневі графіки", - пояснив аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Але за словами Попенка, на особливі покращення розраховувати не варто, особливо якщо росіяни й надалі атакуватимуть українську енергосистему.
"Не виключено, що взимку багато міст сидітимуть без світла і по 20 годин на добу", - попереджає Попенко.
Масові відключення електроенергії запроваджено також для промисловості. Причому, за даними джерела "Страни" на енергоринку, бізнес уже попередили про великі складнощі не лише зі світлом, а й із газом.
"На регіональному рівні підприємствам сказали готуватися до квот на газ. Хімічне виробництво, швидше за все, взагалі буде зупинено, решті різко уріжуть обсяги", - говорить джерело.
При цьому росіяни, на думку експертів, змінили тактику ударів: тепер вони системно виносять енергетику лівобережжя, яке традиційно було енергодефіцитним, і намагаються розбити енергосистему країни на острови.
Докладніше про те, що відбувається в українській енергетиці напередодні зими, читайте у статті "Страни".
Розкол енергосистеми на острови та привид блекауту
Із жовтня Росія відновила масовані атаки на українську енергетику. 10 жовтня було завдано великого комбінованого дроново-ракетного удару по маневровій генерації, зокрема, кількох ГЕС Дніпровського каскаду, київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, теплових електростанцій ДТЕК дніпровського регіону та ін. Чернігів-Ніжин-Шостка.
У наступні дні атаки повторювалися приблизно за тим самим сценарієм. Таким чином, росіяни добивають енергооб'єкти, каже Попенко.
За словами народного депутата Михайла Волинця, 22 жовтня у Києві під атакою дронів та ракет були ТЕЦ, у Полтавській області – Кременчуцька ГЕС, а також нафтогазові об'єкти, у Дніпропетровській – об'єкти гідрогенерації у Кам'янському, Черкаській – Канівська ГЕС, у Сумській та Одеській областях – ключові підстанції.
Вже після першої масованої атаки 10 жовтня енергетики заявили про зміну стратегії росіян. За словами експерта енергорика Віктора Куртєєва, якщо в 2022 і 2023 роках, коли теж завдавалися масових ударів по об'єктах критичної інфраструктури, росіяни били більш хаотично, то зараз зроблено ставку на знищення генерації на лівобережній частині України, яка традиційно дефіцитніша за електроенергією.
Про таку стратегію противника говорить і керівник спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
"Мета - розколоти по Дніпру об'єднану енергетичну систему України на окремі острови. Для цього ворог сконцентрував основні удари по дніпровському каскаду, де крім ГЕС зосереджені ще й основні зв'язки по лінії передачі. Тому атаки йдуть ще й на ключові об'єкти "Укренерго". станцій, щоб у такий спосіб відрізати їх від енергопостачання. Реалізацію такої стратегії ми бачимо, наприклад, у Чернігові, Харкові та Сумах", — зазначив Рябцев.
Загалом стратегія росіян щодо розколу нашої енергосистеми на острови не нова, про її застосування "Страна" писала ще у 2022-2024 роках. Але на той момент запас міцності української енергосистеми був набагато вищим, ніж зараз. До того ж, російська армія змінила тактику атак. За словами Віктора Куртєєва, дрони зараз летять роєм, атаки комбінуються з вильотом дронів-розвідників. Рой підлітає до об'єкта і починає кружляти. Дрон-розвідник обчислює, де стоїть ППО, яка відволікає кілька дронів, тоді як решта летить на сам об'єкт.
Як кажуть енергетики, поява енергетичних островів – дефіцитного сходу та профіцитного заходу з ослабленими внутрішніми перетіканнями – це пряма загроза масштабного блекауту.
Розбивши систему на острови, росіяни можуть спробувати вибити маневрену генерацію в західних регіонах країни і завдати шкоди розподільним потужностям АЕС. Якщо це станеться, атомні станції не зможуть видавати електроенергію споживачам, що загрожує стрибком частоти в мережі та масштабною аварією або екстреною зупинкою енергоблоків АЕС.
Зазначимо, що Україна вже була на порозі блекауту 23 листопада 2022 року, коли без світла та води одночасно залишилося понад 10 млн. споживачів. Але тоді енергосистему вдалося стабілізувати за добу, хоча відновлення подачі електроенергії в деяких регіонах знадобилося близько 7 днів.
