Аналізуємо підсумки 1492-го дня війни в Україні.
США тиснуть на Київ Донбасом
Зеленський сьогодні офіційно підтвердив, що Білий дім вимагає від Києва вивести війська з Донецької області. І лише у цьому випадку готовий надати Україні гарантії безпеки.
"На жаль, на мій погляд, президент Трамп, як і раніше, обирає стратегію посилення тиску на українську сторону... Американці готові остаточно узгодити ці гарантії на високому рівні, як тільки Україна буде готова вивести війська з Донбасу", - сказав він в інтерв'ю Reuters.
Але Зеленський проти такого висновку, оскільки це спричинить передачу сильних оборонних позицій регіону Росії, що "поставить під загрозу безпеку як України та Європи".
Ми вже писали про те, що виведення українських військ із Донбасу – ключове питання нещодавніх зустрічей України та США. І, судячи зі слів Зеленського, жодних зрушень із цього приводу не сталося. Що підтвердив сьогодні Кремль. Пєсков заявив, що "територіальне питання – головна тема на переговорах щодо України, і щодо нього досі немає жодного поступу".
Після цього Трамп, який і напередодні вже критикував Зеленського, звинувачуючи його у небажанні "укласти угоду", сьогодні зробив новий випад проти української влади. Він звинуватив Україну у втручанні у американські вибори 2024 року на боці демократів.
Він написав, що "США перехопили повідомлення українського уряду, в яких обговорювалася змова з метою перенаправлення грошей на переобрання Байдена". До своєї посади він прикріпив статтю видання Just the News про це.
Видання стверджує, що "знов розсекречені документи показують, що у 2022 році українські чиновники обговорювали перенаправлення сотень мільйонів доларів американських податкових коштів, виділених на "зелену енергетику", на передвиборчу кампанію Байдена 2024 року".
Заявлено, що американська розвідка перехопила такі комунікації уряду України ще у 2022 році, але за Байдена вони не розслідувалися і тільки зараз про них дізналася директор національної розвідки Тулсі Габбард, а видання Just the News отримало розсекречений звіт розвідки.
"Уряд України та невстановлені співробітники уряду США через USAID у Києві, як повідомляється, розробили план, згідно з яким сотні мільйонів доларів американських платників податків будуть надані на фінансування інфраструктурного проекту для України. Цей проект повинен був служити прикриттям для переведення приблизно 90% виділених коштів у Демократичний національний комітет для фінансування кампанії. спочатку профінансовано, хоча в якийсь момент у майбутньому його буде визнано непотрібним і відхилено.
Видання Just the News засноване відомим протрампівським журналістом та видавцем Джоном Соломоном. Тому поява подібної публікації саме там не викликає подиву. Але поки що невідомо, чи справді американська розвідка веде розслідування цієї схеми (і, у такому разі, скандал має перспективи для серйозного поглиблення та розширення), чи це вкидання самого видання, причому, можливо, не з ініціативи Білого дому.
Але навіть якщо вірна друга версія, то сам факт перепоста Трампом свідчить про його сильне роздратування щодо української влади, яке проривається останнім часом дедалі частіше.
Враховуючи, що тема боротьби з Демпартією для Трампа залишається однією з пріоритетних, незважаючи навіть на війну в Ірані, дані звинувачення у логіці президента США виглядають "особливо тяжкими". Особливо з урахуванням того, що, як стверджувалося у статті, йшлося, по суті, про крадіжки грошей американських платників податків.
Причина такого роздратування президента США очевидна – Київ відмовляється виводити війська з Донбасу, чим і гальмує реалізацію плану завершення війни в Україні, про який домовилися Трамп і Путін в Анкориджі.
Але, як ми вже писали, ключове питання – чи буде Трамп застосовувати деякі практичні заходи примусу Києва до виведення військ.
Якщо публікація Just the News не фейк, то розслідування за описаною там схемою може стати одним із інструментів такого тиску. Хоча і без цього інструментів у Вашингтона достатньо (наприклад – припинення передачі розвідінформації та повний "стоп" щодо постачання зброї).
До речі, у Росії в ряді провоєнних телеграм-каналах зараз йде кампанія на тему "війна та переговори щодо Ірану показали, що обіцянкам американців довіряти не можна, а тому настав час припиняти грати з Трампом у "договорнячки", потрібно виходити з переговорів".
У той же час, з урахуванням сказаного вище, в Україні ситуація зовсім інша, ніж у Ірані. У переговорах щодо України Трамп виступає фактичним союзником Росії, схиляючи Київ до болючих поступок. При цьому РФ, у разі реалізації мирного плану Трампа, отримає всі головні бонуси не у вигляді обіцянок, а одразу на практиці, у момент укладання угоди – виведення українських військ із Донбасу, зняття санкцій, визнання російської юрисдикції над захопленими територіями України. Якраз українська влада буде змушена обмежитися отриманням від американців обіцянок, нехай і оформлених у певні угоди щодо гарантій безпеки та інвестицій.
