Рік початку Курської операції ЗСУ. Які були цілі і чи вдалося їх досягти
Сьогодні, 6 серпня, виповнився рівно рік з початку наступу ЗСУ у Курській області.
Рік тому, на тлі важкої для українських сил ситуації на інших ділянках фронту, прорив у Курську область, який призвів у короткі терміни до зайняття плацдарму понад 1000 квадратних кілометрів, був сприйнятий в Україні як грандіозний успіх.
Зробив він сильне враження і у світі - вперше з часів Другої світової на територію Росії вторглася армія іноземної держави.
Плацдарм протримався до березня-квітня 2025 року, коли його майже повністю втратили за винятком, за українськими даними, невеликих смужок на прикордонних територіях.
Через рік можна констатувати, що жодна із заявлених публічно та непублічно цілей операції не була виконана і ефект від неї був, загалом, для України негативний, змінивши в негативний бік баланс сил на фронті.
Цілі називалися (офіційно та неофіційно) такі:
- Заняття великого плацдарму в Курській області з виходом до Курської АЕС та Курська, що могло б різко посилити переговорну позицію України. Не виконано. Наступ було зупинено на далеких підступах до АЕС та обласного центру.
- Утримання плацдарму для розміну на переговорах із РФ на захоплені нею українські території. Не виконано. Плацдарм майже втрачено.
- Відтягування сил російської армії з інших ділянок фронту для уповільнення там наступу ЗС РФ. Завдання це виконане з точністю до навпаки - для наступу в Курській області командування ЗСУ перекинуло найкращі підрозділи з інших ділянок фронту (а потім постійно направляло резерви для утримання плацдарму), що призвело до осені минулого року до прискорення російського наступу на Донбасі. РФ, звичайно, також була змушена відправляти до Курської області додаткові війська, але це меншою мірою позначилося на її становищі в цілому на фронті, ніж перекидання в Курську область резервів ЗСУ позначилося на положенні на фронті українських сил. У Росії резервів виявилося більше.
- Захист Сумської області від нападу. Не виконано. Після втрати Курського плацдарму російські війська увійшли до Сумської області. Значно почастішали обстріли Сум та інших міст регіону.
- Дестабілізація ситуації усередині РФ через підрив довіри до військово-політичного керівництва Росії. У перші дні наступу ВСУ та сама сітка телеграм-каналів, яка свого часу готувала ґрунт для заколоту Євгена Пригожина, почала активно піднімати хвилі "зради" та паніки, що призвело до деякого падіння рейтингу Путіна та влади загалом. Але Кремль ці хвилі досить швидко згасив. І ситуація за деякий час заспокоїлася. Дестабілізації не сталося. Більше того, Кремль використав операцію ЗСУ у Курській області для посилення мобілізації суспільства навколо ідеї "війни до переможного кінця". При цьому Курська операція все-таки мала суттєвий політичний наслідок - у Росії значно посилилися позиції "партії війни", яка вимагала не йти на будь-які компроміси з Києвом і не погоджуватися на зупинку вогню по лінії фронту, оскільки "Україна буде завжди джерелом небезпеки для нас, а тому війну потрібно вести до її повного розгрому". І це прямо позначається на переговорах про перемир'я.
- Повернення віри у перемогу в українському суспільстві та серед західних партнерів. У короткостроковому плані це спрацювало. Але досить швидко, на тлі наростаючих проблем на Донбасі та перемоги Трампа на виборах, ефект зійшов майже нанівець. А після втрати плацдарму він зовсім зник.
Докладніше про те, як йшла Курська операція та про її підсумки, ми писали в окремому матеріалі.
