
Аналізуємо підсумки 1300 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни продовжують просуватися на Дніпропетровщині та на сході Запорізької.
На Дніпропетровщині вони наступають у Новоселівці та навколо Тернового (Росія стверджує, що вже захопила обидва села). Також армія РФ зайшла до Дніпропетровської області ще на одній ділянці - біля Іванівки, перейшовши через річку Вовча - такі дані публікує військовий телеграм-канал Deep State.
Український боєць із позивним "Мучною" пише, що росіяни контролюють південну частину села Березове, і "є ризик, що найближчим часом село може перейти під контроль" РФ. У сусідньому Калиновому російські сили намагаються закріпитися на півдні, йдуть вуличні зіткнення на малих дистанціях, працює авіація та артилерія.
Додатково ситуація ускладнюється на південь від Соснівки і в бік Орестополя - там смуга поступово перетворюється на широку сіру зону, через яку диверсійні групи намагаються просочуватися, доки без закріплення, пише військовий.
Також, за даними Deep State, РФ просунулась на сході Запорізької області в районі Ольговського (міноборони РФ заявляє, що воно вже захоплене та показує відео звідти).
Нардеп Мар'яна Безугла заявляє, що росіяни активно наступають по Дніпропетровській області.
Як ми вже писали, основна загроза такого наступу – захід у тил українським військам, які тримають добре укріплені лінії оборони на запорізькому фронті. Зокрема – у районі Гуляйполя. На північ ж - на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей, де настає війська РФ, сильних укріплень немає і тому фронт ЗСУ так і не вдалося стабілізувати.
На Покровському напрямку армія РФ просунулась у Звєрєво на південно-західних околицях міста, повідомляє Deep State.
"Мучний" пише, що районі Вдалого фіксуються спроби просунутися в промисловій зоні на північ від населеного пункту, а також вийти до шахтоуправління "Покровське". За його словами, саме тут зосереджено основні зусилля, оскільки контроль над шахтою дає тактичну перевагу.
Під Костянтинівкою, за даними військового, росіянам вдалося закріпитися в районі Олександро-Шультіно, у дачних масивах, що прилягають до міста, що створює плацдарм для подальшого просування.
Крім того, російські сили активізувалися у Предтечіно, заходячи з південного сходу та намагаючись вийти на східні околиці Костянтинівки. За словами "Мучного", просування йде повільно, але з постійним підтягуванням резервів.
Великий резонанс набула ситуація навколо Куп'янська.
Минулого тижня російські війська вперше за весь час боїв змогли закріпитись у міських кварталах Куп'янська, наступаючи у північній частині міста. Також вони зайняли нові позиції в районі прилеглої до Куп'янська Кондрашівки.
Напередодні телеграм-канали облетіли кадри, як російські військові кудись переміщаються трубою. Ходили чутки, що це атаки у районі Покровська. Але пізніше Deep State повідомив, що таким чином росіяни проникають у Куп'янськ.
Труба йде через річку Оскол з боку Лимана Першого (тобто з північного сходу), вибираються з неї російські військові в районі Радьківки (межує з Куп'янськом на півночі) та розосередженими групами доходять до залізниці вже в самому місті.
Причому цей процес уже на такій стадії, коли в Куп'янську з'явилися розрахунки із запуску російських дронів. А це означає, що туди вже перекинули частини, що їх забезпечують, - розвідку і піхоту.
Інформацію про те, що російські війська увійшли до Куп'янська, змушені були підтвердити і українські військові - спростовуючи заяви російського генштабу, що половина Куп'янська під контролем РФ.
При цьому російські паблики уточнюють, що захід на південно-західний берег Оскола був не тільки трубою - газопровід використовується військами РФ як додаткова лінія підживлення та постачання.
У Генштабі ЗСУ заявляють, що "ситуація у Куп'янську та його околицях перебуває під контролем".
"Зазначимо, що в районі Куп'янська кілька трубопроводів. Три нитки з чотирьох вже пошкоджено і затоплено, вихід із четвертої знаходиться під контролем сил оборони. У місті проводиться контрдиверсійна операція, навколо міста - пошуково-ударні дії", - заявив ГШУ.
Чим це загрожує українській обороні Куп'янська?
На відміну від Суджі та Авдіївки, де росіяни трубою зайшли в тил українським військам, з Куп'янськом ситуація інша - труба веде не в тил ЗСУ, а в село, яке вже й так контролюється росіянами.