Більше того, "договорнячок" із США – це єдиний шанс для РФ щодо швидко досягти більшості своїх цілей у війні. А тому і "грюкати дверима", виходячи з переговорного процесу, Росії безглуздо.
Інше питання, що реалізуватися "план Анкоріджа" може лише у разі сильного тиску Трампа на Київ, чого поки що не відбувається і не факт, що станеться. Але й ймовірність такого тиску далеко не нульова. На що, окрім іншого, вказує і сьогоднішній пост Трампа щодо "схеми фінансування кампанії Байдена".
Хто втягнув Трампа в іранську війну
Представник Трампа Уіткофф сьогодні підтвердив, що США передали Ірану через Пакистан мирний план із 15 пунктів. Нагадаємо, до нього входить відмова від збагачення урану, ракетної програми та підтримки союзників на Близькому Сході - в обмін на зняття санкцій та гарантії ненападу.
Але Тегеран вважав цей план «одностороннім і несправедливим», що відповідає інтересам лише США та Ізраїлю, повідомляє Reuters з посиланням на високопоставленого іранського чиновника. За даними іранського агентства Tasnim, Тегеран вже направив офіційну відповідь Вашингтону і тепер очікує на реакцію.
Напередодні Трамп прокоментував заяви Ірану, який в останні дні активно заперечує переговори з Вашингтоном. А також висуває до Штатів жорсткі вимоги щодо закінчення війни та розблокування Ормузької протоки.
За версією президента США, переговори ведуться, і сам Іран хоче піти "на світову".
"Іранські переговорники сильно відрізняються від інших і "дивні". Вони "вблагають" нас укласти угоду, що їм і слід робити, оскільки їх вже повністю розгромили у військовому відношенні, і у них немає жодного шансу на повернення. При цьому публічно вони заявляють, що лише "вивчають нашу пропозицію, ним краще скоріше поскоритися". пізно, тому що коли це станеться, шляху назад вже не буде, і все буде зовсім негарно! - написав Трамп у своїй соцмережі.
Що саме буде "некрасиво", він не уточнив. Близька до "яструбів" газета Wall Street Journal з посиланням на республіканських конгресменів пише, що може йтися про наземну операцію США в Ірані. При цьому видання зазначає, що сам Трамп більше налаштований на угоду.
За даними WSJ, Трамп заявив своїм радникам, що хоче закінчити конфлікт у найближчі тижні і що війна добігає кінця. До його поїздки до Китаю 14 травня війна вже має закінчитися.
Зазначимо, що дату візиту до КНР учора офіційно підтвердив Білий дім. Раніше цей візит мав відбутися наприкінці березня, але Трамп його переніс. Ми вже писали, що саме тоді забуксувала війна в Ірані, перемогу в якій президент США, мабуть, мав намір "подати" Сі Цзіньпіну. І тепер призначена дата поїздки до Китаю може дійсно говорити про плани завершити конфлікт до цього часу.
Також президент США хоче після Ірану "перейти до наступного великого виклику" - але невідомо, якому саме: Кубі, Україні чи якимось внутрішнім американським питанням.
Втім, доки війна ще фактично триває, Ормузька протока заблокована, а ціна на нафту утримується на високих значеннях. Також потоки американської зброї перенаправляються на Близький Схід – замість України, пише Washington Post.
На цьому тлі в Україні та на Заході стала популярна теза "Трамп врятував Путіна". Мовляв, Москва мала великі проблеми з бюджетом, але прийшов на допомогу "друг Дональд/агент Краснов", почав війну з Іраном і ціни на нафту злетіли, рятуючи російський бюджет.
При цьому набагато менше говориться про те, хто саме в американському керівництві втягнув Трампа у війну з Іраном, тим самим надавши послугу Путіну. Хоча ця інформація секретом не є - це так звані неоконсерватори ("неокони") - течія в Республіканській партії, яка виступає за імперсько-експансіоністську політику Штатів.
Найбільш відомий із неоконів зараз це сенатор Лідсі Грем, який, за даними ЗМІ, і був головним ідеологом нападу на Іран. "Як Ліндсі Грем переконав Трампа сказати "так" Ірану": Сенатор Грем десятиліттями налаштовував США на війну з Іраном", - так звучав заголовок у виданні Politico незабаром після початку війни.
"Рішення Трампа про початок війни стало черговим свідченням того, що яструбині голоси, яким він раніше публічно чинив опір - і ніякий не був гучніший, ніж голос Грема - тепер домінують у його рішеннях другого терміну. Для ветерана-республіканця це також був момент повного кругового завершення: десятиліттями він намагався переконати адміністрації, але намагався переконати адміністрації. зараз", - Politico.