Чи реальне повторення такої чи ще гіршої ситуації через три роки?
Рябцев вважає, що поки що загрози масштабного блекауту немає.
"Блекаут - це такий стан енергосистеми, після якого її фактично не можна відновити. Коли все сиплеться, а оператор не знає, що робити. Якщо ж відновлення можливе, йдеться про збій, нехай і масштабний. Саме про це зараз і йдеться", - пояснив експерт.
Провал енергетичної децентралізації
Зазначимо, що на тлі нових ударів по нашій енергосистемі активізувалися розгляди провалу роботи із захисту енергооб'єктів.
У ЗМІ ще після атаки 10 жовтня з'явилася інформація про нараду Володимира Зеленського на тему енергетики. Під час нього Зеленський "зривався на крик", намагаючись змусити чиновників перейти від порожніх фраз до конкретики. При цьому, як пише преса, президент намагався усвідомити "прості речі", наприклад, скільки енергооб'єктів захищено та які саме, які ще потрібно закрити, а також чому провалено роботу зі зміцнення енергосистеми, на яку вже було виділено мільярди гривень. При цьому представники енергетичного відомства кивали на попередників.
Зокрема, йшлося про провал установки так званих черепах - бетонних укриттів на об'єктах енергетичної інфраструктури, які з'явилися ще під час перебування міністром інфраструктури Олександра Кубракова.
Але навіть там, де такий захист було встановлено, він, як свідчить практика, розсипався після ударів росіян.
Попенко каже, що насправді встановлення захисту – це масштабна схема освоєння коштів.
"Освоїли понад 40 млрд гривень, вартість робіт кілька разів завищували. При цьому не було попередньо проведено розрахунків, чи витримає бетонні укриття удари, можливо, варто було б натягнути металеві сітки", - зазначає експерт.
Водночас, Рябцев стверджує, що проект захисту енергооб'єктів спочатку викликав багато питань.
"Немає марки бетону, укриття з якого гарантовано може витримати прямий удар. Частково такі укриття можуть прикрити від бічних ударів або уламків, але не від прямих попадань дронів і тим більше ракет", - зазначив експерт.
Також, за словами Попенка, провалено програму децентралізації енергетики, на яку раніше робили велику ставку.
"Західні партнери навіть дали нам когенераційні установки. Але в багатьох містах їх просто не підключили, тому що для цього потрібні десятки мільйонів гривень, яких місцева влада просто не має. Так, у Сумах і Запоріжжі тільки нещодавно ухвалили рішення про встановлення міні-котелень, у Миколаєві цей процес йде, але дуже повільно", — розповідає Олег Попенко.
"Багато говорили також про міні-ТЕС та підстанції на 50-100 мегават, але на практиці навіть ті, що з'явилися, не включили в об'єднану енергосистему, тобто балансувати піки ними не можна. А установки до 20 мегават навіть на баланс ніхто не бере", - додав Корольчук.
По 20 годин на добу без світла та електрику для громадян по 20 гривень за кіловат?
За словами Корольчука, повністю знищити великі енергооб'єкти не так просто, тому навіть після руйнівних ударів їх поступово відновлюють та запускають заново. Але швидкість відновлювальних робіт багато в чому залежить від наявності обладнання та грошей, а з цим є проблеми.
"Таке враження, що ворог добивається, щоб ми самі добивали свою енергосистему, максимально навантажуючи блоки АЕС та провокуючи каскад їх аварійних зупинок", - додав експерт.
Теоретично ситуацію з електроенергією могло б поліпшити нарощування її імпорту з ЄС.
За даними голови правління "Укренерго" Віталія Зайченка, узгоджені обсяги імпорту становлять 2100 мегават на годину, але Україна ці квоти поки що повністю не обирає.
"На сьогодні ми бачимо обсяги, які не використовуються навіть на чверть тих, що є", – заявив Зайченко в ефірі телемарафону.
При цьому з 11 по 20 жовтня імпорт електроенергії в Україну зріс майже на 70% порівняно з першою декадою місяця (з 76,5 тисячі до 129,1 тисячі мегават-годин).