Тобто тут труба відіграє не ключову роль, а допоміжну, хоч і важливу - переміщення трубою дозволяє РФ убезпечити від дронів логістику своїх передових підрозділів у північній частині Куп'янська, а також на захід від міста, в районі села Мирне, за яке йдуть запеклі бої. Така логістична підмога серйозно підвищила можливості російських загонів і, по суті, дозволила їм уперше за два роки битви за Куп'янськ закріпитися в частині міста (що раніше ніколи не вдавалося).
Тепер події розвиватимуться, швидше за все, за стандартним сценарієм - після медійного шуму в українських пабликах про "трубу-3" командування ЗСУ перекине до Куп'янська резерви, щоб, як мінімум, зупинити подальше просування росіян у місті, а як максимум - вибити їх із Куп'янська взагалі. Вдасться це чи ні – питання відкрите. Але, як показує, практика, перекидання резервів на "медійно-гарячу" ділянку фронту часто обертається просіданням фронту на інших ділянках, для підтримки яких потім також звідкись будуть перекинуті резерви з такими ж наслідками.
До інших подій фронту. Українські військові паблики повідомляють, що ЗСУ просунулися на Сумщині - відкинувши російські війська у Костянтинівці та Новокостянтинівці (на західному фланзі російського плацдарму) і вийшли в одному з місць до російського кордону.
Головком Сирський звільнив командувачів двома корпусами – главу 17-го корпусу Володимира Силенка та 20-го Максима Кітугіна, повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела. За їхніми даними, рішення головкому пов'язані із втратами позицій цими корпусами.
17-й корпус воює у Запорізькій області, а 20-й корпус – на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей. Саме там, як писалося вище, активно наступають російські війська. Це перші звільнення командуючих корпусів з моменту переходу сил оборони на корпусну систему управління.
Чи НАТО збиватиме російські дрони
На вихідних стався ще один інцидент, пов'язаний із прольотом дронів над територією НАТО. Румунія заявила, що на її територію з України залетів російський безпілотник. На його перехоплення підняли авіацію, але дрон вилетів назад до України.
Бухарест викликав російського посла, проте РФ заявила, що безпілотник був українським (Київ цього не підтверджував і раніше заявляв, що це російський дрон)
У контексті недавнього зальоту російських дронів на територію Польщі ця новина викликала резонанс - хоча до Румунії російські безпілотники залітають не вперше, і там навіть ухвалили закон, який дозволяє їх збивати.
Міністр закордонних справ Польщі Сікорський, який відвідав Київ, заявив, що Захід після всього цього повинен розглянути можливість перехоплення російських дронів і ракет в українському небі.
"Якщо запитати мене особисто: ми повинні подумати про це. Технічно НАТО та ЄС на це здатні, але таке рішення Польща не може ухвалити поодинці, лише разом із союзниками", - сказав він.
Раніше до цього закликала Україна, проте інші країни НАТО поки що такої ініціативи навіть не обговорювали. Поки що ніхто не відповів на ініціативу Сікорського серед союзників його країни.
У Росії ж заявили, що збиття російських дронів над Україною країнами НАТО означатиме війну Альянсу з РФ.
"Реалізація провокаційної ідеї київських та інших придурків про створення "безпольотної зони над "Україною" та можливість для країн НАТО збивати наші БПЛА означатимуть лише одне – війну НАТО з Росією", - написав заступник голови радбезу РФ Медведєв.
Чи вступить Польща до такої війни?
Тема це далеко не нова. Ще з початку 2024 року в польських ЗМІ почали з'являтися публікації, що багато заможних поляків почали переїжджати або вивозити свої сім'ї до країн західної Європи через очікування швидкої війни з Росією.
Що не дивно - вже котрий рік західні ЗМІ постійно пишуть про загрозу нападу на Польщу з боку РФ. Москва його підготовку заперечує.
При цьому в Росії регулярно заявляють, що сама Польща будує плани щодо введення військ до західної України, що категорично заперечує Варшава, заявляючи, що не має наміру вводити війська навіть після завершення війни.
Зазначимо, що обидві наведені вище тези справді виглядають нелогічними.
По-перше, Росії зараз, коли майже вся її армія воює в Україні, точно не вигідне відкриття ще одного фронту.
По-друге, самим полякам війна тим паче не потрібна. Польща зараз одна з країн ЄС, що швидко розвивається, лідер з економічного зростання Європи. Українці, які ведуть бізнес у різних державах Євросоюзу, зазначають, що Польща на кілька голів вища за західноєвропейські країни за своїми підходами до економічної політики. І, можливо, вже недалекий той день, коли саме Польща, а не Німеччина стане локомотивом ЄС. Обнулювати такі блискучі перспективи через втягування у війну з РФ Варшаві, ясна річ, немає жодного сенсу (навпаки - навіть просто розмови про майбутню війну шкодять польській економіці). Крім того, за останні роки всі вже мали можливість неодноразово переконатися, що поляки до України та українців ставляться, м'яко кажучи, неоднозначно. І воювати за Україну не дуже горять бажанням (нещодавно екс-президент Польщі Дуда заявив, що Київ хотів із перших днів вторгнення втягнути Польщу у війну, але Варшава не погодилася).