Також ЗМІ писали, що активно підтримували вторгнення близькі до неокон держсекретар Рубіо та директор ЦРУ Реткліфф. У той час, як віце-президент Венс і голова розвідки Габбард були проти.
Все це виглядає тим більше дивно, що ставлення до неокон у трампістів було традиційно різко негативним. Вони їх сприймали як дуже тупих і небезпечних для Америки діячів, які втягують до США безглузді війни по всьому світу. Приблизно також до них належали і демократи (особливо ліве крило), які вважали, що ресурси Америки не дозволяють вести масштабні військові операції за кордоном. Про що під час виведення військ із Афганістану прямо говорив Байден.
І ще рік тому, після перемоги Трампа на виборах, здавалося, що зірка неокон остаточно закотилася. Однак, несподівано, вони отримали величезний вплив на президента і підбили його на війну з Іраном, на яку, свого часу (у 2006-2007 роках), не змогли підбити навіть Джорджа Буша-молодшого в часи, коли США знаходили на піку своєї могутності (криза 2008 року ще не настала). солдатів, а Тегеран не мав ні безпілотників, ні величезних запасів балістичних ракет. Але навіть тоді в Білому домі порахували вторгнення до Ірану небезпечною авантюрою і "зарубали" проект.
А Трамп дав себе у війну втягти. Поширена думка, що головну роль у цьому відіграв Ізраїль. Однак, очевидно, що Вашингтон ніколи не вступив би безпосередньо у війну, якби не побачив власної вигоди.
Ми вже писали, що війна в Ірані є найважливішою частиною "нового курсу" американської влади щодо збереження глобального домінування США через контроль над основними потоками енергоносіїв та заміну міжнародного права на право сильного. І цей курс був запропонований саме невіконами, які й виступають його головними ідеологами.
Для того, щоб переконати Трампа піти цим шляхом для нього була влаштована яскрава презентація-"замануха" у вигляді ефектного викрадення Мадуро, підготовку якої курирував Рубіо. Також відіграла роль і не менш ефектна операція Ізраїлю проти Ірану минулого року (її невікони також підтримали). Тож Трамп і повірив, що знищити Іран можна одним ударом.
Але одним ударом не вийшло. США втягуються у війну, результат якої поки що не дуже зрозумілий, але прямо позначається на світових ринках. У тому числі – і щодо зростання цін на нафту, серйозно підживлюючи російський бюджет. І вирішальна "заслуга" в цьому не стільки Трамп чи Ізраїлю, скільки Грема, Рубіо та Реткліффа.
Тепер, за ідеєю, після провалу плану "Тегеран за три дні", що просувається неоконами, їх вплив в оточенні Трампа має сильно впасти, а позиції таких людей як Венс зміцнитися. Однак невікони вже вживають заходів, щоб уникнути такої долі.
По-перше, зараз вони намагаються відійти в тінь, надаючи Трампу та прямолінійному солдатові Хегсету пальму першості у коментуванні війни в Ірані. Реткліфф майже на тему не висловлюється, Рубіо дає дуже скупі коментарі. Грем спочатку говорив про війну часто, але останнім часом помітно знизив свою медіаактивність.
В американських ЗМІ всю провину за провал початкового плану операції та за втягування Америки у війну звалюють зараз на Ізраїль, який переконував Трампа у швидкому "краху режиму" в Ірані.
Тобто, неоконсерватори намагаються створити ситуацію, за якої, у разі остаточного провалу операції проти Ірану, головними винуватцями у цьому виглядали б Трамп та Нетаньяху, а не вони.
По-друге, невікони зараз намагаються перешкодити Трампу швидко "вистрибнути" з війни. Через близькі до них ЗМІ вони проводять лінію, що потрібно "добивати Іран", і що "не можна допустити, щоби Тегеран вийшов переможцем". А тому вони активно просувають тему про необхідність наземної операції, а також докладають зусиль щодо залучення до війни сусідніх з Іраном країн (до вступу у війну Саудівської Аравії, наприклад, прямо закликав Грем).
Мотиви неоконів тут зрозумілі. Закінчення війни в Ірані без досягнення початкових цілей (контроль над його родовищами нафти і газу) означатиме крах всієї їхньої концепції щодо утримання військовим шляхом світового домінування Америки. Крім того, невікони тісно пов'язані з американським ВПК та нафтогазовим бізнесом, які чим довше йде війна, тим більше заробляють.