Почасти проблема в ціні: прайс-кепи (тобто цінові обмеження) в Україні хоч і були підвищені в липні цього року, однак не дозволяють повністю задіяти імпорт.
Але, за словами Корольчука, є й технічні складнощі: великі обсяги складно передати з урахуванням пошкодження ліній.
"Оскільки росіяни системно б'ють по передачі, складно поставити електроенергію в дефіцитні регіони, а на західній Україні зайвий струм не потрібен. Тому імпорт найближчим часом навряд чи покриватиме понад 10% добового споживання", - пояснив експерт.
На тлі цього почастішали апокаліптичні прогнози щодо перспектив енергопостачання взимку.
"Якщо й надалі завдаватимуться ударів по нашій енергосистемі, не виключено, що люди сидітимуть без світла по 15-20 годин на добу", - каже Попенко.
При цьому Корольчук додав, що такий прогноз може стати реальністю насамперед для лівобережних регіонів, тоді як у решті у найгіршому випадку відключення будуть до 10 години на добу.
"Але багато залежить ще й від погоди. Якщо зима буде холодною, то відключення, правда, в куди менших масштабах, чекали б нас і без масованих атак", - каже експерт.
Глава концерну "Ярослав" Олександр Барсук наголосив, що проблеми з електроенергією вдарять за цінами на всі товари.
"Ціни ще більше зростуть, оскільки витрати бізнесу збільшаться, а їх треба якось компенсувати. Потрібно підвищувати ціну на електроенергію для населення до 20 гривень за кіловат, але цього робити, зважаючи на все, ніхто не збирається", - каже він.
Влада вже повідомила, що до кінця квітня 2026 року тарифи на електроенергію для населення переглядати не будуть.
Що буде з газом
Окрема тема – газ. Як ми вже писали, цього року, на відміну від попередніх сезонів, росіяни активно атакують нашу газову інфраструктуру. У результаті обсяги внутрішнього видобутку газу вже скоротилися майже на 60%, а на закупівлю імпортного ресурсу потрібно близько 2 млрд. доларів. При цьому, за словами Корльчука, крім грошей, є проблеми з обсягами. Україна домовляється про додаткові поставки зрідженого газу зі США, а також блакитне паливо зі Словаччини та Греції.
20 жовтня заступник міністра енергетики Микола Колесник повідомив, що Україна на 99,5% виконала план закачування газу до підземних сховищ (13,2 млрд кубів), але продовжить імпорт через падіння внутрішнього видобутку.
На поточному тижні через атаки на енергоресектор Україна призупинила закачування газу в підземні сховища, і 22 жовтня запаси навіть знизилися на 0,01%.
Незрозуміло, чи вистачить у результаті газу на зиму.
"Швидше за все, обсяги будуть нижчими за необхідні на 10-15%. Пройти опалювальний сезон з такими обсягами можливо, але в вкрай економному режимі", - каже Корольчук.
У багатьох містах опалювальний сезон переноситься вже на листопад. А в деяких, як прогнозують, він може стартувати зовсім у грудні.
За оцінками Bloomberg, до березня 2026 року Україні потрібно імпортувати додатково близько 4,4 млрд. кубів.
Джерело на енергоринку розповіло "Страні", що бізнес вже попередили про квотах на газ.
"Хімія, швидше за все, повністю зупиниться. Іншим уріжуть обсяги, а в окремі періоди і зовсім можуть припиняти постачання. У грудні багато підприємств можуть піти на тривалі канікули", - каже джерело.
"Перобої з газом можуть стати справжньою катастрофою, особливо в приватному секторі, який ризикує взимку взагалі залишитися без опалення. До того ж подача газу за графіками збільшить його споживання, тому що на обігрів вже остиглих будинків знадобляться значні обсяги. Плюс ризики аварій зі старими плитами, які не перекривають заслінки в разі домогосподарства більшість", - додав Корольчук.
Рябцев також попереджає про загрози падіння тиску в трубі, що загрожує проблемами з опаленням і перебоями постачання газу для промисловості.
Причому якщо проблеми з електроенергією хоч якось можна вирішити на побутовому рівні, скажімо, поставити генератор або безперебійник, то з газом практично нереально.