Проте, тема зі вступом Польщі у війну мусується постійно. І після історії з дронами її обговорення лише посилилося.
У зв'язку з цим можна згадати одну з конспірологічних теорій, про те, що західна "партія війни" прагнути "підключити" до війни з РФ на стороні України окремі європейські країни, але ніби поза рамками НАТО, щоб це не виглядало війною Альянсу з Росією (подібні ідеї, наприклад, ще минулого року просував Макрон). Логіка тут така: у війні на виснаження з РФ Україна поступово програє через те, що її ресурси поступаються російським (навіть із урахуванням західної допомоги). Тому, щоб змінити баланс над користь Росії, необхідно вступ у війну за України як мінімум ще однієї країни. Зі всіх можливих кандидатів на цю роль - Польща найбільш підходяща. Вона межує з РФ, має сильну армію з високим бойовим духом, великим мобілізаційним потенціалом, суспільство налаштоване патріотично.
Але є дві проблеми.
Перша – поляки готові воювати за свою країну, але зовсім не хочуть воювати за Україну. Тому спонукати вступити їх у війну проти РФ на боці Києва за власною ініціативою завдання практично не вирішуване.
Друга – проти планів вступу у війну якоїсь країни НАТО категорично виступають Штати, які вважають, що це різко збільшить ризик ядерної війни між Росією та всім Альянсом. Тому що навіть просто відправлення військ члена НАТО в Україну (не кажучи вже про атаку російської території) може спричинити ядерну відповідь РФ. Така позиція була у Вашингтона і за часів Байдена, а за Трампа вона лише посилилася.
Тому вступ у війну Польщі можливий лише в одному випадку - якщо на неї нападе сама Росія. Причому нападе не у вигляді відправлення дронів (заліт яких можна списати на роботу РЕБ) або диверсій (які незрозуміло хто вчинив), а в набагато більш відкритій і очевидній формі.
Втім, як ми вже писали, навіть заліт дронів уже використовується західною "партією війни" для просування теми запровадження безпольотної зони над західною Україною та для спроб переривання діалогу Трампа з Путіним. Що саме собою може призвести до ескалації.
Але щоб саме Польща вступила у війну, Росія має дати значно серйозніші приводи.
З описаних вище причин, з боку Москви провокування Варшави на вступ у війну виглядає повним божевіллям, оскільки це різко погіршить для РФ баланс сил на фронті. І поставить руба питання - а чим і ким захистити Калінінград? Перекидання військ туди буде проблематичним, а значить місто може взято поляками в короткі терміни. Зупинити їх наступ можна буде лише застосувавши ядерну зброю.
Крім того, у разі очевидного факту нападу РФ на Польщу може набути чинності 5-я стаття статуту НАТО про колективну оборону. І хоч багато хто до неї зараз ставиться скептично, але не можна виключати, що НАТО "впишеться" всіма силами і почнеться війна РФ з Альянсом, в якій росіяни можуть воювати на рівних лише, знову ж таки, застосувавши ядерну зброю з ризиком взаємного знищення.
Тобто, з погляду логіки, жодного сенсу самим втягувати Польщу в конфлікт для росіян немає, якщо тільки в Кремлі не вирішили підвести справу до ядерної війни в Європі.
Тому багато хто не вірить, що російські дрони залетіли до Польщі навмисно, а не були відхилені від маршруту українським РЕБ - настільки подібний інцидент не вигідний РФ, натомість вигідний її противникам.
Однак, по російським Z-паблік вже прокачується тема, що Росії потрібно "підняти ставки" у грі із Заходом, щоб показати - "війна може прийти і на вашу територію". Мета – спонукати європейців припинити підтримку України та натиснути на Київ, щоб той прийняв російські умови світу.
Однак очевидно, що така логіка не спрацює. Поляки, навіть якщо й захочуть, не зможуть змусити Київ щось робити. Немає таких важелів. Франція, Німеччина і Британія на українську владу тиснути не будуть - їм дії РФ проти Польщі підуть не в мінус, а в плюс - створюються умови для вступу Варшави у війну, через військові ризики послаблюється польська економіка (небезпечний конкурент), різко підвищується ймовірність повного розриву відносин Путіна і Трампа, обнуляються.