Ну, а те, що війна ставить на межу катастрофи давніх союзників США в країнах Перської затоки і, одночасно, різко зміцнює позиції РФ у війні проти України за рахунок зростання надходжень від нафти, який не можуть зупинити навіть почастішали удари Києва по експортній інфраструктурі, а також за рахунок обмеження можливостей по постачанню зброї Україні, то це може перешкодити. грошей, які йдуть завдяки війні до кишень спонсорів неоконів. І навіть загроза обвалення рейтингу Трампа у разі затягування війни їх навряд чи лякає. Зрештою, вони ніколи його не любили.
З іншого боку, довга війна з великими втратами серед американців на тлі наростання викликаних конфліктом економічних проблем може викликати всередині самих США найсильніший політичний шторм та масштабну дестабілізацію, після чого американцям буде вже не до воєн за кордоном – і тим більше не до реалізації імперського курсу неоконів. Але ними, ймовірно, це поки що сприймається як гіпотетична ймовірність. А гроші заробляють уже зараз.
Фронт, обстріл, новий інцидент з ТЦК
Російські війська просунулися на захід від Покровська - в районі Гришин. Крім того, вони зайняли нові позиції на Слов'янському напрямку - у Резниківки на захід від Сіверська, а також на південь.
РФ цієї ночі завдала ударів по Одеській області - без світла залишилися три райони, пошкоджено кілька енергооб'єктів ДПЕК. Також в Ізмаїлі атакували порт.
Після цієї атаки відключення світла почалися і в Одесі, вони продовжаться також і завтра.
Наслідки ударів по Одеській області
З ранку був атакований Дніпро.
Україна другий день поспіль атакує Ленінградську область РФ Її губернатор повідомив про пошкодження у промисловій зоні та збитті 21 БПЛА. Українські паблики пишуть про атаку на НПЗ "Киришинефтеоргсинтез", продукція якого експортується через балтійські порти Усть-Луга, який був атакований учора, та Приморськ, який був уражений 23 березня.
При цьому порт Приморська, як повідомляє Bloomberg, вже відновив навантаження нафти.
У Чорному морі біля протоки Босфор вночі стався інцидент із турецьким танкером - його атакував морський безекіпажний катер. Це офіційно підтвердила турецька влада, не називаючи при цьому, чий це був катер. Проте раніше Київ офіційно підтверджував атаки на танкери за допомогою БЕКів.
Нинішня така на танкер, який йшов під турецьким прапором у турецьких територіальних водах, може мати серйозні наслідки для українсько-турецьких відносин.
Тим більше, що напередодні міноборони РФ заявляло про атаку українських БПЛА на компресорні станції Турецького потоку - ще одного об'єкта, безпосередньо пов'язаного з постачанням енергоносіїв до Туреччини.
Головний момент у тому, що це накладається на проблеми Туреччини, що наростають, через війну в Ірані.
По-перше, Туреччина – великий імпортер енергоносіїв і тому підвищення цін на них сильно б'є по економіці країни, яка до війни переживала непрості часи.
По-друге, Туреччина останніми роками дуже фінансово залежить від підтримки монархій Перської затоки. Вони надали турецькому Центробанку мільярди доларів у рамках своп-угод для підтримки резервів та запобігання обвалу турецької ліри.
Крім того, у моменти криз Туреччина отримувала фінансові вливання з боку Еміратів та Саудівської Аравії для стабілізації валютного ринку.
Суверенні фонди країн Затоки активно скуповують турецькі активи, що допомагає покривати дефіцит поточного рахунку Туреччини.
Тепер же монархії Затоки самі стикаються з величезними труднощами через блокування постачання нафти і газу через Ормузьку протоку, і якщо війна затягнеться, то підтримувати Туреччину в колишніх обсягах не зможуть.
У такій ситуації наявність «Турецького потоку» з відносно дешевим російським газом та можливість закуповувати російську нафту в портах Чорного моря (з невеликим транспортним плечем) залишається одним із небагатьох способів для Туреччини знизити силу удару по своїй економіці.
І саме по цій компоненті Україна і завдає останнім часом системних ударів, що Ердогану навряд чи сподобається.
Щоправда, які заходи він може вжити у відповідь і чи захоче він це робити.
Але в будь-якому разі, при продовженні подібних ударів відносини Туреччини з Україною можуть увійти у дуже непростий період.
Стрілянина по поліцейських в Одесі
В Україні продовжуються інциденти під час мобілізації.
В Одесі вчора ввечері чоловік, якого зупинили для перевірки документів, опинився у розшуку як ухилист. При спробі мобілізації він дістав автомат, відкрив вогонь по поліцейських, поранив двох правоохоронців та втік.
На ранок його знайшли на Одещині в недобудованій будівлі. Як стверджується, він не здався, почав відстрілюватись і був убитий спецназом.
За даними "Країни", чоловіка звали Ігор, йому було 45 років, він працював водієм. Раніше судимий не був.