Крім того, удари РФ по Польщі викличуть там, з великою ймовірністю, не бажання терміново замиритися з Москвою, а, як і в будь-якій іншій країні, бажання помститися і поквитатися.
Більше того, саме собою нагнітання теми військової загрози Європі з боку Росії призведе не до зменшення підтримки України, а до її збільшення, оскільки в ЄС популярна теза "нам вигідно затягування війни в Україні, оскільки якщо вона закінчиться, то РФ нападе на Європу". Також "російська загроза" - головний аргумент для збільшення європейських військових витрат хай навіть за рахунок скорочення соціальних витрат. Тому, повторимося, підтримувати цю тему самій Москві жодного сенсу, з погляду логіки, немає.
Проте, тема РФ починає просуватися, накладаючись на вже давно обговорювану у Москві ідею організації " Карибського кризи-2.0 " - підвести справу до межі ядерної війни, щоб потім висунути ультиматум Заходу (докладніше ми писали тут).
Інше питання, що Кремль може на всю цю риторику не повестися з огляду на цілком очевидні негативні для РФ наслідки та ризики.
Але робота у цьому напрямі активно ведеться. Причому, як бачимо, не лише на Заході та у Києві, а й у самій Росії.
А у ситуації, коли з різних боків є сили, зацікавлені в ескалації, її ризик значно підвищується. Причому, вона може бути поетапною - наприклад, у відповідь на заліт російських дронів, у Калінінградську область залетять польські дрони. Росія чимось відповість. Поляки дадуть відповідь у свою чергу. Наприклад, погодяться на створення безпольотної зони над західною Україною або заблокують судноплавство до російських портів на Балтійському морі (на що вже натякає глава МЗС Польщі Сікорський). І справа поступово підійде до прямого військового зіткнення.
Тому розкручувати спіраль ескалації є вкрай небезпечним для всіх сторін. Але гарантовано не допустити цього можна лише одним чином – зупинити війну в Україні.
Фінанси війни
Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що оборонний бюджет України на наступний рік має становити не менше 120 млрд доларів і бути порівнянним із російським військовим бюджетом, який на поточний період затверджений якраз у такому розмірі (яким буде бюджет РФ-2026, поки що невідомо).
З урахуванням того, що зараз витрати України на війну, включаючи недавнє збільшення, становлять близько 60 млрд доларів, передбачається їхнє дворазове зростання.
Проте насправді ситуація інша: реальний військовий бюджет України становить не 60 млрд доларів, а 60 млрд доларів плюс – безоплатна військова допомога західних союзників. Військова допомога США та Європи у 2024 році склала 50 млрд доларів. Цього року, як заявляють у НАТО, очікується сума, яку можна порівняти.
Таким чином, загальний військовий бюджет України становить близько 110 млрд доларів і вже можна порівняти з російським. До того ж, до кінця року фінансування може бути збільшено ще на 300 млрд гривень.
Проте вже сьогодні у питаннях фінансування війни Київ зіткнувся з двома проблемами, які наступного року загрожують серйозно посилитись.
По-перше, головною зброєю на полі бою остаточно стали дрони. Насамперед, FPV-дрони, у постачанні яких Захід Україні майже нічим допомогти не може, оскільки їх збирають у всьому світі переважно з китайських деталей. А Пекін точно нічого не передаватиме Києву безкоштовно. Відповідно зростання виробництва дронів в Україні вимагає збільшення місцевого військового бюджету країни, щоб закуповувати більше китайських комплектуючих. Неабияк через це і доводиться протягом року переглядати витрати у бік збільшення. Наступного року безпілотників знадобиться ще більше, оскільки РФ також нарощує своє виробництво. Тобто бюджет України має бути значно збільшений. Тому президент Володимир Зеленський останнім часом постійно вимагає від західних партнерів коштів на фінансування виробництва дронів та ракет.
Але із західним фінансуванням якраз і пов'язана друга проблема Києва.
Минулих років Україна отримувала безоплатну військову допомогу як від США, так і від Європи. Цього року ця тенденція збереглася, але лише за рахунок пакетів американської допомоги, затверджених ще за Джо Байдена. Трамп уже заявив, що передавати безкоштовно зброю Україні більше не буде. Для потреб ЗСУ у США озброєння можуть закуповувати інші країни НАТО, тобто європейці. Тому останні наступного року мають передбачити кратне збільшення підтримки Києва власним коштом, щоб забезпечити військові потреби України. Чи здатні європейці до такого ривку, поки невідомо, враховуючи економічні проблеми, що наростають, в ЄС і у Великій Британії. Хоча пошук варіантів триває. Наприклад, пропонується використати заморожені російські активи. Але остаточних рішень щодо цього поки немає.
Це вже породжує тривогу на Банковій, де називають різні суми бюджетної недостачі на 2026 рік: 10 млрд доларів і більше (про що сьогодні заявив голова фінансового комітету Ради Гетьманців).
При цьому внутрішніх резервів для збільшення податкових надходжень не так і багато, враховуючи, що російська армія поступово настає і нові міста переходять смугу "мертвої зони", де все знищується дронами і нормальна життєдіяльність населення, в тому числі економічна активність, неможлива. Тим більше, що дальність ударів БпЛА постійно нарощується і, відповідно, ширина "смуги смерті" теж збільшується.
Водночас у руках української влади завжди залишається інструмент поповнення бюджету у вигляді девальвації, щоб західна допомога, що надходить, конвертувалася у більшу кількість гривні. І якщо Європа не зможе забезпечити необхідні обсяги допомоги, то курс гривні можуть опустити до рівня, при якому бюджет стане збалансованим.
Але тут питання у розмірі дефіциту. Якщо він виявиться настільки великим, то девальвація його не покриє, оскільки курс гривні опускати не вийде через сильну залежність України від імпорту.
Трамп та санкції
США продовжують наполягати на тому, що їхні західні союзники, а також Японія мають зробити дві речі в контексті війни в Україні.
Перша – відмовитися від російських енергоносіїв, замінивши їх на американські.
Друга – обкласти 50-100-відсотковими митами ключових покупців російських нафти з газом. Тобто Індію та Китай. І не знімати це мито, доки війна не буде закінчена.
Тільки у разі виконання цих умов Вашингтон, за словами Трампа, готовий і сам посилити тиск на Москву.
Про те сьогодні заявив і міністр фінансів США Бессент. За його словами, американці не вводитимуть мита проти Китаю за купівлю російської нафти, якщо того ж таки не зроблять європейці.
Китай уже заявив, що вживе "рішучих заходів у відповідь", якщо країни НАТО спробують ввести мита через закупівлю російської нафти.
Європа втім, за даними західних ЗМІ, і так не хоче запроваджувати потрібні Трампом тарифи. З чого багато хто робить висновок, що президент США спеціально виставляє такі умови, щоб Європа відмовилася, і у Трампа з'явилася можливість "вмити руки" і не вводити санкції.
Сьогодні цю гіпотезу опублікувала французька газета Le Monde. За словами її джерела в ЄС, Трамп намагається поставити Брюссель перед його власними протиріччями: «Це спосіб показати, що США готові до рішучих заходів, а ЄС нібито блокує процес. Дуже хитрий крок. У Євросоюзі таким чином вважають, що ув'язування американських мит на Китай із європейськими - це спосіб нічого не робити.
Ця позиція поширюється на Індію, яка веде переговори про угоду про вільну торгівлю з ЄС. Брюссель розглядає цей договір як відповідь на підвищення американського мита на європейські товари. "Ми не маємо наміру вводити мита проти Індії - це суперечить нашим інтересам", - заявив європейський чиновник.
Тим більше, що сьогодні Трамп заявив про великий прогрес із іншою країною, проти якої закликає запроваджувати мита – з Китаєм.
"Велика торговельна зустріч у Європі між Сполученими Штатами Америки та Китаєм пройшла дуже добре! Вона скоро завершиться. Також було досягнуто домовленості щодо "певної" компанії, яку молодь нашої країни дуже хотіла врятувати. Вони будуть дуже раді! Я буду говорити з головою Сі в п'ятницю. Відносини залишаються дуже міцними!" – написав Трамп.
Якщо на переговорах з Китаєм у США крига справді рушила, то наміри Білого дому вводити проти Пекіна вторинні санкції стають ще більш примарними.
Також президент США сьогодні дав зрозуміти, що він залишатиметься посередником між Києвом та Москвою.
"Всю розмову доведеться вести мені. Вони (Путін і Зеленський - Ред.) ненавидять один одного так сильно, що не можуть дихати, так що мені доведеться втрутитися", - сказав Трамп.
Цією заявою Трамп, по-перше, констатує, що двостороння зустріч президентів України та Росії, схоже, не відбудеться – хоча раніше він пропонував її провести. По-друге, якщо Трамп справді збирається й надалі мирити Київ та Москву, навряд чи він перейде до жорстких вторинних санкцій (з їх запровадженням статусу "миротворця" у цій війні президент США швидше за все втратить, принаймні в очах Москви, а також Китаю з Індією).